Єдиний унікальний номер 725/7522/25
Номер провадження 2/725/2611/25
02.10.2025 року м. Чернівці
Чернівецький районний суд міста Чернівців
в складі:
головуючого судді - Нестеренко Є. В.
за участю:
секретаря судового засідання - Чобан В. В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду Чернівецького районного суду міста Чернівців у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , про розірвання шлюбу, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та встановлення факту, що має юридичне значення.
Посилається на те, що 02 березня 2019 року з відповідачкою був укладений шлюб, який зареєстрований Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області , актовий запис № 247.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне життя з відповідачем не склалося, постійно виникали сварки, через різні погляди на життя. Шлюбні відносини припинили своє існування. Відповідач проживає окремо. Спільне господарство не ведуть. Шлюб носить формальний характер. На примирення з відповідачем позивач не згодний.
Малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після припинення шлюбних відносин проживає разом із батьком.
Спору між сторонами щодо місця проживання дітей немає.
Позивач просить суд розірвати шлюб, встановити факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити місце проживання сина разом із батьком.
Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 01.09.2025 року, судом постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.
В підготовче судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
До початку розгляду справи по суті позивач подав письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, на позові наполягає.
До початку розгляду справи по суті відповідачка подала клопотання, в якому просить провести розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі, на задоволенні позову не заперечує.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України судове засідання проводилося без технічної фіксації.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.
Сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 02 березня 2019 року Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області , актовий запис № 247.
Від шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами відсутній спір щодо місця проживання їх спільної дитини.
Сторони не ведуть спільного господарства, шлюбні відносити припинені.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З цих підстав позов слід задовольнити, шлюб між сторонами - розірвати.
У постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Оскільки між сторонами на момент розгляду справи відсутній спір між батьками щодо місця проживання дитини, після припинення фактичних шлюбних відносин їх спільна дитина, зокрема син залишився проживати разом із батьком, то суд вважає за можливе зазначити з ким залишиться проживати дитина після розірвання шлюбу.
Щодо вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Встановлення факту самостійного виховання неповнолітнього сина, необхідний позивачу для захисту прав та інтересів дитини, можливості оформлення соціальних документів, зміни місця проживання та переміщення дитини без юридичної згоди матері, користуватись гарантіями у сфері трудових відносин, реалізації права на першочергове отримання житла.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
За відсутності спору між батьками дитини щодо її виховання та утримання й визначення законодавством встановлення такого факту в судовому порядку, суд, оцінюючи доводи і докази, які підтверджують факт самостійного виховання особою дитини, досліджує обставини (події) у конкретних життєвих ситуаціях. (Постанова ВС від 02.04.2025 р. у справі № 127/3622/24)
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Обставини самостійного виховання та утримання батьком дитини, які визнаються сторонами, не підлягають доказуванню. У суду не має підстав сумніватись в достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Суд вважає, що позивачем доведений факт самостійного виховання та утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд, відповідно до ст. 89 ЦПК України оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності приходить до висновку що заявлені вимоги підлягають задоволенню
Керуючись ст. ст. 24, 112 СК України, ст. ст. 259, 264, 265, 274-279, 315, 319, 354-356 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , про розірвання шлюбу- задовольнити в повному обсязі.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 02 березня 2019 року Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області , актовий запис № 247.
Визначити місце проживання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , самостійно виховує та утримує неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1211 грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки в апеляційному порядку повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Нестеренко Є. В.