08 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 705/180/25
провадження № 61-12427ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 червня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Уманської міської ради про зміну цільового призначення земельної ділянки,
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до Уманської міської ради, в якому просив суд скасувати рішення Уманської міської ради № 2.6-46/4 від 27 квітня 2005 року про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки площею 150 кв. м для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 і відновити попереднє цільове призначення для будівництва
і обслуговування будинку.
21 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою в якій просив припинити провадження, оскільки з моменту відкриття провадження пройшло 47 днів, а судове засідання у справі не призначено, тому порушуються строки розгляду справи.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27 лютого
2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Уманської міської ради про зміну цільового призначення земельної ділянки залишено без розгляду.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 06 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27 лютого 2025 року скасовано, матеріали цивільної справи направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 червня
2025 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду
від 16 вересня 2025 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Уманської міської ради про зміну цільового призначення земельної ділянки.
02 жовтня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 червня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року (надійшла до суду 06 жовтня 2025 року), в якій просить суд: «1. Передати мою касаційну скаргу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. 2. Визнати рішення судді Уманського міськрайонного суду
Душина О. В. від 10.06.2025 і постанову Черкаського апеляційного суду
від 16.09.2025 неправосудними, скасувати. Ухвалити нове рішення про припиненні провадження. Справу повернути до першої інстанції для утилізації. 3. Постановити окрему ухвалу і притягнути до відповідальності Уманський міськрайонний суд
і Черкаський апеляційний суд за зловживання повноваженнями».
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
У касаційній скарзі заявник посилається, як на підставу касаційного провадження на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що посилання на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу касаційного оскарження, не може бути прийняте касаційним судом, оскільки воно є загальним та не відповідає вимогам, викладеним у ЦПК України.
Зокрема, заявник не вказує, щодо питання застосування якої саме норми права та у яких саме подібних правовідносинах, на думку заявника, відсутній висновок Верховного Суду.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги
з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
У касаційній скарзі прохальна частина викладена наступним чином: «1. Передати мою касаційну скаргу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. 2. Визнати рішення судді Уманського міськрайонного суду Душина О. В. від 10.06.2025
і постанову Черкаського апеляційного суду від 16.09.2025 неправосудними, скасувати. Ухвалити нове рішення про припиненні провадження. Справу повернути до першої інстанції для утилізації. 3. Постановити окрему ухвалу і притягнути до відповідальності Уманський міськрайонний суд і Черкаський апеляційний суд за зловживання повноваженнями».
Згідно з частиною першою статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;
6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження
у справі у відповідній частині;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Відповідно, заявнику необхідно надати уточнену касаційну скаргу з уточненою прохальною частиною з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, визначених змістом статті 409 ЦПК України та надати суду уточнену редакцію касаційної скарги разом з її копіями та доданими матеріалами відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, у порушення вимог пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України
у касаційній скарзі відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника або номер паспорту.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 червня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць