Справа № 212/11271/25
2/212/6002/25
06 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Козлов Ю.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Військової частини НОМЕР_1 , Держави в особі Кабінету Міністрів України, третьої особи - Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної шкоди,
26.09.2025 представник ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить :
стягнути з Держави Україна на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді недоотриманого грошового забезпечення військовослужбовця за період служби з 20.05.2023 по 30.06.2024 включно у розмірі 254 025,95 грн., заподіяну в результаті прийняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акту (пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України № 481 від 12.05.2023), що був визнаний протиправним та нечинним, шляхом безспірного списання коштів з Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічноправових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У пункті 3 статті 4 КАС України встановлено, що адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
Виходячи з аналізу глави 2 розділу І КАС України під адміністративною юрисдикцією розуміється сукупність предметної, інстанційної, територіальної підсудності.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Статтею 20 КАС України розмежовано предметну юрисдикцію між місцевими загальними як адміністративними судами та окружними адміністративними судами.
Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Частиною 2 статті 20 КАС України встановлено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
За ч.5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Ч. 4 ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011) передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам» (далі - Постанова КМУ № 103), п. 6 якої внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, в Постанові КМУ № 704 пункт 4 викладено в такій редакції:
«4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Як випливає з тексту позову, у даному випадку предмет позову пов'язаний із проходженням ОСОБА_1 військової служби, свідчать саме про публічно-правовий характер спору. Відтак позовна заява не підлягає розгляду в порядку ЦПК України, а відноситься до компетенції адміністративних судів і повинна розглядатись за правилами КАС України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 р. у справі «Zand v. Austria» та у рішенні від 20.07.2006 р. у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий не маючи юрисдикції, в тому числі стосовно предметної підсудності, приймає будь-які рішення за позовом, що не відноситься до його, в тому числі предметної юрисдикції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі вищевикладеного приходжу до висновку, що в даному випадку слід відмовити у відкритті провадження у справі, роз'яснивши, що позивач має право на звернення зі вказаним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, згідно до ст. 20 ч. ч. 1, 2 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.19, п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Військової частини НОМЕР_1 , Держави в особі Кабінету Міністрів України, третьої особи - Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної шкоди, роз'яснивши, що він має право звернутися з відповідним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу, шляхом подання апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня її складення.
Суддя Ю. В. КОЗЛОВ