Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/587/25 Головуючий у суді І-ї інстанції Молонова Ю. В.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Онуфрієв В. М.
08.10.2025 року. суддя Кропивницького апеляційного суду Онуфрієв В.М., за участю секретаря Сакари І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника - адвоката Гулян Я.В. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2025 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, командира відділення технічного обслуговування бронетанкової техніки взводу технічного забезпечення другого механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 , проживаючого АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп.
Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 26.06.2025 до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшов протокол серії ЕПР1 № 361714 від 14.06.2025, згідно з яким 14.06.2025 о 18:20 годині, в м. Олександрія по вул. Гетьмана Мазепи, буд. 10, ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Amarok, державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проведено на місці за допомогою газоаналізатора «Драгер», результат продуву 2.34‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9А ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат Гулян Я.В. просила скасувати постанову суду першої інстанції в частині позбавлення права керування транспортними засобами. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що клопотанням від командира другого механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 , в якому просять суд не позбавляти ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем В/Ч НОМЕР_1 , обіймає посаду командира відділення технічного обслуговування бронетанкової техніки взводу технічного забезпечення другого механізованого батальйону військової частини, є учасником бойових та відповідно до своїх штатно-посадових обов'язків з метою належного та своєчасного їх виконання,повинен постійно мати змогу керувати транспортними засобами з метою ремонту та обслуговування штатної техніки військової частини для забезпечення життєдіяльності та функціонування підрозділу та виконання ним бойових (спеціальних) завдань із відсічі збройної агресії російської федерації проти України. Тож від наявності у ОСОБА_1 права керування транспортними засобами напряму залежить можливість та ефективність виконання ним покладених на нього посадових обов'язків, що мають надважливе значення в умовах збройної агресії рф.
ОСОБА_1 та його захисник Гулян Я.В. про день місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку, проте в судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки до суду не повідомили заяв про відкладення судового розгляду не надавали. При цьому захисник в апеляційній сказі зазначили про розгляд справи без їх участі.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши матеріали справи, зваживши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Оскільки, учасниками процесу доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.1 ст.130 КУпАП не оскаржується, апеляційний суд не входить в їх обговорення та в цій частині постанову суду першої інстанції не перевіряє.
Згідно положень ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само за відмову осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп'яніння, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Згідно із ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат Гулян В.І. вказала про можливе застосувати аналогії права, а саме ст. 69 КК України. У зв'язку з чим просить накласти на ОСОБА_1 покарання за вчинене правопорушення у вигляді штрафу та не застосовувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Проте, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_1 виду та розміру адміністративного стягнення районний суд у повній мірі особу останнього, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин та призначив справедливе адміністративне стягнення, яке є достатнім для виправлення останнього, а також запобіганню вчинення ним, а так само іншими особами аналогічних правопорушень.
Доводи викладені в апеляційній скарзі стосовно призначення адміністративного стягнення без позбавлення права керування транспортними засобами, є необґрунтованими та безпідставними.
Оскільки суд першої інстанції обґрунтовано призначив адміністративне стягнення, так як в даному випадку санкція зазначеної статті передбачає безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу із позбавленням права керування транспортними засобами.
Порушень вимог КУпАП, які б стали підставою для скасування чи зміни по суті правильного винесеного судом рішення апеляційним судом не встановлено. Підстави для закриття провадження по справі відсутні.
Беручи до уваги вищевикладене апеляційний суд доходить висновку, що постанова суду першої інстанції є законною обгрунтованою та мотивованою, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Гулян Я.В. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в сумі 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: (підпис)