18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
06 жовтня 2025 року Черкаси Справа №925/1187/25
Суддя Господарського суду Черкаської області Кучеренко О.І., розглянувши матеріали
позовної заяви виконавчого комітету Тальнівської міської ради (вулиця Соборна, 28, місто Тальне, Звенигородський район, Черкаська область, 20401, ідентифікаційний код 04061607)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Віртус» (вулиця Герцена, 28, квартира 81, місто Умань, Черкаська область, 20300, РНОКПП 43131820)
про розірвання договору оренди та стягнення 67962,52 грн,
29.09.2025 виконавчий комітет Тальнівської міської ради звернувся у Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Віртус», у якому просить суд стягнути із відповідача на користь Тальнівської міської ради 67962,52 грн заборгованості, з яких 51485,19 грн заборгованість з орендної плати та 16477,33 грн пеня зі сплати орендної плати за користування майном площею 27,00 м2, та розірвати договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Тальнівської міської територіальної громади №13/2021 від 22.09.2021.
У позовній заяві позивач також просить суд стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд зазначає, що позовна заява, яка подається до суду повинна відповідати вимогам, які встановлені у статтях 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13.03.2018 у справі №914/2772/16, від 21.03.2018 у справі №914/2771/16).
У рішенні Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Отже, обов'язок суду перевірити належність доказів наявності у представника права вчиняти конкретну процесуальну дію зумовлений, головним чином тим, що такий представник виступає самостійно в суді від імені довірителя (особи, яка відмовилася захищати в суді свої права в порядку самопредставництва) і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов'язки.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 60 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин другої, третьої статті 244 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особам.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.
Представник, який безпосередньо звертається з позовною заявою (підписує її) має довести наявність у нього відповідних повноважень на здійснення представництва (самопредставництва) в суді від імені позивача.
Позовну заяву від імені виконавчого комітету Тальнівської міської ради підписано Володіним Володимиром Геннадійовичем.
До позовної заяви додано електронну довіреність у порядку передоручення від 30.11.2023, відповідно до якої Сідько В.П. уповноважує Володіна В.Г. представляти інтереси виконавчого комітету Тальнівської міської ради в судах України (у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях), з усіма правами, які надано законом стороні у справі, у тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяві та інші передбачені законом процесуальні документи.
Суддя зазначає, що надання довіреності на представника саме по собі виключає самопредставництво юридичної особи (відповідний висновок міститься в ухвалах Верховного Суду: від 09.06.2020 у справі №917/751/19, від 16.12.2020 у справі №917/855/20, від 28.04.2022 у справі №914/3293/20, у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі №910/25456/15 тощо).
Особа, яка представляє юридичну особу за довіреністю і виконує процесуальні дії на підставі повноважень, наданих їй довіреністю, виступає від імені цієї особи - довірителя, а не в порядку самопредставництва.
Суд враховує, що починаючи з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, потрібно підтверджувати приписами або відповідного закону, або статуту чи положення цієї юридичної особи, або умовами трудового договору (контракту), посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі не має чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи має всі права відповідного учасника справи. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва. Аналогічні висновки викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі №149/289/21.
Отже, для визнання особи такою, що діє у порядку самопредставництва в інтересах виконавчого комітету Тальнівської міської ради необхідно щоб у відповідному законі, статуті, положенні, посадовій інструкції чи трудовому договорі (контракті) тощо було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження.
До позовної заяви таких документів позивачем не додано.
Необхідно зауважити, що довіреність від 30.11.2023, відповідно до якої Сідько В.П. уповноважує Володіна В.Г. представляти інтереси позивача у судах України, видана у порядку передоручення. Всупереч положенням частини 2 статті 245 Цивільного кодексу України вона не була посвідчена нотаріально, що свідчить про недотримання належної форми щодо довіреності.
Також матеріали позовної заяви не містять і доказів того, що Володін В.Г. є адвокатом (повноваження якого могли б підтверджуватися довіреністю, виданою в установленому порядку).
З огляду на наведене, суд вважає, що до позовної заяви не надані документи на підтвердження наявності у Володіна В.Г. повноважень діяти від імені позивача відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), у порядку самопредставництва, не зазначено посадове становище або статус адвоката, не додано належних доказів на підтвердження повноважень представника (як то положення відповідного структурного підрозділу позивача, наказу про призначення на посаду, витягу з посадової інструкції зазначеної особи, тощо).
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до підпунктів 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до Господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2025 рік встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-IX від 19.11.2024, у якому він визначений у розмірі 3028,00 грн.
Як слідує з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено 2 позовні вимоги: про розірвання договору оренди №13/2021 від 22.09.2021 (немайнова вимога) та про стягнення з відповідача 67962,52 грн (майнова вимога).
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовна заява подана позивачем через систему «Електронний Суд».
Отже, за подання позовної заяви з двома вимогами (майновою і немайновою) позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн (3028,00*0,8) за майнову вимогу та судовий збір у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за заявлену вимогу немайнового характеру у сумі 2422,40 грн (3028,00 грн*0,8), а всього 4844,80 грн.
До позовної заяви позивачем додано квитанцію від 25.09.2025 на суму 3238,00 грн. Тобто відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» позивачу необхідно доплати судовий збір у сумі 1606,80 грн (4844,80 грн - 3238,00 грн) за подачу позовної заяви та надати суду документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Обґрунтований розрахунок позовних вимог це такий розрахунок, що містить обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування процентів та інше) та підстави такого нарахування, які передбачені законом або умовами договору, періоди, за які наведені ці нарахування, проведених оплат, тощо.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що відповідач має заборгованість у розмірі 67962,52 грн, з яких: основний борг - 51485,19 грн та пеня - 16477,33 грн.
Позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку основної суми заборгованості, з якого можливо було б вставити щомісячний розмір орендної плати та перевірити його, не містить заява також і розрахунку пені з якого можливо встановити яким саме чином відбувалися ці нарахування. Крім того, доданий до позову розрахунок пені, здійснений відносно заборгованості Любові Крижанівської, яка не є учасником справи.
Відсутність такого розрахунку є порушенням вимог пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до частин 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, які викладені у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 164 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву залишити без руху.
Надати виконавчому комітету Тальнівської міської ради десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху надати суду докази на підтвердження повноважень особи, яка її підписала, докази сплати судового збору до Державного бюджету України у сумі 1606,80, обґрунтований розрахунок сум, що стягується (основної заборгованості та пені).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не підлягає оскарженню.
Суддя Кучеренко О.І.