вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"08" жовтня 2025 р. Справа № 918/760/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Селівона А.О., за участю секретаря судового засідання Хролець І.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро"
до Фізичної особи-підприємця Гончарука Сергія Васильовича
про стягнення коштів.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" (Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Гончарука Сергія Васильовича (Відповідач) про стягнення 13 063,52 грн. з яких: 10 047,98 грн. - основна заборгованість, 2 033,93 грн. - пеня, 203,94 грн. - 3% річних та 777,67 грн. - інфляційні втрати.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем договору поставки від 11.04.2024 №11/04-ДК-АБКД в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено розгляд справи на 10.09.2025.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10.09.2025 відкладено судове засідання на 08.10.2025.
До суду 06.10.2025 від представника Позивача надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи, в якій просить здійснювати розгляд справи за відсутності Позивача.
Від Відповідача відзив на позовну заяву не надходив.
Представник Позивача в судові засідання 10.09.2025 та 08.10.2025 не з'явився.
Представник Відповідача в судові засідання 10.09.2025 та 08.10.2025 не з'явився.
До господарського суду повернулася ухвала суду від 19.08.2025 з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", які направлялися на адресу Відповідача, вказану в позовній заяві - Рівненська обл., Рівненський р-н., с. Франкопіль, вул. Шевченка, буд. 10, код РНОКПП НОМЕР_1 .
Як вбачається Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, офіційною адресою Відповідача - Фізичної особи-підприємця Гончарука Сергія Васильовича (код РНОКПП НОМЕР_1 ) є АДРЕСА_1 .
Інші адреси Відповідача, ніж та, яка зазначена Позивачем у позовній заяві та міститься в Єдиному державному реєстрі, суду не відомі.
Господарський суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.
При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Також, суд враховує висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22, згідно з яким у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Ухвали суду від 19.08.2025 та 10.09.2025 надіслано на поштову адресу Відповідача, а тому суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення Відповідача про розгляд справи господарським судом.
На підставі зазначеного, відповідно до статті 242 ГПК України, ухвали суду від 19.08.2025 та 10.09.2025 вважаються врученими, а Відповідач таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Статтею 42 ГПК України визначено права та обов'язки учасників судового процесу.
Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецеденту практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на адресу, що відповідає місцезнаходженню відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 27.11.2019 у справі 913/879/17, постанові від 21.05.2020 у справі 10/249-10/9, постанові від 15.06.2020 у справі 24/260-23/52-б, постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/18).
При цьому судом також враховано, що за приписами частини першої статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Частиною другою статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи наведе суд зазначає, що Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду про призначення судового засідання у справі № 918/760/25 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
При цьому суд наголошує, що згідно з частиною четвертою статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Наразі, від Відповідача станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій відповідно до статті 165 ГПК України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи.
З огляду на викладене, оскільки Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, останнім не надано відзиву на позовну заяву, суд, на підставі частини дев'ятої статті 165 ГПК України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
Тобто Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною першою статті 178 ГПК України.
Відповідно до частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Частиною першою статті 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин та враховуючи, що неявка Відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, керуючись статтею 202 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено, що 11.04.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Гончаруком Сергієм Васильовичем (Покупець) укладено договір поставки №11/04-ДК-АБКД (далі - Договір), за умовами пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, відповідно до заявок Покупця, здійснювати поставку товару, а Покупець зобов'язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти товар та оплатити його вартість за цінами, вказаними у відповідних видаткових накладних.
Відповідно до пункту 1.2 Договору найменування (асортимент), ціна і кількість товару вказується у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору. Всі видаткові накладні, що укладені сторонами в період строку дії цього договору, є видатковими накладними, що укладені сторонами в рамках та на виконання цього договору.
Згідно з пунктом 2.1 Договору загальна сума цього договору визначається фактичною сумарною вартістю товару, зазначеної у видаткових накладних, який було поставлено згідно з Договором за весь строк його дії.
Пунктом 2.2 Договору передбачено, що покупець зобов'язаний здійснити оплату товару протягом 1 (одного) календарного дня з моменту отримання товару. Покупець оплачує поставлений постачальником товар за цінами, вказаними у видаткових накладних на дану партію товару. Моментом отримання товару вважається дата підписання видаткової накладної представником покупця, якщо представник покупця не зазначив дату у видатковій накладній, - то дата оформлення (складання) видаткової накладної постачальником.
Додатковою угодою від 11.04 2024 №1 до Договору сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 2.2 та виклали його в наступній редакції: "покупець зобов'язаний здійснити оплату товару протягом 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання товару. Покупець оплачує поставлений постачальником товар за цінами, вказаними у видаткових накладних на дану партію товару. Моментом отримання товару вважається дата підписання видаткової накладної представником покупця, якщо представник покупця не зазначив дату у видатковій накладній, - то дата оформлення (складання) видаткової накладної постачальником".
Відповідно до пункту 4.1 Договору у разі прострочення Покупцем оплати товару (порушення пункті 2.2 Договору), Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми боргу, за кожен день прострочення грошового зобов'язання до повного погашення боргу Покупцем.
Згідно з пунктом 4.2 Договору у разі прострочення виконання грошового зобов"язання Покпець, окрім пені, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% (три відсотка) річних від простроченої суми.
Даний договір підписаний сторонами та скріплений печатками.
Позивачем на виконання умов Договору було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 30 844,08 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін видатковими накладними: від 12.04.2024 № 1576; від 26.04.2024 № 1825; від 26.04.2024 № 1826; від 03.05.2024 № 1925; від 13.05.2024 № 2048; від 22.05.2024 № 2246; від 24.07.2024 № 3134; від 24.07.2024 № 3135.
Позивач зазначає, що Відповідачем частково було здійснено оплату за поставлений товар згідно з Договором у розмірі 20 796,10 грн., оскільки обставини сплати Відповідачем Позивачу 20 796,10 грн., за отриманий, на підставі Договору за вказаними видатковими накладними, товар, визнаються самим Позивачем у позовній заяві, а у суду відсутні підстави вважати такі обставини недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом, то вони не підлягають доказуванню відповідно до частини першої статті 75 ГПК України та вважаються доведеними.
У зв'язку з чим у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у розмірі 10 047,98 грн.. Крім того, Позивачем долучено до матеріалів позовної заяви акт звірки взаємних розрахунків від 16.07.2024.
Тобто свої зобов'язання щодо погашення заборгованості у розмірі 10 047,98 грн. Відповідач не виконав.
Таким чином, Відповідачем було порушено умови Договору, що призвело до утворення заборгованості перед Позивачем у розмірі 10 047,98 грн.
У справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), судом враховано законодавство, що встановлює та регулює договірні зобов'язання, які виникають на підставі договору поставки.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною першою статті 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Спірні прававовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки.
Відповідно до частини першої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною другої статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін .
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною першою статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
За результатами з'ясування обставин, на які Позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були долучені до матеріалів справи, і з наданням оцінки всім аргументам справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами статей 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено доведення Позивачем належними та допустимими доказами неналежне виконання Відповідачем умов Договору в частині повної та своєчасної оплати поставленого йому товару у сумі 10 047,98 грн.
Як вже зазначалось Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, а тому й не спростував вказані обставини належними та допустимими доказами. Тобто доказів оплати Позивачу за поставлений товар Відповідач до суду не подав, позовних вимог не заперечив, обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не спростував.
Враховуючи наявність заборгованості Позивач, нарахував Відповідачу пеню у розмірі 2 033,93 грн., 3% річних у розмірі 203,94 грн. за період з 10.12.2024 - 13.08.2025, а також інфляційні втрати у розмірі 777,67 грн. за період з 10.12.2024 - 13.08.2025.
Судом встановлено, що відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору у разі прострочення Покупцем оплати товару (порушення пункту 2.2 Договору), Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми боргу, за кожен день прострочення грошового зобов'язання до повного погашення боргу Покупцем. У разі прострочення виконання грошового зобов'язання Покпець, окрім пені, зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% (три відсотка) річних від простроченої суми.
Згідно із статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною першою статті 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, враховуючи вказані норми чинного законодавства та перевіривши надані Позивачем розрахунки пені, 3 % річних та інфляційних втрат, вважає їх арифметично вірними, а відтак правомірним та обґрунтованим та такими, що підлягають стягненню з Відповідача, а саме пеню у розмірі 2 033,93 грн., інфляційних втрат у розмірі 777,67 грн. та 3% річних у розмірі 203,94 грн.
Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене та враховуючи, що позов визнано судом обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню у повному обсязі, витрати Позивача зі сплати судового збору, відповідно до вимог ГПК України, покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гончарука Сергія Васильовича ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" (51000, Дніпропетровська обл., Царичанський р-н, селище міського типу Царичанка, вулиця Царичанська, будинок 168, код ЄДРПОУ 36710304) 10 047,98 грн. (десять тисяч сорок сім гривень 98 копійок) основної заборгованості, 2 033,93 грн. (дві тисячі тридцять три гривні 93 копійки) пені, 203,94 грн. (двісті три гривні 94 копійки) 3% річних, 777,67 грн. (сімсот сімдесят сім гривень 67 копійок) інфляційних втрат та 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) витрат зі сплати судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Позивач (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" (51000, Дніпропетровська обл., Царичанський р-н, селище міського типу Царичанка, вулиця Царичанська, будинок 168, код ЄДРПОУ 36710304).
Відповідач (боржник): Фізична особа-підприємець Гончарук Сергій Васильович ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_2 ).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 08 жовтня 2025 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя А.О. Селівон