65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"08" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2448/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:
за позовом: Акціонерного товариства "Херсонська Теплоелектроцентраль" (73000, Херсонська обл., м. Херсон, Бериславське шосе, буд. 1)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний регіон" (73000, Херсонська обл., місто Херсон, проспект Національної гвардії України (Сенявіна), будинок 27)
про стягнення 91 444,40 грн
1. Короткий зміст позовних вимог Акціонерного товариства "Херсонська Теплоелектроцентраль".
23.06.2025 Акціонерне товариство "Херсонська Теплоелектроцентраль" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний регіон", в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 91 444,40 грн та судовий збір.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про порушення відповідачем зобов'язань, взятих за договором №318 від 01.11.2020 про надання послуги з постачання теплової енергії, у частині повної та своєчасної оплати поставленої теплової енергії в розмірі 90 127,58 грн, яка утворилася за період з 01.11.2021 по 31.05.2025, а також сплати абонентської плати у розмірі 1 316,82 грн.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.06.2025 відкрито провадження у справі № 916/2448/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Ухвалою суду про відкриття провадження у справі сторонам було запропоновано відповідачу подати відзив на позов в порядку ст.165 ГПК України, встановивши строк для надання відзиву та його надіслання позивачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також заперечення на відповідь на відзив, встановивши строк для надання заперечень та надіслання їх позивачу до 30.07.2025, а також запропоновано позивачу надати відповідь на відзив, встановивши строк для надання відповіді на відзив та її надіслання відповідачу до 25.07.2025.
Вказаною ухвалою також було роз'яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Ухвала суду від 30.06.2025 була надіслана та доставлена позивачу та відповідачу до електронних кабінетів останніх 1.07.2025 о 16:56, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного документу, наявними в матеріалах справи (а.с.98-99).
25.07.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив суд визнати причини пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву поважними та поновити відповідачу пропушевий строк на подання відзиву на позовну заяву; застосувати позовну давність при розгляді позовних вимог та прийнятті рішення, а також відмовити у позовних вимогах про стягнення 91 444,40 грн в повному обсязі.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву відповідач зазначив про те, що довіреність на представництво інтересів відповідача була видана Ковальовій Н.М. 4.07.2025. При цьому, остання зареєстрована та перебуває у м.Херсон, який перебуває під масованими обстрілами, а також з 8.07.2025 до 18.07.2025 представник здійснювала догляд за госпіталізованим чоловіком в м.Херсон та 7.06.2025 мала операцію, що спричинило обмежену можливість роботи за документами та комп'ютерною технікою.
Розглянувши подане відповідачем клопотання про поновлення строків на подання відзиву, суд зазначає про поважність причин такого пропуску, поновлює такі строки та приймає відзив до розгляду.
25.07.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
30.07.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Враховуючи необхідність повідомлення учасників справи про наявність судового розгляду з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути дану справу в межах розумного строку.
3. Позиція учасників справи.
3.1. Доводи Акціонерного товариства "Херсонська Теплоелектроцентраль".
01.11.2020 між Акціонерним товариством "Херсонська теплоелектроцентраль" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південний регіон" (Споживач) було укладено договір №318 про надання послуги з постачання теплової енергії, відповідно до умов якого позивач зобов'язується надавати відповідачу послуги з централізованого опалення, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строк і на умовах, передбачених договором.
Згідно з п.55 договору, останній набирає чинності з дня його укладення і до 31.12.2020 року.
За змістом п. 56 договору, якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Відповідно до п. 3 договору, об'єктом надання послуг є приміщення, площею 68,20 кв.м, яке знаходяться за адресою: м. Херсон, пр. 200річчя Херсона, буд.21.
Згідно з п.1, 38, 45 договору споживач зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату послуг в установлені договором строки.
На виконання договірних зобов'язань товариство відпускало теплову енергію споживачу, загальна вартість якої у період з 01.11.2021 до 31.05.2025 склала 109 983,89 грн.
Відповідачем було сплачено 1240,40 грн 15.12.2021, 6083,23 грн 18.01.2022 та 12 532,68 грн 23.02.2022.
Проте, у подальшому, в порушення своїх обов'язків за договором, відповідач за спожиту теплову енергію не сплачував, внаслідок чого станом на дату складання позовної заяви за останнім обліковується заборгованість в розмірі 90 127,58 грн за період з 01.11.2021 до 31.05.2025, яку позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку.
Крім того, згідно з п.34 договору споживач вносить плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги; плати за абонентське обслуговування.
Таким чином, позивач зазначає, що відповідачем також не сплачено нараховану абонентську плату у розмірі 1 316,82 грн та просить суд стягнути відповідну заборгованість.
Щодо доводів відповідача стосовно застосування строків позовної давності позивач зазначає, що з 02.04.2020 по 30.06.2023 на підставі п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ строки були продовжені на строк дії карантину, а з 17.03.2022 до 03.09.2025 - на підставі п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ.
За таких обставин, позивач вважає, що ним були дотримані строки позовної давності.
Щодо доводів відповідача стосовно не повідомлення про зміну тарифів, позивач зазначає, що тариф встановлений Херсонською міською радою на відповідний рік, тобто, позивач не є уповноваженим органом на прийняття рішення про встановлення тарифів. Однак, на офіційному веб-сайті АТ “Херсонська ТЕЦ» у разі необхідності опубліковується нові тарифи. При цьому, рішення Херсонської міської ради про встановлення тарифів опубліковано Херсонською міською радою на офіційному веб-сайті.
При цьому, плата за абонентське обслуговування встановлено Законом України “Про житлово-комунальні послуги» та постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 №808, а не договором.
Позивач також зазначає, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних для всіх без виключення суб?єктів господарювання України з початко військової агресії російської федерації. Кожен суб?єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов?язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин. Форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов?язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов?язань на період існування форс-мажору.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач просить стягнути тільки суму основного боргу без нарахування штрафних санцій. За таких обставин, відповідач не надає до суду належні та допустимі докази відсутності у його приміщенні централізованого опалення за увесь період нарахованого боргу, а отже, відсутні форс-мажорні обставини.
3.2. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний регіон".
Відповідач не визнає заявлені позовні вимоги та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
По-перше, враховуючи, що позивач надав розрахунок боргу за період: листопад 2021 р. - травень 2025 р., відповідач просить суд застосувати позовну давність при розгляді позовних вимог та прийнятті рішення відповідно до ст.267 ЦК України.
По-друге, відповідач вважає, що позивач порушив вимоги абз. 3 п. 35, пп. 10 п. 47 договору, не повідомивши відповідача про зміну тарифів, з огляду на що, на думку відповідача, розрахунок заборгованості повинен бути зроблений, виходячи з розміру тарифу на послуги, який погоджений сторонами у п. 35 договору, а саме, у розмірі 1700,95 грн за 1 Гкал з ПДВ. Таким чином, сума вартості послуг з грудня 2022 року до березня 2025 року становить 23 609,17 грн.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача абонентську плату у розмірі 1 316,82 грн, однак, відповідач зазначає, що сторонами при укладанні договору було погоджено, що плата за абонентське обслуговування не нараховується.
Так, у п.34 договору зазначено: “34. Споживач вносить плату виконавцю, як складається з ... плати за абонентське обслуговування в розмірі - - гривень.»
Отже, на думку відповідача, вимога про стягнення абонентської плати у розмірі 1 316,82 грн не є законною, оскільки договором абонентська плата не передбачена.
Відповідач також зауважує, що відповідно до умов договору (пп. 4 п. 46, п. 53) позивач мав право за власною ініціативою обмежити або припинити надання послуги в разі її не оплати. Однак, листопада 2021 року по травень 2025 року позивач поставляв теплову енергію, навіть під час окупації м. Херсона, після деокупації Херсонської територіальної громади, натомість, був обізнаний, що приміщення за адресою м. Херсон, пр. 200-річчя Херсона, 21, починаючи з 24.02.2022, тривалий час не використовувалось.
Також відповідач зазначає, що надані позивачем акти звірки взаємних розрахунків, не підписані ТОВ “Південний регіон», тому не можуть вважатися належними доказами.
При цьому, відповідач посилається на лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо настання форс-мажорних обставин, та зазначає, що між не отриманням плати з договором та діями відповідача відсутній причинно-наслідковий зв?язок, отже, у даному випадку відсутні такі обов?язкові складові складу цивільного правопорушення, як вина та причинно-наслідковий зв?язок між дією (бездіяльністю) та шкідливими наслідками.
Таким чином, відповідач вважає, що зобов?язання ТОВ “Південний регіон» перед позивачем продовжуються на строк дії обставин непереборної сили, які діють до цього часу.
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
01.11.2020 між Акціонерним товариством "Херсонська теплоелектроцентраль" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південний регіон" (Споживач) було укладено договір №318 з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії (а.с.9-12), відповідно до п.1 якого виконавець зобов'язується надавати споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення/на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення (далі - послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку, визначена та розподілена згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача; обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будинку; обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
Пункт 3 договору містить інформацію про споживача: адреса: м. Херсон, пр. 200-річчя Херсона, 21, опалювана площа (об'єм) будівлі - 3 072,70 кв.м., теплове навантаження будівлі - 0,12629 Гкал/год, опалювана площа (об'єм) приміщення споживача - 68,20 кв.м, теплове навантаження приміщення споживача - 0,00280 Г кал/год.
Пунктом 5 договору визначено, що будівля обладнана вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії: тепловий лічильник, тип засобу обліку теплової енергії: SKS-3-U1, заводський номер 012657, місце встановлення: пр. 200-річчя Херсона, 21, ж/буд.
Відповідно до п.13 договору обсяг спожитої у будівлі послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будівлі за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку.
Згідно з п.22 договору розподіл обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" здійснює виконавець.
Пунктом 23 передбачено, що зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) розподільного обліку теплової енергії (приладів розподілювачів теплової енергії щомісяця здійснюється споживачем, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань.
У разі коли зняття показань засобів вимірювальної техніки здійснює споживач, він щомісяця з 25 по 30 число передає показання вузлів розподільного обліку теплової енергії (приладів - розподілювачів теплової енергії) виконавцю в один із таких способів: за номером телефону, зазначеним у розділі «Реквізити і підписи сторін» цього договору, на адресу електронної пошти, зазначену у розділі «Реквізити і підписи сторін» цього договору, через електронну систему обліку розрахунків споживачів, зазначену у розділі «Реквізити і підписи сторін» цього договору.
У разі ненадання споживачем виконавцю у визначений сторонами строк показань вузла (вузлів) розподільного обліку теплової енергії/приладів розподілювачів теплової енергії, якщо такі показання зобов'язаний знімати споживач, для цілей визначення обсягу теплової енергії, спожитої споживачем, протягом трьох місяців визначається середній обсяг споживання споживачем теплової енергії у попередньому опалювальному періоді, а за відсутності такої інформації за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів.
Відповідно до п.34 договору споживач вносить плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, що розраховується, виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги; плати за абонентське обслуговування. Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку послуги включаються до плати виконавцю і в рахунку відображаються окремо. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої, виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та обсягу споживання або за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря (у випадку, визначеному Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання"), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Пунктом 35 договору встановлено, що ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Станом на дату укладення цього договору тариф на послугу становить 1700,95 гривень за 1 Гкал.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на зазначену комунальну послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів.
У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору.
Згідно з п.36 договору тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої послуги, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг, оплати послуги виконавцю становить з 1 по 31 число місяця, але не може перевищувати місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Відповідно до п.37 договору виконавець формує та не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим надає рахунок на оплату послуги. Рахунок надається на паперовому носії. Рахунок на оплату спожитої послуги надається не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.
Пунктом 38 договору передбачено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 31 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Пунктом 40 договору передбачено, що під час здійснення оплати споживач зобов'язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів). У разі коли споживачем не визначено розрахунковий період або якщо за зазначений споживачем період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди, якщо така є, а якщо такої немає - в рахунок майбутніх платежів споживача починаючи з найближчих до дати здійснення платежу періодів (розрахункових місяців).
Відповідно до п.41 договору у разі коли споживач не повністю вніс плату виконавцю за розрахунковий період, а також коли виконавець здійснює зарахування переплати в рахунок заборгованості за минулі періоди або в рахунок майбутніх платежів споживача відповідно до пункту 38 цього договору, отримані від споживача кошти зараховуються: в першу чергу - в рахунок плати за послугу; в другу чергу - в рахунок плати за абонентське обслуговування.
Згідно з п.45 договору споживач зобов'язаний, зокрема, оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, що визначені відповідно до законодавства, у строки, встановлені цим договором.
Пунктами 55-58 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту укладення і діє до 31.12.2020. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. Припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов'язку виконання зобов'язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними.
Умови цього договору, крім ціни (вартості) послуги, можуть бути змінені виключно за згодою сторін. У разі зміни тарифу на теплову енергію з моменту його введення в дію застосовується відповідна нова ціна (вартість) послуги відповідно до Порядку зміни умов договору та ціни (тарифу).
Вказаний договір підписаний та скріплений печатками обох сторін.
На підтвердження обсягів споживання відповідачем у спірному періоді теплової енергії позивачем надано суду звіти Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний регіон" за період з 1.03.2022 до 30.03.2022, з 1.02.2022 до 18.02.2022, з 1.01.2022 до 24.01.2022, з 1.12.2021 до 22.12.2021, з 1.11.2021 до 23.11.2021, з 1.01.2025 до 28.01.2025, з 16.12.2024 до 26.12.2024 (а.с.17-19, 21-22).
Позивачем також надані акти перевірки технічного стану приладів обліку та звірки показників теплолічильника перед початком опалювальних сезонів 2020-2021 р., 2021-2022 р., 2022-2023 р., 2023-2024 р., 2024-2025 р. (а.с.15-17, 20, 23-24) та акти обстеження приладу обліку теплової енергії від 12.02.2025, 13.01.2025, 16.12.2024 та від 17.01.2024 (а.с.21-24).
В матеріалах справи також наявна довідка про наявність послуги опалення у абонентів Херсонської ТЕЦ за листопад 2023 року, з якої вбачається включення опалення за адресою пр. 200-річчя Херсона, 21 - 23.11.2023 (а.с.13-14).
На підставі поданих відповідачем звітів та визначених АТ "Херсонська Теплоелектроцентраль" обсягів, позивачем виставлено наступні рахунки-акти №806а за спожиту теплову енергію за період з листопада 2021 року до травня 2025 року (а.с.31-49): за листопад 2021 р. на суму 1 240,40 грн з ПДВ, за грудень 2021 р. на суму 6 083,23 грн з ПДВ, за січень 2022 р. на суму 12 532,68 грн з ПДВ, за лютий 2022 р. на суму 11 230,58 грн з ПДВ, за березень 2022 р. на суму 8 974,36 грн з ПДВ, за грудень 2022 р. на суму 4 436,18 грн з ПДВ, за січень 2023 р. на суму 4 844,11 грн з ПДВ, за лютий 2023 р. на суму 3 773,30 грн з ПДВ, за березень 2023 р. на суму 3 620,34 грн з ПДВ, за листопад 2023 р. на суму 2 997,54 грн з ПДВ, за грудень 2023 р. на суму 5 286,58 грн з ПДВ, за січень 2024 р. на суму 6 594,59 грн з ПДВ, за лютий 2024 р. на суму 6 158,58 грн з ПДВ, за березень 2024 р. на суму 5 341,08 грн з ПДВ, за грудень 2024 р. на суму 10 355,15 грн з ПДВ, за січень 2025 р. на суму 8 502,12 грн з ПДВ, за лютий 2025 р. на суму 8 829,12 грн з ПДВ, за березень 2025 р. на суму 3 760,55 грн з ПДВ, за травень 2025 року позивачем було виставлено рахунок з від'ємним значенням: -4 576,60 грн у зв'язку з перерахунком за минулі періоди згідно з Постановою КМУ №1209 від 10.11.2021. Таким чином, загальна сума за виставленими рахунками складає 109 983,89 грн.
Позивачем надано суду розрахунок теплової енергії по вул.200-річчя Херсона, 21, опалювальний сезон 2022-2023 року, з якого вбачається, що за період з 5.12.2022-31.12.2022 р. загальне споживання теплоенергії по приладу становило 40,5; за 1.01.2023-31.01.2023 - 44,50; за 1.02.2023-28.02.2023 - 34,50; за 1.03.2023-24.03.2023 - 33,00 (а.с.15).
При цьому, зазначено, що за грудень 2022 року, січень, лютий та березень 2023 року не були передані показники в СЗТЕ, у зв'язку з чим, на підставі закону "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", постанови КМУ №830 від 21.08.2019 зі змінами були проведені нарахування теплової енергії по показанням приладу обліку теплової енергії попереднього року з наступним коригуванням.
Як свідчить наданий позивачем розрахунок спожитої теплової енергії за період листопад 2021 року - березень 2025 року (а.с.25-28), а саме, за листопад 2021 р. ТОВ «Південний регіон» спожито 0,37 Гкал. на суму 1 240,40 грн з ПДВ (за тарифом, встановленим рішенням Виконавчого комітету Херсонської міської ради №594 від 29.09.2021 (а.с.65-68), за грудень 2021 р. - 0,91 Гкал. на суму 6 083,23 грн з ПДВ, за січень 2022 р. - 1,54 Гкал. на суму 12 532,68 грн з ПДВ, за лютий 2022 р. - 1,38 Гкал. на суму 11 230,58 грн з ПДВ, за березень 2022 р. - 1,25 Гкал. на суму 8 974,36 грн з ПДВ, за грудень 2022 р. - 0,87 Гкал. на суму 4 436,18 грн з ПДВ, за січень 2023 р. - 0,95 Гкал. на суму 4 844,11 грн з ПДВ, за лютий 2023 р. - 0,74 Гкал. на суму 3 773,30 грн з ПДВ, за березень 2023 р. - 0,71 Гкал. на суму 3 620,34 грн з ПДВ, за листопад 2023 р. - 0,55 Гкал. на суму 2 997,54 грн з ПДВ, за грудень 2023 р. - 0,97 Гкал. (з урахуванням коригування за листопад) на суму 5 286,58 грн з ПДВ, за січень 2024 р. - 1,21 Гкал. на суму 6 594,59 грн з ПДВ, за лютий 2024 р. - 1,13 Гкал. на суму 6 158,58 грн з ПДВ, за березень 2024 р. - 0,98 Гкал. на суму 5 341,08 грн з ПДВ, за листопад 2024 р. - споживання відсутнє, за грудень 2024 р. - 1,90 Гкал. на суму 10 355,15 грн з ПДВ, за січень 2025 р. - 1,56 Гкал. на суму 8 502,12 грн з ПДВ, за лютий 2025 р. - 1,62 Гкал. на суму 8 829,12 грн з ПДВ, за березень 2025 р. - 0,69 Гкал. на суму 3 760,55 грн з ПДВ.
При цьому, в наведеному розрахунку зазначено, що коригування нарахування по Постанові КМУ №1209 від 10.11.2021 за січень-березень 2025 р. склало -4 576,60 грн. Таким чином, всього нараховано 109 983,89 грн.
Нарахування у період з грудня 2021 р. до березня 2023 р. проведено на підставі тарифів, затверджених рішенням Виконавчого комітету Херсонської міської ради №895 від 16.12.2021 (а.с.69); у період з листопада 2023 р. до березня 2025 р. - на підставі тарифів, затверджених розпорядженням начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області №707р від 21.11.2023 (а.с.70-73).
При цьому, при визначенні тарифів у період грудень 2021 р. - березень 2022 р., позивачем здійснено перерахунок відповідно до Постанови КМУ №1209 від 10.11.2021 на підставі наказів АТ "Херсонська Теплоелектроцентраль" №274 від 26.11.2021 (а.с.74-75), №27 від 31.01.2022 (а.с.76-77), №58 від 25.02.2022 (а.с.78-79), №60 від 17.03.2022 (а.с.80-81).
Позивачем надано суду акт №806а звірки взаємних розрахунків за спожиту теплову енергію від 15.05.2025 та довідку щодо руху заборгованості за період з 1.11.2021 до 1.06.2025, з яких вбачається, що відповідачем було сплачено 19 856,31 грн, а саме, 15.12.2021 - 1 240,40 грн, 18.01.2022 - 6 083,23 грн та 23.02.2022 - 12 532,68 грн (а.с.29-30). Таким чином, заборгованість відповідача станом на 1.06.2025 становить 90 127,58 грн.
На підставі п. 3 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою КМУ №830 від 21.08.2019, встановлено плату за абонентське обслуговування для послуг з постачання теплової енергії споживачам, з якими укладені індивідуальні договори про надання комунальних послуг Акціонерним товариством «Херсонська теплоелектроцентраль».
Так, розпорядженням АТ "Херсонська Теплоелектроцентраль" №23-р/1 від 1.12.2020 впроваджено з 01.01.2021 розмір плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для послуги постачання теплової енергії, що надається бюджетним установам та іншим споживачам (крім населення) за індивідуальними договорами АТ "Херсонська ТЕЦ" на рівні 29,68 грн за 1 абонентський рахунок в місяць, в тому числі ПДВ 4,95 грн.
Відповідно до розпорядження АТ "Херсонська Теплоелектроцентраль" №21-р від 19.10.2021 з 01.11.2021 розмір плати за абонентське обслуговування залишився незмінним.
На підставі п. 3 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою КМУ №808 від 21.08.2019 та №928 від 01.09.2021, встановлено плату за абонентське обслуговування для послуг з постачання теплової енергії, з якими укладені індивідуальні договори про надання комунальних послуг Акціонерним товариством «Херсонська теплоелектроцентраль».
Так, розпорядженням АТ "Херсонська Теплоелектроцентраль" №24-р від 12.11.2021 впроваджено з 01.12.2021 розмір плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для послуги з постачання теплової енергії, що надається населенню, бюджетним установам та іншим споживачам (крім населення) за індивідуальними договорами АТ «Херсонська ТЕЦ» на рівні 35,17 грн за 1 абонентський рахунок в місяць, в тому числі ПДВ 5,86 грн.
У подальшому, розпорядженням АТ "Херсонська Теплоелектроцентраль" №06-р від 19.06.2023 з 1.01.2023 встановлено розмір плати за абонентське обслуговування на рівні 34,15 грн, в т.ч. ПДВ 5,69 грн; розпорядженням АТ "Херсонська Теплоелектроцентраль" №03-р від 31.01.2024 - з 1.02.2024 на рівні 30,31 грн, в т.ч. ПДВ 5,05 грн, розпорядженням АТ "Херсонська Теплоелектроцентраль" №07-р від 16.04.2025 - з 1.04.2025 на рівні 30,83 грн, в т.ч. ПДВ 5,14 грн (а.с.82-85).
Так, позивачем були виставлені наступні рахунки-акти №806а за абонентське обслуговування: за жовтень 2021 р. - 29,68 грн, за листопад 2021 р. - 29,68 грн, за грудень 2021 р. - 35,17 грн, за січень 2022 р. - 35,17 грн, за лютий 2022 р. - 35,17 грн, за березень 2022 р. - 35,17 грн, за квітень 2022 р. - 35,17 грн, за травень 2022 р. - 35,17 грн, за червень 2022 р. - 35,17 грн, за липень 2022 р. - 35,17 грн, за серпень 2022 р. - 35,17 грн, за вересень 2022 р. - 35,17 грн, за жовтень 2022 р. - 35,17 грн, за листопад 2022 р. - 35,17 грн, за грудень 2022 р. - 35,17 грн, за січень 2023 р. - 35,17 грн, за лютий 2023 р. - 35,17 грн, за березень 2023 р. - 35,17 грн, за квітень 2023 р. - 35,17 грн, за травень 2023 р. - 35,17 грн, за червень 2023 р. - 34,15 грн, за липень 2023 р. - 29,05 грн, за серпень 2023 р. - 34,15 грн, за вересень 2023 р. - 34,15 грн, за жовтень 2023 р. - 34,15 грн, за листопад 2023 р. - 34,15 грн, за грудень 2023 р. - 34,15 грн, за січень 2024 р. - 34,15 грн, за лютий 2024 р. - 30,31 грн, за березень 2024 р. - 30,31 грн, за квітень 2024 р. - 30,31 грн, за травень 2024 р. - 30,31 грн, за червень 2024 р. - 30,31 грн, за липень 2024 р. - 30,31 грн, за серпень 2024 р. - 30,31 грн, за вересень 2024 р. - 30,31 грн, за жовтень 2024 р. - 30,31 грн, за листопад 2024 р. - 30,31 грн, за грудень 2024 р. - 30,31 грн, за січень 2025 р. - 30,31 грн, за лютий 2025 р. - 30,31 грн, за березень 2025 р. - 30,31 грн, за квітень 2025 р. (помилково вказано травень 2025 р.) - 30,83 грн, за травень 2025 р. - 30,83 грн (а.с.52-62). Загальна сума за виставленими рахунками складає 1 446,52 грн.
Позивачем також надано акт №806а звірки взаємних розрахунків за абонентське обслуговування від 12.06.2025 та довідку щодо руху заборгованості за період з 1.10.2021 до 1.06.2025, з яких вбачається, що відповідачем було сплачено 9.11.2021 - 29,68 грн, 15.12.2021 - 29,68 грн, 17.01.2022 - 35,17 грн, 23.03.2022 - 35,17 грн. Всього 129,70 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача станом на 1.06.2025 становить 1 316,82 грн (а.с.50-51).
В матеріалах справи наявна вимога від 28.05.2025 про сплату заборгованості у сумі 91 444,40 грн, надіслана на адресу відповідача разом з актами взаємних розрахунків та рахунками-актами (а.с.63,87).
5. Позиція суду.
5.1. Щодо позовної давності.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Оскільки пунктом 38 договору передбачено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 31 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу, то право позивача вважається порушеним з моменту недотримання відповідачем строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
Враховуючи зазначене, суд зауважує, що початок перебігу позовної давності для стягнення платежів за договорами необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання відповідачем кожного із зобов'язань.
З урахуванням наведеного, виходячи з умов договорів щодо строків оплати, суд зауважує, що перебіг позовної давності за першим несплаченим платежем починається з 1.04.2022, а отже останнім днем звернення до суду з вимогами про стягнення такої заборгованості вважається 1.04.2025.
В той же час, суд враховує положення п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідно до яких під час карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Суд також враховує, що Законом України від 15.03.2022 року №2120-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до Цивільного кодексу України щодо строків позовної давності зокрема, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п.19, який, зокрема, передбачав, що на період дії воєнного і надзвичайного стану продовжуються загальні і спеціальні строки позовної давності, встановлені ст. 257-259 ЦКУ.
З урахуванням означеного, суд зазначає, що позовну заяву подано в межах встановленого законом строку позовної давності.
5.2. Щодо суті спору.
Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Як встановлено судом, правовідносини між Акціонерним товариством "Херсонська теплоелектроцентраль" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південний регіон" (Споживач) виникли на підставі договору №318 від 01.11.2020 про надання послуги з постачання теплової енергії, відповідно до умов якого позивач зобов'язується надавати відповідачу послуги з централізованого опалення, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строк і на умовах, передбачених договором.
Так, з аналізу вищевказаного договору у системному зв'язку з положеннями застосованих судом норм законодавства вбачається, що за своєю правовою природою договір №318 від 01.11.2020, є договором постачання (купівлі-продажу) теплової енергії.
При цьому суд зазначає, що згідно вимог ст.204 Цивільного кодексу України укладений сторонами договір, як правочин є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами, і зобов'язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Так, матеріали справи не містять доказів розірвання, припинення або визнання недійсним договору, у зв'язку з чим суд вважає, що він є чинним, таким, що продовжений на підставі п.56 договору та обов'язковим до виконання сторонами у справі.
Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Як встановлено судом, позивачем виконано прийняті на себе зобов'язання з постачання теплової енергії, обумовлені договором, а відповідачем, у свою чергу, прийнято та спожито теплову енергію.
Водночас, відповідач заперечує проти вказаної позивачем вартості теплової енергії, зазначаючи, що п.35 договору встановлено, що ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який становить 1700,95 гривень за 1 Гкал, та, відповідно, з урахуванням неповідомлення відповідача про зміну тарифів, має бути застосований при розрахунку спожитої теплової енергії за спірний період.
Натомість, суд відхиляє вищенаведені доводи відповідача з огляду на наступне.
Дійсно, п.35 договору встановлено, що станом на дату укладення цього договору тариф на послугу становить 1700,95 гривень за 1 Гкал.
Водночас, означеним пунктом також передбачено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на зазначену комунальну послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору.
Відтак, з огляду на те, що нова ціна/тариф на зазначену комунальну послугу застосовується на підставі рішення уповноваженого органу одразу з моменту його введення в дію, суд зазначає, що фактично повідомлення споживача про відповідне рішення жодним чином не впливає на застосування до спірних правовідносин нових тарифів на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради №594 від 29.09.2021, №895 від 16.12.2021 та розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області №707р від 21.11.2023.
При цьому, суд також бере до уваги, що відповідні рішення Херсонської міської ради та розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області про встановлення тарифів опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонської міської ради.
Щодо доводів відповідача стосовно того, що відповідно до умов договору (пп. 4 п. 46, п. 53) позивач мав право за власною ініціативою обмежити або припинити надання послуги в разі її не оплати, суд зазначає, що такі дії є правом, а не обов'язком виконавця, натомість, не застосування позивачем передбаченої санкції за порушення господарського зобов'язання жодним чином не виключає права останнього звернутися до суду з відповідною позовною вимогою про стягнення заборгованості.
Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи підтверджено обсяги споживання відповідачем теплової енергії та її вартість, натомість, відповідач належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 90 127,58 грн за період лютий 2022 р. - березень 2025 р., згідно приписів ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надав, суд вважає позовні вимоги Акціонерного товариства "Херсонська Теплоелектроцентраль" у цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення заборгованості зі сплати абонентської плати у сумі 1 316,82 грн.
Згідно із частиною другою статті 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», власники (співвласники) приміщень у будівлі, в якій окремі приміщення є самостійними об'єктами нерухомого майна, у разі приєднання такого будинку (будівлі) до зовнішніх інженерних мереж або обладнання такого будинку (будівлі) системою автономного теплопостачання, автономного гарячого водопостачання, автономного водопостачання, зобов'язані забезпечити оснащення належних їм приміщень вузлами розподільного обліку відповідно теплової енергії, гарячої води, питної води, крім випадків, передбачених частинами п'ятою - сьомою цієї статті.
На підставі частини першої статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку здійснюються оператором зовнішніх інженерних мереж відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено договорами про надання комунальних послуг, укладеними відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з урахуванням вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування - за умови укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем про надання комунальних послуг та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом і Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Частина четверта статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» визначає, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором.
Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.
Пункти 9, 30, 32 Правил № 630 визначають, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов'язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у той час як обов'язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.
Відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», який набрав чинності 02 серпня 2017 року та постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 02 листопада 2017 року № 1344, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг виконала перерахунок вартості тарифів та вилучила з них витрати, пов'язані з обслуговуванням та повіркою загальнобудинкових та індивідуальних засобів обліку, тим самим поклавши обов'язок на власника індивідуального засобу обліку води за власний рахунок здійснювати їх періодичну повірку, обслуговування та ремонт, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2019 року у справі № 229/1539/17 (провадження № 61-27909сво18) міститься правовий висновок про те, що саме виконавець послуги несе відповідальність за своєчасну повірку засобу обліку води, встановленого у будинку споживача, його обслуговування і ремонт, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки. Вказані висновки є цілком релевантними до правовідносин з постачання теплової енергії.
Відтак, суд доходить висновку про те, що обов'язок справляння плати за абонентське обслуговування за наявності укладеного індивідуального договору з постачання теплової енергії є законодавчо встановленим, а доводи відповідача у цій частині не беруться судом до уваги, враховуючи також те, що п.34,36 договору, передбачено, що споживач вносить плату виконавцю, яка складається, зокрема з плати за абонентське обслуговування, яка нараховується щомісяця.
Як вже було встановлено судом, розпорядженням АТ "Херсонська Теплоелектроцентраль" №23-р/1 від 1.12.2020 впроваджено з 01.01.2021 розмір плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для послуги постачання теплової енергії, що надається бюджетним установам та іншим споживачам (крім населення) за індивідуальними договорами АТ "Херсонська ТЕЦ" на рівні 29,68 грн за 1 абонентський рахунок в місяць, в тому числі ПДВ 4,95 грн.
Відповідно до розпорядження АТ "Херсонська Теплоелектроцентраль" №21-р від 19.10.2021 з 01.11.2021 розмір плати за абонентське обслуговування залишився незмінним.
Розпорядженням АТ "Херсонська Теплоелектроцентраль" №24-р від 12.11.2021 впроваджено з 01.12.2021 розмір плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для послуги з постачання теплової енергії, що надається населенню, бюджетним установам та іншим споживачам (крім населення) за індивідуальними договорами АТ «Херсонська ТЕЦ» на рівні 35,17 грн за 1 абонентський рахунок в місяць, в тому числі ПДВ 5,86 грн.
У подальшому, розпорядженням АТ "Херсонська Теплоелектроцентраль" №06-р від 19.06.2023 з 1.01.2023 встановлено розмір плати за абонентське обслуговування на рівні 34,15 грн, в т.ч. ПДВ 5,69 грн; розпорядженням АТ "Херсонська Теплоелектроцентраль" №03-р від 31.01.2024 - з 1.02.2024 на рівні 30,31 грн, в т.ч. ПДВ 5,05 грн, розпорядженням АТ "Херсонська Теплоелектроцентраль" №07-р від 16.04.2025 - з 1.04.2025 на рівні 30,83 грн, в т.ч. ПДВ 5,14 грн (а.с.82-85).
Так, позивачем були виставлені рахунки-акти №806а за абонентське обслуговування: за жовтень 2021 р. - 29,68 грн, за листопад 2021 р. - 29,68 грн, за грудень 2021 р. - 35,17 грн, за січень 2022 р. - 35,17 грн, за лютий 2022 р. - 35,17 грн, за березень 2022 р. - 35,17 грн, за квітень 2022 р. - 35,17 грн, за травень 2022 р. - 35,17 грн, за червень 2022 р. - 35,17 грн, за липень 2022 р. - 35,17 грн, за серпень 2022 р. - 35,17 грн, за вересень 2022 р. - 35,17 грн, за жовтень 2022 р. - 35,17 грн, за листопад 2022 р. - 35,17 грн, за грудень 2022 р. - 35,17 грн, за січень 2023 р. - 35,17 грн, за лютий 2023 р. - 35,17 грн, за березень 2023 р. - 35,17 грн, за квітень 2023 р. - 35,17 грн, за травень 2023 р. - 35,17 грн, за червень 2023 р. - 34,15 грн, за липень 2023 р. - 29,05 грн, за серпень 2023 р. - 34,15 грн, за вересень 2023 р. - 34,15 грн, за жовтень 2023 р. - 34,15 грн, за листопад 2023 р. - 34,15 грн, за грудень 2023 р. - 34,15 грн, за січень 2024 р. - 34,15 грн, за лютий 2024 р. - 30,31 грн, за березень 2024 р. - 30,31 грн, за квітень 2024 р. - 30,31 грн, за травень 2024 р. - 30,31 грн, за червень 2024 р. - 30,31 грн, за липень 2024 р. - 30,31 грн, за серпень 2024 р. - 30,31 грн, за вересень 2024 р. - 30,31 грн, за жовтень 2024 р. - 30,31 грн, за листопад 2024 р. - 30,31 грн, за грудень 2024 р. - 30,31 грн, за січень 2025 р. - 30,31 грн, за лютий 2025 р. - 30,31 грн, за березень 2025 р. - 30,31 грн, за квітень 2025 р. (помилково вказано травень 2025 р.) - 30,83 грн, за травень 2025 р. - 30,83 грн (а.с.52-62). Загальна сума за виставленими рахунками складає 1 446,52 грн.
При цьому, позивачем зазначено, що відповідачем було сплачено 9.11.2021 - 29,68 грн, 15.12.2021 - 29,68 грн, 17.01.2022 - 35,17 грн, 23.03.2022 - 35,17 грн. Всього 129,70 грн.
Натомість, матеріали справи не містять доказів сплати заборгованості у сумі 1 316,82 грн.
Відтак, враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати послуг з абонентського обслуговування у сумі 1 316,82 грн.
При цьому, щодо доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний регіон" стосовно неможливості виконання зобов'язань за укладеним договором через настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): військової агресії РФ проти України, суд зазначає наступне.
Обставина введення на території України воєнного стану, враховуючи наявність універсального офіційного листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 про засвідчення форс-мажорних обставин, не є автоматичною підставою для звільнення особи від відповідальності за неналежне виконання умов договору. Необхідною умовою є наявність причинно-наслідкового зв'язку між неможливістю виконання договору та обставинами непереборної сили. Стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, а саме їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання.
Верховний Суд у постанові від 25 січня 2022 р. по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку.
Таких висновків дотримується Верховний Суд у постановах від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 09.11.2021 у справі №913/20/21, від 30.05.2022 у справі №922/2475/21, від 14.06.2022 у справі №922/2394/21 та у постанові від 01.06.2021 у справі №910/9258/20.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати.
При цьому, суд зауважує, що лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1, на який відповідач посилається у відзиві, не є сертифікатом про форс-мажорні обставини у контексті викладених вище положень законодавства.
Таким чином, з урахуванням відсутності в матеріалах справи доказів того, що введення воєнного стану, внаслідок військової агресії Російської Федерації, стало причиною неможливості проведення відповідачем своєчасних розрахунків за надані послуги, суд також зауважує про відсутність в даному випадку підстав для застосування положень про форс-мажорні обставини.
Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний регіон" (73000, Херсонська обл., місто Херсон, проспект Національної гвардії України (Сенявіна), будинок 27, код ЄДРПОУ 32618245) на користь Акціонерного товариства "Херсонська Теплоелектроцентраль" (73000, Херсонська обл., м. Херсон, Бериславське шосе, буд. 1, код ЄДРПОУ 00131771) основний борг у сумі 91 444 /дев'яносто одна тисяча чотириста сорок чотири/ грн 40 коп., судовий збір у сумі 2 422 /дві тисячі чотириста двадцять дві/ грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.М. Щавинська