65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"08" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1791/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.
за участі секретаря судового засідання Дробиш К.А.,
розглянувши матеріали заяви (вх. № 2-1495/25 від 23.09.2025) Фізичної особи-підприємця Окунєвої Олесі Миколаївни про розподіл витрат на професійну правничу допомогу
у справі
за позовом: Фізичної особи-підприємця Окунєвої Олесі Миколаївни ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Попозогло Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_2 )
про стягнення 199 807, 20 грн
у відкритому судовому засіданні за участю
представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.09.2025 позов задоволено; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Попозогло Олександра Миколайовича на користь Фізичної особи-підприємця Окунєвої Олесі Миколаївни заборгованість в розмірі 199 807, 20 грн, яка складається з суми основного боргу в розмірі 99 903, 60 грн внаслідок невиконання договору купівлі-продажу № 25/04-01 від 25.04.2024, та штрафу в розмірі 99 903, 60 грн, та судовий збір у розмірі 2422, 40 грн.
Фізична особа-підприємець Окунєва Олеся Миколаївна звернулася із заявою від 23.09.2025(вх. № 2-1495/25 від 23.09.2025), в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача вартість правничої допомоги в розмірі 21 000 грн та витрати на оплату вартості транспортування в розмірі 1380 грн та вартість сплаченого позивачкою судового збору.
Ухвалою суду від 24.09.2025 судове засідання для вирішення питання про судові витрати у справі № 916/1791/25 було призначено на 06.10.2025.
Розглянувши заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача - фізичної особи-підприємця Окунєвої Олесі Миколаївни у справі № 916/1791/25 представляв адвокат Сіржант Ю.В. згідно ордеру на надання правничої допомоги серії ВН № 1099374, виданого на підставі договору про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги від 20.01.2025.
20.01.2025 між адвокатом Сіржант Ю.В. та Фізичною особою-підприємцем Окунєвою Олесею Миколаївною був укладений договір про надання правничої допомоги (далі - договір), п. 1.1. якого передбачено, що замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати йому, згідно умов цього договору, правову інформаційно-консультаційну допомогу з питань, пов'язаних із захистом прав та охоронюваних законом інтересів замовника, що були порушені діями фізичної особи-підприємця Попозогло Олександра Миколайовича.
У відповідності до п. 1.2. договору послуги надаються шляхом представництва інтересів замовника перед іншими особами, в тому числі в суді.
Згідно з п. 3.1. договору замовник сплачує виконавцю в якості винагороди за цим договором суму в розмірі 21 000 грн за надання правничої допомоги.
В матеріалах справи наявні копії роздруківок скріншотів додатку «Uklon» із відомостями про вартість послуг транспортування за допомогою таксі.
23.09.2025 між адвокатом Сіржантом Ю.В. та Фізичною особою-підприємцем Окунєвою Олесею Миколаївною був підписаний акт від 23.09.2025 приймання-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання правничої допомоги від 01.01.2025.
Пунктом 1 вказаного акту передбачено, що виконавець виконав, а замовник прийняв послуги у сфері юридичного консультування та представництва інтересів в суді за позовом в справі № 916/1791/25 до ФОП Попозогло О.М., відповідно до договору про надання правничої допомоги від 01.01.2025.
У відповідності до п. 3 зазначеного акту сторони погоджуються, що виконавець повністю виконав свої зобов'язання у межах зазначеного договору про надання правничої допомоги, а замовник прийняв від виконавця виконані роботи.
Згідно з п. 4 вказаного акту загальна вартість робіт (послуг) склала: 21 000 грн.
Крім того, пунктом 5 зазначеного акту визначено, що замовником було погашено витрати адвоката на транспортування за допомогою таксі в судові засідання, з місця здійснення адвокатської діяльності до приміщення суду та від суду до місця здійснення адвокатської діяльності. Загальна вартість відшкодування склала 1380 грн.
У детальному описі робіт виконаних відповідно до умов договору про надання правничої допомоги, укладеного 01.01.2025 між ФОП Окунєвою О.М. та адвокатом Сіржантом Ю.В. зазначені наступні найменування робіт, кількість часу, витраченого адвокатом на виконання робіт (надання послуг) та загальна вартість (сума) відшкодування: усна юридична консультація - 500 грн; розробка та наліз документів (договори, акти, рішення, рахунки) - 1600 грн; поїздка до інших населених пунктів за примірниками документів у справі (м. Харків та сел. Красносілка Одеської області) - 8200 грн; написання позовної заяви - 3500 грн; підготовка правових висновків - 1600 грн; написання заяв, пояснень, клопотань у справі - 2100 грн, представництво інтересів у судових засіданнях - 3500 грн; всього - 21 000 грн; замовником було погашено витрати адвоката на транспортування за допомогою таксі в судові засідання, з місця адвокатської діяльності; загальна вартість відшкодування склала 1380 грн.
Ч. 1 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 2 ст. 244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Ч. 4 ст. 244 ГПК України передбачено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Ст. 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суд зазначає, що вимога щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 26.05.2023 у cправі № 910/13813/21).
Зважаючи на це, а також ураховуючи, що розгляд справи № 916/1791/25 проводився в порядку спрощеного позовного провадження, а заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу разом із доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу подано до суду в день ухвалення рішення у цій справі, суд доходить висновку, що позивачем подано докази понесення витрат на професійну правничу допомогу у встановлений процесуальним законом строк. Відтак, наявні підстави для її розгляду по суті.
П. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (ст. 1 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю (постанова Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19).
При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Ч. 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Ч. 6 ст. 126 ГПК України передбачено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, зокрема на підставі: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
У постанові Верховного Суду від 01.05.2025 у справі №910/9107/20 викладено висновок, відповідно до якого, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Верховний Суд вказав, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, 16.11.2022 у справі № 922/1964/21; постанови Верховного Суду 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, 27.02.2024 у справі № 916/2239/22, 05.03.2024 № 912/3432/23, 15.05.2024 у справі № 922/2738/21, 15.04.2025 у справі № 910/6138/24; додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, 12.07.2024 у справі № 913/205/23).
При визначенні розміру суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Зокрема, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в додатковій ухвалі Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Суд зауважує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 923/560/17, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18, від 19.07.2022 у справі № 910/6807/21.
Верховний Суд у постанові від 30.01.2023 у справі № 910/7032/17 акцентує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат стороні, пов'язаних із прибуттям до суду, необхідно виходити з конкретних обставин справи, зважаючи на вид транспорту, яким скористалась особа, а також документи, подані нею на підтвердження здійснення цих витрат. Якщо на підтвердження здійснених стороною витрат, пов'язаних із прибуттям до суду, подано документи щодо проїзду транспортом загального користування, то такі витрати повинні бути відшкодовані у розмірі вартості квитка, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством. Такі витрати також можуть бути відшкодовані у розмірі витрат на пально-мастильні матеріали, з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу, якщо вони підтверджені документально (правовий висновок викладено у додаткових постановах Верховного Суду від 01.08.2024 у справі № 904/2768/23 та від 25.09.2025 у справі № 916/4532/24).
Верховний Суд у постановах від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21, від 26.10.2022 у справі № 910/4277/21, від 18.04.2023 у справі № 903/378/22, від 23.03.2023 у справі № 921/434/21, від 25.04.2023 у справі № 910/21424/21, від 01.12.2021 у справі № 641/7612/16-ц, від 10.08.2022 у справі № 369/3817/19, від 27.04.2023 у справі № 280/4115/20 неодноразово виснував про те, що такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі в судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (такий самий висновок викладено в додатковій постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21).
Зокрема в пунктах 3.45-3.47 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 викладено такий правовий висновок:
"Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Таким чином, беручи на себе обов'язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад, написання процесуального документа чи виступ у суді, а бере на себе обов'язок зі вчинення комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов'язків клієнта.
Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні".
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що представником Фізичної особи-підприємця Окунєвої Олесі Миколаївни на підтвердження факту надання правничої допомоги та понесення витрат на професійну правову допомогу адвоката в сумі 21 000 грн надано: договір про надання правничої допомоги від 01.01.2025; детальний опис робіт виконаних відповідно до умов договору про надання правничої допомоги, укладеного 01.01.2025 між ФОП Окунєвою О.М. та адвокатом Сіржантом Ю.В.; акт від 23.09.2025 приймання-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання правничої допомоги від 01.01.2025.
Суд бере до уваги, що позовна заява, заяви, заява про забезпечення позову підписані адвокатом Сіржантом Ю.В.; крім того, ним надавалися до матеріалів справи докази; адвокат брав участь у судових засіданнях як представник позивача.
Адвокатом Сіржантом Ю.В. на підтвердження здійснених стороною витрат, пов'язаних із прибуттям до суду надано копії роздруківок скріншотів додатку «Uklon» із відомостями про вартість послуг транспортування за допомогою таксі.
Оцінюючи наявні у справі докази, суд бере до уваги, що представник позивача був присутній у судових засіданнях; дати та час поїздок співпадають з датами та часом судових засідань; витрати на транспортування прийняті та оплачені замовником, про що свідчить акт приймання-передачі послуг від 23.09.2025, підписаний його сторонами без зауважень (а.с. 148), тому роздруківки скріншотів додатку «Uklon» із відомостями про вартість послуг транспортування за допомогою таксі визнаються належними доказами інших судових витрат позивача і підлягають відшкодуванню. Суд зауважує, що вказівка адреси з місця здійснення поїздки в зазначених документах співпадає з найменуванням вулиці розташування місця здійснення адвокатської діяльності адвоката (а.с. 145-148), у взаємозв'язку з іншими встановленими обставинами свідчить про на належність таких доказів, оскільки представник позивача прибував та приймав участь в усіх призначених судових засіданнях.
Відповідач заяву про зменшення витрат на правничу допомогу не подав, а також не висловив заперечень щодо їх розміру, необґрунтованості або непропорційності.
Стосовно стягнення вартості сплаченого позивачем судового збору суд звертає увагу на те, що рішенням Господарського суду Одеської області від 23.09.2025 у даній справі стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2422, 40 грн.
Враховуючи те, що господарським судом вже було вирішено питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви, таке питання не підлягає вирішенню в порядку ст. 244 ГПК України, а тому суд відмовляє у такому стягненні.
Таким чином, дослідивши та оцінивши додані заявником до заяви документи, дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, а також документи, наявні у судовій справі, докази, якими підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, та, зважаючи на принципи співмірності та розумності судових витрат, їх обґрунтованості та пропорційності суд доходить висновку, що заява Фізичної особи-підприємця Окунєвої Олесі Миколаївни про розподіл витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Згідно з ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 76, 86, 123, 129, 234, 235, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву (вх. № 2-1495/25 від 23.09.2025) Фізичної особи-підприємця Окунєвої Олесі Миколаївни про розподіл витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Попозогло Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Окунєвої Олесі Миколаївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 21 000 грн (двадцять одна тисяча гривень), та інші витрати, які пов'язані з розглядом справи в сумі 1380 грн (одна тисяча триста вісімдесят гривень).
3. В решті вимог - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.
Наказ видати після набрання додатком рішенням законної сили.
Повне додаткове рішення складено та підписано 08 жовтня 2025 року.
Суддя О.О. Мусієнко