ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.10.2025Справа № 910/12496/25
Суддя Господарського суду міста Києва Андреїшина І.О., розглянувши заяву Державного підприємства "Медичні закупівлі України" про забезпечення позову
за позовом Державного підприємства "Медичні закупівлі України" (01601, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 7; ідентифікаційний код 42574629)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" (02002, м. Київ, вул. Сверстюка Євгена, буд. 21, кімната 506; ідентифікаційний код 40581739)
про стягнення 3 234 183,55 грн,
Державне підприємство "Медичні закупівлі України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" про стягнення 3 234 183,55 грн за договором про закупівлю № 09/324-09/2024 від 06.09.2024, з яких: 2 312 435,46 грн пені та 921 748,09 грн штрафу.
Разом з позовом позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд накласти арешт на співмірну суму позовним вимогам на банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм», які наявні в наступних банківських установах: АТ «ОКСІ БАНК» (код ЄДРПОУ 09306278), АТ «ВСТ БАНК» (код ЄДРПОУ 26237202), АТ «ЮНЕКС БАНК» (код ЄДРПОУ 20023569), АТ «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» (код ЄДРПОУ 33695095), АТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ГЛОБУС» (код ЄДРПОУ 35591059), АТ РВС БАНК (код ЄДРПОУ 39849797), ПАТ «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 23697280), АТ «ТАСКОМБАНК» (код ЄДРПОУ 09806443), АТ ОТП БАНК (код ЄДРПОУ 21685166).
Розглянувши вказану заяву Державного підприємства "Медичні закупівлі України" про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 N 5-рп/2011 у справі N 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
У заяві про забезпечення позову позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм", розміщені на його банківських рахунках, в межах співмірної суми позовним вимогам.
При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Враховуючи, що у даній господарській справі предметом позовних вимог є стягнення з ТОВ "Дойч-Фарм" неустойки, заявник зазначає, що саме накладення арешту на кошти є тим заходом забезпечення позову, який в розумінні приписів статті 136 Господарського процесуального кодексу України є ефективним для захисту прав позивача у цій справі та таким, що відповідає змісту порушеного права останнього. Заявник зазначає, що загальна сума позовних вимог по справам, які перебувають на розгляді в Господарському суді міста Києва, ДП «Медзакупівлі України» до ТОВ «Дойч- Фарм» складає 52 288 349,10 грн, не враховуючи направленні претензії, які в межах календарного місяця стануть новими позовами, адже ТОВ «Дойч-Фарм» не сплачує будь-яку неустойку, яка утворилась за неналежне виконання взятих на себе договірних зобов'язань за державними контрактами.
Позивач вважає, що відносно ТОВ «Дойч-Фарм» скоро буде відкрита процедура банкротства, адже станом на жовтень 2025 останнім не здійснюються будь-які заходи щодо зменшення кредиторської заборгованості.
Таким чином, заявник вважає, що існують об'єктивні причини вважати, що ТОВ «Дойч-Фарм» може припинити свою діяльність у формі ліквідації або реорганізації, що унеможливить проведення повноцінної процедури стягнення неустойки, яка буде підтвердження судовими рішеннями за наслідками розгляду наведених вище судових справ.
При цьому заявник не зазначив, які саме дії вчиняються «Дойч-Фарм» з метою відчуження грошових коштів у розмірі 3 234 183,55 грн, не надав суду жодного доказу, що такі дії вчиняються або що йде підготовка до вчинення таких дій. Таким чином, заява про забезпечення позову обґрунтована лише наявністю гіпотетичної можливості відповідача в будь-який момент будь-яким чином розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках.
Заявник не надав суду обґрунтувань та доказів в підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не надав жодних доказів, які свідчать про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову.
Подана заява мотивована виключно припущенням про імовірну неможливість виконання рішення суду у даній справі, що не створює підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Таким чином, позивачем належними доказами не доведено наявність фактичних обставин, з якими пов'язується необхідність застосування визначеного позивачем способу забезпечення позову у даному випадку.
З огляду на наведене вище, суд відмовляє у задоволенні заяви Державного підприємства "Медичні закупівлі України" про забезпечення позову.
Згідно із приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні заяви Державного підприємства "Медичні закупівлі України" про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складення та підписання повного тексту ухвали 08.10.2025
Суддя І.О. Андреїшина