Справа №204/3723/25
Провадження №2/0203/1511/2025
07 жовтня 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
при секретарі Гапоновій К.В.,
з участю:
-позивача ОСОБА_1 ;
-представниці позивача ОСОБА_2 ;
-представниці відповідача Браславської Л.З.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання про призначення комісійної судово-медичної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державної установи «Національний науковий центр хірургії та транспланталогії імені О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України», третя особа - Національна академія медичних наук України, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок надання неякісних медичних послуг,
1. 4 квітня 2025 року позивач звернувся до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ДУ «Національний науковий центр хірургії та транспланталогії ім. О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України», третя особа - Національної академії медичних наук України, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок надання неякісних медичних послуг. Заявлений позов обґрунтовано тим, що у період від 15.03.2024 по 23.08.2024 відповідач надав позивачеві медичні послуги з трансплантації нирки від донора з ДМС. Зазначену послугу надано неякісно, у результаті чого позивачеві було проведено додаткові оперативні втручання, унаслідок яких у нього виникла серома післяопераційної рани, гідронефроз НАТ, пієлонефрит. Крім того, позивача було інфіковано Klebsiella pneumoniae та гепатитом С (т. 1 а.с.а.с. 1 - 14).
2. Одночасно позивач звернувся до суду з клопотанням про призначення у справі комісійної судово-медичної експертизи з метою встановлення причинно-наслідкового зв'язку між діями/бездіяльністю медичного персоналу відповідача та негативними наслідками, що настали (т. 1 а.с.а.с. 68 - 70).
3. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10.04.2025 справу за підсудністю було передано до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська (а.с.а.с. 75, 76).
4. Позивач та його представниця у судовому засіданні підтримали заявлене клопотання у повному обсязі, а представниця відповідача - не заперечувала проти його задоволення.
5. Представник третьої особи до суду не з'явився, був повідомлений належним чином.
6. Заслухавши думки позивача, представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що заявлене клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
7. Відповідно до частин 1, 3 статті 103 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
8. Згідно з частинами 1, 3, 5 статті 104 ЦПК про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
9. За правилами, встановленими пунктом 1 статті 105 ЦПК, призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити характер і ступінь ушкодження здоров'я.
10. Частиною 1 статті 111 ЦПК визначено, що комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напряму знань.
11. Таким чином, оскільки для з'ясування вказаних у заявленому клопотанні обставин, що мають істотне значення для справи, необхідні спеціальні знання, суд вважає за необхідне призначити у справі комісійну судово-медичну експертизу.
12. Керуючись статтями 103 - 105, 111, 258 - 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Призначити у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державної установи «Національний науковий центр хірургії та транспланталогії імені О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України», третя особа - Національна академія медичних наук України, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок надання неякісних медичних послуг комісійну судово-медичну експертизу, на вирішення якої поставити такі питання:
- чи правильно медичними працівниками державної установи «Національний науковий центр хірургії та транспланталогії імені О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України» (далі - Установа) було проведено гетеротопічну алотрансплантацію нирки від донора з ДСМ на клубові судини праворуч та стентування НАТ ОСОБА_1 ?;
- чи були допущені медичними працівниками Установи помилки (у формі дії та/або бездіяльності) під час проведення ОСОБА_1 гетеротопічної алотрансплантації нирки від донора з ДСМ на клубові судини праворуч та стентування НАТ? Які вони мали наслідки та чи можливо було їх уникнути?;
- чи є наслідком таких помилок виникнення сероми післяопераційної рани?;
- чи правильно медичними працівниками Установи було проведено лікування ОСОБА_1 сероми післяопераційної рани?;
- чи були допущені медичними працівниками Установи помилки (у формі дії та/або бездіяльності) під час лікування ОСОБА_1 сероми післяопераційної рани? Які вони мали наслідки та чи можливо було їх уникнути?;
- чи є проведення ОСОБА_1 нефростомії трансплантата та порушення прохідності сечоводу наслідком неправильного лікування медичними працівниками Установи сероми післяопераційної рани?;
- чи правильно медичними праці вниками Установи було проведено нефростомію трансплантату, рентген-контрольовану балонну дилатацію стриктури сечоводу на протязі та уретероцистоанастамозу, стентування сечоводу НАТ (довготривалий) ОСОБА_1 ?;
- чи були допущені медичними працівниками Установи помилки (у формі дії та/або бездіяльності) під час проведення ОСОБА_1 нефростомії трансплантату, рентген-контрольованої балонної дилатації стриктури сечоводу на протязі та уретероцистоанастамозу, стентування сечоводу НАТ (довготривалий)? Які вони мали наслідки та чи можливо було їх уникнути?;
- чи є інфікування ОСОБА_1 Klebsiella pneumoniae наслідком неправильного (проведеного з порушенням протоколів, з допущенням помилок) оперативного втручання медичними працівниками Установи у вигляді нефростомії трансплантату, рентген-контрольованої балонної дилатації стриктури сечоводу на протязі та уретероцистоанастамозу, стентування сечоводу НАТ (довготривалий)?;
- чи є інфікування медичними працівниками Установи Klebsiella pneumoniae та виникнення у ОСОБА_1 захворювання на пієлонефрит наслідком таких дій?;
- чи є виникнення у ОСОБА_1 вторинного пієлонефриту наслідком інфікування медичними працівниками Установи Klebsiella pneumoniae?;
- чи є виникнення у ОСОБА_1 захворювання на гідронефроз наслідком інфікування медичними працівниками Установи Klebsiella pneumoniae?;
- чи є наслідком неправильного (проведеного з порушенням протоколів, з допущенням помилок) лікування проведення медичними працівниками Установи цистоскопії, видалення стенту НАТ, рестентування сечоводу НАТ ОСОБА_1 у період до 12 травня 2024 року включно?;
- яка причина видалення ОСОБА_1 медичними працівниками Установи 5 червня 2024 року стенту сечоводу НАТ (довготривалого), встановленого 8 травня 2024 року?;
- чи правильно медичними працівниками Установи було проведене оперативне втручання у вигляді цистоскопії, видалення стенту НАТ, рестентування сечоводу НАТ ОСОБА_1 ?;
- чи були допущені медичними працівниками Установи помилки (у формі дії та/або бездіяльності) під час проведення ОСОБА_1 цистоскопії, видалення стенту НАТ, рестентування сечоводу НАТ? Які вони мали наслідки та чи можливо було їх уникнути?;
- чи є наслідком неправильного (проведеного з порушенням протоколів, з допущенням помилок) оперативного втручання та лікування медичними працівниками Установи проведення ОСОБА_1 переливання одногрупної еритроцитарної маси компонентів крові?;
- чи правильно медичними працівниками Установи було проведено ОСОБА_1 переливання одногрупної еритроцитарної маси компонентів крові?;
- чи були допущені медичними працівниками Установи помилки (у формі дії та/або бездіяльності) під час проведення ОСОБА_1 переливання одногрупної еритроцитарної маси компонентів крові? Які вони мали наслідки та чи можливо було їх уникнути?;
- чи є інфікування ОСОБА_1 гепатитом С наслідком проведеного з порушенням протоколів (допущенням помилок) переливання одногрупної еритроцитарної маси компонентів крові?;
- чи правильно медичними працівниками Установи було проведено ОСОБА_1 гемодіаліз №3?;
- чи були допущені медичними працівниками Установи помилки (у формі дії та/або бездіяльності) під час проведення ОСОБА_1 гемодіалізу №3? Які вони мали наслідки та чи можливо було їх уникнути?;
- чи є інфікування ОСОБА_1 гепатитом С наслідком проведеного з порушенням протоколів (допущенням помилок) гемодіалізу №3?;
- чи правильно медичними працівниками Установи було проведено ОСОБА_1 оперативне втручання у вигляді трансплантат-нефректомії праворуч, герніопластики післяопераційних кил власними тканинами?;
- чи були допущені медичними працівниками Установи помилки (у формі дії та/або бездіяльності) під час проведення ОСОБА_1 трансплантат-нефректомії праворуч, герніопластики післяопераційних кил власними тканинами? Які вони мали наслідки та чи можливо було їх уникнути?;
- чи є інфікування ОСОБА_1 гепатитом С наслідком проведених з порушенням протоколів (допущенням помилок) трансплантат-нефректомії праворуч, герніопластики післяопераційних кил власними тканинами?;
- чи правильно медичними працівниками Установи було проведено ОСОБА_1 гемодіаліз №15?;
- чи були допущені медичними працівниками Установи помилки (у формі дії та/або бездіяльності) під час проведення ОСОБА_1 гемодіалізу №15? Які вони мали наслідки та чи можливо було їх уникнути?;
- чи є інфікування ОСОБА_1 гепатитом С наслідком проведеного з порушенням протоколів (допущенням помилок) гемодіалізу №15?;
- чи є наслідком неправильного (проведеного з порушенням протоколів, з допущенням помилок) оперативного втручання та лікування медичними працівниками Установи у вигляді трансплантат-нефректомії праворуч, герніопластики післяопераційних кил власними тканинами необхідність проведення ОСОБА_1 переливання одногрупної еритроцитарної маси компонентів крові?;
- чи правильно медичними працівниками Установи було проведено ОСОБА_1 переливання одногрупної еритроцитарної маси компонентів крові у липні - серпні 2024 року?;
- чи були допущені медичними працівниками Установи помилки (у формі дії та/або бездіяльності) під час переливання ОСОБА_1 у липні - серпні 2024 року одногрупної еритроцитарної маси компонентів крові? Які вони мали наслідки та чи можливо було їх уникнути?;
- чи є інфікування ОСОБА_1 гепатитом С наслідком проведеного з порушенням протоколів (допущенням помилок) переливання у липні - серпні 2024 року одногрупної еритроцитарної маси компонентів крові?;
- чи є відторгнення трансплантованої ОСОБА_1 від донора нирки наслідком неправильних (проведених з порушенням протоколів, з допущенням помилок) дій медичних працівників Установи?;
- чи відповідає медична карта стаціонарного хворого ОСОБА_1 форми 003/3 вимогам інструкції, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року №110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування»? Якщо ні, то як це впливає на об'єктивність відомостей, що вона містить?;
- чи можна вважати інформацію, що міститься у медичній карті хворого ОСОБА_1 , повною й достовірною для з'ясування питання дотримання необхідного лікування?;
- чи проводилось лікування ОСОБА_1 згідно з чинними наказами, протоколами та стандартами надання медичної допомоги пацієнтам, які потребують лікування методом трансплантації нирки?;
- чи були наявні у ОСОБА_1 фактори ризику виникнення ускладнень? Чи могла надмірна вага та тютюнопаління вплинути на ризик виникнення таких ускладнень, та чи мав він можливість зменшити вплив цих факторів, перебуваючи на листі очікування транспланталогії?;
- чи міг ОСОБА_1 бути інфікованим гепатитом С до моменту госпіталізації до Установи, ураховуючи, що інкубаційний період (час від зараження до появи симптомів) при гепатиті С становить 6 - 8 тижнів (мінімум - 2 тижні, максимум - 26 тижнів)?;
- чи є причинно-наслідковий зв'язок між станом здоров'я ОСОБА_1 (відповідно до позовної заяви) та діями (бездіяльністю) медичних працівників Установи під час його лікування?
Проведення експертизи доручити експертам державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України».
Попередити експертів про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.
Витрати з проведення експертизи покласти на ОСОБА_1 .
Надати експертній установі матеріали цивільної справи, а також витребувані судом оригінали медичних документів.
На час проведення експертизи провадження у справі зупинити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному статтею 261 ЦПК.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 ЦПК.
Повну ухвалу складено 8 жовтня 2025 року.
Суддя М.О. Католікян