адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
25.09.2025 Справа № 917/119/24(910/2521/24)
Суддя Господарського суду Полтавської області Ореховська О.О., при секретарі судового засідання Кобець Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ", вул. Небесної Сотні, 9/17, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 38516938
до Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування", вул. Магнітогорська, 1, к. 42, м. Київ, 02660; код ЄДРПОУ 32377038
про стягнення грошових коштів
Представники:
від позивача: Лозовський В.М., довіреність від 03.02.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №143 від 15.04.2013 (представник виконуючого обов'язки керівника ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" розпорядника майна Гусара І.О. - в режимі ВКЗ)
від позивача: Остапенко О.П., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1396 від 21.03.2014, ордер на надання правничої допомоги №1278913 від 06.02.2025
від відповідача: Пінчук-Ніколайчук Ю.В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №7216/10 від 07.12.2018, довіреність № 394-2024/К від 25.12.2024 (в режимі ВКЗ)
В судовому засіданні суд, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив скорочене рішення (вступну та резолютивну частини рішення суду) та повідомив, що повний текст рішення суду буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частин рішення.
Через систему "Електронний суд" до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ" (вх. №2521/24 від 01.03.2024) ( надалі по тексту - ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ", позивач ) до Приватного акціонерного товаритства "Нафтогазвидобування" ( надалі по тексту - ПАТ "Нафтогазвидобування", відповідач) про стягнення пені в розмірі 5 010 231,35грн за прострочення виконання грошового зобов"язання за актом виконаних робіт №6 від 02.12.2022 за договором підряду № 6589-НГД від 17.11.2021 за період з 03.01.2023 по 02.01.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 вищевказана позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2521/24, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.03.2024 о 14:45.
Судове засідання, призначене на 26.03.2024, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному, відтак ухвалою суду 15.04.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, судове засідання повторно призначено на 07.05.24 о 14:45 год.
У судовому засіданні 07.05.2024 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, зокрема, про оголошення перерви у судовому засіданні до 11.06.2024 року. Втім, судове засідання, призначене на 11.06.2024, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. у відпустці, відтак судове засідання повторно призначено на 23.07.24 о 14:15 год.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 матеріали справи №910/2521/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ" до Приватного акціонерного товаритства "Нафтогазвидобування" про стягнення пені за договором підряду в розмірі 5 010 231,35грн передано до Господарського суду Полтавської області для розгляду в межах справи №917/119/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 38516938).
Заяви по суті справи подані стронами до Господарського суду міста Києва :
19.04.2024 року через систему Електронний суд від відповідача надійшов відзив на позов ( а.с. 221-227 т.1) , в якому відповідач зауважує на тому, що Господарський суд міста Києва ухвалюючи рішення у справі №910/14983/22 від 03.07.2023 про стягнення з ПАТ «Нафтогазвидобування» на користь ТОВ «Сервіс Ойл», окрім іншого 20 207 010,43 грн за актом виконаних робіт №6 від 10.03.2023 фактично вніс юридичну визначеність у спір між сторонами і саме з моменту ухвалення рішення суду можна стверджувати про погодження сторонами суми заборгованості, відтак граничним днем виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати робіт за актом виконаних робіт №6 було 17.04.2023 і з наступного дня це зобов'язання стало простроченим і з цієї дати слід нараховувати пеню, а не з 03.01.2023 як стверджує позивач. За розрахунком відповідача, арифметично вірним розміром пені за актом виконаних робіт №6 від 10.03.2023 року, з урахуванням ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, є 4 720 136,10 грн. Втім, зауважує на тому, що навіть такий розмір пені є надмірним, так як становить майже 25% від суми основної заборгованості, у зв'язку з чим просить зменшити пеню до 1 гривні.
У судовому засіданні 07.05.2024 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про поновлення відповідачу строку на подання відзиву, встановлення учасникам справи процесуальних строків для подання заяв по суті справи та оголошення перерви у судовому засіданні до 11.06.2024 року.
08.05.2024 року через систему Електронний суд від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач погоджується з розрахунком відповідача в частині пені, у зв'язку з чим просить зменшити позовні вимоги до 4 720 136,10 грн.
14.05.2024 року через систему Електронний суд, що зареєстровані відділом діловодства суду 15.05.2024 року, надійшли додаткові пояснення (а.с. 254-260 т.1) в яких відповідач зауважує на тому, що в межах розгляду справи №910/14983/22 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 року, в редакції постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 року, відповідач, окрім основного боргу сплатив на користь позивача передбачені договором заходи відповідальності у вигляді пені та 3% річних та додатково вартість переоцінки робіт. Однак, не зважаючи на виконання відповідачем зобов'язань за договором №6589-НГД на виконання робіт з буріння свердловини від 17.11.2021 та сплати заходів відповідальності, встановлених договором та законом, ТОВ «Сервіс ойл» звернулося до Господарського суду міста Києва про стягнення з ПАТ «Нафтогазвидобування» додатково коштів у розмірі 4 720 136,10 грн в якості пені за актом №6 від 10.03.2023 року, що є предметом розгляду в межах даної справи.
16.05.2024 року через систему "Електронний суд", що зареєстровані відділом діловодства суду 17.05.2024 року, надійшли додаткові пояснення (а.с. 254-264 т.1) в яких позивач
наголошує, що зменшення розміру пені на 99% фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.09.2024 справу № 910/2521/24 передано на розгляд судді Господарського суду Полтавської області Ореховській О.О. та присвоєно справі № 917/119/24(910/2521/24).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 30.09.2024 прийнято справу № 917/119/24(910/2521/24) до свого провадження в межах справи №917/119/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ", постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.11.2024року на 10:35год, встановлено строки подання сторонами заяв по суті справи.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.11.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 05.12.2024 на 11:30год.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.12.2024 прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх. №0710/4963/24 від 08.05.2024), оголошено перерву у підготовчому засіданні до 21.01.2025 на 11:40год.
Ухвалою суду від 21.01.2025 задоволено клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог і повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ" з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір.
Ухвалою суду від 21.01.2025 закрито підготовче провадження у справі № 917/119/24(910/2521/24), справу призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 20.02.2025 на 10:40год. В судовому засіданні 20.02.2025 оголошена протокольна ухвала про перерву до 25.03.2025. В судовому засіданні 25.03.3025 оголошена протокольна ухвала про перерву до 29.05.2025. В судовому засіданні 29.05.2025 оголошена протокольна ухвала про перерву до 03.07.2025. Внаслідок ворожої атаки по м. Полтаві 03.07.2025, яка призвела до вибухів та пожежі на території, біля якої розташоване приміщення Господарського суду Полтавської області, судове засідання у справі № 917/119/24(910/2521/24) 03.07.2025 не відбулось, ухвалою суду від 11.07.2025 визначена нова дата та час судового засідання для розгляду справи по суті - 18.09.2025.
В судовому засіданні 18.09.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відкладення ухвалення та проголошення судового рішення до 25.09.2025.
В судовому засіданні 25.09.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Учасники у справі повідомлені про дату та час проголошення судового рішення 25.09.2025 в режимі ВКЗ та під розписку.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ОЙЛ» (далі - Позивач, Підрядник) звернулось до суду із вимогами до Приватного акціонерного товариства «НАФТОГАЗВИДОБУВАННЯ» (далі - Відповідач, Замовник) про стягнення пені в розмірі 5 010 231,35грн за прострочення виконання грошового зобов"язання за актом виконаних робіт №6 від 02.12.2022 за договором підряду № 6589-НГД від 17.11.2021 за період з 03.01.2023 по 02.01.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов'язання згідно акту виконаних робіт №6 від 02.12.2022 за договором підряду № 6589-НГД від 17.11.2021. Заборгованість за вказаним договором вже стягнута з відповідача на підставі рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/14983/22 від 03.07.2023, за яким суд постановив стягнути з ПрАТ «НАФТОГАЗВИДОБУВАННЯ» на користь ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ» (ідентифікаційний код 38516938):
- основного боргу в сумі 41 246 466, 42 грн,
- вартість переоцінки робіт в сумі 3 929 708, 78 грн,
- пені в сумі 1 590 928, 79 грн ,
та судового збору в розмірі 745 084, 16 грн.
В іншій частині позову суд відмовив.
У п. 4 резолютивної частини вищевказаного рішення у справі за № 910/14983/22 суд постановив відстрочити виконання вказаного рішення до 03.01.2024.
За результатом апеляційного перегляду вказаного рішення Північний апеляційний господарський суд прийняв постанову від 19.12.2023 у справі № 910/14983/23, в якій рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі № 910/14983/22 скасував в частині відмови у стягнення 620 808, 06 грн. 3% річних та ухвалив в цій частині нове рішення про задоволення позову. І відповідно постановив пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі №910/14983/22 викласти у наступній редакції:
"Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, будинок 1, кімната 42, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 32377038) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" (36000, Полтавська область, місто Полтава, вул. Небесної Сотні, будинок 9/17; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38516938)
- основний борг в сумі 41 246 466,42 грн (сорок один мільйон двісті сорок шість тисяч чотириста шістдесят шість гривень 42 копійки),
- вартість переоцінки робіт в сумі 3 929 708,79 (три мільйони дев'ятсот двадцять дев'ять тисяч сімсот вісім гривень 79 копійки),
- пеню в сумі 1 590 928,79 грн (один мільйон п'ятсот дев'яносто тисяч дев'ятсот двадцять вісім гривень 79 копійок),
- 620 808,06 грн (шістсот двадцять тисяч вісімсот вісім гривень 06 копійок) 3% річних
- та судовий збір в сумі 710 818,68 грн (сімсот десять тисяч вісімсот вісімнадцять гривень 68 копійок).
В решті рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі №910/14983/22 залишено без змін.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 13 968,18 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Як зазначає позивач, для виконання вищевказаного рішення суду та на прохання відповідача, позивач листом № 09/37 від 09.11.2023 ТОВ "Сервіс Ойл" повторно надіслав ПрАТ «Нафтогазвидобування» акт виконаних робіт № 6 від 02.12.2022 на суму 20 207 010, 43 грн, розрахунок до акту виконаних робіт №6 від 02.12.2022 на загальну суму 20 207 010, 43 грн з врахуванням сум, які були профінансовані самостійно ПАТ «Нафтогазвидобування» ( а.с. 169-172 т.1).
Вищевказане рішення по справі №910/14983/22 ПАТ «Нафтогазвидобування» виконало в повному обсязі наступними частинами: 10.11.2023 сплачено 3 506 576, 00 грн; 14.11.2023 сплачено 654 951, 46 грн; 22.11.2023 сплачено 1 753 288, 00 грн; 23.11.2023 сплачено 3 367 835, 07 грн; 11.12.2023 сплачено 1 609 114, 61 грн; 14.12.2023 сплачено 6 384 524, 26 грн; 26.12.2023 сплачено 15 705 390, 95 грн; 03.01.2024 сплачено 2 936 523, 71 грн; 03.01.2024 сплачено 12 204 494, 85 грн ( виписка по рахунку - а.с. 173 та на звороті а.с. 173 т.1).
Як зазначає позивач, при зверненні з позовною заявою у справі № 910/14983/22 ним не заявлялась вимога про стягнення з відповідача пені по акту виконаних робіт № 6 від 02.12.2022 по договору № 6589-НГД від 17.11.2021 на загальну суму виконаних робіт 20 207 010, 43 грн. В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання щодо своєчасності оплати виконаних робіт по акту № 6 від 02.12.2022 по договору № 6589-НГД від 17.11.2021, ТОВ «Сервіс Ойл» нарахувало та заявило до стягнення з ПАТ «Нафтогазвидобування» пеню в розмірі 5 010 231,35грн. за період з 03.01.2023 по 02.01.2024. В ході розгляду справи позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог до 4 720 136, 10 грн., яка прийнята судом, отже, позовні вимоги розглядаються в редакції заяви позивача (а.с. 243-247 т.1 ) про зменшення позовних вимог .
Вирішуючи спір суд виходив із наступного.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стаття 205 ЦК України визначає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписом ч. 1 сі. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі статтею 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Статтею 853 ЦК України встановлено обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до частини 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.
Рішеннням Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 по справі № 910/14983/22, яке скасовано в частині відмови у стягнення 620 808, 06 грн. 3% річних постановою Північного апеляційного господарського суду 19.12.2023 у справі № 910/14983/23 та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову, встановлені наступні обставини.
Між Приватним акціонерним товариством "Нафтогазвидобування" (компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" (підрядник) 17.11.2021 укладено Договір на виконання робіт з буріння свердловини № 6589-НГД (далі - Договір), згідно зі ст. 1.4 якого компанія доручає підряднику, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи з буріння свердловини до встановленої компанією глибини, спуск колон/хвостовика та їх кріплення, випробування на герметичність, випробування закінченої бурінням свердловини на ліцензійній ділянці та виконання усіх допоміжних робіт та надання послуг, відповідно до умов цього Договору та індивідуального проекту на буріння, а компанія зобов'язується провести оплату виконаних робіт згідно умов Договору.
Згідно з вимогами компанії, підрядник має пробурити Свердловину № 74 Семиренківського родовища в межах відповідної ліцензійної ділянки (п. 2.3.1 Договору).
Пунктом 2.3.3 договору визначено, що датою початку буріння свердловини №74 Семиренківського родовища є 12.11.2021.
Роботи виконані позивачем з 12.11.2021 по 31.01.2022 відповідачем прийняті та оплачені, претензій у сторін щодо виконання робіт та оплати по них не має.
Також, 07.08.2022 на свердловині №74 Семиренківського родовища позивачем, за погодженням з відповідачем, було відновлено роботи, відповідно до умов договору, що підтверджується актами від 07.08.2022 та від 13.08.2022.
13.08.2022 між позивачем та супервайзером відповідача підписано акт залишку дизельного палива на початок відновлювальних робіт, який склав 34573 л.
25.10.2022 позивач та супервайзер відповідача підписали акт про закінчення буріння свердловини.
Початок освоєння свердловини розпочато 25.10.2022, що підтверджується підписаним актом, наявним в матеріалах справи.
У підпункті Н) пункту 1.1 статті 1 договору визначено, що "добовий рапорт" означає звіт, що містить інформацію про фактично виконану підрядником роботу за добу, який оформлюється відповідно до форми, наведеної у додатку К "Форма добового рапорту".
За умовами пункту 16.1 договору підрядник готує і надає компанії щодоби, не пізніше 07-30, добові рапорти, підписані супервайзером і буровим майстром/начальником бурової бригади підрядника, щодо виконаних робіт за минулу добу, з зазначенням стану справ на 06-00 поточного дня за формою, встановленою в додатку J "Форма добового рапорту", на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1; ІНФОРМАЦІЯ_2, а супервайзеру на паперовому носії у добовому рапорті підрядник вказує повні та точні записи про хід виконання бурових робіт, з характеристикою всіх робіт, які виконуються за цим договором на будь-якій свердловині.
У лютому 2022 року ТОВ "Сервіс Ойл" на виконання умов договору на свердловині №74 Семиренківського родовища виконувало роботи, що підтверджується добовими рапортами з 01.02.2022 по 28.02.2022, копії яких наявні в матеріалах справи.
Також, у зв'язку з відновленням робіт на свердловині №74 Семиренківського родовища починаючи з 07.08.2022 по 14.11.2022 позивач на виконання умов договору виконував роботи, що підтверджується добовими рапортами з 07.08.2022 по 14.11.2022, копії яких наявні в матеріалах справи.
Відповідно до пункту 10.1 договору стосовно робіт, оплачуваних за сервісними ставками (додаток F), протягом 5 календарних днів після останнього календарного дня кожного звітного місяця підрядник надає компанії підписаний підрядником акт виконаних робіт (додаток О в 2-х примірниках разом з необхідними підтверджуючими добовими рапортами, копіями первинних документів по фактично понесених витратах, які відшкодовуються компанією на всі добові суми, включені підрядником за виконану роботу, і витрати, фактично понесені ним протягом звітного календарного місяця і не включені в сервісні ставки, коли виконувалися роботи відповідно до умов цього договору.
Усі документи, які надаються разом з актом виконаних робіт, оплачуваних за сервісними ставками надаються підрядником за адресою: 36000, м. Полтава, вул. Стрітенська, 36. Для прискорення документообігу сторони допускають обмін документами з застосуванням засобів електронного зв'язку (факс, електронна пошта) на адреси сторін, зазначені в цьому договорі. Сторони визнають юридичну силу документів, відправлених (отриманих) за допомогою засобів електронного зв'язку на адреси сторін, зазначені в договорі, за умови подальшого направлення їх оригіналів протягом 3-х робочих днів від дати їх передачі засобами електронного зв'язку.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, позивачем на електронну адресу відповідача направлено на погодження акт виконаних робіт №5 від 16.03.2022. Після усунення зауважень до акту виконаних робіт №5 оригінали підписаного зі сторони позивача акту виконаних робіт від 16.03.2022 №5 та розрахунку до нього, на суму 21 039 455,99 грн, передано відповідачу, але останній його не підписав та відповідно оплати по ньому не здійснив.
В подальшому, неодноразово, на електронну, юридичну та поштову адреси відповідача позивачем надсилалися листи, в т.ч. і з актом виконаних робіт від 16.03.2022 №5 та розрахунком до нього, які відповідачем не підписувалися, а на листи надавалися формальні відповіді.
Таким чином, станом на дату складання позовної заяви заборгованість відповідача по акту виконаних робіт від 16.03.2022 №5 становить 21 039 455,99 грн.
Крім цього, на виконання умов договору відповідачу надіслано акт виконаних робіт від 21.09.2022 №6 на суму 14 962 751,02 грн та розрахунок до нього, акт виконаних робіт від 21.10.2022 №7 на суму 24 119 980,46 грн та розрахунок до нього, акт виконаних робіт від 18.11.2022 №8 на суму 24 384 200,65 грн та розрахунок до нього, акт виконаних робіт від 02.12.2022 №9 на суму 10 146 543,17 грн та розрахунок до нього. Загальна сума по актах №№6-9 склала 73 613 475,30 грн.
Листом від 30.12.2022 №253/6 відповідач надіслав позивачу зауваження/заперечення, в т.ч. і до актів виконаних робіт №№6-9, де зазначив, що самостійно поніс витрати по спірному договору в сумі 53 561 420,76 грн, надав в електронному вигляді перелік таких витрат та запропонував ознайомитися з первинними документами в офісі відповідача.
27.01.2023 листом №26/18 відповідач підтвердив готовність змінити загальну вартість виконаних робіт на розмір половини вартості зі спорудження укриття, якщо всі інші витрати замовника будуть прийняті у повному об'ємі (копія листа додається).
Листом від 10.03.2023 №12/39 позивач надіслав відповідачу листа, в якому повідомив, що погоджується з сумою понесених самостійно відповідачем витрат по договору у розмірі 53 406 465,24 грн, крім робіт влаштування тимчасового укриття на випадок надзвичайних ситуацій у сумі 238 393,10 грн, яка відповідно до листа відповідача від 27.01.2023 №26/18 має бути поділена навпіл.
У зв'язку з відсутністю зауважень та заперечень по виконанню робіт (з 07.08.2022 по 14.11.2022) по договору позивач направив відповідачу акт виконаних робіт №6 від 10.03.2023 та розрахунок до нього.
Загальна сума переданих та прийнятих робіт сторонами, відповідно до акта виконаних робіт від 10.03.2023 №6 (за період з 07.08.2022 по 14.11.2022) склала 20 207 010,43 грн.
Разом з тим, акт виконаних робіт від 10.03.2023 №6 та розрахунок до нього відповідачем не підписано. Узгоджена сторонами сума - 20 207 010,43 грн (за період робіт з 07.08.2022 по 14.11.2022) відповідачем не сплачена.
У пункті 10.2 договору сторони погодили, що всі платежі повинні бути сплачені підрядником виключно в українських гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України на дату здійснення платежу.
Датою здійснення платежу є дата списання коштів з розрахункового рахунку компанії.
В пунктах 4.1-4.4 додатку F до договору сторони визначили розмір ставок, тарифів і цін в гривнях, вказавши еквівалент в доларах США. Грошовий еквівалент ставок, тарифів і цін в доларах США визначений відповідно до офіційного курсу валют (долар/гривня), встановленого Національним банком України на 17.11.2021 (26,4133 грн за один долар США) та опублікованого на офіційному сайті Національного банку України.
Підпунктом В) пункту 10.2 договору встановлено, що вартість виконаних підрядником робіт в звітному місяці по операційному тарифу визначається в такий спосіб: P1=Or1/A2*А0*Н1, де:
P1 - вартість виконаних робіт з операційного тарифу;
Or1 - операційний тариф (грн. на добу Додаток F);
A2 - офіційний курс гривні до дол. США, встановлений Національним банком України на дату укладення цього договору;
A0 - офіційний курс гривні до дол. США встановлений Національним банком України на дату закінчення робіт у звітному періоді, вказаному в акті виконаних робіт;
H1 - фактична кількість годин роботи за операційним тарифом (годин)/2 (години).
На підставі викладених положень договору позивачем розраховано та заявлено до стягнення переоцінку вартості виконаних робіт за актом від 16.03.2022 №5 в сумі 3 929 708,78 грн.
Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов Договору ним було виконано роботи на суму 41 246 466,42 грн згідно актів виконаних робіт № 5 від 16.03.2022 та № 6 від 10.03.2023.
Судом встановлено, що вказані акти зі сторони відповідача не підписані, проте фактично факт виконання позивачем робіт за ними відповідач визнає, а доказів протилежного матеріали справи не містять.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 17.08.2021 р. у справі № 910/16308/20 передання та прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.
Підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
При цьому сам собою факт відсутності підписаних сторонами актів передачі- приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання підрядником робіт.
З огляду на викладене та враховуючи фактичні обставини справи, судом першої інстанції прийняті акти виконаних робіт № 5 від 16.03.2022 та № 6 від 10.03.2023 як належні докази виконання позивачем робіт на суму 41 246 466,42 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/14983/22 від 03.07.2023 стягнуто з ПАТ «НАФТОГАЗВИДОБУВАННЯ» на користь ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ» основного боргу в сумі 41 246 466, 42 грн, вартість переоцінки робіт в сумі 3 929 708, 78 грн, пені в сумі 1 590 928, 79 грн та судового збору в розмірі 745 084, 16 грн.
В іншій частині позову суд відмовив.
За результатами апеляційного перегляду рішення у справі № 910/14983/22 , колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні з Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" 620 808, 06 грн. 3% річних та ухвалив в цій частині нове рішення про задовлення позовних вимог, в інші частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі № 910/14983/22 було відстрочено до 03.01.2024.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002р, Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007р. одним з основних елементів верховенства права визнано принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Відповідно до п. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Отже, обставини, встановлені судовими рішеннями справі №910/14983/22 мають преюдиціальне значення та не доказуються при розгляді даної справи.
У відзиві на позов відповідач зокрема, зазначає, як було встановлено у рішенні Господарського суду міста Києва від 03 липня 2023 року у справі №910/14983/22 на виконання умов договору № 6589-НГД відповідачу було надіслано акт виконаних робіт № 6 від 21.09.2022 на суму 14 962 75 гри та розрахунок до нього, акт виконаних робіт № 7 від 21.10.2022 на суму 24 119 980,46 грн та розрахунок до нього, акт виконаних робіт N 8 від 18.11.2022 на суму 24 384 200,65 грн та розрахунок до нього, акт виконаних робіт № 9 від 02.12.2022 суму 10 146 543,17 грн та розрахунок до нього. Загальна сума по актах № 6 -9 склала 73 613 475,30 грн.
Листом № 253/6 від 30.12.2022 відповідач надіслав позивачеві зауваження/ заперечення, в т.ч. і до актів виконаних робіт № 6 - 9 по договору № 6589-НГД де зазначив, що самостійно поніс витрати по договору № 6589-НГД у сумі у сумі 53 561 420, 76 грн, надав в електронному вигляді перелік таких витрат та запропонував ознайомитися з первинними документами в офісі відповідача.
27.01.2023 листом № 26/18, з поміж іншого, відповідач підтвердив готовність змінити загальну вартість виконаних робіт на розмір половини вартості зі спорудження укриття, якщо всі інші витрати Замовника будуть прийняті у повному об'ємі.
Листом № 12/39 від 10.03.2023 позивач повідомив, що погоджується із сумою понесених самостійно відповідачем витрат по договору № 6589-ГНД у розмірі 53 406 465,24 грн, крім робіт з влаштування тимчасового укриття на випадок надзвичайних ситуацій у сумі 238 393,10 грн , які відповідно до листа відповідача № 26/18 від 27.01.2023 мають бути поділені навпіл.
У зв'язку з відсутністю зауважень та заперечень по виконанню робіт (з 07.08.2022 по14.11.2022) по договору № 6589-НГД позивач направив відповідачеві акт виконаних робіт N6 від 10.03.2023 та розрахунок до нього. Загальна сума переданих та прийнятих робіт сторонами, відповідно до акту виконаних робіт №6 від 10.03.20223 (за період з 07.08.2022 по 14.11.2022) склала 20 207 010,43 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21 лютого 2023 року відкрито провадження у справі №910/14983/22. Зі змісту позовної заяви убачається, що позивач просив суд стягнути з відповідача 32 717 896,38 грн. заборгованості за договором № 6589-НГД від 17 листопада 2021 року, із них по акту виконаних робіт № 5 - 32 717 896,38 грн., з яких: 21 039 455,99 грн. основного боргу, 3 929 708,78 грн. переоцінки вартості виконаних робіт до акту № 5; 4 496 102,91 грн пені; 2 815 123,28 грн. інфляційних витрат; 437 505,40 грн. З % річних.
17 квітня 2023 року на електронну адресу представника Відповідача від Позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог у справі №910/14983/22. Із заяви про збільшення позовних вимог убачається, що Позивач бажає збільшити розмір позовних вимог, шляхом додаткового стягнення із Відповідача заборгованості за договором № 6589-НГД по акту виконаних робіт № 6 від 10.03.2023 ( період з 13.08.2022р. по 14.11.2022р.) у розмірі 20 207 010,43 грн.
Позивач у заяві про збільшення позовних вимог зазначав про наступну хронологію подій:
Позивач надіслав відповідачеві листа № 12/39 від 10.03.2023 р. у якому повідомив, що погоджується із сумою понесених самостійно відповідачем витрат по договору № 6589-НГД у розмірі 53 406 465,24 грн, крім вартості робіт з влаштування тимчасового укриття на випадок надзвичайних ситуацій у сумі 238 393,10 грн, які відповідно до листа відповідача № 26/18 від 27.01.2023 мають бути поділені навпіл.
У зв'язку з відсутністю зауважень та заперечень по виконанню робіт (з 13.08.2022 р. по 14.11.2022 р.) по договору № 6589-НГД позивач направив відповідачеві акт виконаних робіт N 6 від 10.03.2023 р. та розрахунок до нього.
7 квітня 2023 року Позивач звернувся із заявою про збільшення позовних вимог в рамках справи № 910/14983/22.
Водночас, листом №80/4 від 14 квітня 2023 року Відповідач надіслав Позивачу зауваження/заперечення до акту здачі-приймання виконаних робіт №6 згідно за Договором №6589-НГД від 17 листопада 2021 року. Зокрема, Відповідач звернув увагу Позивача на те, що вказаний акт не містить періоду виконання робіт, щодо яких складений акт.
У рішенні Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі № 910/14983/22 не визначено момент, з якого відповідне грошове зобов'язання відповідача стало простроченим, водночас відповідно до ст. 10.1 Договору відповідач протягом 3 робочих днів з моменту повторного отримання Акту виконаних робіт № 6 мав надати заперечення (зауваження) до нього, або підписати Акт і передати його позивачу.
У разі не направлення мотивованих заперечень (зауважень) або не підписання Акту виконаних робіт у встановлений строк, Акт виконаних робіт вважається підписаним обома сторонами і підлягає оплаті в порядку, встановленому Договором. У цьому випадку датою оформлення Акту виконаних робіт вважається наступний календарний день з дати закінчення необхідного терміну надання мотивованих заперечень та/або зауважень або підписання Акту виконаних робіт стороною.
В свою чергу, Господарський суд міста Києва ухвалюючи рішення про стягнення з ПАТ «Нафтогазвидобування» на користь ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ», окрім іншого 20 207 010,43 грн за актом виконаних робіт № 6 від 10.03.2023 фактично вніс юридичну визначеність у спір між сторонами і відповідно саме с моменту ухвалення ріше суду можна стверджувати про погодження сторонами суми заборгованості. З урахуванням погодженого сторонами у п. В ст. 10.2 Договору порядку розрахунку зобов'язання відповідача з оплати виконаних робіт мало бути виконане впродовж 30 календарних днів з моменту підписання обома сторонами Акту виконання робіт.
Відтак, граничним днем виконання відповідачем грошового зобов язання з оплати робіт за Актом виконаних робіт № 6 було 17.04.2023 (перший робочий день після 15.04.2023), відповідно з наступного дня це зобов'язання стало простроченим і саме з цієї дати слід нараховувати пеню, а не з 03.01. 2023 як стверджує позивач.
Як визначено п.8 додатку 1 до договору №6589-НГД від 17.11.2021 року за кожень день прострочення оплати виконаних робіт та (або) інших платежів, передбаче договором, компанія сплачує підряднику пеню в розмірі денної подвійної облік ставки, встановленої НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості, що утворилася на останній день терміну сплати відповідно до умов цього договору з урахуванням перерахунку за курсом НБУ на останній день строку оплати. З огляду на вище викладене, як зазначає відповідач арифметично вірним розміром пені за актом виконаних робіт № 6 від 10.03.2023, з урахуванням ч.6 ст.232 ГК України слід вважати суму 4 720 136, 10 грн. В той же час, навіть пеня у розмірі 4 720 136, 10 грн є очевидно надмірною, оскільки становить майже 25% від суми основної заборгованості - 20 207 010, 43 грн, яка була сплачена в повному обсязі ПАТ «НАФТОГАЗВИДОБУВАННЯ» в межах наданої відстрочки виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/14983/22.
В реагування на відзив відповідача позивач у заяві про зменшення позовних вимог (а.с. 243-247 т.1) погодився з розрахуноком пені в розмірі, який наведений відповідачем в сумі 4 720 136, 10 грн. і зазначив, зокрема, наступне.
Враховуючи ту обставину, що судами під час розгляду спору про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 6589-НГД досліджувались акти виконаних робіт №6 від 21.09.2022, від 02.12.2022, та від 10.03.2023 жодний з яких відповідачем не підписано, керуючись тим, що у рішенні Господарського суду м.Києва від 03.07.2023 судом зазначено: "Загальна сума переданих та прийнятих робіт сторонами , відповідно до акту виконаних робіт №6 від 10.03.2023 ( за період 07.08.2022 по 14.11.2022) склала 20 207 010, 43 грн. " отже, судом прийняті акти виконаних робіт №5 від 16.03.2022 та №6 від 10.03.2023 як належні докази виконання позивачем робіт на суму 41 246 466, 42 грн.
Позивач заперечує щодо зменшення пені до 1 грн, зокрема, зазначає, що зменшення розміру пені на 99% фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
У візиві відповідач ( а.с. 221-228 т.1), зокрема, зазначає, що вважає арифметично вірним розміром пені за актом виконаних робіт № 6 від 10.03.2023 - 4 720 136, 10 грн. і прохає позовні вимоги задовольнити частково зменшивши суму стягуваної пені до 1 грн.
Позивач погодившись з позицією відповідача що граничним днем виконання відповідачем грошового зобов"язання з оплати за актом №6 було 17.04.2023 і відповідно з наступного дня це зобов"язання стало простроченим і саме з цієї дати слід нараховувати пеню, тому подав заяву про зменшення позовних вимог до 4 720 136, 10 грн. пені ( а.с. 243-247 т.1), в редакції вказаної заяви і розглядаються позовні вимоги.
Згідно зі статтею 854 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи викладене та умови договору, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем зобов'язань з оплати виконаних робіт за актом №6 є таким, що настав.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши розрахунок пені позивача ( в редакції заяви позивача про зменшення пені), суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним та обґрунтованим.
Згідно з частиною першою статті 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною. Таким чином, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов'язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом ( Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2025 у справі № 916/190/18).
Враховуючи те, що строк оплати виконаних робіт за договором № 6589-НГД від 17.11.2021 за актом виконаних робіт №6 від 02.12.2022 відповідачем прострочено, що відповідачем
не заперечується, а доказів їх оплати у строк встановлений договором відповідачем не надано, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 4 720 136, 10 грн. за актом № 6 від 02.12.2022 .
Здійснивши перевірку нарахованої позивачем пені (в редакції його заяви про зменшення позовних вимог) суд встановив, що розмір вимог позивача не перевищує розрахований судом. Разом з тим, відповідно до ст.233 Господарського кодексу України ( чинний до 28.08.2025) у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Згідно з ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, за положенням ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із покупця надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для покупця і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013р.
При цьому ПАТ "Нафтогазвидобування" просило суд зменшити розмір пені до 1,00 грн, в обґрунтування чого відповідач посилався, зокрема, на введення в Україні воєнного стану, добросовісність поведінки відповідача щодо виконання рішення суду з врахуваням наданої відстрочки щодо виконання рішення суду та істотність обставин, що зумовили невчасне здійснення розрахунків. Також відповідач зазначив, що ПАТ "Нафтогазвидобування" є стратегічним підприємством, яке забезпечує видобуток газу на території України де систематично здійснюються ракетні обстріли енергетичної інфраструктури, і відповідач власними силами, засобами та коштами здійснює відновлення інфраструктури з метою підтримки обороноздатності нашої держави.
Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Аналіз приписів статей 551 Цивільного кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Відповідно до частини третьої статті 13, частини першої статті 76, статті 78, статті 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи № 904/4685/18 від 21.11.2019 зі справи № 916/553/19).
Водночас слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Наявність у позивача можливості стягувати із відповідача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
З огляду на великий перелік причин і обставин, які зумовили порушення відповідачем строку оплати виконаних робіт за договором № 6589-НГД на виконання робіт з буріння свердловин від 17.11.2021, враховуючи, що заявлений позивачем до стягнення розмір пені є занадто великим (що становить більше 23 % від суми стягнутої суми основної заборгованості за актом №6 ), присудження до стягнення якої у повному обсязі матиме наслідком покладання на відповідача надмірного тягаря та отримання позивачем невиправданого прибутку, враховуючи, що безпека держави та населення України знаходяться у безпосередній залежності від сталої роботи об'єктів Товариства, що є найбільшим в Україні, яке веде розвідку і видобуток природного газу в Полтавській області, спрямована на забезпечення, в умовах воєнного стану, належного проходження опалювального сезону, що в даний час є головним завданням країни задля підтримання енергетичної сфери, враховуючи факт понесення самостійно відповідачем додаткових витрат у розмірі 53 406 465, 24 грн пов"язаних з виконанням робіт по договору 6589-НГД, враховуючи відсутність доказів понесення позивачем збитків, зумовлених порушенням відповідачем його господарських зобов'язань, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача на 90%, що становить 472 013, 61 грн.
З огляду на викладене, з метою забезпечення оптимального балансу інтересів сторін у даному спорі та запобігання настанню негативних наслідків для сторін зокрема, і енергетичного сектору країни загалом, беручи до уваги добросовісність поведінки ПАТ «Нафтогазвидобування» та істотність обставин, що ускладнили можливість здійснення розрахунків із позивачем, що є винятковим випадком, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів наявності збитків та інших негативних наслідків порушення зобов'язання відповідача, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій та зменшує пеню на 90 %.
Таким чином, за рішенням суду стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 472 013, 61 грн.
Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належність доказів передбачена ст. 76 ГПК України, у відповідності до якої належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України встановлена допустимість доказів, у відповідності до якої обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача підлягають задоволенню частково в сумі 472 013, 61 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по вказаній справі суд виходить з наступного.
Позивач у позовній заяві просить суд покласти на відповідача судові витрати, понесені ним у цій справі.
У ч. 1 - ч. 3 ст. 124 ГПК України зазначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду позивач заявив до стягнення 5 010 231, 35 грн. Суд встановив, що за подання до суду позову позивач сплатив 75 153,50 грн судового збору за квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 2 від 28.02.2024. В подальшому позивачем подана заява про зменшення позовних вимог до 4 720 136, 210 грн., яка прийнята судом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Однак, судовий збір, у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необгрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбачене наведеною нормою. Тому витрати по сплаті судового збору в сумі 70 802, 04 грн покладаються на відповідача.
Заява виконуючого обов"язки керівника ТОВ «Сервіс Ойл» розпорядника майна арбітражного керуючого Гусара І.О. про припинення у даній справі повноважень представника ТОВ «Сервіс Ойл» адвоката Остапенка О.П. судом відхиляється з огляду на наступне.
В поданій заяві ( вх. № 3374 від 12.03.2025) арбітражний керуючий посилався на те, що представництво інтересів ТОВ «Сервіс Ойл» у даній справі здійснюється адвокатом АО «АРГОС» Остапенко О.П. на підставі договору про надання правової допомоги №13/22 від 17.05.2022. Зокрема, арбітражний керуючий посилається на те, що 24.12.2024 він повідомив АО «АРГОС» про відкликання всіх раніше зроблених заявок від ТОВ «Сервіс Ойл» щодо послуг з боку АО «АРГОС» за договорами укладеними між ТОВ «Сервіс Ойл» та АО «АРГОС» .
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з положеннями частин 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Суд розглянувши вищевказану заяву, а також зважаючи на положення п. 7.2 Договору № 13/22 від 17.05.2022 про надання правничої допомоги, за змістом якого договір може бути розірваний за згодою сторін, та зважаючи на те, що матеріали справи не містять відповідних доказів наявності згоди обох сторін правочину щодо припинення правовідносин або розірвання договору в судовому порядку, дійшов висновку про недоведеність обставин щодо відсутності в Остапенка О.П. процесуальних повноважень на здійснення представництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл» у даній справі.
Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд,-
1. Задовольнити позов частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" (вул. Магнітогорська, 1, к. 42, м. Київ, 02660; код ЄДРПОУ 32377038) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ" (вул. Небесної Сотні, 9/17, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 38516938) 472 013, 61 грн пені та 70 802, 04 грн витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Видати наказ після набранням рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (абз. другий частини першої ст. 256 в редакції Закону № 4173-IX від 19.12.2024). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено та підписано 06.10.2025
Суддя Ореховська О.О.