про залишення позовної заяви без руху
06.10.2025 р. Справа № 914/2650/25
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Юлії СУХОВИЧ, розглянувши матеріали
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Радехівський цукор», село Павлів, Шептицький район, Львівська область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД Тризуб», село Оноківці, Ужгородський район, Закарпатська область
про стягнення 8 110 031,85 грн.
У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/2650/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД Тризуб» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Радехівський цукор» про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 1 478 559,21 грн.
Ухвалою суду від 16.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, постановлено призначити підготовче засідання на 02.10.2025 на 10:00 год.
01.10.2025 через підсистему “Електронний суд» (документ сформований в системі 01.10.2025) від Товариства з обмеженою відповідальністю “Радехівський цукор» надійшла зустрічна позовна заява (вх.№3406) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД Тризуб» про стягнення 8 110 031,85 грн, з яких 1 298 245,00 грн, як оплату неякісного товару згідно специфікації №7 від 05.02.2025 до договору №33-ПМ/25 від 17.01.2025 та 6 811 786,85 грн завданих збитків, які Товариство з обмеженою відповідальністю “Радехівський цукор» зробило або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) пов'язаного із заміною переднього та заднього екранів парового котла ГМ -50-1 та заміною екранних труб кількості 52 шт. заднього екрану парового котла ТС-35-У.
Частиною 4 статті 180 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Згідно із частиною 5 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Проте, вирішуючи питання про прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом, судом встановлено наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
1. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 4 Закону України “Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір», за подання до господарського суду позову немайнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позову майнового характеру, встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2025 рік», з 1 січня 2025 року для працездатних осіб встановлено прожитковий мінімум на рівні 3 028,00 грн.
Згідно зі статтею 3 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється за подання позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України “Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Окрім цього, згідно Закону України № 2147/VІІІ від 01.10.2017 “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до Закону України “Про судовий збір» було включено частину третю статті 4 та визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт “б» підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги те, що зустрічний позов подано через підсистему “Електронний суд», судовий збір за даною позовною заявою має становити 97 320,38 грн (8 110 031,85 х 1,5% х 0,8).
Проте, доказів сплати судового збору представником Товариства з обмеженою відповідальністю “Радехівський цукор» до матеріалів зустрічної позовної заяви не долучено.
Таким чином суд зазначає про те, що позивач за зустрічним позовом не дотримався вимог пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не сплатив судовий збір у встановленому Законом України «Про судовий збір» порядку і розмірі.
2. Відповідно до частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Приписами статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та статті 10 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно статті 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що набрав чинності 16.07.2019, встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави. Статус української мови як єдиної державної мови в Україні визначається виключно Конституцією України. Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом.
Частиною 1, частиною 6 статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено, що мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Згідно статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.
З матеріалів зустрічної позовної заяви суд встановив, що позовна заява складена українською мовою. Водночас деякі додатки (письмові докази) на які посилається представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Радехівський цукор», а саме: інспекційний сертифікат №3457 від 14.02.2022, протоколи №05/20025 від 19.08.2025(додаток. сертифікати виконавців), протоколи №06/2025 від 05.08.2025 (додаток. сертифікати виконавців), додаток 1. сертифікати виконавців, додаток 1 до протоколу №02.08.25 UT, додаток 3 до протоколу №02.08.25 UT свідоцтво про калібрування №313-16 , протокол №08/2025 від 08.08.2025 (додаток сертифікати виконавців, протокол №09/2025 від 19.08.2025 (додаток сертифікати виконавців), інспекційний сертифікат №0176/Е від 07.04.2019, інспекційний сертифікат №3528/Б від 12.07.2017, складені російською і англійською мовами та подані без перекладу на українську мову.
Наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019 з метою вдосконалення порядку ведення діловодства в місцевих та апеляційних судах України затверджено Інструкцію з діловодства в місцевих та апеляційних судах України. Так, статтею 1 вказаної Інструкції визначено, що вхідна кореспонденція це документи, а також судові справи й матеріали, що надходять до суду. Статтею 8 Інструкції передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу.
Згідно з статті 79 Закону України «Про нотаріат» нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Відповідно до пункту 7 глави 8 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, у разі якщо документи, що посвідчуються, видаються або засвідчуються, викладені на двох і більше окремих аркушах, вони повинні бути з'єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення їх цілісності, із зазначенням кількості прошитих (прошнурованих), пронумерованих і скріплених аркушів, з проставлянням підпису та печатки нотаріуса.
Враховуючи викладене, а також беручи до уваги положення частини 1 статті статті 10 Господарського процесуального кодексу України, та частини 1 статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд зауважує, що докази надані до зустрічної позовної заяви повинні бути подані державною (українською) мовою.
З метою дотримання вимог статті 10 Конституції України, статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 10 Господарського процесуального кодексу України, а також з метою встановлення дійсного змісту письмових доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку, що додані до позовної заяви додатки необхідно перекласти на державну мову та засвідчити вірність перекладу цих документів нотаріально.
Позивачу слід виправити недоліки зустрічної позовної заяви, для подальшого належного та об'єктивного розгляду позовної заяви судом.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись нормами статей 73, 76, 80, 91, 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу за зустрічним позовом 10-денний строк з дня вручення ухвали на виправлення допущених недоліків, які зазначені у вказаній ухвалі суду.
3. Встановити позивачу за зустріним позовом спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
3.1. надання доказів оплати судового збору в сумі 97 320,38 грн;
3.2. надання документів з перекладом на українську мову, а саме: інспекційного сертифікату №3457 від 14.02.2022, протоколів №05/2025 від 19.08.2025 (додаток. сертифікати виконавців), протоколів №06/2025 від 05.08.2025 (додаток. сертифікати виконавців), додатку 1. сертифікати виконавців, додатку 1. до протоколу №02.08.25 UT, додатку 3 до протоколу №02.08.25 UT свідоцтво про калібрування №313-16 , протоколу №08/2025 від 08.08.2025 (додаток сертифікати виконавців, протоколу №09/2025 від 19.08.2025 (додаток сертифікати виконавців), інспекційного сертифікату №0176/Е від 07.04.2019, інспекційного сертифікату №3528/Б від 12.07.2017.
4. Роз'яснити позивачу за зустріним позовом, що у разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Сухович Ю.О.