Справа №171/726/23
Провадження № 1-кп/211/152/25
08 жовтня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кривий Ріг кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041410000048 від 25.02.2023 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Михайлівка, Криворізького району, Дніпропетровської області, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, офіційно не працює, не одружений, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей та інших осіб не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз:
- 25.08.2022 Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі. Звільнений 17.02.2023 по відбуттю строку покарання,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження: прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисника - ОСОБА_8 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , -
встановив:
ОСОБА_4 25 лютого 2023 року, приблизно о 16:00 годині, перебуваючи в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, за попередньою змовою з особою, провадження стосовно якої закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, знаходилися поблизу будинку АДРЕСА_2 , де у останніх, виник єдиний злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна - грошей, які належать ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 , за попередньою змовою з особою, провадження стосовно якої закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України ухвалою суду від 13.02.2025 року, 25 лютого 2023 року, приблизно о 16:00 годині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повторно, відкрито, умисно із корисливих мотивів, поєднуючи свої дії з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_9 , яке виразилося у нанесенні ударів кулаком руки і стопою ноги взутої у взуття в область голови і тулубу останнього, відкрито із внутрішньої кишені куртки потерпілого ОСОБА_9 викрали грошові кошті у сумі 140 000 гривень.
Після чого з місця вчинення злочину зникли обернувши викрадене на свою користь, чим завдали потерпілому ОСОБА_9 значної шкоди на загальну суму 140 000 гривень.
Згідно з висновком експерта № 11 від 10.03.2023, ОСОБА_9 , завдано тілесні ушкодження у вигляді: три садна у лобній області ліворуч та на верхній повіці лівого ока; синець навкруги лівого ока з розповсюдженням на підочну область; два внутрішньо шкіряні синці у виличній області ліворуч, які виникли від дії тупого твердого предмета (предметів) або при ударі об такий (такі), що не відобразили своїх конструктивних особливостей травмуючого предмета (предметів) в ушкодженнях, за своїм характером, як у сукупності так і кожне окремо, відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше шести днів.
ОСОБА_4 вчинив злочин під час дії воєнного стану в Україні у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, який продовжений Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 6 лютого 2023 року № 8419.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину не визнав та пояснив, що 25.02.2023 року зустрівся з Лозовським у центрі м.Апостолове. ОСОБА_10 познайомив його з ОСОБА_11 та останній запропонував випити. Вони заїхали в магазин за алкоголем та їжею, а потім поїхали на «Жучку», де випили на трьох пляшку горілки. Там ОСОБА_11 почав до нього чиплятись, ОСОБА_10 його заспокоював, потім вони ще випили та після того ОСОБА_11 продовжив чиплятись. Він вирішив піти, але ОСОБА_11 і ОСОБА_10 його наздогнали. Він з ОСОБА_11 трохи побились, він знову почав уходити, але ОСОБА_11 знову його наздогнав та вони знову побились. Далі він пішов, грошей у ОСОБА_11 не брав. З ОСОБА_11 залишився ОСОБА_10 . Він чув, що ОСОБА_11 давав гроші ОСОБА_10 на табак. Визнає лише те, що бив ОСОБА_11 руками, при цьому ОСОБА_11 перший почав бійку. Ногами він ОСОБА_11 не бив. ОСОБА_11 казав брехню. Коли його затримали, то грошей у нього не було. Після бійки він пішов до Кривого Рогу, на шляху до якого його і затримали.
Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, його вина доводиться дослідженими під час судового розгляду такими доказами.
Так, допитаний в залі суду потерпілий ОСОБА_9 пояснив, що знає особу, провадження стосовно якої закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, давно. 25.02.2023 року він зустрівся з особою, провадження стосовно якої закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, біля школи №3 та вирішили посидіти. Взяли в магазині випивку, закуску і пішли в магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », там випивали з ОСОБА_12 і особою, провадження стосовно якої закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України. ОСОБА_12 був приятелем особи, провадження стосовно якої закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, він і познайомив їх. Потім вони пішли з магазину та він дав 200 грн. з карману на цигарки особі, провадження стосовно якої закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, далі відчув удар від ОСОБА_12 , при цьому особа, провадження стосовно якої закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, стояв далі з жінкою, у якої купував цигарки. ОСОБА_12 з внутрішньої кишені витяг гроші, які порозлітались та він почав їх збирати, в цей час ОСОБА_12 знову підбіг та вдарив, лежачі обличчям до низу, він бачив 4 ноги, але особливо не пам'ятає. Стверджувати, що його била особа, провадження стосовно якої закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, він не може. Було одномоментно багато ударів. Йому потім повернули 12000 грн., які вилучили у особи, провадження стосовно якої закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України. Особу, провадження стосовно якої закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, гроші у нього з карману не витягував, але і дії ОСОБА_12 не припиняв. Впевнений, що у нього було при собі 140 000 грн. Просив покарати на розсуд суду.
Крім показань потерпілого, вина обвинуваченого за ч.4 ст.186 КК України підтверджується показаннями свідків, які, будучи безпосередньо допитаними у судовому засіданні у відповідності до вимог положень § 3 Глави 28 КПК України, зокрема, з урахуванням положень ст. 352 КПК України, підтвердили обставини, які підлягають встановленню відповідно до змісту ст. 91 КПК України.
Свідок ОСОБА_13 , будучи приведеною до присяги, суду пояснила, що 25.02.2023 року вона приїхала до м.Апостолове, щоб відремонтувати свою автівку. Біля магазину «У Жучки» вона побачила знайомого ОСОБА_11 в компанії двох осіб, вони розпивали спиртні напої, це було о 16:00-16:30, коли завезла автівку на ремонт. Далі біля 17:00-17:30 між вулицями Покровська та ОСОБА_14 побачила як за ОСОБА_11 гналися дві людини. Один з них вдарив ОСОБА_11 кулаком по голові, потім бачила 5-6 ударів в тому числі і по грудній клітці, вони порвали куртку ОСОБА_11 , при цьому першим почав рвати хлопець у болотяній куртці. Вони розтягували куртку, щоб забрати гроші у ОСОБА_11 . Обидва били по черзі, а ОСОБА_11 намагався відбиватись. Потім один з них побіг в її бік, а інший побіг в бік міліції. Вона тоді стояла за 100 м від магазину, все освітлювалось. Вона впізнала тих осіб по фото.
Свідок ОСОБА_15 , будучи приведеним до присяги, суду пояснив, що знає ОСОБА_11 , бо він був батьком його бойового товариша. У лютому 2023 року він бачив ОСОБА_11 на дерев'яній бесідці в магазині. ОСОБА_11 був на бесідці з ОСОБА_12 та іншою особою, вони поводились як друзі, випивали горілку. Потім всі разом вони пішли в бік центру по вул.Покровській. Як вони підходили до магазину «Млинок», ОСОБА_12 і інша особа взяли ОСОБА_11 під руки та почали його штурхати. На перехресті ОСОБА_12 і інша особа почали шарити по курточці ОСОБА_11 , кожен зі свого боку, куртка була застібнута, далі він не бачив, бо зайшов до магазину «Млинок» за цигарками, де був хвилини 3. Через деякий час близько 17:00 години приїхала поліція з ОСОБА_11 , у якого було розбите обличчя, руки в крові, та почали шукати ОСОБА_12 і іншу особу. Коли вони втрьох ще сиділи на магазині, то випили на трьох 0,7 л, тілесних ушкоджень у них не було.
Свідок ОСОБА_16 , будучи приведеним до присяги, суду пояснив, що в лютому 2023 року в м.Апостолове він їхав на автомобілі по вул.Покровській, не доїжджаючи до перехрестя побачив свого знайомого ОСОБА_11 , який був скривавленим, та той попрохав відвезти його до відділку поліції. Він відвіз ОСОБА_11 до відділку. Там ОСОБА_11 побачив біля поліції юнака та повідомив, що це він побив його та побіг за ним. Як він повернувся на вул.Покровська, на зустріч йому біг юнак у світло-синіх джинсах в червоно-синій клітчатій рубашці. ОСОБА_11 повідомив йому, що на нього напали, побили та забрали гроші. У ОСОБА_11 була розбита губа, кров біля рота, десь на скроні кров. Ознак того, що ОСОБА_11 був п'яний не було, він не хитався і мова була зв'язна.
Так, суд не вбачає підстав для визнання показань допитаних свідків недостовірними, оскільки вони є логічними та послідовними. Аналізуючи зміст показань вказаних свідків в частині обставин, які вони сприймали особисто, суд визнає їх належними, оскільки вони підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також не вбачає підстав для визнання їх недостовірними та недопустимими, ураховуючи, що останні отримані у порядку встановленому КПК України.
На допиті свідка ОСОБА_17 сторона обвинувачення не наполягала, а сторона захисту не забезпечила явку останньої для її допиту не зважаючи на всі вжиті для цього заходи судом.
Окрім безпосередньо отриманих під час судового розгляду показань потерпілого та свідків, вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України підтверджується сукупністю досліджених, з урахуванням позицій учасників судового провадження, письмових доказів.
Так, відповідно до протоколу огляду місця події від 26.02.2023 та фототаблиці до протоколу, в присутності понятих, проведено огляд ділянки дороги по вул. Покровській в м. Апостолове Криворізького району Дніпропетровської області, а саме від магазину «Крамниця», розташованого по АДРЕСА_3 , далі перехрестя вул. Покровська та вул. О.Гончара до житлових будинків № 42 та № 77 по вул. Покровська. Під час огляду нічого не виявлено та не вилучено (Т. 1, а.с. 6-12).
Згідно із протоколом пред'явлення особи для впізнання від 26.02.2023, у присутності понятих, за участю затриманого ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_9 серед представлених для впізнання осіб за наступними прикметами: європейської національності, зріст приблизно 172 см, на вигляд 30-35 років, худорлявої статури, був одягнений у шапку чорного кольору, куртка зимова сірого кольору, з-під якої зверху виднівся світло-сірого кольору капюшон, штани джинсові темно-синього кольору, черевики чорного кольору, четвертого зліва впізнав ОСОБА_4 , як чоловіка, який наносив йому тілесні ушкодження та забрав грошові кошти (Т.1, 54-56). Зазначена слідча дія зафіксована на носії інформації, який досліджено в судовому засіданні за участі сторін кримінального провадження.
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.02.2023, у присутності понятих, свідок ОСОБА_13 серед представлених для впізнання осіб на фото № 3 за формою губ, носа, рисами обличчя, впізнала ОСОБА_4 , як особу, яка 25.02.2023 вчинила протиправні дії відносно ОСОБА_9 (Т.1, а.с. 123-125).
Згідно із протоколом проведення слідчого експерименту від 15.03.2023 з відеозаписом проведення слідчого експерименту, за участю свідка ОСОБА_13 , в присутності понятих, свідок ОСОБА_13 розповіла про обставини вчинення щодо ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме як 25.02.2023 на вул. Покровській в напрямку центра м. Апостолове двоє чоловіків наздогнали ОСОБА_9 та наносили йому тілесні ушкодження. Потім як вони розривали куртку ОСОБА_9 на ньому та з внутрішньої кишені витягували гроші. ОСОБА_9 намагався чинити опір, але чоловіки все одно забрали у нього грошові кошти та почали висмикувати їх з рук один у одного. Після чого один з чоловіків побіг в її бік, від чого вона злякалась. Вона побачила обличчя цих чоловіків (Т.1, а.с. 163-166). Зазначена слідча дія зафіксована на носії інформації, який досліджено в судовому засіданні за участі сторін кримінального провадження.
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 24.03.2023 з відеозаписом проведення слідчого експерименту, за участю потерпілого ОСОБА_9 , в присутності понятих, ОСОБА_9 розповів про обставини вчинення щодо нього кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме як 25.02.2023 він зустрів двох знайомих ОСОБА_4 та особу, провадження стосовно якої закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, і вони разом вживали спиртні напої. Через деякий час особа, провадження стосовно якої закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, відлучився до буд. № 77 по вул. Покровській, а ОСОБА_18 почав наносити йому тілесні ушкодження та роздирати куртку з метою забрати кошти, які лежали у нього у внутрішній лівій кишені. ОСОБА_9 чинив опір, але ОСОБА_18 витягнув з його кишені приблизно 5 купюр по 500 грн., які розлетілись по вулиці та ОСОБА_18 побіг їх збирати. Після чого, піднявшись з землі ОСОБА_9 пішов по вул. Покровській у бік центра та приблизно в 100-150 м від буд. № 77 його наздогнали ОСОБА_18 та особа, провадження стосовно якої закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, та знову почали наносити йому тілесні ушкодження, вдвох роздирали куртку та вдвох витягували грошові кошти з лівої внутрішньої кишені куртки (Т.1, а.с. 167-170). Зазначена слідча дія зафіксована на носії інформації, який досліджено в судовому засіданні за участі сторін кримінального провадження.
Приведені вище та досліджені судом письмові докази є належними та допустимими, оскільки отримані органом досудового розслідування згідно з вимогами Кримінального процесуального законодавства України та містять в собі фактичні дані, які вказують на місце, час, спосіб та мету вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Крім того, з досліджених судом у порядку §3 Глави 28 КПК України, у судовому засіданні висновків експертів судовим розглядом встановлено таке.
Відповідно до висновку експерта № 12 від 10.03.2023, складеного судово-медичним експертом ОСОБА_19 , при судово-медичні експертизі ОСОБА_4 виявлено наступні тілесні ушкодження: синець на нижній повіці лівого ока; два садна на тильній поверхні лівої кисті, у верхній її третині, які виникли від дії тупого твердого предмета (предметів) або при ударі об такий (такі), що не відобразили своїх конструктивних особливостей травмуючого предмета (предметів) в ушкодженнях, за своїм характером, як у сукупності, так і кожне окремо відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше шести днів. Враховуючи характер, особливості, анатомічну локалізацію, ступінь загоєння тілесних ушкоджень (синець синювато-фіолетового кольору, з відносно чіткими контурами по периферії, з помірним набряком м'яких тканин, садна вкриті підсохлою буро-коричневою шкуринкою на рівні оточуючої неушкодженої шкіри, без відшарування), термін їх спричинення може відповідати 25.02.2023 (Т.1, а.с. 137-138).
Згідно із висновком експерта № 11 від 10.03.2023, складеним судово-медичним експертом ОСОБА_19 , при судово-медичні експертизі ОСОБА_9 виявлено наступні тілесні ушкодження: три садна у лобній області ліворуч та на верхній повіці лівого ока; синець навкруги лівого ока з розповсюдженням на підочну область; два внутрішньо шкіряні синці у виличній області ліворуч, які виникли від дії тупого твердого предмета (предметів) або при ударі об такий (такі), що не відобразили своїх конструктивних особливостей травмуючого предмета (предметів) в ушкодженнях, за своїм характером, як у сукупності так і кожне окремо, відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше шести днів. Враховуючи характер, локалізацію та особливості тілесних ушкоджень, ОСОБА_9 було нанесено не менше трьох травматичних дій тупим предметом (предметами) в область голови. Враховуючи характер, особливості, анатомічну локалізацію, ступінь загоєння тілесних ушкоджень (синці багрово-фіолетового кольору, з помірним набряком м'яких тканин та рожевого кольору; садна вкриті підсохлою буро-коричневою шкуринкою вище рівня оточуючої неушкодженої шкіри, відшарування), термін їх спричинення може відповідати 25.02.2023 (Т.1, а.с. 142-143).
Встановлено, що усі слідчі дії в даному кримінальному провадженні проведені уповноваженими особами, у порядку встановленому кримінальним процесуальним законом, із дотриманням належної процедури, протоколи слідчих дій відповідають положенням ст.ст. 104-106 КПК; експерти залучені з урахуванням ст. 243 КПК України за наявності достатніх підстав для проведення експертиз, а висновки експертиз належним чином вмотивовані, не є суперечливими, узгоджуються з письмовими доказами.
Відповідно до статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стандарт доведення винуватості поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння, як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Згідно із частиною першою статті 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів слід керуватися критерієм доведення винуватості поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.
Згідно зі статтею 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Оцінюючи досліджені під час судового розгляду докази, суд вважає їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність - достатніми та взаємопов'яаними для прийняття відповідного процесуального рішення.
Правдивість та об'єктивність показань свідків, які були допитані судом, не викликають сумнівів, оскільки показання свідків узгоджуються між собою, не викликають суперечностей, та підтверджуються сукупністю безпосередньо досліджених під час судового розгляду письмових доказів - протоколом огляду місця подія, протоколами проведення слідчого експерименту, протоколами пред'явлення особи для впізнання, висновком судової експертизи.
При цьому суд враховує, що підстави оговорювати обвинуваченого ОСОБА_4 та іншої особи, у потерпілого ОСОБА_9 відсутні, його показання про відкрите викрадення ОСОБА_4 належних йому коштів в сумі 140 000 грн. повністю узгоджуються із письмовими доказами та відеозаписами, а тому суд бере їх до уваги та враховує при встановлені обставин вчинення кримінального правопорушення.
Водночас показання потерпілого ОСОБА_9 , які надані безпосередньо суду, є логічними, послідовними, вони узгоджуються з іншими доказами, в тому числі відеозаписами, показаннями свідків, та будь-які підстави ставити під сумнів вказані докази судом не встановлено, а тому вони покладені в основу вироку. Щодо невпевненості потерпілого у причетності до кримінального правопорушення особи, провадження стосовно якої закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України ухвалою суду від 13.02.2025, то суд розцінює дані показання через призму отриманих показань від очевидців - свідків та враховує положення потерпілого під час нанесення йому тілесних ушкоджень.
З'ясовані під час слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_13 обставини та їх показання у суді повністю узгоджуються із об'єктивними даними і слідовою картиною, залишеною після вчинення кримінального правопорушення, знаходження грошей при затриманні особи, провадження стосовно якої закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України ухвалою суду від 13.02.2025, та прогулянки в комендантську годину ОСОБА_4 до м.Кривого Рогу (відстань від м.Апостолове до м.Кривий Ріг ? 40км) не викликають у суду жодних сумнівів та беруться судом до уваги в якості доказу.
При цьому суд критично оцінює твердження обвинуваченого ОСОБА_4 про відсутність корисливого мотиву на заволодіння грошима потерпілого ОСОБА_9 та його причетність лише до побиття ОСОБА_9 і тільки в контексті захисту від протиправних дій останнього, як такі, що дані з метою виправдання вчинених дій, спрямованих на уникнення ним кримінальної відповідальності, безпідставні і спростовуються раніше зазначеними та покладеними в основу вироку доказами.
Зокрема, вказані твердження спростовуються самими об'єктивними даними, встановленими під час розгляду кримінального провадження, згідно з якими свідки вказали на ОСОБА_4 та особу, провадження стосовно якої закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України ухвалою суду від 13.02.2025, які спільно вчиняли дії, направлені на заволодіння коштами ОСОБА_9 із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Також, згідно з показаннями потерпілого, одразу після викрадення належних йому коштів, ОСОБА_4 припинив бійку та разом з особою, провадження стосовно якої закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України ухвалою суду від 13.02.2025, втік.
Таким чином сам характер обставин, за яких було вчинено кримінальне правопорушення, вид майна, яке стало об'єктом посягання, поведінка ОСОБА_4 після заволодіння майном потерпілого, вказують на те, що він мав корисливі мотиви та діяв з єдиним умислом групою осіб.
З огляду на викладене суд вважає доведеним факт того, що дії ОСОБА_4 під час відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_9 були обумовлені корисливим мотивом, про що він з іншою особою домовився заздалегідь, що підтверджено дослідженими у судовому засіданні доказами.
Тому, суд вважає, що версія обвинуваченого є неспроможною з точки зору створення розумного сумніву у пред'явленому обвинуваченні, та є лінією захисту.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що досліджені докази у сукупності і взаємозв'язку поза розумним сумнівом доводять винуватість обвинуваченого і підтверджують, що ОСОБА_4 25.02.2025 року під час дії воєнного стану приблизно о 16:00 годині, перебуваючи в стані сп'яніння, за попередньою змовою з особою, провадження стосовно якої закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України ухвалою суду від 13.02.2025, знаходилися поблизу будинку №77 по вул. Покровська в м. Апостолове Криворізького району Дніпропетровської області, де у останніх, виник єдиний злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна - грошей, які належать ОСОБА_9 . Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 , за попередньою змовою з особою, провадження стосовно якої закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України ухвалою суду від 13.02.2025 року, 25 лютого 2023 року, приблизно о 16:00 годині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повторно, відкрито, умисно із корисливих мотивів, поєднуючи свої дії з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_9 , яке виразилося у нанесенні ударів кулаком руки і стопою ноги взутої у взуття в область голови і тулубу останнього, відкрито із внутрішньої кишені куртки потерпілого ОСОБА_9 викрали грошові кошті у сумі 140 000 гривень.
Крім того, окремо судом отримана постанова від 12.02.2024 року, винесена старшим слідчим Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, за наслідками проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за заявою ОСОБА_4 за фактом перевищення службових повноважень службовими особами ВП №8 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, відповідно до змісту якої кримінальне провадження було закрито у зв'язку із відсутністю в діях службових осіб ВП №8 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області складу вказаного кримінального правопорушення.
Аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, поза розумним сумнівом, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження під час судового розгляду та повністю доведена сукупністю належних та допустимих доказів, безпосередньо досліджених у судовому засіданні, які були отримані у рамках діючого законодавства без порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.
Дії ОСОБА_4 належить кваліфікувати за ч. 4 ст. 186 КК України за ознаками: відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдав значної шкоди потерпілому, в умовах воєнного стану.
При призначенні ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Так, обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується посередньо, раніше судимий, під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебував та не перебуває.
Згідно із актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість уваги №549 від 27.02.2023, ОСОБА_4 перебував у стані метадонового сп'яніння (Т.1, а.с.85).
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Обставинами, шо обтяжують покарання, є рецидив кримінальних правопорушень, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, вчинення кримінального правопорушення у стані викликаному вживанням наркотичних засобів.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, ураховуючи дані про його особу, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, фактичні обставини та їх наслідки, обставини, що обтяжують покарання, за відсутності обставин, що пом'якшують покарання, позицію потерпілого, суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено у виді позбавлення волі в межах, встановлених санкцією ч. 4 ст. 186 КК України. При цьому суд не вбачає підстав для застосування положень ст.ст.69, 75, 76 КК України.
На стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді від 28.02.2023 обвинуваченому ОСОБА_4 , який затриманий 26.02.2023, було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому неодноразово продовжувався судом. Ухвалою суду від 06.03.2024 обвинуваченому змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Ухвалою суду від 05.06.2024 обвинуваченому змінено запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт строком на 60 днів, дія якого сплила та в подальшому судом не продовжувалася.
Судові витрати по справі відсутні.
Цивільний позов потерпілим не заявлено.
Питання про речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 100, 124, 368-370, 373, 374 КПК України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_20 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного його затримання. В строк відбуття зарахувати: період попереднього ув'язнення з 26.02.2023 по 06.03.2024 з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі; період з 07.03.2024 по 05.06.2024 з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.
Речові докази:
- куртку чорного кольору, джинси темно-синього кольору, кросівки чорного кольору з коричневими шнурками, банківську карту банку «А-Банк» № НОМЕР_1 , картку для підключення до послуги ОГО інтернет № НОМЕР_2 , флакон червоного кольору з туалетною водою «LCF RICH», зразок крові ОСОБА_9 , які зберігаються в камері схову ВП № 8 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити;
- мобільний телефон марки «Ксяомі» темно-сірого кольору з зарядним пристроєм, довідку про звільнення серії ДНП № 12615 на ім'я ОСОБА_4 , які зберігаються в камері схову ВП № 8 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області - повернути ОСОБА_4 ;
- грошові кошти в загальній сумі 10600 гривень: банкноти в сумі: 1000 гривень -5 шт., 500 гривень - 6 шт., 200 гривень - 12 шт., 100 гривень - 2 шт. 3 них банкноти номіналом 100 гривень з номерами: УС9431721, УЙ6516944; банкноти номіналом 200 гривень з номерами: ВЗ9871500, УЄ8352462, АС0461457, ЕБ7069020, АЛ8038476, ХЗ7490745, ЗБ4462087, ЕИ8801479, ЄЄ1715014, ВЖ6373926, АН6627628, СЄ7573907; банкноти номіналом 500 гривень: ВИ6700236, ФЖ9668048, АМ1666814, АЗ7034683, АР4162681, ХЖ5538075; банкноти номіналом 1000 гривень: БЛ0034507, БЛ0034666, АЖ3645577, БЛ0034825, БЛ0034548, які передані під розписку потерпілому ОСОБА_9 - вважати переданими за належністю.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченому.
Резолютивна частина вироку проголошена 08.10.2025 року відповідно до положень ч.15 ст.615 КПК України.
Суддя ОСОБА_1