02 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/658/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д.А.
та представників
Позивача : Сосунов Є.В.
Відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2024
(головуючий - Россолов В.В., судді Склярук О.І., Хачатрян В.С.)
та рішення Господарського суду Харківської області від 17.10.2024
(суддя - Шарко Л.В.)
у справі № 922/658/22
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Комунального підприємства "Харківводоканал"
про стягнення 3 655 433,10 грн,
1. У зв'язку із запланованою відпусткою судді Мамалуя О.О. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.08.2025.
Короткий зміст позовних вимог
2. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго", позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Харківводоканал" (далі - КП "Харківводоканал", відповідач) про стягнення 3 655 433,10 грн штрафних санкцій (2 398 996, 83 грн - пені та 1 256 436,27 грн - штрафу) за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 10.05.2019 №0463-01024 (далі - договір).
3 Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості небалансів електричної енергії, що є підставою для нарахування пені та штрафу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції та постанови Верховного Суду
4. Справа розглядалась судами неодноразово.
5. Після скасування судових рішень у справі постановою Верховного Суду від 25.06.2024 справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
6.Направляючи справу на новий розгляд суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права (статті 230, 231 ГК України) та процесуального права (статті 86, 210 73-79 ГПК України), що стало наслідком не встановлення обставин, що є визначальними і ключовими у цій справі для вирішення даного спору, з огляду на предмет і підстави позову, на підставі доказів і доводів сторін.
7. Під час нового розгляду справи рішенням Господарського суду Харківської області від 17.10.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2024, в позові відмовлено.
8. Рішення мотивовано тим, що відповідачем порушено строк оплати за послуги врегулювання небалансів електричної енергії, що є підставою для нарахування штрафних санкцій. Водночас, умовами укладеного сторонами договору, наказом ПрАТ "НЕК "Укренерго" від 06.03.2020 № 85 та Правилами ринку не встановлено конкретного розміру (ставки), підстави для стягнення пені за невиконання відповідачем грошового зобов'язання. За відсутності прямої договірної ставки пені та штрафу відсутні підстави для задоволення позову. Судом відхилено посилання позивача на положення ст. 231 ГК України, зважаючи на те, що вказані положення не розповсюджуються на правовідносини між сторонами, зважаючи на умови договору укладеного сторонами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
9 Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою (з урахуванням уточненої скарги), у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та прийняти нове рішення про задоволення позову.
10. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на положення п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вказує на неврахування судами правових висновків, викладених у постановах від 11.04.2022 у справі № 905/38/21, у справі № 910/12832/21, від 23.01.2019 у справі № 355/385/17, від 11.06.2024 у справі № 910/4263/22, від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21, від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
11. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог касаційної скарги, та водночас, вказуючи на законність і обґрунтованість судових рішень у справі, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Відповідач у відзиві зазначає, що практика застосування судами положень частини 2 статті 231 ГК України є сформованою та усталеною, зокрема, такі висновки Верховним Судом викладено у постанові від 28.03.2024 у справі № 905/405/22, від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22, які враховано апеляційним судом під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
12. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій позивач зазначав, що ПрАТ "НЕК "Укренерго" є юридичною особою 100 відсотків акцій якого належить державі (є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"); виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
13. КП "Харківводоканал" (відповідачем) надало згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 10.05.2019 № 0463-01024.
14. Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому (пункт 1.1 договору).
15. Згідно з умовами договору:
- на підставі цього Договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ (пункт 1.2 договору);
- за цим договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи (пункт 1.3 договору);
- ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії та Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 307 [далі - Правила ринку] (пункт 1.4 договору);
- врегулювання небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (пункт 1.5 договору);
- вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, і що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії зазначається Правилами ринку (пункт 2.1 договору);
- за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством України (пункт 4.1 договору);
- виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами договору (пункт 5.1 договору);
16. Протягом 2019-2020 років до договору були внесені зміни, договір діяв у редакціях, затверджених наказами Національної енергетичної компанії "Укренерго" від 08.07.2019 № 366, від 07.08.2019 № 423, від 16.08.2019 № 441, від 06.03.2020 № 85, які оприлюднені на офіційному сайті останнього https://ua.energy/uchasnikam_rinku/reyestratsiya-uchasnykiv-rynku/dogovory /#1594303518945-6f4b41ba-c92d).
17. Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (пункт 5.6 договору).
18. На виконання умов укладеного Договору позивач поставив, а відповідач отримав електричну енергію для врегулювання небалансів, що підтверджується рахунками-фактурами (invoice) на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів у період, платіжними дорученнями, актами купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів (актами-коригування до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів), копії яких містяться в матеріалах справи.
19. Позивач також сформував у системі управління ринком рахунки, за небаланси електричної енергії за Договором, однак у період з травня 2020 року по першу декаду вересня 2020 року включно відповідач прострочив здійснення оплати таких рахунків. Зазначене і стало причиною звернення позивача до суду з вимогою про стягнення пені та штрафу за прострочення сплати рахунків.
Позиція Верховного Суду
20. Перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та заперечення, наведені у відзиві, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
21. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
22. Звертаючись з позовом до суду, ПрАТ "НЕК "Укренерго" просило стягнути з відповідача пеню та штраф, нараховані позивачем відповідно до частини 2 статті 231 ГК України.
23. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
24. Як встановили суди, правовідносини між сторонами виникли за договором приєднання, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання з врегулювання небалансів електричної енергії, шляхом вчинення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.
25. В силу положень статей 525, 526 ЦК України статті 193 ГК України кожна сторона має обов'язок виконувати господарські зобов'язання належним чином.
26. Згідно з приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
27. Стаття 231 ГК України регулює розмір штрафних санкцій таким чином: Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов'язань, визначається відповідним суб'єктом господарювання - господарською організацією.
28. З аналізу положень статті 231 ГК України вбачається, що нею передбачено можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов'язань штрафних санкцій, що мають імперативний характер, тобто, їх розмір не може бути змінений за згодою сторін та не залежить від їх волевиявлення.
29. Так, частина 2 статті 231 ГК України визначає уніфікований розмір штрафних санкцій за певні види правопорушень (порушення вимог щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг), порушення строків виконання негрошового зобов'язання) у господарському зобов'язанні, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, якщо інше не передбачено законом або договором. Частина третя цієї статті передбачає можливість законодавчого встановлення розміру штрафних санкцій і за інші види правопорушень у окремих видах господарських зобов'язань, перелічених у частині 2 статті 231 ГК України.
30. Такі висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18, які правильно враховано судами попередніх інстанцій.
31. Отже, тлумачення приписів наведеної норми права дозволяє зробити висновок, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, санкції у виді штрафу, передбаченого абзацом 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, можливе за сукупності таких умов:
- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;
- якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;
- якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховують у відсотковому відношенні розмір штрафу.
32. Такий правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.08.2022 у справі № 910/9375/21, від 04.05.2023 у справі № 910/21298/21, від 28.03.2024 у справі № 905/405/22.
33. Також згідно із статтями 1 та 3 Закону України ?Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань? платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
34. Судами встановлено, що у п.п. 3.1, 4.1 договору, в редакції від 06.03.2020 № 85, передбачено, що при невиконанні або неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором, Правилами ринку, Кодексом системи передачі, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №307, Законом та чинним законодавством України. За невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
35. Водночас, у п. п. 7.7.2 - 7.7.5 Правил ринку, у редакції від 28.02.2020 № 515, передбачено, що за несвоєчасну оплату нараховується пеня за ставкою, що визначається відповідно до діючого законодавства. Пеня нараховується на грошові суми, що представляють різницю між сплаченою сумою та сумою, визначеною після вирішення суперечки (ініційованої в порядку п. 7.7.1 та п. 7.8.1 відповідної редакції), і повинна бути сплачена ОСП (у якості АР) або сплачена йому в залежності від обставин. Запит платіжного документа обробляється відповідно до чинного законодавства. При розрахунках відповідно до запиту платіжного документа оплата повинна бути здійснена протягом трьох робочих днів з моменту вирішення суперечки. Після цієї дати пеня на непогашену суму нараховується за ставкою, що встановлюється відповідно до діючого законодавства.
36. Крім того суди зазначили, що договір в редакції наказу НЕК "Укренерго" від 06.03.2020 № 85, не містить умов щодо розміру та бази нарахування пені, і у Правилах ринку у редакції від 28.02.2020 також не встановлено її конкретного розміру (ставки), підстави для стягнення пені за невиконання відповідачем грошового зобов'язання відсутні. До того ж у Правилах ринку міститься лише відсильна норма щодо нарахування пені "за ставкою, що визначається відповідно до діючого законодавства". Водночас, така ставка (розмір) пені нормами ч. 6 ст. 231 ГК України, ч. 2 ст. 343 ГК України, ст. ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", якими врегульовано питання відповідальності за невиконання грошових зобов'язань, не визначена(ий).
37. З урахуванням вищезазначеного суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що за відсутності прямої договірної норми про розмір пені та конкретної ставки пені у правилах чи законодавстві, немає підстав для стягнення пені або штрафу з відповідача за невиконання грошового зобов'язання.
38. Касаційний суд погоджується з висновками судів про відсутність підстав для задоволення позову.
39. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, вказує на неврахування судами правових висновків, викладених у постановах від 11.04.2022 у справі № 905/38/21, у справі № 910/12832/21, від 23.01.2019 у справі № 355/385/17, від 11.06.2024 у справі № 910/4263/22, від 19.08.2022 ц у справі № 912/1941/21, від 0911.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21 .
40. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо наявності підстав згідно п. 1 ч. 2 статті 287 ГПК України для касаційного оскарження судових рішень, необхідно зазначити, що обов'язковою умовою у цьому разі є неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
41. Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
42. Колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
43. До того ж, касаційний суд вказує, що неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суди попередніх інстанцій, посилаючись на норму права, застосували її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачили тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, яка є подібною до справи, що розглядається Судом.
44. Не можна посилатись на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення. Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичні обставини у справі, що формуються, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.
45. Проаналізувавши доводи касаційної скарги Верховний Суд вважає, що такі доводи є безпідставними, з огляду на наступне.
46. Як вбачається із змісту судових рішень у справі № 905/38/21 правові висновки у вказаній постанові стосувались порядку виконання судового рішення.
47. У справі № 910/12832/21 предметом спору були вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок небалансів електричної енергії шляхом виключення негативних небалансів у спірні періоди.
48. Предметом спору у справі № 355/385/17 були вимоги про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення страхового відшкодування та компенсації моральної шкоди.
49. У справі № 912/1941/21 предметом спору є вимоги про стягнення пені, штрафу і трьох процентів річних, нарахованих за порушення строків оплати наданих послуг з передачі електричної енергії, сторонами у справі було погоджено розмір санкцій у договорі. Крім того, висновки постанови Верховного Суду стосувались того чи є положення постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 08.04.2020 № 766 «Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» у відповідній редакції, спеціальними відносно положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
50. Предметом у спору у справі № 904/5899/21 та у справі № 927/713/21 є вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії, сторонами у договорі погоджено розмір штрафних санкцій.
51. Отже, у справах № 905/38/21, № 910/12832/21, № 355/385/17, № 910/4263/22, № 912/1941/21, № 904/5899/21, № 927/713/21 не досліджувалася специфіка правового регулювання розрахунків (стягнення пені та штрафу на підставі статті 231 ГК України) на балансуючому ринку електричної енергії за договором приєднання про врегулювання небалансів електричної енергії.
52. Проаналізувавши зміст наведених вище постанови та зміст оскаржуваних судових рішень у справі, що переглядається, за критеріями подібності, колегія суддів констатує, що справи відрізняються предметом, підставами позову та фактично-доказовою базою; рішення у справах ухвалені за іншого правового регулювання та за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, і за іншими поданими сторонами та оціненими судами доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) і прийнято судове рішення.
53. Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (частина 2 статті 343 ГК України).
54. Ураховуючи наведене, розмір пені за порушення грошових зобов'язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У разі, якщо договором не встановлено умов щодо розміру та бази нарахування пені, або умов про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Такий правий висновок неодноразово викладався Верховним Судом у постановах, про що вказувалось у цій постанові.
55. У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій виходили з того, що норма частини 2 статті 231 ГК України не може розповсюджуватись на спірні правовідносини, що виникли з грошового зобов'язання, і судами не було встановлено обставин погодження такого виду відповідальності за згодою сторін.
56. Таким чином, судами вірно встановлено грошову правову природу спірних правовідносин, а тому за порушення, пов'язані з договором приєднання (який не є державним контрактом), сплачувати кошти має суб'єкт господарювання, а отже до спірних правовідносин для визначення розміру стягнення пені та штрафу і як підстава для стягнення частина 2 статті 231 ГК України застосуватись не може.
57. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження, в даному випадку, колегія суддів не вважає за необхідне закрити касаційне провадження на підставі пунктів 4 частини 1 статті 296 ГПК України, щодо підстав касаційного оскарження передбачених п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, отже, касаційна скарга є необґрунтованою, а тому, рішення суду першої та постанову апеляційного суду необхідно залишити без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
58. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
59. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України).
60. Враховуючи викладене, касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 17.10.2024 у справі № 922/658/22.
Судові витрати
61. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 17.10.2024 у справі № 922/658/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді С.В. Бакуліна
О.Р. Кібенко