вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про закриття підготовчого провадження
та призначення справи до судового розгляду по суті
07.10.2025м. ДніпроСправа № 904/4413/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В.
за участю секретаря судового засідання Давидової Є.О.
та представників:
від позивача: Шипіло Д.О.
від відповідача: Мандзюк О.Д.
від третьої особи: Мандзюк О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп" (49127, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Базова, будинок 8; ідентифікаційний код 42675598)
до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
за участі третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" (49053, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Доблесна, будинок 223; ідентифікаційний код 23943603)
про стягнення заборгованості за договором поруки від 04.04.2025 у розмірі 1 751 040,00 грн
11.08.2025 до господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп" (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) надійшла позовна заява про стягнення заборгованості за договором поруки від 04.04.2025 у розмірі 1 751 040,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2025 справу №904/4413/25 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
18.08.2025 ухвалою суду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поруки від 04.04.2025 у розмірі 1 751 040,00 грн залишено без руху.
22.08.2025 до господарського суду від представника позивача надійшла заява (вх. суду №36441/25 від 22.08.2025) про усунення недоліків позовної заяви.
26.08.2025 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 18.09.2025.
27.08.2025 ухвалою господарського суду залучено до участі у справі Приватне підприємство "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" , як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Викликано представників учасників справи в судове засідання, визнавши їх явку обов'язковою.
18.09.2025 ухвалою суду відкласти підготовче засідання у справі на 07.10.2025 об 11:20 год. надавши учасникам справи можливість виконати пропозиції суду, викладені в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2025 та ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2025 у справі №904/4413/25.
07.10.2025 до господарського суду від відповідача надійшли наступні документи:
- відзив (вх. суду №43892/25 від 07.10.202) на позовну заяву про стягнення заборгованості з солідарного поручителя;
- клопотання (вх. суду №43894/25 від 07.10.2025) про призначення судової почеркознавчої експертизи;
- заява (вх. суду №43901/25 від 07.10.2025) про закриття провадження у справі.
07.10.2025 у підготовче засідання з'явилися повноважний представник позивача та відповідач, яка також є представницею третьої особи.
У вказаному підготовчому засіданні обговорені питання, що стосуються виконання завдань підготовчого засідання, передбачених статтею 182 Господарського процесуального кодексу України.
Стосовно відзиву відповідача (вх. суду №43892/25 від 07.10.2025) на позовну заяву про стягнення заборгованості з солідарного поручителя, господарський суд зазначає наступне.
Згідно із частиною 9 статті 165 та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відповідачем ухвалу суду від 26.08.2025, якою останній надано право протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі підготувати відповідно до вимог статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України та подати до господарського суду відзив на позовну заяву отримано:
- в електронному вигляді з урахуванням положень частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України - 27.08.2025, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа (а.с. 55);
- в паперовому вигляді - 02.09.2025, що підтверджується відповідним повідомленням (№0610276482060) про вручення поштового відправлення (а.с. 64).
Отже, враховуючи встановлений судом строк на подання відзиву на позовну заяву, а також дату отримання позивачем ухвали суду від 26.08.2025, якою встановлено відповідний строк, господарський суд зазначає, що строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився - 23.09.2025.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
З огляду на те, що відповідач пропустив строк на подання відзиву на позов без поважних причин та не звертався із клопотанням про його поновлення, господарський суд доходить висновку, що відзив відповідача - ОСОБА_1 (вх. суду №43892/25 від 07.10.2025) - підлягає залишенню без розгляду.
Стосовно клопотання відповідача (вх. суду №43894/25 від 07.10.2025) про призначення судової почеркознавчої експертизи, господарський суд зазначає наступне.
Клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи обґрунтоване наявністю обґрунтованих сумнівів щодо справжності підпису директора позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп" ОСОБА_2 у договорі №07-М/23Р від 25.12.2023 року, який позивач покладає в основу своїх вимог. Відповідач зазначає, що підпис у зазначеному договорі відрізняється від його підписів на інших документах - зокрема, на додатковій угоді від 30.12.2024 року до договору №07-М/23Р та на договорі поруки від 04.04.2025 року, - що дає підстави припускати можливу фальсифікацію підпису та, відповідно, відсутність погодження умов договору між сторонами, а отже, його неукладеність.
Разом із тим господарський суд зазначає, що наведені обставини не підтверджуються матеріалами справи та не становлять предмета спору між сторонами.
Зокрема, позивач не заперечує факту підписання договору директором та не ставить під сумнів справжність власного підпису на зазначених документах, а отже, такий факт не є спірним у розумінні статті 73 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно, відсутня необхідність у проведенні судової почеркознавчої експертизи, оскільки її призначення можливе лише для з'ясування обставин, які мають значення для справи та щодо яких існує спір між сторонами.
Частинами 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 06.07.2023 у cправі № 915/212/20.
При цьому, в силу приписів статті 99 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.
Водночас суд враховує, що відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Отже, за змістом наведених приписів законодавства, призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи.
З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що заявлені позовні вимоги мотивовано порушенням з боку відповідача умов договору поруки від 04.04.2025 щодо солідарного обов'язку відповідача, як поручителя, сплатити позивачу суму боргу за договором №07-М/23Р від 25.12.2023 та додаткової угоди до нього. Копії вказаних договорів містяться в матеріалах даної справи.
З позову вбачається, що позивач не заперечує факт підписання нею особисто вказаних договорів. Проте відповідач наголошує та ставить під сумнів справжність підписів позивача, що містяться у договорі №07-М/23Р від 25.12.2023, додатковій угоді від 30.12.2024 до договору №07-М/23Р від 25.12.2023 та договорі поруки від 04.04.2025.
Разом із тим, суд зазначає, що оспорювання справжності власного підпису може виходити виключно від особи, від імені якої він виконаний, або за наявності відповідних доказів, що така особа заперечує свій підпис чи заявляє про підроблення документа. У даному випадку позивач не заявляв про фальсифікацію чи підроблення свого підпису, натомість сам відповідач не є стороною, від імені якої виконано спірні підписи.
Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування у справі є обставини, які підтверджують заявлені вимоги або заперечення сторін і мають значення для вирішення спору. Оскільки обставини щодо підписання позивачем вказаних договорів не заперечуються самим позивачем і не є спірними між сторонами, вони не потребують додаткового доказування шляхом призначення судової експертизи.
Таким чином, клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи є безпідставним, оскільки спрямоване на дослідження обставин, які не заперечуються учасниками справи та не впливають на правильне вирішення спору по суті.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку відмовити у задоволенні клопотання відповідача - ОСОБА_1 (вх. суду №43894/25 від 07.10.2025) про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Стосовно заяви відповідача (вх. суду №43901/25 від 07.10.2025) про закриття провадження у справі, господарський суд зазначає наступне.
Клопотання відповідача про закриття провадження у справі обґрунтоване тим, що у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області вже перебуває справа №904/4085/25 між тими самими сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав, а саме про стягнення з Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп" заборгованості за договором №07-М/23Р від 25.12.2023 у загальному розмірі 1 834 322,34 грн, що на думку відповідача є тотожною справою пов'язаною сумою основного боргу, заявленою в даній справі №904/4413/25.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За приписами пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Клопотання відповідача про закриття провадження у справі є безпідставним, оскільки наведені нею обставини не свідчать про наявність тотожності сторін, предмета та підстав позову, що є обов'язковими умовами для закриття провадження згідно з пунктом 3 частини 1 статті 231 у поєднанні з пунктом 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
Так, у справі №904/4085/25 позовні вимоги заявлено до Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" про стягнення заборгованості за договором поставки №07-М/23Р від 25.12.2023, тобто вимоги випливають із первинного зобов'язання між зазначеними сторонами.
У даній же справі №904/4413/25 позов подано до поручителя ОСОБА_1 на підставі договору поруки від 04.04.2025, який є акцесорним (додатковим) зобов'язанням, що забезпечує виконання основного договору поставки.
Відтак, відповідачі у справах різні, а предмет позову і правова підстава не є тотожними: у першій справі позивач реалізує право вимоги до основного боржника, у цій же - до поручителя, який несе додаткову (субсидіарну) відповідальність. За своєю правовою природою договір поруки породжує окремі зобов'язальні правовідносини між кредитором і поручителем, що не усувають і не замінюють вимог до основного боржника, а тому розгляд вимог у межах цієї справи не створює подвійного провадження та не порушує принципу res judicata.
Враховуючи викладене, господарський суд доходить висновку відмовити у задоволенні заяви відповідача - ОСОБА_1 (вх. суду №43901/25 від 07.10.2025) про закриття провадження у справі, оскільки подане клопотання є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні судом відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
У вказаному засіданні представники сторін зазначили, що вони не провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації або передати справу на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді; ними повідомлено суд всі обставини справи, які їм відомі; надані всі докази, на які вони посилаються; матеріали справи не містять нерозглянутих заяв чи клопотань, а також позивачем та відповідачем подані всі заяви по суті справи, передбачені частиною 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим представники позивача та відповідача підтвердили доцільність закриття підготовчого провадження та не заперечували проти призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України суд за результатами підготовчого засідання постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до пункту 18 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті.
З огляду на викладене, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 185 та пункту 18 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження у справі підлягає закриттю, а справа - призначенню до судового розгляду по суті із визначенням дати, часу та місця проведення судового засідання.
На підставі викладеного, керуючись статтею 177, пунктом 18 частини 2 статті 182, пунктом 3 частини 2 статті 185, 197 статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Відзив відповідача - ОСОБА_1 (вх. суду №43892/25 від 07.10.2025) на позовну заяву про стягнення заборгованості з солідарного поручителя - залишити без розгляду.
2. У задоволенні клопотання відповідача - ОСОБА_1 (вх. суду №43894/25 від 07.10.2025) про призначення судової почеркознавчої експертизи - відмовити.
3. У задоволенні заява відповідача - ОСОБА_1 (вх. суду №43901/25 від 07.10.2025) про закриття провадження у справі - відмовити.
4. Закрити підготовче провадження у справі №904/4413/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп" до відповідача ОСОБА_1 , за участі третьої особи Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" про стягнення заборгованості за договором поруки від 04.04.2025 у розмірі 1 751 040,00 грн.
5. Справу призначити до судового розгляду по суті в засіданні на 05.11.2025 о 14:30 год., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання №3-409 за адресою: місто Дніпро, вулиця Володимира Винниченка, 1.
6. Роз'яснити учасникам справи про їх право на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за відповідною заявою.
7. Попередити учасників справи про те, що відповідно до пункту 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
8. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в Інтернет за посиланням: https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/gromadyanam/csz/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 07.10.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Т.В. Іванова