номер провадження справи 27/142/25
06.10.2025 Справа № 908/2289/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни, розглянувши матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ “Ощадбанк» (вул. Володимирівська, 27, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи 09322277)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОСИНТЕЗ ТРЕЙДІНГ» (вул. Запорізька, б. 1 Б, м. Запоріжжя, 69095, ідентифікаційний код юридичної особи 40067207
про стягнення 39 110 грн 98 коп.
без виклику сторін
Суть спору:
Акціонерне товариство “Державний ощадний банк України в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ “Ощадбанк» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОСИНТЕЗ ТРЕЙДІНГ» про стягнення 27 045 грн 30 коп. заборгованості за щомісячною платою за обслуговування поточного рахунку, 3 942 грн 25 коп. пені за порушення зобов'язання з щомісячного обслуговування поточного рахунку, 6 200 грн 52 коп. інфляційних втрат від простроченої суми за щомісячне обслуговування поточного рахунку, 1 897 грн 06 коп. 3 % річних від простроченої суми за щомісячне обслуговування поточного рахунку, 15 грн 00 коп. простроченої суми за розрахункове обслуговування рахунку, 2 грн 19 коп. пені за порушення зобов'язання щодо розрахункового обслуговування рахунку, 6 грн 92 коп. індексу інфляції за порушення зобов'язання щодо розрахункового обслуговування рахунку, 1 грн 74 коп. 3 % річних за порушення зобов'язання щодо розрахункового обслуговування рахунку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2025 позовні матеріали № 908/2289/25 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 05.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2289/25, присвоєно справі номер провадження 27/142/25. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.
Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 05.08.2025 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 25.08.2025.
Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Ухвала суду від 05.08.2025, яка була направлена на адресу відповідача повернулася на адресу суду з відміткою засобу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОСИНТЕЗ ТРЕЙДІНГ» є: вул. Запорізька, б. 1 Б, м. Запоріжжя, 69095, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.
Отже, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18). Тож відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з ухвалою суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденції (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 44/227-б).
Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень»: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/2289/25.
Виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною “права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.
Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
У зв'язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 06.10.2025.
Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, суд
Між Акціонерним товариством “Державний ощадний банк України в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ “Ощадбанк» та Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОСИНТЕЗ ТРЕЙДІНГ» укладено Договір банківського обслуговування № 570974511200909164754 від 10.09.2020 (далі - Договір банківського обслуговування/Договір РКО).
Відповідно до п. 1.5 Договору банківського обслуговування у порядку та на умовах цього документу (розділу і Договору банківського обслуговування), Правил, Правил КТГК та законодавства України Банк на підставі відповідної прийнятого в Банку зразку заяви Клієнта надає банківські Послуги, які передбачені Правилами та Правилами КПК.
Згідно п. 1.6 Договору банківського обслуговування Клієнт та Банк погодились, що Рахунок(и) відкритий(ті) на виконання цього Договору, Правил та Правил КПК обслуговується за Тарифами Банку, обраного Тарифного пакету та тарифами за обслуговування поточного рахунку з використанням КПК (далі - Тарифи КПК), що розміщені на сайті банку http://www.oschadbank.ua.
Пунктами 1.9, 1.17 Договору передбачено, що підписанням нього Договору Клієнт засвідчив, що він ознайомлений з Правилами, Правилами КПК. Тарифами Банку та Тарифами КПК, які діють на момент його підписання, погодився вважати умови вказаних Правил, Правил КПК, Тарифів Банку та Тарифів КПК обов'язковими для застосування до відносин, які виникли на підставі цього Договору. Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами (їх уповноваженими представниками) і скріплення їх підписів відбитками печаток Банка та Клієнта (у випадку її наявності) за умови, що Клієнт надав повний пакет документів для проведення ідентифікації та верифікації уповноважених осіб, які підписують даний Договір та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором. Укладаючи Договір, Клієнт і Банк приймають на себе обов'язки та набувають права, передбачені Правилами та Правилами КПК.
Відповідно до п.п. 4.1.1, 4.1.1, 4.1.2, 4.1.4, 4.1.6 Правил банківського обслуговування клієнтів мікро, малого та середнього бізнесу в ЛТ «Ощадбанк» ( в подальшому Правила) Банк зобов'язується надавати Клієнту Послуги відповідно до умов Договору, Правил, Правил КПК та вимог законодавства України, відкрити Клієнту Рахунок, зазначений в заяві про відкриття рахунку, протягом 3 (трьох) Банківських днів, за умови виконання Клієнтом положень п.3.3 цих Правил та вимог нормативно-правових актів Національного банку України; приймати і зараховувати на Рахунок Клієнта грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про проведення операцій за Рахунком відповідно до законодавства України; викопувати доручення Клієнта на здійснення Регулярного переказу з його Рахунку у відповідності до умов цих Правил.
Відповідно до п.п. 4.3.4, 4.3.5 Правил клієнт зобов'язується сплачувати вартість Послуг Банку у розмірі, визначеному згідно з Тарифами Банку; своєчасно поповнювати Рахунок (крім Окремого поточного рахунку та/або Спеціального поточного рахунку та/або Депозитного рахунку) грошовими коштами, у разі відсутності або недостатності коштів на ньому, з мстою належного виконання своїх обов'язків за Договором, цими Правилами та Правилами КПК щодо сплати на користь Банку вартості наданих Послуг, в тому числі з метою забезпечення можливості здійснення Банком права договірного списання коштів у сумі, необхідній для повної оплати Послуг, а також в інших випадках, визначених Договором, Правилами та Правилами КПК. для реалізації Банком права договірного списання коштів з Рахунку.
Порядок та умови відкриття Рахунку та здійснення операцій за ним визначено Розділом 3 Правил, зокрема в п. 3.18 якого зазначено, що: відкритий Рахунок Клієнта обслуговується за тарифами Банку та обраним Тарифним пакетом (у разі обрання Тарифного пакету), Клієнт обирає пакет шляхом подання до Банку підписаної заяви про підключення до Тарифного пакету (за формою визначеною Банком), умови обслуговування за Тарифним пакетом розміщуються на сайті Банку.
Відповідно до п.п. 5.3, 5.4 Правил клієнт оплачує вартість наданих Банком Послуг самостійно шляхом перерахування суми комісійної винагороди з Поточного рахунку відкритого в Байку або іншому банку у розмірах, що встановлені Тарифами Банку, що діють на момент здійснення операції за Рахунком, або шляхом внесення грошових коштів в касу Банку, або Банк мас право здійснити договірне списання коштів з Поточного рахунку та Рахунку з використанням КПК у розмірі вартості наданих Послуг Клієнту в порядку, передбаченому цими Правилами, Правилами КПК, Тарифами Банку та чинним законодавством України з врахуванням п. 3.20 цих Правил.
Вартість Послуг Банку визначена у Тарифах Банку. Сплата Клієнтом коштів за надані Банком Послуги здійснюється одночасно з проведенням операції щодо падання такої Послуги, авансом або не пізніше встановленого Тарифами Банку числа місяця наступного за звітним
На викопаним вищевказаних вимог Правил Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросинтез Трейдінг» 10.09.2020 було подано Заяву про відкриття поточного рахунку (в подальшому Заява про відкриття поточного рахунку) та Заяву про підключення Тарифного пакету, на підставі яких відповідачу було відкрито поточний рахунок в гривні НОМЕР_1 (в подальшому Рахунок) для здійснення господарської діяльності за тарифним пакетом «Моя компанія» без додаткових послуг. Заявою від 10.09.2020 від10.09.2020 на отримання доступу до системи дистанційного обслуговування CorpLight (далі - СДО CorpLight) (СДО CorpLight - це сукупність апаратно-програмних засобів та організаційних заходів, що дозволяють Клієнту дистанційно отримувати інформацію та ініціювати здійснення операції по рахунку шляхом направлення до Банку Електронних документів, а також отримувати інші послуги в порядку та на умовах, передбачених Договором та цими Правилами) на підставі якої Клієнту надано доступ та підключено до СДО CorpLight по поточному рахунку № НОМЕР_1 .
На виконання умов договору Банківського обслуговування між АТ «Ощадбанк», ТОВ «Агросинтез Трейдінг» та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг» укладено тристоронній Договір про договірне списання №1 від 23.10.2021 (в подальшому Договір про договірне списання №1), Договір про договірне списання №2 від 24.11.2021 (в подальшому Договір про договірне списаним №2), Договір про договірне списання № 3 від 23.12.2021 (в подальшому Договір про договірне списання №3), Договір яро договірне списання №4 від 25.01.2022 (в подальшому Договір про договірне списання №4), Договір про договірне списання № 5 від 23.02.2022 (в подальшому Договір про договірне списання №5), Договір про договірне списання №6 від 07.04.2022 (в подальшому - Договір про договірне списання №6).
Відповідно до п. 2 Договору про договірне списання №1 Банк та Клієнт домовилися з 01.12.202 і і до мовного виконання грошових зобов'язань Клієнта, щовиникли на підставі укладеної між Клієнтом та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз трейдінг» (в
подальшому Сторона 3) Додаткової угоди №11-БГ-АСТ від 20.10.2021 до Індивідуального договору №БГр-21/22-АСТ від 19.10.2021 до Рамкового Договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-АСТ від 19.10.2021 року, та з урахуванням усіх додаткових договорів, угод, додатків, змін та доповнень, що будуть укладені до неї (далі Договір купівлі-продажу), реалізовувати свої права та обов'язки за Договором РКО з урахуванням наступних умов:
2.1 Клієнт доручає Банку та надає йому право здійснювати договірне списання коштів з рахунку Клієнта НОМЕР_1 на поточний рахунок Сторони 3 НОМЕР_2 відкритий ЛТ «Ощадбанк» у м. Києві, або інший поточний рахунок Сторони 3, реквізити якого будуть зазначені нею у повідомленні, передбаченому пп. 2.3.2 цього Договору, для проведення розрахунків Клієнта із Стороною 3 за Договором купівлі-продажу.
Відповідно до п.п. 2.1.1 та 2.1.2 Договору про договірне списання №1 Сторона 3 є отримувачем коштів при здійсненні договірного списання коштів. Договірне списання коштів з рахунку для розрахунків за Договором купівлі-продажу здійснюється у випадку отримання Банком від Сторони 3 письмового повідомлення, скріпленого підписом уповноваженого представника Сторони 3 та відбитком її печатки, в якому зазначається інформація про: настання строку виконання Клієнтом грошових зобов'язань за Договором купівлі-продажу (із зазначенням його реквізитів), розмір таких грошових зобов'язань, реквізити Сторони 3 або іншого поточного рахунку Сторони 3, на який повинні бути зараховані кошти, що підлягають договірному списанню з рахунку Клієнта, реквізити рахунку Клієнта, з якого необхідно списати кошти із зазначенням суми коштів, що підлягає договірному списанню, а також номер та дата повідомлення.
Відповідно до п. 5 Договору про договірне списання №1 цей Договір є змішаним та передбачає послуги щодо здійснення договірного списання, а також умови про внесення Банком та Клієнтом до Договору РКО змін, які встановлюють такі особливості надання послуг за Договором РКО.
Відповідно до п.5.1 Договору про договірне списання №1 з 01.12.2021 та протягом строку дії цього Договору за Рахунком встановлюється тариф, визначений в пункті 2.1.2.1.1 Додатку І до Договору РКО або Тарифів Байку, у наступному розмірі: код тарифу - 2.1.2.1.1; найменування послуги Банку - щомісячне обслуговування поточного рахунку; тариф-вартість послуги (грн.) - 3 000; комісія утримується Банком не пізніше 5-го числа наступного місяця Для першого та останнього місяця обслуговування нарахування комісії здійснюється за фактичний строк обслуговування (пропорційно фактичний кількості днів обслуговування у відповідному місяці).
За умовами п. 5.3 Договору про договірне списання №1 п. 5 цього договору становить невід'ємну частину Договору РКО і може бути змінений або скасований двосторонньою домовленістю Банку та Клієнта.
Відповідно до п. 7 Договору про договірне списання №1 умови Договору РКО підлягають виконанню Банком та Клієнтом в частині, в якій вони не суперечать умова цього Договору, та Банк і Клієнт підтверджують свої зобов'язання за ним.
Договір про договірне списання №2, Договір про договірне списання № З, Договір про договірне списання №4, Договір про договірне списання №5, Договір про договірне списання №6 містять аналогічні положення щодо комісії, що встановлюється за щомісячне обслуговування поточного рахунку, а саме щомісячне обслуговування поточного рахунку 3000,00 гри (комісія утримується банком не пізніше 5-го числа наступного місяця: для першого та останнього місяця обслуговування нарахування комісії здійснюється на фактичний строк обслуговування (пропорційно фактичній кількості днів обслуговування у відповідному місяці).
Як слідує із виписки по рахунку НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) починаючи з червня 2022 року у Клієнта утворюється заборгованість із щомісячної сплати за обслуговування поточного рахунку, яка станом на 31.05.2025 становить 27 045 грн 30 коп.
Відповідно до стандартних тарифів на банківські послуги для Клієнтів великого корпоративного, мікро, малого та середнього бізнесу вартість послуги за регулярний переказ коштів в національній валюті з рахунку Клієнта шляхом виконання Банком договірного списання становить 15 грн за кожний платіж. Комісія утримується Банком не пізніше наступного місяця.
Згідно виписки по рахунку № НОМЕР_5 , 10.11.2023 Банком здійснено договірне списання з рахунку Клієнта на рахунок ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз трейдінг» в сумі 250 грн 00 коп.
Відповідно, 05.12.2023 Банком було нараховано комісію за розрахункове обслуговування в сумі 15 грн 00 коп.
Я слідує із виписки по рахунку НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ) починаючи з липня 2022 у Клієнта утворюється заборгованість із комісії за розрахункове обслуговування рахунку, яка станом па 31.05.2025 становить 15 грн 00 коп.
Відповідно до п, 11.3 Правил за несвоєчасне поповнення Рахунку відповідно до умов п.4.3.5. цих Правил, що призвело до неможливості здійснити договірне списання грошових коштів за надані Банком Послуги, Клієнт сплачує Байку пеню у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від належної до сплати суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, за Договором РКО, Договором про договірне списання № 1, Договором про договірне списання №2, Договором про договірне списання № 3, Договором про договірне списання №4, Договором про договірне списання №5, Договором про договірне списання №6 виникли зобов'язаний:
У Банка відкрити Клієнту рахунок, надати послуги з розрахунково-касового обслуговування та здійснювати договірне списання коштів з рахунку Клієнта;
У Клієнта своєчасно поповнювати рахунок грошовими коштами, у разі відсутності або недостатності коштів на ньому, з мстою належного виконання своїх обов'язків за Договором, Правилами та Правилами КІІК щодо сплати па користь Банку вартості наданих послуг, в тому числі з мстою забезпечення можливості здійснення Банком права договірного списання коштів у сумі, необхідній для повної оплати послуг, а також в інших випадках, визначених Договором, Правилами та Правилами КПК, для реалізації Банком права договірного списання коштів з Рахунку.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (в чинній редакції), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 Господарського кодексу України. Зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України, підставами виникнення зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум із рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Стаття 1067 Цивільного кодексу України визначає, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-Ш зі змінами та доповненнями, банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, па власних умовах та па власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.
Всупереч вищенаведеному, відповідачем порушувались умови Договору. Згідно п 5.1 Договору про договірне списання № 6 комісія за щомісячне обслуговування поточного рахунку, становить 3 000 грн 00 коп.
У зв'язку з несплатою комісії, станом на 31.05.2025 прострочена заборгованість за щомісячною платою за обслуговування поточного рахунку складає 27 045 грн 30 коп.
Відповідно до стандартних тарифів на банківські послуги для Клієнтів великого корпоративного, мікро, малого та середнього бізнесу вартість послуги за регулярний переказ коштів в національній валюті з рахунку Клієнта шляхом виконання Банком договірного списання становить 15 грн за кожний платіж.
Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами ст. 204 Цивільного кодексу України, укладений сторонами кредитний договір, як правочин, є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами, і зобов'язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У процесі розгляду справи судом встановлено, що свої зобов'язання за договором позивач виконав належним чином, тоді як відповідачем порушувались умови Договору. Несвоєчасне виконання зобов'язань щодо сплати комісії за обслуговування протягом строку дії Договору призвело до виникнення заборгованості.
Доказів зворотного відповідачем суду не надано, а судом не встановлено.
Відповідно до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Також, відповідно до п. 11.3 Правил за несвоєчасне поповнення Рахунку відповідно до умов п. 4.3.5 цих Правил, що призвело до неможливості здійснити договірне списання грошових коштів за надані Банком Послуги, Клієнт сплачує Байку пеню у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від належної до сплати суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В період з 01.12.2024 по 12.12.2024 подвійна облікова ставка НБУ становила 26% річних, з 13.12.2024 по 23.01.2025 - 27 % річних, з 24.01.2025 - 29% річних, з 07.03.2025 по 31.05.2025 - 31% річних.
Пеня за порушений зобов'язання щодо щомісячного обслуговування поточного рахунку становить 3 942 грн 25 коп.
Пеня за порушення зобов'язання щодо розрахункового обслуговування рахунку становить 2 грн 19 коп.
Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Таким чином, заявляючи вимогу щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних, позивач правомірно скористався наданим йому законодавством правом.
Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Відповідно до перехідних положень до ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу. Оскільки заборгованість Відповідача перед Банком виникла па підставі договору банківського обслуговування, а не кредитного договору, дане положення не поширюється.
Станом па 31.05.2025 (дату здійснення розрахунку заборгованості) загальна сума інфляційних втрат від прострочених сум сплати комісії за щомісячне обслуговування поточного рахунку складає 6 200 грн 52 коп.
Станом на 31.05.2025 (дату здійснення розрахунку заборгованості) 3% річних від прострочених сум сплати комісії за щомісячне обслуговування поточного рахунку складає 1 897 грн 06 коп.
Станом на 31.05.2025 (дату здійснення розрахунку заборгованості) загальна сума інфляційних втрат від прострочених сум за розрахункове обслуговування рахунку складає 6 грн 92 коп.
Станом на 31.05.2025 (дату здійснення розрахунку заборгованості) три відсотка річних від прострочених сум за розрахункове обслуговування рахунку складає 1 грн 74 коп.
Банком було направлено листи відповідачу № 729 від 05.10.2022 та № 100.40/016-15/39646/2025 від 04.04.2025 про погашення простроченої заборгованості.
Відповіді на листи матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ “Ощадбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОСИНТЕЗ ТРЕЙДІНГ» задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОСИНТЕЗ ТРЕЙДІНГ» (вул. Запорізька, б. 1 Б, м. Запоріжжя, 69095, ідентифікаційний код юридичної особи 40067207) на користь Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ “Ощадбанк» (вул. Володимирівська, 27, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи 09322277) 27 045 (двадцять сім тисяч сорок п'ять) грн 30 коп. заборгованості за щомісячною платою за обслуговування поточного рахунку, 3 942 (три тисячі дев'ятсот сорок дві) грн 25 коп. пені за порушення зобов'язання з щомісячного обслуговування поточного рахунку, 6 200 (шість тисяч двісті) грн 52 коп. інфляційних втрат від простроченої суми за щомісячне обслуговування поточного рахунку, 1 897 (одна тисяча вісімсот дев'яносто сім) грн 06 коп. 3 % річних від простроченої суми за щомісячне обслуговування поточного рахунку, 15 (п'ятнадцять) грн 00 коп. простроченої суми за розрахункове обслуговування рахунку, 2 (дві) грн 19 коп. пені за порушення зобов'язання щодо розрахункового обслуговування рахунку, 6 (шість) грн 92 коп. індексу інфляції за порушення зобов'язання щодо розрахункового обслуговування рахунку, 1 (одна) грн 74 коп. 3 % річних за порушення зобов'язання щодо розрахункового обслуговування рахунку.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОСИНТЕЗ ТРЕЙДІНГ» (вул. Запорізька, б. 1 Б, м. Запоріжжя, 69095, ідентифікаційний код юридичної особи 40067207) на користь Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ “Ощадбанк» (вул. Володимирівська, 27, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи 09322277) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 08.10.2025.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.