ЄУН 932/4817/25
Провадження №2/932/1871/25
Іменем України
заочне
26.09.2025 Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого - судді Салькової В.С.,
за участю секретаря судового засідання Щербаченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,
І. Стислий виклад позиції та вимоги позивача
Позивач звернувся до суду з цим позовом до відповідача, і в обґрунтування позовних вимог вказав, що на обліку Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Служба) як такі, що опинилися у складних життєвих обставинах, перебувають малолітні діти: ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , державна реєстрації народження дітей проведена відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України.
Матір'ю дітей є ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання якої разом із сином ОСОБА_5 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . Діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зареєстрованого місця проживання або перебування не мають.
14.08.2024 до Служби надійшло повідомлення КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня №1» про трьох дітей ОСОБА_1 , залишених без батьківського піклування, яких згідно з актами органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку сектором ювенальної превенції Деснянського УП ГУНП у м. Києві від 11.08.2024 було доставлено до медичного закладу.
23.08.2024 дітей тимчасово влаштовано до відділення Київського міського центру соціальної підтримки дітей та сімей Служби у справах дітей та сім'ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
В своїх поясненнях від 29.08.2024 мати дітей ОСОБА_1 повідомила, що вони приїхали до м. Києва 25.07.2024, мешкали в хостелах, 11.08.2024 намагалися заселитися до хостелу по АДРЕСА_2 , але адміністрація відмовила в заселенні. Одна з сімей, яка проживала в хостелі, запропонувала їй до вирішення питання з житлом тимчасово залишити дітей під їхній нагляд, вона залишила та поїхала вирішувати питання з житлом. Коли повернулась, дізналася, що діти були вилучені працівниками поліції та доставлені до лікарні. Зараз вона проживає у знайомого в АДРЕСА_3 . Відповідачеві були роз'яснені положення діючого законодавства, підстави та порядок повернення дітей до біологічної родини.
Службою у справах дітей та сім'ї Броварської міської ради було здійснено декілька візитів за вказаною ОСОБА_1 адресою мешкання для обстеження умов проживання та здійснення оцінки потреб родини, але двері ніхто не відчинив, зі слів сусідів сім'я ОСОБА_8 проживала за даною адресою, але наразі змінила місце проживання, яке їм невідоме.
10.10.2024 ОСОБА_1 було влаштовано до Центру реабілітації та ресоціалізації «Дім милосердя для жінок з дітьми», але 11.10.2024 вона залишила його за власним бажанням.
15.11.2024 ОСОБА_1 повідомила Службу про своє проживання в гуртожитку по АДРЕСА_4 в кімнаті, яку отримала від Старинської птахофабрики, де працює на випробувальному терміні, планує проживати там разом з дітьми, але документів про працевлаштування та проживання не надала.
Однак за відомостями Служби у справах дітей та сім'ї виконкому Баришівської сільської ради Броварського району ОСОБА_1 за вказаною нею адресою ніколи не мешкала та не мешкає.
За період перебування дітей у відділенні Центру соціальної підтримки дітей та сімей мати навідала їх один раз 20.09.2024, та, маючи номер телефону лікаря, жодного разу не телефонувала. Станом на 03.03.2025 до Служби з заявою про повернення дітей не зверталася. Будучі повідомленою про дати та час засідань комісії з питань захисту прав дитини 06.03.2025 та 20.03.2025 для вирішення питання доцільності звернення до суду щодо позбавлення її батьківських прав та подання висновку про таку доцільність не з'явилася.
20.03.2025 було прийняте рішення про звернення до суду з позовом про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав з висновком про доцільність такого позбавлення.
Оскільки мати дітей не піклується про їхній фізичний і духовний розвиток, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного медичного догляду та лікування, харчування, свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків, позивач просить суд позбавити її батьківських прав щодо всіх дітей та стягнути з неї на їхнє утримання аліменти в розмірі частини її доходу до повноліття дітей, починаючи з моменту надходження позовної заяви до суду.
ІІ. Позиції, пояснення, заяви (клопотання) учасників справи
В судове засідання сторони не з'явилися.
Представником позивача ОСОБА_9 25.09.2025 подано суду заяву з підтриманням позовних вимог та про розгляд справи за її відсутності та заяву про надання згоди на ухвалення заочного рішення суду. В заяві також зазначила, що станом на 25.09.2025 ОСОБА_1 до Служби з приводу повернення їй дітей не зверталася.
Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлялася у порядку, передбаченому ЦПК України, клопотання про відкладення розгляду справи від неї не надходило. Відзиву на позовну заяву суду не надіслала, про свою позицію у справі не повідомила.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 21.05.2025 відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження, у справі розпочате підготовче провадження.
25.06.2025 ухвалою суду закрите підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні 13.08.2025.
Розгляд справи відкладався через неявку відповідача.
26.09.2025 у зв'язку із повторною неявкою до суду відповідача, що повідомлялася у встановлений законом спосіб про час та місце судового розгляду, врахувавши неподання нею відзиву та згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, судом постановлено розглядати дану справу з ухваленням заочного рішення в порядку статей 280-282 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Відповідач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Костянтинівці Донецької області та її місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.24).
Дитина ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Добропіллі Донецької області від матері ОСОБА_1 , відомості про батька дитини внесені відповідно до ч.1 ст.135 СК України (а.с.10,11,15).
Місце проживання дитини зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).
Актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку (СЮП Деснянського УП ГУНП у м. Києві та ЕМД №1108) від 11.08.2024 зафіксоване виявлення 11.08.2024 о 22-00 дитини чоловічої статі віком близько 4 років, неохайно одягнутої, за адресою: АДРЕСА_2 , хостел. Встановлено відомості про матір ОСОБА_1 , дитину доставлено до КМДК №1 (а.с.13).
Дитина ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Костянтинівці Донецької області від матері ОСОБА_1 , відомості про батька дитини внесені відповідно до ч.1 ст.135 СК України (а.с.14,15).
Актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку (СЮП Деснянського УП ГУНП у м. Києві та ЕМД №1108) від 11.08.2024 зафіксоване виявлення 11.08.2024 о 22-00 дитини чоловічої статі віком близько 3-4 років за адресою: АДРЕСА_2 , хостел. Встановлено відомості про матір ОСОБА_1 , дитину доставлено до КМДК №1 (а.с.16).
Наказом №43-с від 22.08.2024 начальника Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації дітей Коваленка А.В. та ОСОБА_10 взято до обліку як таких, що опинилися в складних життєвих обставинах (а.с.17).
Дитина ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Костянтинівці Донецької області від матері ОСОБА_1 , відомості про батька дитини внесені відповідно до ч.1 ст.135 СК України (а.с.18,19).
Актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку (СЮП Деснянського УП ГУНП у м. Києві та ЕМД №1104) від 11.08.2024 зафіксоване виявлення 11.08.2024 о 22-00 дитини чоловічої статі віком близько 1 місяця за адресою: АДРЕСА_2 , хостел. Встановлено відомості про матір ОСОБА_1 , дитину доставлено до КМДК №1 (а.с.20).
Наказом №46-с від 05.09.2024 начальника Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації дитину ОСОБА_4 взято до обліку як таку, що опинилася в складних життєвих обставинах (а.с.21).
23.08.2024 Службою у справах дітей та сім'ї Київської міської державної адміністрації видані направлення №№48 В/Т, 49 В/Т до відділення термінового влаштування дітей ІНФОРМАЦІЯ_5 дітей та сімей щодо дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.22,23).
З письмових пояснень ОСОБА_1 на ім'я начальника Служби у справах дітей та сім'ї від 29.08.2024 вбачається, що вона з дітьми 25.07.2024 приїхала до м. Києва, жили в хостелі, потім хотіли переїхати до іншого хостелу, але там їх не прийняли. Тому вона залишила дітей з людьми в цьому хостелі, які запропонували приглядіти за ними, бо був дощ, та коли зранку прийшла, дізналася, що дітей вилучили (а.с.25).
За відомостями Служби у справах дітей Броварської міської ради Київської області від 23.05.2025 за адресою: АДРЕСА_3 , раніше мешкала сім'я ОСОБА_8 , але наразі місце проживання ОСОБА_1 невідомо (а.с.26).
Згідно з довідкою ГО «Простір добра України» від 16.01.2025 №17/01 ОСОБА_1 10.10.2024 поступила до Центру реабілітації та ресоціалізації « ОСОБА_11 для жінок і жінок з дітьми», але від реабілітації відмовилася та покинула центр за власним бажанням 11.10.2024 (а.с.28).
З письмових пояснень ОСОБА_1 на ім'я начальника Служби у справах дітей та сім'ї від 15.11.2024 виходить, що наразі вона мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , у кімнаті, наданій їй Старинською птахофабрикою, куди вона влаштувалася працювати та перебуває на випробувальному терміні, має бути оформлена офіційно з 28.11.2024. На її думку, умови проживання там придатні для проживання дітей. Їй роз'яснено процедуру повернення дітей (а.с.27).
За період перебування дітей в Київському міському центрі соціальної підтримки дітей та сімей з 06.09.2024 мати навідала дітей лише один раз - 20.09.2024 та, маючи номер телефону лікаря, жодного разу не телефонувала (а.с.29).
За відомостями Служби у справах дітей Баришівської селищної ради від 04.02.2025, підтвердженими листом старости Веселинівського старостинського округу від 03.02.2025, за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 не проживала та не проживає (а.с.30,31).
За Висновком Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування від 28.03.2025 №102-1430 позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав щодо дітей є доцільним та відповідатиме їхнім інтересам (а.с.32-36).
V. Оцінка суду
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 18 та частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789-XII та набула чинності для України 27.09.1991, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Ці положення міжнародного законодавства знайшли своє визначення у законодавстві національному, і відповідно до вимог статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, поважати дитину. За змістом статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У випадку виникнення підстав, передбачених статтею 164 Сімейного кодексу України, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, зокрема, у разі ухилення від своїх обов'язків по вихованню дитини, жорстокого поводження з дитиною.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
При цьому наведені фактори як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Судом встановлено, що відповідач систематично протягом тривалого часу ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей, діти з серпня 2024 року перебувають в центрі соціальної підтримки дітей та сімей, мати не вживала жодних спроб бачитися з ними, брати хоча б якусь участь в їхньому житті, допомагати з їхнім утриманням, не цікавиться станом здоров'я, потребами, набутими навичками тощо. Доказів на підтвердження поважності ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідачем суду не надано. Відповідач ОСОБА_1 перебуває в молодому працездатному віці, відомості про її неможливість опікуватися дітьми за станом здоров'я у суду відсутні.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Пунктами 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини.
Відповідно до статті 3 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20.11.1989, ратифікованої Постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Діючи виключно в інтересах дітей з метою захисту їхніх прав, суд, визнаючи, що законодавство України і усталена практика Європейського Суду з прав людини визначає позбавлення батьківських прав крайньою мірою при вирішенні подібних справ, не вбачає підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у цій справі.
Враховуючи всі обставини справи, з метою захисту інтересів малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд вважає за доцільне позбавити відповідача ОСОБА_1 батьківських прав стосовно них.
При цьому суд враховує, що відповідач обізнана про місце перебування своїх дітей, письмово підтвердила Службі у справах дітей та сім'ї своє розуміння процедури повернення дітей, але не вчинила для цього жодних дій та, більш того, неодноразово вводила Службу в оману щодо місця свого проживання та здійснення трудової діяльності. Отже, обставин, які б об'єктивно могли перешкоджати відповідачеві опікуватися дітьми в міру своїх сил та бажання, судом не встановлено. Її ухилення від виконання батьківських обов'язків триває у найуразливіший період життя дітей, які є малолітніми, на момент залишення дітей матір'ю молодшій дитині не виповнилося й місяця з моменту народження, що чітко свідчить про відсутність у ОСОБА_1 інтересу зберегти та реалізувати свої батьківські права, на час розгляду справи судом вона продовжує свідомо уникати виконання батьківських обов'язків, що зміцнює переконання суду про необхідність задоволення позовних вимог та позбавлення її батьківських прав.
Відповідно до частин другої та третьої статті 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Отже, незважаючи на позбавлення відповідача батьківських прав відносно дітей, вона зобов'язана виконувати свої батьківські обов'язки з їхнього утримання до досягнення ними повноліття, сплачуючи аліменти.
Частиною третьою статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дітей; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають значення.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей в розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача. Наразі діти не влаштовані на постійне місце проживання та підстав достеменно вважати, що одержувачем аліментів на всіх дітей буде одна й та ж сама особа, немає. Вирішуючи питання про спосіб стягнення аліментів з відповідача та їх розмір, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на утримання кожного з дітей по 1/6 частині її заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого законодавством України, починаючи з 25.04.2025 і до повноліття кожної дитини.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір розмірі 1211,20 грн за вимогу про позбавлення батьківських прав та 1211,20 грн за вимогу про стягнення аліментів, а всього - 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,128,258,259,263-265,280-282 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (02225, м. Київ, проспект Червоної Калини, 29, код за ЄДРПОУ 37415088) як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 (зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав стосовно малолітньої дитини ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позбавити ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позбавити ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав стосовно малолітньої дитини ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягувати щомісяця з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь державного закладу, опікуна, піклувальника, прийомних батьків чи батьків-вихователів, де буде виховуватись ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на його утримання у розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати щомісяця з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь державного закладу, опікуна, піклувальника, прийомних батьків чи батьків-вихователів, де буде виховуватись ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на його утримання у розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати щомісяця з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь державного закладу, опікуна, піклувальника, прийомних батьків чи батьків-вихователів, де буде виховуватись ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на його утримання у розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в розмірі суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду позивачем та третьою особою може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про його перегляд відповідачем та подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду виготовлене 07.10.2025.
Суддя: В.С. Салькова