ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.10.2025 м. КиївСправа № 910/9480/25
За позовом: фізичної особи-підприємця СОЛЯНИК ВАЛЕРІЯ БОГДАНОВИЧА;
до: товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-КОР";
про: стягнення 296.764,75 грн.
Суддя Сергій Балац
Представники: без виклику сторін.
Фізична особа-підприємець СОЛЯНИК ВАЛЕРІЙ БОГДАНОВИЧ звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-КОР" про стягнення 296.764,75 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором купівлі-продажу (поставки) від 15.10.2024 № WG2547, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 296.764,75 грн., з яких: 220.968,00 грн. - основна заборгованість, 48.694,09 грн. - пеня, 4.991,31 грн. - 3 % річних та 22.111,35 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/9480/25 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.
Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалася судом відповідачеві шляхом доставки до електронного кабінету 11.08.2025, що підтверджується повідомленням про доставку електронного листа, яке наявне в матеріалах справи.
Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,
Між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу (поставки) від 15.10.2024 № WG2547 (далі - Договір), відповідно до предмету якого в порядку та на умовах цього Договору позивач зобов'язується у визначений сторонами строк поставити та передати у власність відповідача пшеницю 4 класу, українського походження, врожаю 2024 року (далі - товар) до місця призначення, у відповідності з п. 5.3 цього договору, а відповідач зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість за реквізитами позивача, та у відповідності з п. 7.3, п. 7.4 цього договору (п. 1.1 Договору).
Пунктом 7.3 Договору визначено, що оплата вартості товару у розмірі 100 % без ПДВ договору здійснюється на рахунок позивача на протязі 7-х банківських днів з моменту вивантаження автотранспорту та отримання видаткових накладених від позивача.
Положеннями пункту 8.2 Договору передбачено, що за прострочення оплати фактично поставленого товару, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Так, позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив відповідачу товар на загальну суму 220.968,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 17.10.2024 № 9, яка підписана сторонами, скріплена відбитками їх печаток та наявна в матеріалах справи у вигляді копії.
Проте, відповідачем не здійснено оплату товару, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за Договором в сумі 220.968,00 грн.
Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлена вимога про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в сумі 48.694,09 грн.
Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 4.991,31 грн. та інфляційних втрат в сумі 22.111,35 грн.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.
Приписом частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Положеннями частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості за Договором в сумі 220.968,00 грн. сторонами спору до суду не подано.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості підлягає задоволенню повністю в сумі 220.968,00 грн.
Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача господарської санкції у вигляді пені за порушення строків виконання грошового зобов'язання суд зазначає наступне.
Приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Положеннями частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов'язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов'язання мало бути виконано, а нарахування господарської санкції у вигляді пені здійснюється за шість місяців прострочення виконання зобов'язання, починаючи з першого дня такого прострочення.
Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, суд визнав його арифметично невірним в частині розміру облікової ставки та періоду нарахування пені.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача господарської санкції у вигляді пені підлягає задоволенню в сумі 15.634,24 грн., за наступним розрахунком суду, який здійснений в заявлений позивачем період, враховуючи приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, а саме:
Видаткова накладнаСума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення (грн.)
від 17.10.2024 № 9220.968,0029.10.2024 - 12.12.20244513 %3.541,54
від 17.10.2024 № 9220.968,0013.12.2024 - 23.01.20254213,5 %3.432,57
від 17.10.2024 № 9220.968,0024.01.2025 - 06.03.20254214,5 %3.686,84
від 17.10.2024 № 9220.968,0007.03.2025 - 28.04.20255315,5 %4.973,29
Загальна сума пені 15.634,24
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 4.991,31 грн. та інфляційних втрат в сумі 22.111,35 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-КОР" (Україна, 01024, місто Київ, вул.Басейна, будинок 5б, ідентифікаційний код: 44144138) на користь фізичної особи-підприємця СОЛЯНИК ВАЛЕРІЯ БОГДАНОВИЧА ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) основну заборгованість в сумі 220.968 (двісті двадцять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 00 коп., пеню в сумі 15.634 (п'ятнадцять тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 24 коп., 3 % річних в сумі 4.991 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто одна) грн. 31 коп., інфляційні втрати в сумі 22.111 (двадцять дві тисячі сто одинадцять) грн. 35 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3.164 (три тисячі сто шістдесят чотири) грн. 46 коп.
3. У задоволенні решти вимог відмовити повністю.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Cуддя Сергій Балац