Справа № 183/4094/24
№ 6/183/224/25
03 жовтня 2025 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Фролової В.О.,
за участі секретаря судового засідання - Сторожик А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про зміну порядку виконання судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 звернувся із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на його користь недоотриманої за життя ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за період 01.03.2016 по 27.02.2022 у сумі 308395,37 грн.
В обґрунтування заяви зазначив, що рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.09.2024 задоволено його позов та, серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоотриману за життя ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за період 01.03.2016 по 27.02.2022, проте вказане рішення суду не виконано, у зв'язку з чим, на підставі ч. 2 ст. 435 ЦПК України, ОСОБА_1 звернувся із заявою про зміну способу та порядку виконання зазначеного судового рішення.
Відповідач надав до суду пояснення, зазначивши, що заява ОСОБА_1 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки на виконання рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.09.2024, здійснено розрахунок недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 01.03.2016 по 27.02.2022 в сумі 315 478,37 грн. Відповідно до Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 за № 1165» (далі - Порядок №1165), в межах затверджених асигнувань в 2024 році на користь позивача здійснено виплати у розмірі 7083 грн., залишок складає - 308 395,37 грн. Подальша виплата недоотриманої пенсії ОСОБА_2 буде проводитися відповідно до зазначеного вище Порядку в межах відповідного фінансового ресурсу, який буде визначено у бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік. Отже, фактичне виконання судового рішення в повному обсязі можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок державного бюджету України. Жодних доказів небажання або перешкоджання виконанню рішення суду з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області ОСОБА_1 не надано.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з'явився. Будь-яких заяв та клопотань не подавав.
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, через підсистему «Електронний суд» подано заяву про розгляд справи без участі представника.
Розглянувши заяву та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 435 ЦПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.09.2024, яке залишено без змін судом апеляційної інстанції, задоволено позов ОСОБА_1 , визнано за ним право власності на недоотриману пенсію у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 01.03.2016 по 27.02.2022 в порядку спадкування за законом. Також, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоотриману за життя ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за період 01.03.2016 по 27.02.2022.
Вказане рішення суду в повному обсязі не виконано. Як вбачаться з пояснень представника Головного управління Пенсійного фонду України, в межах затверджених асигнувань в 2024 році на користь позивача здійснено виплати відповідно до Порядку №1165 у розмірі 7083 грн., залишок невиплаченої суми за рішенням суду складає - 308 395,37 грн.
Відповідно до ч. 1ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Слід зазначити, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність та зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
При вирішенні питання про встановлення способу і порядку виконання рішення суду, суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення. При цьому, ключовим питанням є те, що під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті.
Отже, питання щодо встановлення способу і порядку виконання рішення суду може бути розглянуто у виняткових випадках, що обумовлені об'єктивними ускладненнями при виконанні цього рішення.
Суд зазначає, що приймаючи рішення про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоотриману за життя ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за період 01.03.2016 по 27.02.2022 судом не встановлено спосіб виплати належних позивачу сум, а встановлено обов'язок відповідача провести нарахування та виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за певний період.
З'ясовані в ході розгляду поданої заяви обставини свідчать про те, що фактична неможливість здійснення виплати перерахованої суми пенсії обумовлена відсутністю відповідного бюджетного фінансування на здійснення таких виплат. Крім того, у матеріалах справи немає доказів того, що у разі зміни способу виконання судового рішення на стягнення за рахунок бюджетних асигнувань рішення суду буде виконане.
Відповідно до ст.23 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України та здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України; (п.20, 29 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України).
Суд вважає, що резолютивна частина рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.09.2024 є чіткою, зрозумілою за змістом, не припускає різного тлумачення, не вбачається недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, що свідчить про те, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення.
Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи, що зміна способу виконання рішення суду у спосіб, заявлений позивачем, фактично призведе до зміни рішення суду в цій справі по суті, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про зміну способу виконання рішення суду.
Керуючись ст. 435 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про зміну порядку виконання судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання прав власності на спадкове майно - залишити без задоволення.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 03 жовтня 2025 року.
Суддя В.О. Фролова