номер провадження справи 5/83/25
22.09.2025 Справа № 908/1514/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянув матеріали справи
За позовом: Акціонерного товариства “Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, буд.5, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 40075815)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання “Сеал» (вул. Рекордна, буд. 9, м. Запоріжжя, 69019; код ЄДРПОУ 44995454)
про стягнення 176 253,00 грн.,
За участю представників сторін:
Від позивача: Пічугіна С.С. (в режимі відеоконференції) - ордер серії АА №1576432 від 09.05.2025;
Від відповідача: не з'явився
22.05.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Українська залізниця» Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання “Сеал» про стягнення 176 253,00 грн.
22.05.2025 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/1514/25 розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1514/25 в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25.06.2025 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов'язковою та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
Ухвалою суду від 10.06.2025 клопотання Акціонерного товариства “Українська залізниця» про забезпечення проведення судового засідання призначеного на 25.06.2025 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції задоволено.
Представник відповідача зазначив про надання до матеріалів справи письмового відзиву на позовну заяву від 10.06.2025 та письмові заперечення від 22.06.2025 щодо відповіді на відзив.
Представник позивача зазначив про надання до матеріалів справи письмових додаткових пояснень від 20.06.2025 згідно зі змістом яких просить суд долучити додаткові документи до матеріалів справи та письмову відповідь від 17.06.2025 на відзив.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.06.2025 № 908/1514/25 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 13.08.2025 на 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке вирішено проводити в режимі відеоконференції. Явку представників сторін визнано обов'язковою.
15.07.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання “Сеал» до суду надійшла заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство “Сеал» (вул. Рекордна, буд. 9, м. Запоріжжя, 69019; код ЄДРПОУ 40526699).
01.08.2025 від Акціонерного товариства “Українська залізниця» до суду надійшли заперечення на клопотання відповідача про залучення ТОВ "Науково-виробниче підприємство “Сеал» (код ЄДРПОУ 40526699) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Вказані документи сторін долучені судом до матеріалів справи.
Ухвалою від 13.08.2025 судом відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Науково-виробниче об'єднання “Сеал» про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Науково-виробниче підприємство “Сеал». Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 28.08.2025 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою. Призначене судове засідання здійснювати в режимі відеоконференцзв'язку з використанням підсистеми "Електронний суд».
28.08.2025р. о 09 год. 41 хвил. через систему "Електронний суд" надійшла заява ТОВ "Науково-виробниче об'єднання “Сеал» від 28.08.2025 вх. № 17359/08-08/25 про відвід судді Проскурякова К.В. у справі № 908/1514/25, яка згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.08.2025 о 10 год. 20 хвил. заяву передано на розгляд судді Проскурякову К.В.
Ухвалою від 28.08.2025р. в задоволенні заяви від 28.08.2025 вх. № 17359/08-08/25 про відвід судді Проскурякова К.В. у справі № 908/1514/25 відмовлено.
У судовому засіданні 28.08.2025 за участю представників позивача та відповідача судом оголошено перерву з розгляду справи по суті до 02.09.2025 об 11 год. 00 хв., яке вирішено проводити в режимі відеоконференції.
02.09.2025 від представників ТОВ "Науково-виробниче об'єднання “Сеал» - Плецької Ю.В. та Галиченка Б.В. до суду надійшли заяви про відкладення розгляду справи призначеної на 02.09.2025 об 11 год. 00 хв. у зв'язку із зайнятістю в інших судових справах.
Ухвалою від 02.09.2025р. судом оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 10.09.2025 о 12 год. 00 хв., яке проводити в режимі відеоконференцзв'язку з використанням підсистеми "Електронний суд».
У судовому засіданні 10.09.2025 за участю представників позивача та відповідача судом оголошено перерву з розгляду справи по суті до 22.09.2025 о 10 год. 00 хв., яке вирішено проводити в режимі відеоконференції.
В судове засідання 22.09.2025р. представник відповідача не з'явився, надіславши 22.09.2025р. заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 22.09.2025 здійснювалось в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
В судовому засіданні 22.09.2025р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
З позовної заяви вбачається, що Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 31.07.2024 між АТ “Українська залізниця» (Позивач, Покупець) та ТОВ "Науково-виробниче об'єднання “Сеал» (Відповідач, Постачальник) укладений договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів № ПК/МТЗ/24396/Ю, за умовами п. 1.12. якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцю товар відповідно до Специфікації(-ій) № 1(Додаток (-ки) 1), що є невід'ємною (-ими) частиною (-ами) цього договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору. Відповідно до п. 1.2. договору, найменування товару: код ЖК 021:2015:34630000-2 Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу: обладнання для контролю залізничного руху ((ПК-24Т_0247_ВО) Бойлер). Згідно з п. 1.5. договору, постачальник гарантував, що товар належить йому на праві власності та не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань, а також не є предметом будь-якого обтяження чи обмеження, передбаченого законодавством України. Постачальник гарантував, що товар є новим, таким, що не перебував у використанні, терміни та умови його зберігання не порушені. Дата виробництва (виготовлення) товару не раніше 01.01.2024 (п. 1.6. договору). В порушення умов договору станом на 31.12.2024 року Відповідачем непоставлена продукція у кількості 42 штук бойлерів на суму 604 296,00 грн. з ПДВ. Відповідач 20 січня 2025 року здійснив поставку товару, тобто після спливу строку для поставки товару та після закінчення строку дії Договору, однак вказана обставина не звільняє Відповідача від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором. Щодо посилань відповідача на обставини форс-мажору зазначив, що не погоджується з ними, звернувши увагу на те, що як тільки у Відповідача наставав строк на поставку товару за договорами - одразу ставався резонансний стрибок напруги, та виходило з ладу саме те обладнання, яке пов'язане із замовленим у Відповідача товаром, а на підтвердження такої «невідворотної та непередбачуваної» обставини Відповідач одразу отримував сертифікати Запорізької ТПП, як підставу для уникнення відповідальності за невиконання зобов'язань передбачених договорами. Надана Відповідачем заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) до Запорізької ТПП не відповідає вимогам Регламенту та Додатку №1 до нього. Посилаючись на п. 9.3.2. Договору, статті 610-612,662,663, просить стягнути з Відповідача штраф за несвоєчасну поставку товару за договором у розмірі 90 644,40 грн. та пені за період з 01.11.2024 по 19.01.2025 на суму 85 608,60 грн.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши у відзиві, що 31.07.2024 року між Позивачем та Відповідачем (Постачальник) було укладено Договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів за №ПК/МТЗ/24396/Ю. 17.09.2024 року від Позивача на адресу електронної пошти Відповідача надійшла рознарядка від 17.09.2024 року, отже граничним днем поставки товару за умовами Договору було 17.10.2024 року включно. Станом на час подання позовної заяви Відповідач виконав в повному обсязі свої зобов'язання за Договором, весь вказаний товар був прийнятий Позивачем без зауважень. Погодився з тим, що він виконав свої зобов'язання за Договором з порушенням строків, передбачених умовами Договору однак внаслідок дії обставин непереборної дії. Вказує, що він належним чином повідомив Позивача у строки та порядку, передбачені умовами Договору, а саме листом від 20.09.2024 року за вих. №20/09 Відповідач повідомив Позивача про настання обставин непереборної сили (форс-мажору), в якому зазначив, що виконати свої зобов'язання з постачання товару в строк 30 календарних днів не має можливості у зв'язку із настанням обставин непереборної сили (форс-мажор), а саме: виникненням аварії 20.09.2024 року та виходу з ладу із-за перенапруги в мережі установки для випробування на герметичність УПГП-012024 та яка задіяна в процесі перевірки якості виготовленої продукції та компресорної установки для фарбування кінцевої 0продукції (частина технологічного процесу виробництва товару). Ремонт даного обладнання буде проводитися приблизно на протязі 60 днів, а також те, що він прикладає максимум зусиль, щоб як найшвидше подолати форс-мажорні обставини та гарантує постачання продукції згідно умов Договору. Листом від 23.10.2024 року Відповідач надав Позивачу сертифікат від 22.10.2024 року за вих. № 03.3/816, виданий Запорізькою ТПП, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): аварія (вихід з ладу обладнання через перенапругу в мережі, а саме - установки для випробування продукції на герметичність модель УПГП - 012024). Станом на 22.10.2024 року на підприємстві ще діють обставини непереборної сили, які унеможливили виконання Договору у визначений строк. Вказане також підтверджено Актом про несправність обладнання від 23.09.2024 року ТОВ «Айті десіжн», яким виявлені несправності були в повному обсязі усунуті на підставі Договору від 25.09.2024 року за № №S-25/09 лише 28.02.2025 року, що підтверджується видатковою накладною №123 від 25.02.2025 року та актом здачі-приймання робіт від 28.02.2025. Виробничі потужності Відповідача на яких відбувається виготовлення та перевірка якості продукції знаходиться біля міста Оріхова (де відбуваються постійні бої) у селі Наталівка, вул. Тваринницька, 3, а отже аварійні відключення електропостачання та нестабільність у вказаній системі є постійним явищем, яке до 20.09.2024 року не призводила до виходу з ладу обладнання Відповідача. Позивач не висловив жодних зауважень на повідомлення Відповідача про настання обставин непереборної сили та наданого йому сертифікату Запорізької ТПП, без жодних зауважень прийняв поставлений Відповідачем товар в повному обсязі, правами, наданими йому цивільним законодавством України не скористався. Сумніви Позивача щодо наявності наслідків дії на Відповідача обставин непереборної сили є лише припущеннями, які не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Посилаючись на ст. 509, 526, 610, 614, 617, 662, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст. 173, 175, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затверджений рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 року № 44(5) просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач у своїй відповіді на відзив проти доводів Відповідача заперечив, вказавши, що укладений між Сторонами Договір є договором поставки у розумінні Цивільного кодексу України, за умовами якого Відповідач, як постачальник, зобов'язується поставити та передати у власність Позивачу, як Покупцю, Товар, визначений у Специфікації, а Позивач зобов'язується прийняти та оплатити цей Товар. Пунктом 19.2 Договору передбачено, що Сторони підтверджують, що вони усвідомлюють усі ризики, пов'язані з виконанням умов цього Договору, який укладається в умовах воєнного стану. Посилаючись на ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та практику Верховного Суду стверджує, що у цьому випадку Постачальник несе всю повноту відповідальності за належний йому на праві власності Товар, а тому також несе ризики настання наслідків, що можуть виникнути внаслідок вчинення (невчинення) ним дій з таким Товаром у період дії воєнного стану. Принцип належного виконання зобов'язання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Згідно ч. 1 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин . Форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань, тому стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання конкретного зобов'язання. Верховний Суд неодноразово вказував на те, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами, адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу. Відповідач має довести об'єктивну неможливість виконання умов Договору у зв'язку з: (1) необхідністю додаткового випробування (перевірки) Товару на якість, та у зв'язку з цим (2) перевіркою Товару на відповідному стенді для випробувань СВММПВ-12/2-2024. Сертифікатом Запорізької ТПП №2300-24-1938 від 22 жовтня 2024 року про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчено форс-мажорні обставини у Відповідача, а саме аварію (вихід з ладу обладнання через перенапругу в мережі - установки для випробування продукції на герметичність модель УПГП-012024). На адвокатський запит Позивача від 06.03.2025 до Запорізької ТПП, отримано документи, які стали підставою для видачі зазначеного сертифікату, з яких вбачається, що подія, на яку посилається Відповідач не унеможливлює виконання ним взятих на себе зобов'язань за Договором та не може бути надзвичайною і невідворотною обставиною за даних умов здійснення господарської діяльності. На думку Позивача, вихід з ладу обладнання через перенапругу в мережі не є невідворотною обставиною, адже Відповідач як добросовісний та розумний учасник правовідносин міг очікувати та передбачити потенційні ризики здійснення господарської діяльності на території Степненської сільської територіальної громади Запорізького району Запорізької області, яка віднесена до території можливих бойових дій згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, у тому числі, проявити достатній ступінь обачливості, прикласти зусилля та поставити на відповідне обладнання, технічні засоби захисту від перенапруги або ж релокувати своє підприємство на іншу територію. Також звертає увагу, що між АТ «Укрзалізниця» та ТОВ «НВО «Сеал» у період з липня 2024 року по грудень 2024 року укладено п'ять договорів на постачання різного типу товару, по кожному з п'яти договорів Відповідач або не виконав, або неналежно виконав свої зобов'язання, постійно посилаючись на нібито настання форс-мажорних обставин, і по кожному договору Відповідач надав сертифікат Запорізької ТПП, з визначенням по усім випадкам одну й ту саму причину, але у різні періоди та з різним обладнанням. Вважає, що наведена Відповідачем у відзиві на позов причина прострочення поставки Товару не є поважною. Посилання Відповідача на форс-мажор є спробою уникнути відповідальності у зв'язку з відсутністю у виробника/постачальника необхідної продукції на той момент та неможливість її поставити у строки, визначені Договором. Доводи Відповідача щодо безпідставності заявлених позовних вимог є необґрунтованими, а тому Позивач просить суд стягнути з Відповідача передбачені Договором штрафні санкції.
У своїх запереченнях на відповідь на відзив Відповідач посилається на загальновідомі обставини введення воєнного стану в Україні та виникнення нестабільності системи електропостачання в Україні, аварійні відключення електропостачання внаслідок в тому числі постійних атак ворожих ракет, бомб та бойових безпілотних літальних апаратів. Відповідач виконав свої зобов'язання за Договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 31.07.2024 року за №ПК/МТЗ/24396/Ю з порушенням строків внаслідок дії обставин непереборної сили, про що Відповідач належним чином повідомив Позивача. Внаслідок стрибка напруги у мережі електропостачання 20.09.2024 року згорів електродвигун нагнітання тиску при випробуванні продукції до 6 атмосфер установки для випробування на герметичність УПГП-012024 та згоріла система керування електродвигуна - регулятора обертів, яка задіяна в технологічному процесі ТОВ «НВО «СЕАЛ» в процесі перевірки якості виготовленої продукції та проведення вхідного контролю Відповідача. Таким чином, Відповідач не зміг вчасно провести вхідний контроль та випробування виготовленого ТОВ «НВП «СЕАЛ» товару, а отже вчасно виконати зобов'язання за Договором та здійснити поставку Позивачу в межах строку, визначеному умовами пункту 4.2. Договору. Вказане доводить наявність причинно-наслідкового зв'язком між обставинами, що відбулись 20.09.2024 року і неможливістю виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором. Відповідач належним чином виконав умови пункту 10.2. Договору вчасно повідомив Позивача про неможливість виконання зобов'язання за Договором внаслідок дії обставин непереборної сили, надав належний доказ наявності вищезазначених обставин та їх тривалості, яким є сертифікат, виданий Запорізькою торгово-промисловою палатою. Тобто, Відповідач вжив всіх заходів, направлених на мінімізацію наслідків дії обставин непереборної сили. Відповідач дійсно в тендерній пропозиції запропонував товар виробництва ТОВ «НВП «СЕАЛ». Та надав документи, які підтверджують походження та якість Товару, серед яких: - декларація постачальника про відповідність № 07/07 від 07.07.2024 з додатком №1; - Сертифікат на систему управління якістю від 16.03.2023 з додатком; - Технічний паспорт на виготовлення бойлерів в комплекті з кріпленням і теном S20.03.01.000 СБ виданий виробником продукції ТОВ «НВП «СЕАЛ»; - копія листа ТОВ «НВП «СЕАЛ» від 20.08.2023 № 20.08 про представництво. Однак у вказаних документах та в ціновій пропозиції Відповідача не зазначено, що запропонований ним товар вже є в наявності на складі Відповідача, прийнятий ним та готовий до відвантаження Позивачеві. В жодному з перелічених документах не зазначено, що товар Відповідачем вже прийнятий та випробуваний згідно умов договору та технічної документації. В той же час, Відповідач здійснює реалізацію продукції виробництва ТОВ «НВП «СЕАЛ», яка придбана у останнього за умовами договору постачання №20/01 від 20.01.2024 року, за умовами якого Відповідач, як офіційний представник звертається до ТОВ «НВП «СЕАЛ» із заявкою на постачання продукції, отримує відповідну продукцію, реалізує її та отримує власний прибуток. Виробник ТОВ «НВП «СЕАЛ» виготовляє продукцію і на безоплатній основі, згідно умов договору, зберігає її на складі за адресою Кіровоградська обл. м. Знам'янка вул. Дмитрівська, 86, до моменту її реалізації своїм дистриб'ютором - Відповідачем. Відповідач відповідно п. 6.2 договору №20/01 від 20.01.2024 року, повинен прийняти Товар за кількістю та якістю згідно вимог Інструкцій №П-6 та №П-7, здійснити вхідний контроль з якості Товару відповідно до Технологічного процесу випробування продукції ТОВ «НВО «СЕАЛ» від 05.03.2024 року на стенді УПГП-012024, або відповідного технологічного процесу виробника ТОВ «НВП «СЕАЛ» про випробування продукції при вхідному контролі сторонніми споживачами від 23.02.2024 року, що є взаємозамінними. Однак, з настанням у Відповідача обставин непереборної сили, а саме виходу з ладу установки для випробування на герметичність УПГП-012024 внаслідок стрибка напруги в електромережі Відповідач був позбавлений можливості провести вхідний контроль якості даної продукції згідно вимог пунктів 6.2., 6.3. договору постачання №20/01 від 20.01.2024 року, специфікації №3 до вказаного договору із змінами та Інструкції П-7. Вказане обладнання задіяне згідно технологічного процесу Відповідача та виробника ТОВ «НВП «СЕАЛ» і зазначених в ньому методик випробувань перед поставкою кінцевим споживачам. Згідно умов Договору Відповідач як постачальник одноосібно несе майнову відповідальність за поставку не якісної або не відповідної продукції, що підтверджується умовами пунктів п. 2.3, п. 2.4, п. 2.5. Договору. Вважає неправомірними посилання Позивача на пункт 1.5, 1.6., 2.1. Договору, оскільки після отримання рознарядки на постачання продукції Відповідачу належав Товар на праві власності та він не перебував під забороною відчуження, арештом, не був предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань, а також не був предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження передбаченого законодавством України. Товар був новим, та таким, що не перебував у використанні, терміни та умови його зберігання не були порушені. У вказаних пунктах договору не зазначено, що Товар, який Відповідач повинен поставити Позивачу згідно умов Договору знаходиться у нього на складі та/або прийнятий за якістю та кількістю. Товар був поставлений Відповідачу його виробником ТОВ «НВП «СЕАЛ» згідно договору №20/01 від 20.01.2024 року лише 25.09.2024 року, що підтверджується відповідною видатковою накладною №444 від 25.09.2024 року і тому з цієї дати Відповідачем дана продукція повинна була пройти вхідний контроль за якістю на відповідність умовам Договору та технічній документації, але із-за виникнення обставин непереборної сили здійснити це Відповідач не мав можливості через вихід з ладу технологічного випробувального устаткування, в наслідок дії обставин непереборної сили, не дозволив своєчасно Відповідачем здійснити прийняття продукції за якістю від виробника, що відповідно і є причинно-наслідковий зв'язок між обставинами непереборної сили та неможливістю Відповідачем виконати свої зобов'язання за Договором. Вказує, що за період діяльності Відповідача з 2022 року не було жодного випадку стрибків напруги в електромережі та виходу з ладу обладнання, хоча військові дії активно велися на території Запорізької області. Тому передбачити, що внаслідок стрибка напруги вийде з ладу технологічне обладнання Відповідача було не можливо і недбалості посадових осіб Відповідача в цьому не має. Обставини непереборної сили виникли лише в двох випадках: перші два - 20 вересня 2024 року та інші три майже три дні поспіль з 13.01.2025 року по 17.01.2025 року (на протязі трьох днів), що свідчить про непередбачуваність та невідворотність таких подій. Причиною виходу з ладу обладнання на виробництві, став саме не передбачуваний стрибок напруги в електромережі. В наслідок чого він стався Відповідачу не відомо. Коли Відповідач укладав з Позивачем вказані вище договори поставки, не він, а не Позивач не могли передбачити настання таких подій, отже вони є невідворотними та непередбачуваними. Посилання Позивача на те, що Відповідач мав можливість здійснити виконання своїх зобов'язань за Договором вчасно, оскільки в ціновій пропозиції вказав про те, що має в наявності 42 штуки бойлерів в комплекті з кріпленням і теном є безпідставними та необґрунтованими. Документи, подані під час здійснення закупівлі, зокрема тендерна пропозиція не мають прямого впливу на зобов'язання за договором про закупівлю, укладеним за результатами цієї процедури, вони є декларативними. Зобов'язання за договором визначаються його змістом, а саме умовами, які сторони досягли згоди та зафіксували у договорі, умови якого не позбавляли Відповідача права набути право власності на товар безпосередньо перед його постачанням на адресу Позивача за його рознарядкою. Дата виготовлення товару повинна бути не раніше 2024 року, а не наприклад пізніше липня 2024 року, містяться також і в додатку 1 до тендерної документації. Зазначає, що нарахування Позивачем штрафних санкцій було здійснено поза межами строку дії Договору - до 31.12.2024 року,а тому відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій за зобов'язаннями, які виникли після припинення строку дії Договору немає. Просить залишити позовні вимоги без задоволення в повному обсязі.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи без виклику представників сторін, суд
31 липня 2024 року між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (Позивач/Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «СЕАЛ» (Відповідач/Постачальник) за результатами проведеної закупівлі №UA-2024-06-18-012245 укладено договір №ПК/МТЗ/24396/Ю про закупівлю матеріально-технічних ресурсів (Договір).
Згідно з пунктом 1.1. Договору Постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність Покупцю товар відповідно до специфікації №1, що є невід'ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього Договору.
Пунктом 1.2. визначено найменування товару: обладнання для контролю залізничного руху (ПК-24Т_0247_ВО) Бойлер. Кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у специфікації №1.
Пунктом 4.2. Договору передбачено, що поставка товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки Покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Покупця до приймання товару. Партією товару вважається обсяг одиниць товару, визначений Покупцем у рознарядці, якщо інше не вказано в самій рознарядці. Строк поставки товару - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки Покупцем.
Сторони домовились, що рознарядка Покупця на товар направляється ним Постачальнику в один з таких способів (на розсуд Покупця): - на поштову адресу Постачальника, зазначену в цьому Договорі (листом з оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення); - вручається уповноваженому представнику Постачальника під розпис; - шляхом відправлення на електронну адресу Постачальника скан-копії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим Постачальником з дати його направлення Покупцем на електронну адресу Постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення Покупця.
Пунктом 4.6. Договору встановлено, що датою поставки товару вважається дата підписання сторонами Акта прийому - передачі товару або видаткової накладної.
Пунктом 19.2 Договору передбачено, що Сторони підтверджують, що вони усвідомлюють усі ризики, пов'язані з виконанням умов цього Договору, який укладається в умовах воєнного стану.
Відповідно до умов специфікації, що є Додатком №1 до Договору, Відповідач зобов'язаний був поставити Позивачу 42 (сорок два) Бойлери загальною вартістю 604 296,00 грн. з урахуванням ПДВ.
17 вересня 2024 року Позивач направив на електронну адресу Відповідача рознарядку на постачання усього обсягу товару, передбаченого Договором, на суму 604 296,00 грн. з ПДВ, а саме на поставку Бойлерів в комплекті з кріпленням і теном S 20.03.01.000 СБ у кількості 42 шт.
Враховуючи умови пункту 4.2. Договору кінцева дата поставки товару - 17жовтня 2024 року.
Однак, в порушення умов Договору Відповідач здійснив поставку товару з порушенням визначеного Договором строку, чим порушив свої договірні зобов'язання, а саме:
- 08.01.2025 за видатковою накладною №10 Позивачу, виробничому підрозділу «Пасажирське вагонне депо станції Бахмач» Філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» Відповідачем було здійснено поставку Бойлера в комплекті з кріпленням у кількості 16 штук загальною вартістю 230 208,00 грн. з ПДВ.
- 13.01.2025 за видатковою накладною №12 Позивачу, виробничому підрозділу «Пасажирське вагонне депо станції Бахмач» Філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» Відповідачем було здійснено поставку Бойлера в комплекті з кріпленням у кількості 10 штук загальною вартістю 143 880,00 грн. з ПДВ.
- 20.01.2025 за видатковою накладною №16 Позивачу, виробничому підрозділу «Пасажирське вагонне депо станції Бахмач» Філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» Відповідачем було здійснено поставку Бойлера в комплекті з кріпленням у кількості 10 штук загальною вартістю 143 880,00 грн. з ПДВ.
- 20.01.2025 за видатковою накладною №17 Позивачу, виробничому підрозділу Синельниківське пасажирське вагонне депо Філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» Відповідачем було здійснено поставку Бойлера в комплекті з кріпленням у кількості 6 штук загальною вартістю 86 328,00 грн. з ПДВ.
Весь вказаний товар був прийнятий Позивачем без зауважень.
Підпунктом 9.3.1. пункту 9 Договору Постачальник при порушенні строків поставки оплачує Покупцю штраф у розмірі 15 % від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених пунктом 4.2. Договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення до моменту виконання Постачальником зобов'язання щодо поставки товару або до останнього дня строку дії цього Договору (якщо Постачальник не виконав і не підтвердив намір виконати своє зобов'язання щодо поставки, яке виникло під час дії цього Договору). При цьому Постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань поставити товар, якщо про інше його не попередив письмово Покупець.
Позивач здійснив нарахування штрафу в розмірі 90 644,40 грн. (15% від суми 604 296,00 грн.) та пені в розмірі 85 608,60 грн. за період з 01.11.2024 (15 днів від кінцевої дати поставки товару) по 19.01.2025 року (20.01.2025 - дата фактичної поставки товару в повному обсязі), яку просить суд стягнути з Відповідача.
Відповідач контррозрахунку спірної суми до суду не надав, проти арифметичних розрахунків Позивача не заперечив.
Приймаючи рішення у цій справі суд враховує, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ст. 611 ЦК України порушення боржником взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні до нього встановлених законом та договором мір відповідальності.
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Судом встановлено, що після укладення 31.07.2024 договору та отримання від Позивача Рознарядки від 17.09.2024 Відповідач мав вжити заходів щодо поставки товару у строк передбачений у п. 4.2. договору, а саме до 17.10.2024 року. включно.
Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Матеріалами справи підтверджується та не спростовано Відповідачем, що він в порушення умов Договору несвоєчасно поставив товар за договором.
Здійснивши перевірку розрахунку стягуваної Позивачем суми за допомогою системи «Законодавство», суд встановив, що він є арифметично вірним, таким, що відповідає вимогам законодавства та Договору, а тому вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо стягнення штрафу в розмірі 90 644,40 грн. та пені в розмірі 85 608,60 грн. за період з 01.11.2024 по 19.01.2025.
Доводи Відповідача щодо виникнення форс-мажорних обставин суд до уваги не приймає з огляду на наступне.
За приписами ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Стаття 617 ЦК України визначає, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 визначено, що належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
За приписами частини 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Відповідно до ст.ст. 14 та 14-1 вказаного Закону, засвідчення форс-мажорних обставини (обставини непереборної сили) за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб віднесено до компетенції Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат.
У відповідності до пункту 3.1. Регламенту (нова редакція) засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 року № 44(5) (далі - Регламент ТПП), обставини непереборної сили визначені як надзвичайні та невідворотні, які об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків відповідно до законодавчих та інших нормативних актів.
За приписами пункту 3.3. Регламенту ТПП, сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат) - документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
За приписами пункту 6.9. Регламенту ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) визначаються чотирма критеріями: - надзвичайністю таких обставин (носять винятковий характер і знаходяться за межами впливу сторін); - непередбачуваністю обставин (їх настання та наслідки неможливо було передбачити, зокрема, на момент укладення відповідного договору, перед терміном настанням зобов'язання або до настання податкового обов'язку); - невідворотністю (непереборністю) обставини (неминучість події та/або її наслідків); - причинно-наслідковим зв'язком між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов'язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування тощо).
В цій частині Відповідач посилається на п. 10.2 Договору №ПК/МТЗ/24396/Ю від 31.07.2024, яким передбачено, що сторона, яка не може виконати зобов'язання за цим Договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів у строк, що не перевищує 30 (тридцять) робочих днів. Належним доказом наявності вищезазначених обставин та їх тривалості є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.
Відповідач вказує, що на виконання п. 10.2 Договору листом від 20.09.2024 року за вих. №20/09 він повідомив Позивача про настання обставин непереборної сили (форс-мажору), в якому зазначив, що виконати свої зобов'язання з постачання товару в строк 30 календарних днів не має можливості у зв'язку із настанням обставин непереборної сили (форс-мажор), а саме: виникненням аварії 20.09.2024 року та виходу з ладу із-за перенапруги в мережі установки для випробування на герметичність УПГП-012024 та яка задіяна в процесі перевірки якості виготовленої продукції та компресорної установки для фарбування кінцевої продукції (частина технологічного процесу виробництва товару). Ремонт даного обладнання буде проводитися приблизно на протязі 60 днів, а також те, що він прикладає максимум зусиль, щоб як найшвидше подолати форс-мажорні обставини та гарантує постачання продукції згідно умов Договору.
Листом від 23.10.2024 року Відповідач надав Позивачу сертифікат від 22.10.2024 року за вих. № 03.3/816, виданий Запорізькою торгово-промисловою палатою, яким Запорізька ТПП засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): аварія (вихід з ладу обладнання через перенапругу в мережі, а саме - установки для випробування продукції на герметичність модель УПГП - 012024). Станом на 22.10.2024 року на підприємстві ще діють обставини непереборної сили, які унеможливили виконання Договору у визначений строк.
Позивач підтвердив отримання вказаного листа та сертифікату та 06.03.2025 направив до Запорізької ТПП адвокатський запит №25/7УЗ в якому просив надати інформацію про внесення відомостей про видачу сертифіката Запорізької торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини до Реєстру сертифікатів, а також доступ до документів, які стали підставою для його видачі.
На цей запит Запорізька ТПП надіслала позивачу документи, які стали підставою для видачі зазначеного сертифікату, проаналізувавши які Позивач вважає, що подія, на яку посилається Відповідач не унеможливлює виконання ним взятих на себе зобов'язань за Договором та не може бути надзвичайною і невідворотною обставиною за даних умов здійснення господарської діяльності, оскільки вихід з ладу обладнання через перенапругу в мережі не є невідворотною обставиною, адже Відповідач як добросовісний та розумний учасник правовідносин міг очікувати та передбачити потенційні ризики здійснення господарської діяльності на території Степненської сільської територіальної громади Запорізького району Запорізької області, яка віднесена до території можливих бойових дій згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, у тому числі, проявити достатній ступінь обачливості, прикласти зусилля та поставити на відповідне обладнання, технічні засоби захисту від перенапруги або ж релокувати своє підприємство на іншу територію.
В свою чергу Відповідач зазначив, що 20.09.2024 року виникла перенапруга в системі електропостачання, що зафіксовано Актом фіксації порушення електропостачання від 20.09.2024 року внаслідок чого відбувся вихід з ладу установки для випробування продукції на герметичність модель УПГП - 012024, оскільки внаслідок перенапруги в мережі згорів електродвигун нагнітання тиску при випробуванні продукції до 6 атмосфер вказаної установки, система керування електродвигуна-регулятора обертів. Вказане зафіксовано в Акті про несправність обладнання, складеного 23.09.2024 року представниками ТОВ «Айті десіжн» за участі керівника Відповідача.
Виявлені несправності були в повному обсязі усунуті ТОВ «Айті десіжн» на підставі Договору від 25.09.2024 року за № №S-25/09 про надання послуг з технічного обслуговування (ремонту) обладнання лише 28.02.2025 року, що підтверджується видатковою накладною №123 від 25.02.2025 року та актом здачі-приймання робіт від 28.02.2025 року, що підписані між Відповідачем та ТОВ «Айті десіжн».
У зв'язку з виходом з ладу установки для випробування продукції на герметичність модель УПГП - 012024 та значними термінами його ремонту, Відповідач 01.10.2024 року уклав з ТОВ «АВІТОНС» договір про надання послуг з випробування готової продукції, яке в силу своєї виробничої завантаженості змогло виконувати роботи з випробування лише згідно наступного графіку: - з 03.01.2025 року по 06.01.2025 року - 16 бойлерів; - з 10.01.2025 року по 20.01.2025 року - 26 бойлерів.
Оцінюючи вказане суд зазначає, що рознарядку про поставку товару Позивач направив Відповідачу 17.09.2024, проте вже 20.09.2024 у нього сталася аварія через перенапругу в мережі установки для випробування на герметичність УПГП-012024, що за його твердженням унеможливило здійснення вхідного контролю та випробування виготовленого ТОВ «НВП «СЕАЛ» товару, а отже вчасно виконати зобов'язання за Договором та здійснити поставку Позивачу в межах 30-денного строку - до 17.10.2024р.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що підтверджує і сам Відповідач, що виробником товару є пов'язана з ним особа - ТОВ «НВП «СЕАЛ», а сам він є лише посередником (дистриб'ютором) між виробником товару та Позивачем як кінцевим отримувачем.
З наданого відповідачем Договору постачання №20/01 від 20.01.2024 укладеного між ТОВ «НВО «СЕАЛ» та ТОВ «НВП «СЕАЛ», вбачається, що Відповідач, як офіційний представник звертається до виробника ТОВ «НВП «СЕАЛ» із заявкою на постачання продукції, приймає її, реалізує та отримує власний прибуток.
В той же час, виробник ТОВ «НВП «СЕАЛ» виготовляє продукцію і на безоплатній основі, згідно умов договору, зберігає її на складі за адресою Кіровоградська обл. м. Знам'янка вул. Дмитрівська, 86, до моменту її реалізації своїм дистриб'ютором - Відповідачем, що також підтверджується умовами специфікації № 3 від 06.02.2024р. до договору №20/01 від 20.01.2024 ТОВ «НВП «СЕАЛ» зобов'язувалося поставити протягом 2024-2027р.р ТОВ «НВО «СЕАЛ» 50 бойлерів в комплекті з кріпленням і теном S 20.03.01.000 СБ на загальну суму з ПДВ 600 000,00 грн. згідно письмових заявок останнього, які мали містити перелік продукції, її кількість, адреса постачання та бажаний строк поставки товару. Товар зберігається на безоплатній основі на слідах Постачальника за адресою Кіровоградська обл. м. Знам'янка вул. Дмитрівська, 86. Товар постачається Покупцеві на умовах СРТ склад Запорізька обл., с. Наталівка, вул. Тваринницька, 3 транспортом постачальника. Проведення вхідного контролю з якості Товару, що поставляється здійснюється відповідно до Технологічного процесу випробування продукції ТОВ «НВО «СЕАЛ» від 05.03.2024р. на стенді УПГП-012024, або відповідного технологічного процесу виробника ТОВ «НВП «СЕАЛ» про випробування продукції при вхідному контролі сторонніми споживачами від 23.02.2024, що є взаємозамінними.
Про наведене Відповідач сам вказує у своїх запереченнях на відповідь на відзив від 22.06.2025р.
Отже, вказані умови специфікації вказують на те, що сторони погодили альтернативні варіанти вхідного контролю якості бойлерів, які є взаємозамінними, а тому ТОВ «НВО «СЕАЛ» мало право та можливість здійснити відповідну перевірку якості поставлених йому бойлерів безпосередньо за відповідним технологічним процесом їх виробника - у ТОВ «НВП «СЕАЛ», що дозволило би своєчасно здійснити поставку бойлерів кінцевому отримувачу - АТ «Українська залізниця».
При цьому Відповідач також надав до суду:
- Заявку від 18.09.2024р. № 18/09-1, якою просив ТОВ «НВП «СЕАЛ» поставити згідно умов договору №20/01 від 20.01.2024 бойлери у кількості 42 шт. в період не пізніше 10.10.2024р. для можливості проведення приймання продукції за якістю згідно Інструкції П-7 та п. 6.2, п. 6.3 Договору та специфікації № 3;
- Видаткову накладну № с0000444 від 25.09.2024р., якою ТОВ «НВП «СЕАЛ» поставило ТОВ «НВО «СЕАЛ» Бойлер в комплекті з кріпленням і теном S 20.03.01.000 СБ у кількості 42 шт. загальною вартістю 504 000,00 грн. з ПДВ.
- Комплект документів на технологічний процес випробування Бойлеру в комплекті з кріпленням і теном S 20.03.01.000 СБ ТОВ «НВО «СЕАЛ» на установці УПГП-012024;
- Комплект документів на технологічний процес випробування продукції при вхідному контролі стороннім споживачем Бойлеру в комплекті з кріпленням і теном S 20.03.01.000 СБ ТОВ «НВП «СЕАЛ» також на установці УПГП-012024;
Наведене дозволяє суду дійти висновку, що про вихід з ладу внаслідок перенапруги стенду УПГП-012024 Відповідач дізнався 20.09.2024р., а виробник поставив йому Бойлери, які були призначені для поставки АТ «Українська залізниця», лише через п'ять днів - 25.09.2024р., тобто вже після направлення листа від ТОВ «НВО «СЕАЛ» до Позивача про настання форс-мажорних обставин.
Вказане означає, що Відповідач, достеменно знаючи про вихід з ладу його установки УПГП-012024, мав змогу, попередивши про це виробника продукції (ТОВ «НВП «СЕАЛ»), заздалегідь - ще до отримання продукції за видатковою накладною № с0000444 від 25.09.2024р., просити (вимагати) здійснення вхідного контролю Бойлерів на аналогічній установці УПГП-012024 ТОВ «НВП «СЕАЛ»), з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань перед АТ «Українська залізниця».
Однак, цією можливістю Відповідач не скористався.
З його заперечень на відповідь на відзив від 22.06.2025р. вбачається що у листі на адресу Позивача він лише повідомив останньому про те, що виконати свої зобов'язання з постачання товару в строк 30 календарних днів не має можливості у зв'язку із настанням обставин непереборної сили (форс-мажор), а саме: виникненням аварії 20.09.2025 року та внаслідок цього виходу з ладу із-за перенапруги в мережі установки для випробування на герметичність УПГП-012024, та яка задіяна в технологічному процесі перевірки якості виготовленої продукції при її прийняті вхідним контролем Відповідача на відповідність технологічному процесу Відповідача від 05.03.2024 року та технологічному процесу ТОВ «НВП «СЕАЛ», вхідного контролю продукції споживачами від 23.02.2024 року (дані документи є ідентичними), узгодженого з Відповідачем та умовами договору постачання №20/01 від 20.01.2024 року, а саме Специфікацією №3 до нього.
При цьому Відповідач ототожнює та представляє як єдину власну установку УПГП-012024, яка вийшла з ладу, з аналогічною установкою у виробника продукції, яка мала використовуватись згідно технологічного процесу ТОВ «НВП «СЕАЛ», хоча вони знаходяться у різних областях України (Кіровоградській та Запорізькій) і зі змісту специфікації та наданих технологічних процесів можна зробити висновок про наявність у виробника власної установки УПГП-012024.
Проте доказів того, що Відповідач намагався здійснити таку перевірку якості при вхідному контролі на установці УПГП-012024 виробника - ТОВ «НВП «СЕАЛ», він суду не представив, замість цього зосередився на здійсненні ремонту своєї установки та фіксуванні факту форс-мажорних обставин та отримання відповідного сертифікату у Запорізькій ТПП.
Також суд враховує, що Відповідача визнано переможцем процедури № UA-2024-06-18-012245-a проведеної шляхом відкритих торгів на авторизованому електронному майданчику «ProZorro» та укладено між акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» та ТОВ «НВО «СЕАЛ» Договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 31.07.2024 №ПК/МТЗ/24396/Ю, за умовами якого Відповідач, як постачальник, зобов'язувався поставити та передати у власність Позивачу, як Покупцю, Товар, визначений у Специфікації, а Позивач зобов'язується прийняти та оплатити цей Товар. Відповідно до Специфікації 1 до Договору Сторони узгодили предмет поставки, а саме його кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробника. Таким чином, Сторонами на момент укладення Договору було погоджено всі його істотні умови.
У Специфікації 1 до Договору зазначено, що виробником замовленого товару є ТОВ «НВП «СЕАЛ», дата виробництва Товару 01.07.2024.
Згідно з пунктом 1.5 Договору Відповідач, як Постачальник, гарантував, що Товар належить йому на праві власності та не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження передбаченого законодавством України.
Згідно з пунктом 1.6 Договору Відповідач, як Постачальник, гарантував, що Товар є новим, таким, що не перебував у використанні, терміни та умови його зберігання не порушені.
Пунктом 2.1 Договору передбачено обов'язок Постачальника поставити Покупцеві Товар, якість якого відповідає нормативно-технічним документам та характеристикам, зазначеним у Специфікації № 1 до Договору.
Таким чином, підписуючи Договір Відповідач, який не є виробником Товару за Договором, а лише його Постачальником, запевнив Позивача, що такий Товар уже є у його наявності (власності) і він придатний до використання.
Серед документації, поданої для участі у тендерній закупівлі, Відповідач у складі тендерної пропозиції надав документи, які підтверджують походження та якість Товару (розміщені в Інтернет мережі на авторизованому електронному майданчику «ProZorro» за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-06-18-012245-a?oldVersion=true, серед яких:
- Декларація постачальника про відповідність (згідно ISO/IEC 17050-1) ДСТУ ISO/IEC 17050-1:2006 № 07-07-1 від 07.07.20204р. (термін дії з 07.07.2024р. по 23.09.2026р.), в якому зазначено докази відповідності: контроль ВТК виробника, паспорт якості, сертифікат на систему менеджменту якості № UA8O072.40526699.1-2023, виданий Органом сертифікації систем управління ДП «Харківстандартметрологія» (атестат акредитації № 8О072), акредитованими в Національному агентстві з акредитації України. Декларація складена на основі позитивних результатів оцінки відповідності - приймально-здавальних та періодичних випробувань. Згідно додатку № 1 до Декларації її об'єктом є в т.ч. Бойлер в комплекті з кріпленням і теном S 20.03.01.000 СБ.
- Сертифікат на систему управління якістю ТОВ «НВП «СЕАЛ», зареєстрований у Реєстрі Органу сертифікації ДП «Харківстандартметрологія» 10.03.2023р. № UA8O072.40526699.1-2023
- Технічний паспорт ТОВ «НВП «СЕАЛ» на Бойлер в комплекті з кріпленням S 20.03.01.000 СБ, згідно п. 1.10 якого контроль за виготовленням і прийманням готової продукції здійснюється відділом технічного контролю підприємства поетапно, починаючи з виготовлення деталей. Котли опалювальні електрокомбіновані, бойлери повинні бути герметичними (п. 1.5). Готова продукція також піддається візуальному контролю, обміру і пробній перевірці функціонування (п. 1.11). За результатами успішного приймання партії продукції, вона підлягає упаковці і відвантаженню замовнику (п. 1.12)ю Приймання виробів проводить відділ технічного контролю (ВТК) підприємства-виробника згідно з вимогами ГОСТ 15.309, КД (п. 4.1). Вироби повинні бути прийняті технічним контролем підприємства-виготовлювача на відповідність вимогам конструкторської документації на конкретні вироби (п. 4.2). Для перевірки відповідності продукції встановлюють приймально-здавальні випробування(п. 4.3). Продукція пред'являється прийманню поштучно або партіями (п. 4.4). Приймально-здавальним випробування підлягає кожна одиниця продукції, які проводяться в наступному об'ємі: відповідність робочим кресленням; перевірка зовнішнього вигляду, комплектності, маркування; випробування на працездатність; випробування на стійкість до механічних та кліматичних зовнішніх впливових факторів (п. 4.5). Вироби повинні підлягати: приймально-здавальним випробуванням (ПЗВ); періодичним випробуванням (ПВ); типовим випробуванням (п. 4.8). Перевірка герметичності, якості і зовнішнього вигляду зварних швів проводиться згідно КД (п. 5.7). Підприємство-виробник гарантує відповідність якості продукції згідно КД при дотриманні споживачем вимог щодо транспортування, зберігання, експлуатації. Гарантійний строк експлуатації виробів: 2 роки від дня введення в експлуатацію. Гарантійний строк зберігання виробів: 1 рік від дня виготовлення (п.п. 7.1 - 7.3).
- Лист про представництво № 20.08 від 20.08.2023р. ТОВ «НВП «СЕАЛ» на адресу Тендерного комітету Філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця», яким підтверджено, що ТОВ «НВО «СЕАЛ», м. Запоріжжя має право представляти інтереси ТОВ «НВП «СЕАЛ» на території України з метою продаж та сервісного обслуговування продукції виробництва ТОВ «НВП «СЕАЛ». Якість продукції гарантує ТОВ «НВП «СЕАЛ» у відповідності з ГОСТ, ТУ, DIN, кресленням. Це підтверджується документом про якість, якій надається ТОВ «НВП «СЕАЛ». Строк дії листа з 01.01.2023р. по 31.01.2027р.
Судом встановлено, що поставлені виробником 25.09.2024р. Відповідачу Бойлери були новими, виготовленими не раніше 01.07.2024р. При цьому, згідно п. Договору №20/01 від 20.01.2024, ТОВ «НВП «СЕАЛ» як виробник продукції самостійно здійснював перевірку на відповідність стандартам якості, виробничій та подальший технічний контроль перед її реалізацією дистриб'ютору - ТОВ «НВО «СЕАЛ».
Відповідач набув у власність Товар виробництва ТОВ «НВП «СЕАЛ» з метою його зберігання та подальшої реалізації (перепродажу), а відтак не мав права його використовувати у силу положень 1.6 Договору.
Отже, вказане означає, що сам виробник товару ТОВ «НВП «СЕАЛ» підтвердив його якість та відповідність технічним вимогам та стандартам, а отже у нього в наявності є обладнання, яке дозволяє проводити перевірку на герметичність та інші тести та випробування.
Крім цього, п. 4.2. Договору передбачено строк поставки Товару - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати надання письмової рознарядки Покупцем.
Пункт 17.1. Договору визначає, що умови Договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції переможця закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених частинами четвертою, п'ятою та шостою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а пунктом 17.2. Договору сторони підтверджують, що вони усвідомлюють усі ризики пов'язані з виконанням умов цього Договору, який укладається в умовах дії воєнного стану, введеного в установленому законодавством порядку.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК Украйни).
Отже, проявивши розумну обачність при укладенні Договору Відповідач мав усвідомлювати, що він як Постачальник несе всю повноту відповідальності за належний йому на праві власності Товар, а тому також несе ризики настання наслідків, що можуть виникнути внаслідок вчинення (невчинення) ним дій з таким Товаром у період дії воєнного стану.
Вказане також означає, що Відповідач таким чином мав організувати власний виробничий процес (приймання товару за якістю), щоб в умовах воєнного стану та загальновідомих фактів атак агресора на енергетичну інфраструктуру України та пов'язані з цим ризики перепаду напруги, періодичного вимкнення електропостачання вжити необхідних заходів для убезпечення виходу з ладу власного обладнання внаслідок вказаних обставин.
З огляду на викладене судом не приймаються і доводи Відповідача в обґрунтування виникнення обставин непереборної сили, що він відповідно до умов договору №20/01 від 20.01.2024 повинен був приймати Товар за кількістю та якістю згідно вимог Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю» затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. №П-6 та Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю», затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1996 №П-7.
Окрім цього судом встановлено, що у отриманих на адвокатські запити Позивача від Запорізької ТПП документах містяться докази того, що Відповідач регулярно звертався до ТПП за отримання висновків про форс-мажорні обставини, які були зафіксовані окрім спірного випадку ще декілька разів:
- 13.01.2025р. (стрибок напруги та вихід з ладу автоматичного вимикача в електрощитовій станції та аварійний вихід з ладу стенда СВММПВ-12/4-2024) - сертифікат від 19.02.2025р. № 033/122;
- 16.01.2025р. (стрибок напруги та вихід з ладу автоматичного вимикача в електрощитовій станції та аварійний вихід з ладу стенда СВММПВ-12/1-2024);
- 17.01.2025р. (стрибок напруги та вихід з ладу автоматичного вимикача в електрощитовій станції та аварійний вихід з ладу стенда СВММПВ-12/2-2024) - сертифікат від 17.02.2025р. № 033/112.
Тобто, регулярні стрибки напруги та вихід з ладу тестового обладнання при виконанні укладених договорів з Позивачем свідчать про те, що Відповідач не вживав заходів щодо стабілізації та забезпечення сталої роботи власного обладнання, а використовував можливість для систематичного отримання сертифікатів Запорізької ТПП про форс-мажорні обставини як підставу для звільнення від відповідальності за недотримання строків постачання продукції на адресу Позивача.
Суд також враховує, що згідно з усталеною судовою практикою, викладеною, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.18 у справі № 910/7495/16, форс-мажорні обставини характеризуються об'єктивною та абсолютною дією, непередбачуваністю, а також надзвичайністю і невідворотністю.
Проте, ці ознаки необхідно розглядати в контексті конкретного договору та конкретних умов господарської діяльності сторін. Інакше кажучи, форс-мажор має персоніфікований характер, і його дія оцінюється індивідуально для кожного випадку.
Між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконання зобов'язання має існувати прямий причинно-наслідковий зв'язок.
Тобто, сторона не може посилатись на форс-мажор, якщо невиконання зобов'язання сталось (мало місце) з інших причин, наприклад, через власну недбалість чи комерційні ризики, які вона (сторона за договором) мала передбачити та врахувати.
Вказаної думки також дійшов Верховний Суд у постанові від 31.08.2024 у справі №910/15264/21.
Наведені Відповідачем у якості невідворотних та непередбачуваних обставин у вигляді аварії: вихід з ладу обладнання внаслідок перевантаження в електромережі, суд оцінює критично, оскільки вказане не свідчить про наявність форс-мажорної (них) обставини (вин), оскільки відповідач повинен був врахувати можливість виникнення перебоїв електропостачання та забезпечити виробництва резервними джерелами електроенергії, стабілізаторами напруги, запобіжниками та іншими приладами, які забезпечують безперервний процес виробництва.
Тобто, станом на дату укладання договору Відповідач усвідомлював та був обізнаний про наближеність до прифронтових територій, усвідомлював (повинен був усвідомлювати) про можливість наслідків такої наближеності та про можливість виникнення перебоїв електропостачання. Однак, уклав вказаний договір, фактично прийнявши зобов'язання з поставки товару у строк передбачені за цим договором.
Сторона не може посилатися на форс-мажор, якщо невиконання зобов'язання сталося з інших причин, наприклад, через власну недбалість чи комерційні ризики, які вона мала передбачити та врахувати. Вказаної думки дійшов Верховний Суд в постанові від 31.08.2022 у cправі №910/15264/21.
Також суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 зазначено, що звернення до ТПП за отриманням сертифіката є можливим лише після порушення виконання зобов'язання.
Проте, Відповідач, якому достеменно було відомо про те, що за умовами пункту 4.2. Договору кінцева дата поставки товару - 17 жовтня 2024 року, звернувся до Запорізької ТПП із заявою про отримання відповідного сертифікату до завершення цього строку, а саме - 15.10.2024р.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу".
Отже, Відповідачем не доведено, що у спірному випадку мають місце у їх сукупності ознаки, які необхідні для висновку про наявність форс-мажорних обставин: надзвичайність, непередбачуваність, невідворотність (непереборність), причинно-наслідковий зв'язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов'язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування тощо), а сертифікат Запорізької ТПП від 22.10.2024 за вих. № 03.3/816 не має преюдиційного характеру і оцінюється судом у сукупності з іншими доказами.
Підсумовуючи викладене суд дійшов висновку, що вихід з ладу установки УПГП-012024 та здійснення її ремонту не перешкоджали Відповідачу виконати умови Договору №ПК/МТЗ/24396/Ю від 31.07.2024р. з АТ «Українська залізниця», а отже вказане не містить ознак форс-мажорних обставин. При цьому Відповідачем не доведено зворотного належними, допустимими та достовірними доказами.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання “Сеал» (вул. Рекордна, буд. 9, м. Запоріжжя, 69019; код ЄДРПОУ 44995454) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 40075815) штраф в сумі 90 644 (дев'яносто тисяч шістсот сорок чотири) грн. 40 коп., пеню в сумі 85 608 (вісімдесят п'ять тисяч шістсот вісім) грн. 60 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У зв'язку з перебування судді Проскурякова К.В. у щорічній відпустці, повний текст рішення складено та підписано: 07.10.2025.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.