Рішення від 08.10.2025 по справі 904/3519/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2025м. ДніпроСправа № 904/3519/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Савенко В.А.

за позовом Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

до ОСОБА_1 , Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення штрафних санкцій

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Військова частина НОМЕР_1 звернулася до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Ключника Владислава Олександровича, в якій просить суд :

- визнати недійсного укладену Військового частиною НОМЕР_1 з Фізичною особою-підприємцем Ключником Владиславом Олександровичем додаткову угоду № 1 від 30.11.2023 до договору № 438-23 від 25.11.2023 як таку, що суперечить інтересам держави і суспільства;

- стягнути на користь держави в особі Військової частини НОМЕР_1 з Фізичної особи-підприємця Ключника Владислава Олександровича штрафні санкції за договором № 438-23 від 25.11.2023, а саме пеню в розмірі 14 640,00 грн.

Суд ухвалою від 02.07.2025 позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 залишив без руху.

21.07.2025 до господарського суду від позивача надійшла заява (направлена поштою 16.07.2025) на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2025 про залишення позовної заяви без руху. Разом із вказаною заявою позивач подав до суду уточнену позовну заяву та докази направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.

Суд ухвалою від 05.08.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та призначив підготовче засідання на 27.08.2025.

До господарського суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду від 05.08.2025, який направлявся на адресу відповідача, з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання". Як убачається з матеріалів справи, адреса відповідача відповідає адресі, що вказана у позовній заяві, та відповідає зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В підготовче засідання 27.08.2025 представники позивача та відповідача не з'явились.

Суд ухвалою від 27.08.2025 відклав підготовче засідання на 17.09.2025.

17.09.2025 позивач подав до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача.

В підготовче засідання 17.09.2025 представники позивача та відповідача не з'явились.

17.09.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 08.10.2025.

Представник відповідача отримав вищевказану ухвалу 28.09.2025, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судове засідання 08.10.2025 представники позивача та відповідача не з'явились; 17.09.2025 позивач подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника, зазначив, що підтримає позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.11.2023 між Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Ключником Владиславом Олександровичем (постачальник) було укладено договір на закупівлю товарів за рахунок субвенційних коштів № 438-23 (далі - договір).

Постачальник зобов'язується у встановлений строк поставити замовникові товар: Двері металеві з покращеним захистом та їх комплектуючі (код за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника - 44220000-8 Столярні вироби), а замовник прийняти такий товар і оплатити за нього визначену у відповідності до умов договору суму коштів. Закупівля товарів здійснюється з метою забезпечення потреб національної безпеки та оборони (п. 1.1. договору).

Найменування (асортимент) товару, кількість та вимоги щодо комплектності товару, який підлягає поставці за договором, визначаються специфікацією (додаток № 1 до цього договору) (п. 1.2. договору).

Ціна цього договору становить 610 000,00 грн без ПДВ (п. 3.1. договору).

Ціни на товар за цим договором, ціни у видаткових накладних, інших документах до договору вказуються в національній валюті України - гривні (п. 3.2. договору).

Розрахунки проводяться шляхом оплати замовником впродовж 10 робочих днів після поставки товарів та пред'явлення постачальником накладної (акта приймання - передачі товарів), завіреної печаткою та підписом особи постачальника, уповноваженої на підписання господарських та фінансових документів (п. 4.1. договору).

Строк (термін) поставки товару: до 01.12.2023 (п. 5.1. договору).

Місце поставки товару:10025, м. Житомир, вул. Промислова, 5 (п. 5.2. договору).

Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором (п. 6.3.1. договору).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором (п. 7.1. договору).

У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти постачальник (відповідно до ч. 2. ст.231 ГКУ) сплачує замовнику штрафні санкції, пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (п. 7.2. договору).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими на те сторонами і діє до 31.12.2023 (п. 11.1. договору).

Відповідно до п. 12.2. договору істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Строк дії договору та виконання зобов'язань щодо поставки товару може продовжуватись у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Форма документального підтвердження об'єктивних обставин визначатиметься замовником в момент виникнення об'єктивних обставин (виходячи з їх особливостей) з дотриманням чинного законодавства.

Сторони підписали додаток № 1 до договору «Специфікацію» (а.с. 28-29), в якій погодили товар, що підлягає поставці на загальну суму 610 000,00 грн без ПДВ.

Позивач зазначає, що отримав від відповідача лист (а.с. 30), в якому останній зазначив, що пунктом 5.1 договору погоджено строк (термін) поставки товару: до 01.12.2023. На сьогоднішній день здійснити поставку та встановлення металевих дверей з покращеним захистом постачальник не має можливості, оскільки у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні порушено логістику: проблеми пов'язані насамперед з обмеженістю асортименту (матеріалу) й постачальників, навантаженням на транспортну інфраструктуру. Порушення зобов'язань постачальника сталося не з його вини. Постачальник цінує партнерські взаємовідносини з замовником і тому, просить поставитись з розумінням до даної ситуації та розглянути можливість продовження строку поставки та встановлення металевих дверей з покращеним захистом до 25.12.2023.

30.11.2023 сторони уклали додаткову угоду № 1 (а.с. 31), в якій домовились продовжити строк поставки товару згідно договору, п. 5.1. договору викласти в наступній редакції: « 5.1. Строк (термін) поставки товару: до 25.12.2023.».

Позивач зазначає, що відповідач поставив товар на загальну суму 610 000,00 грн, на підтвердження чого надав підписану сторонами та скріплену їх печатками видаткову накладну № 101 від 25.12.2023 (а.с. 32).

Платіжним дорученням № 5665 від 26.12.2023 (а.с. 33) позивач сплатив відповідачу 610 000,00 грн, з призначенням платежу: «опл.за отр.металеві двері.;зг.д.№438-23 від 25.11.2023р.н.№ 101 від 25.12.2023».

В преамбулі договору зазначено, що сторони уклали цей договір, керуючись Законом України «Про публічні закупівлі», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».

В свою чергу, згідно з п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі крім випадків продовження строку дії договору про закупівлю або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі про закупівлю.

Вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (тобто зміни істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов'язань у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

Отже, під час дії договору сторони могли змінити таку істотну умову, як строк виконання зобов'язань (строк поставки товару), шляхом продовження цього строку, однак виключно за наявності документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

Позивач вважає, що додаткова угода № 1 від 30.11.2023 до договору, суперечить інтересам держави і суспільства, що є підставою для визнання її недійсною. Враховуючи викладене, оскільки додаткова угода № 1 від 30.11.2023 до договору підлягає визнанню судом недійсною, то строк поставки товару, на думку позивача, повинен був залишитися первинним, тобто 01.12.2023. На підставі викладеного позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 14 640,00 грн за період з 02.12.2023 по 25.12.2023.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначаються Законом України "Про публічні закупівлі". Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі").

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно із ч. 1 ст. 628, ст. 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

На момент підписання договору № 438-23 від 25.11.2023 відповідачем було погоджено всі його істотні умови: предмет, ціна, строк виконання зобов'язань за договором та строк його дії відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі".

Так, відповідно до п. 5.1. договору строк (термін) поставки товару до 01.12.2023.

У подальшому сторони підписали додаткову угоду № 1 від 30.11.2023 до договору (а.с. 31), в якій домовились продовжити строк поставки товару згідно договору, п. 5.1. договору викласти в наступній редакції: « 5.1. Строк (термін) поставки товару: до 25.12.2023.».

Із системного аналізу й тлумачення норм Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що визначена сторонами в договорі умова щодо строку поставки товару є істотною умовою договору про закупівлю.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте норми Закону України "Про публічні закупівлі", які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, є спеціальними щодо норм Цивільного кодексу України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №926/3421/22).

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. (ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Відповідно до пункту 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі Особливості).

За приписами пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.

Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону;

9) зменшення обсягів закупівлі та/або ціни згідно з договорами про закупівлю робіт з будівництва об'єктів нерухомого майна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 382 "Про реалізацію експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації" (Офіційний вісник України, 2023 р., № 46, ст. 2466), якщо розроблення проектної документації покладено на підрядника, після проведення експертизи та затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку. У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов'язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.

Отже, вказана правова норма передбачає за можливе внесення змін до договору про закупівлю, зокрема щодо продовження строку виконання зобов'язань у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

Тому під час дії спірного договору сторони могли змінити таку істотну умову як строк виконання зобов'язань (строк поставки товару) шляхом його продовження, однак лише за наявності документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

Відповідно до роз'яснення Міністерства економічного розвитку торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору" стосовно продовження строку дії договору та виконання зобов'язання: форма підтвердження об'єктивних обставин для продовження строку дії договору Законом не визначена, оскільки вона залежить від обставин, що спричинили продовження строку дії договору про закупівлю та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг. Тому замовник самостійно визначає форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства.

У роз'ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, що міститься у листі № 3304-04/69987-06 від 24.11.2020 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" вказано, що внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладання додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі.

Відтак форма документального підтвердження обставин, що підтверджують причини внесення змін до договору, має бути передбачена у підписаному сторонами договорі.

Як убачається зі змісту договору № 438-23 від 25.11.2023, у ньому згадується лише про один спосіб підтвердження настання таких обставин - документальний (п. 12.2. договору).

Зі змісту спірної додаткової угоди вбачається, що відповідні зміни були внесені без будь-яких посилань на документально підтверджені об'єктивні обставини, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили.

Будь-які належні та достовірні докази, які б слугували достатньою підставою для зміни істотної умови за договором в частині зміни строку виконання зобов'язання з поставки товару в матеріалах справи відсутні. Також відповідач не довів належними й допустимими доказами неможливість виконання зобов'язання з поставки товару у визначений договором строк.

Відповідно до п. 9.1. договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Оголошений 24.02.2022 воєнний стан не вважається форс-мажорною обставиною на тій території України, де на момент укладання договору не ведуться активні бойові дії.

Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (п. 9.2. договору).

Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються відповідною торговою палатою чи повноважними органами місцевої (за місцем форс-мажорних обставин) державної адміністрації (п. 9.3. договору).

Доказів звернення до Торгово-промислової палати України з приводу підтвердження обставин непереборної сили та отримання сертифікату про форс-мажорні обставини відповідачем суду не надано.

Наведене вказує на те, що будь-яких законних підстав та документально підтверджених об'єктивних обставин для продовження строку виконання робіт за договором на дату укладання спірної додаткової угоди не було.

Господарський суд зазначає, що підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.

Суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, приймає як сприятливі наслідки такої господарської діяльності, так і несприятливі, а тому, підписуючи договір, мав здійснювати власний комерційний розрахунок наслідків здійснення відповідних дій з урахуванням того, що договір між сторонами укладено відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі".

Ключовими відмінностями між непереборною силою та невідворотною обставиною є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Відтак у матеріалах справи відсутні будь-які відомості та докази наявності форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), невідворотної зміни обставин та їх впливу на неможливість своєчасної поставки товару, обґрунтування проведення аналізу причинно-наслідкового зв'язку між неможливістю виконувати зобов'язання та такими обставинами.

Враховуючи викладене, вказане збільшення строку виконання зобов'язання з поставки товару шляхом укладання додаткової угоди № 1 від 30.11.2023 до договору на закупівлю товарів за рахунок субвенційних коштів № 438-23 від 25.11.2023 суперечить ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 19 Особливостей.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).

Господарський суд зазначає, що у статті 215 Цивільного кодексу України визначаються загальні правові засади визнання правочину недійсним. Звичайно, що для цього має існувати відповідна правова підстава. Такою правовою підставою Цивільний кодекс України визнає факт недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 203 загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України).

Враховуючи викладене, укладена додаткова угода № 1 від 30.11.2023 до договору на закупівлю товарів за рахунок субвенційних коштів № 438-23 від 25.11.2023 підлягає визнанню недійсниою, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вказано вище, господарський суд визнав додаткову угоду № 1 від 30.11.2023 до договору на закупівлю товарів за рахунок субвенційних коштів № 438-23 від 25.11.2023, укладену між Військовою частиною НОМЕР_1 та Фізичною особою-підприємцем Ключником Владиславом Олександровичем, недійсною.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 5.1. договору строк (термін) поставки товару до 01.12.2023.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів поставки товару у встановлений договором строк відповідач не надав.

Відповідно до п. 7.2. договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти постачальник (відповідно до ч. 2. ст.231 ГКУ) сплачує замовнику штрафні санкції, пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Позивач відповідно до п. 7.2. договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 14 640,00 грн за період з 02.12.2023 по 25.12.2023.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені та встановлено, що він виконаний неправильно.

Позивачем при розрахунку не враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості (день фактичної поставки товару) не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня за період з 02.12.2023 по 24.12.2023 у розмірі 14 030,00 грн.

Господарський суд зазначає, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (отримана судом станом на момент пред'явлення позову) підприємницька діяльність фізичної особи - підприємця Ключника Владислава Олександровича (РНОКПП НОМЕР_2 ) припинена за власним рішенням 24.09.2024.

До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. (ст. 51 Цивільного кодексу України).

Фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. (ст. 52 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, ст. 202-208 Господарського кодексу України, ч. 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.

В той же час, господарський суд вважає за доцільне зазначити, що з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.09.2025 проведено державну реєстрацію підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Ключника Владислава Олександровича (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за немайнову вимогу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 3028,00 грн; витрати по сплаті судового збору за майнову вимогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 126,27 грн (4,17 %), на відповідача - 2901,73 грн (95,83 %).

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсного додаткову угоду № 1 від 30.11.2023 до договору № 438-23 від 25.11.2023, укладену між Військового частиною НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) та Фізичною особою-підприємцем Ключником Владиславом Олександровичем ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ключника Владислава Олександровича ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) 14 030,00 грн пені, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 5929,73 грн, про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 08.10.2025

Суддя І.В. Мілєва

Попередній документ
130825575
Наступний документ
130825577
Інформація про рішення:
№ рішення: 130825576
№ справи: 904/3519/25
Дата рішення: 08.10.2025
Дата публікації: 09.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (08.10.2025)
Дата надходження: 01.07.2025
Розклад засідань:
27.08.2025 11:30 Господарський суд Дніпропетровської області
08.10.2025 12:30 Господарський суд Дніпропетровської області