вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про зупинення провадження у справі
08.10.2025м. ДніпроСправа № 904/5149/25
за позовом Дніпропетровської обласної прокуратури, Дніпропетровська область, м. Дніпро, в інтересах держави в особі
позивача-1: Дніпровської міської ради, Дніпропетровська область, м. Дніпро,
позивача-2: Департаменту охорони здоров'я населення Дніпровської міської ради, Дніпропетровська область, м. Дніпро
до відповідача-1: Комунального некомерційного підприємства "Міська дитяча клінічна лікарня № 6" Дніпровської міської ради, Дніпропетровська область, м. Дніпро
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Дорпроект Буд", Дніпропетровська область, м. Дніпро
про визнання недійсним договору та стягнення 12 870 814,48 грн
Суддя Мілєва І.В.
Представники:
від прокуратури: Федотова О.П.;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Дніпропетровська обласна прокуратура в інтересах держави в особі позивача-1: Дніпровської міської ради, позивача-2: Департаменту охорони здоров'я населення Дніпровської міської ради звернулась до господарського суду з позовною заявою до відповідача-1: Комунального некомерційного підприємства "Міська дитяча клінічна лікарня № 6" Дніпровської міської ради, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Дорпроект Буд", в якій просить суд:
- визнати недійсним договір № 1-3210 від 17.01.2022, укладений між Комунальним некомерційним підприємством «Міська дитяча клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Дорпроект Буд»;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Дорпроект Буд» на користь Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської ради отримані кошти за договором на виконання робіт № 1-3210 від 17.01.2022 у сумі 12 870 814,48 грн, а з Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської ради одержані ним за рішенням суду 12 870 814,48 грн стягнути в дохід держави.
Суд ухвалою від 11.09.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання на 08.10.2025.
В підготовче засідання 08.10.2025 з'явився прокурор, представники позивача та відповідача не з'явились.
30.09.2025 прокурор подав до суду клопотання, в якому зазначив, що предметом розгляду даної справи, зокрема, є визнання договору № 1-3210 від 17.01.2022, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством «Міська дитяча клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Дорпроект Буд» недійсним, як такого, що суперечить інтересам держави і суспільства, із застосуванням конструкції повернення одержаного за таким правочином в дохід держави. Спірний договір підлягає визнанню недійсним на підставі частини першої статті 215, частини першої статті 203 і частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України. Ухвалою Верховного Суду від 13.11.2024 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передано справу № 922/3456/23 з огляду на необхідність відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23, про те, що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України; а також про наявність підстав для застосування правових наслідків, передбачених частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Враховуючи те, що правовий висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/3456/23, зокрема щодо застосування частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, матиме суттєве значення для вирішення справи, що розглядається, а також для єдності судової практики, прокурор вважає, що наявні підстави для зупинення провадження у справі до прийняття відповідного рішення об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/3456/23. На підставі викладеного прокурор просить суд зупинити провадження у господарській справі № 904/5149/25 до прийняття відповідного рішення об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/3456/23.
Ухвалою Верховного Суду від 13.11.2024 справу № 922/3456/23 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Підставами передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначено наступне:
« 64. Згідно з частиною третьою статті 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
65. Аналогічна за змістом норма міститься у частині першій статті 208 ГК України.
66. Частиною третьою статті 5 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
67. Відповідно до статті 7 ГК України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.
68. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 у справі № 922/1391/18 вказав, що здійснивши правовий аналіз частини третьої статті 228 ЦК України можна дійти висновку, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
69. Відповідно до статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
70. Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
71. Відповідно до частини першої та пункту 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
72. Згідно з пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.
73. Статтею 51 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
74. Відповідно до частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.
75. Згідно з пунктом 1 частини першої та частиною п'ятою статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників. Замовники, учасники процедур закупівлі, суб'єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом.
76. Статтею 42 ГК України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
77. Фактично як у справі № 922/3456/23, що переглядається, так і у справі № 914/1507/23, від правових висновків у якій прагне відступити колегія суддів, єдиним доказом того, що оспорюваний договір завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є рішення Антимонопольного комітету України в антимонопольній справі, яким визнано дії відповідачів, як учасників спірної закупівлі, щодо узгодження ним своєї поведінки під час участі в конкурсних торгах на закупівлю, яким встановлений факт порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів.
78. Проте сам лише факт вчинення ПП "ЛСВ Моноліт" та ПП "Будерія" порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений рішенням АМК, не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.
79. Не будь-які порушення актів цивільного законодавства, вчинені під час укладення договору, мають своїм наслідком невідповідність правочину інтересам держави і суспільства. Для визнання недійсним правочину на підставі частини першої статті 203, частини першої статті 215 і частини третьої статті 228 ЦК України має бути доведено, що зміст правочину та мета його вчинення завідомо суперечать інтересам держави і суспільства.
80. Крім того, за порушення законодавства про захист економічної конкуренції Законом України "Про захист економічної конкуренції" передбачена відповідальність, зокрема, у вигляді штрафу (стаття 51, частина друга статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
81. Як встановлено судами, за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", Рішенням від 29.06.2021 № 70/64-р/к на ПП "ЛСВ Моноліт" накладено штраф у загальній сумі 136 000,00 грн.
82. Отже, ПП "ЛСВ Моноліт" понесено відповідальність за вчинене ним порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
83. При цьому, згідно з частинами першою і другою статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування.
84. Шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 статті 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.
85. Колегія суддів звертає увагу на те, що положення Закону України "Про захист економічної конкуренції" є спеціальними у випадку порушення його норм, зокрема, шляхом узгодженої поведінки на торгах. Цей закон також визначає можливість заявлення вимог про стягнення шкоди, завданої таким порушенням.
86. Відтак Прокурор, у разі завдання, на його думку, шкоди інтересам держави і суспільства внаслідок укладення і виконання договору, не позбавлений можливості розрахувати завдані таким порушенням збитки та пред'явити вимогу про їх стягнення з винної особи, як це передбачено статтею 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
87. Таким чином, колегія суддів пропонує відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.10.2024 у cправі № 914/1507/23, про те, що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до частини третьої статті 228 ЦК України"; а також про наявність підстав для застосування правових наслідків, передбачених частиною третьою статті 228 ЦК України, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.».
Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
За приписами п.11 ч.1 ст.229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі у цьому випадку зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
За таких обставин, з метою врахування позиції Верховного Суду щодо подібних правовідносин під час розгляду справи № 904/5149/25 суд знаходить достатньо правових підстав для задоволення клопотання прокурора та зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23.
Керуючись ст. 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури про зупинення провадження у справі - задовольнити.
2. Зупинити провадження у господарській справі № 904/5149/25 до закінчення перегляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23.
3. Зобов'язати сторони повідомити Господарський суд Дніпропетровської області про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, на підтвердження чого подати належні докази.
Ухвала набирає законної сили 08.10.2025 та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.В. Мілєва