Справа № 726/2889/25
Провадження №1-кп/726/152/25
Категорія 93
08.10.2025 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці, клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Чернівці ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012270050000333 від 18.12.2012, про звільнення від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України, щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця за національністю, уродженця м. Чернівці, із середньою освітою, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_6 ,
29 серпня 2025 року до Садгірського районного суду м. Чернівці подане клопотання прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012270050000333 від 18.12.2012 року, про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності а ч.3 ст. 185 КК України, на підставі ст. 49 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимий 12.11.2008 Першотравневим районним судом м. Чернівці за ч.2 ст. 289 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією майна, згідно з ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком - 2 роки, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив умисний корисливий злочин, який скоїв за таких обставин.
В серпні 2009 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, приблизно о 03:00, ОСОБА_4 , переслідуючи умисну корисливу мету направлену на таємне викрадення чужого майна, вступив в попередню змову з іншою особою, після чого разом знаходячись по АДРЕСА_2 , шляхом пошкодження навісного замка проникли до приміщення сараю розташованого на території подвір'я будинку АДРЕСА_3 , який знаходиться за вказаною вулицею, звідки таємно викрали майно належне гр. ОСОБА_7 , а саме: чотири каністри кожна ємністю 50 літрів, ціною 150 гривень, за одну каністру на загальну суму - 600 гривень, в яких знаходилось 200 літрів дизельного пального, ціною 6 гривень за один літр, на загальну суму 1200 гривень, а всього викрали майно на загальну суму 1800 гривень.
Після вчинення крадіжки ОСОБА_4 та інша особа з місця скоєного пішли, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим своїми умисними протиправними діями спричинили потерпілому ОСОБА_7 , матеріальну шкоду в сумі 1800 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) за кваліфікуючими ознаками: вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб та поєднана з проникненням у інше приміщення.
В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Хоча ОСОБА_4 і ухилявся від досудового розслідування, проте з моменту вчинення злочину, тобто з серпня 2009 року, пройшло більше п'ятнадцяти років, а причетність підозрюваного до інших кримінальних правопорушень не встановлена.
ОСОБА_4 просив задовольнити клопотання, звільнивши його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження. Зазначив, що він розуміє, що закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності є підставою, що його не реабілітує.
Захисник ОСОБА_6 також підтримав заявлене клопотання та просив суд його задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не прибув, заперечень щодо закриття кримінального провадження не заявляв.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження з підстав заявленого клопотання, суд доходить висновку, що клопотання підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити кримінальне провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частини другої статті 284 КПК України.
Згідно з ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України. Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюються виключно судом (ст. 44 КК України).
Згідно з ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Строки давності притягнення до кримінальної відповідальності встановлені ст. 49 КК України в залежності від тяжкості вчиненого злочину.
Беручи до уваги положення ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене зокрема позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Згідно з положеннями ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення (злочину) і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
Відповідно до ч.2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, ухилилася від слідства або суду (досудового розслідування або суду). У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину (кримінального правопорушення) минуло п'ятнадцять років.
Також визначені переліки злочинів у разі вчинення яких давність не застосовується, однак серед таких ст. 185 КК України відсутня.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 185 КК України, санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, тобто діяння у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є тяжким злочином.
З матеріалів провадження вбачається і те, що перебіг давності зупинявся, оскільки особа, що підозрювалася у вчиненні кримінальне правопорушення, ухилялася від досудового розслідування.
Разом із тим, подія кримінального правопорушення відбулася у серпні 2009 року, тобто з того часу минуло більше п'ятнадцяти років.
Даних про вчинення ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень та про його причетність до їх вчинення не встановлено.
На виконання вимог ст. 285 КПК України, ОСОБА_4 роз'яснено суть підозри, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. ОСОБА_4 надав свою згоду на звільнення від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ст. 49 КК України.
Суд також враховує практику застосування норми ст. 49 КК України, викладену у постановах Верховного Суду. Зокрема Велика Палата Верховного суду у постанові від 17 червня 2020 року у справі № 598/1781/17 вказала, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
Колегією суддів Касаційного кримінального суду у постанові від 26 березня 2020 року, у справі № 730/67/16-к, провадження № 51-6463км19, зроблено висновок про те, що передбачений законом (ст. 49 КК) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення із визнанням ним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення. Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз'яснення йому судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.
Враховуючи вищезазначене, з'ясувавши позицію обвинуваченого та впевнившись у його добровільності та усвідомленні ним наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, оскільки з моменту вчинення інкримінованого кримінального правопорушення минуло більше п'ятнадцяти років, а тому є достатні правові підстави для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.3 ст.185 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження слід закрити.
Речові докази та судові витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
На підставі вищезазначеного, ст.ст. 4, 5, 12, 49 КК України, керуючись ст.ст. 284-286, 314-316, 350, 372, 392, 393, 395 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України.
Кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012270050000333 від 18.12.2012 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - закрити, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду, через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала не набрала законної сили.
Головуючий суддяОСОБА_1