вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"08" жовтня 2025 р. Cправа № 902/884/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Виноградського О.Є., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Опорного закладу Горинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філія (вул. Широка, буд. 3, с. Горинка, Кременецький район, Тернопільська область, 47042, ідентифікаційний код юридичної особи 21136092)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, буд.3 Б, місто Вінниця, Вінницький район, Вінницька область, 21001, ідентифікаційний код юридичної особи 44618933)
про стягнення 42 566,30 грн
30.06.2025 Опорний заклад Горинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філія звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" про стягнення 42 566,30 грн.
Позов обгрунтовано невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" своїх зобов'язань за Договором ТБСК-4-0177 від 16.02.2024 з постачання дизпалива.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2025 справу № 902/884/25 розподілено судді Виноградському О. Є.
07.07.2025 суддя Господарського суду Вінницької області постановив ухвалу про залишення позовної заяви Опорного закладу Горинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філія без руху та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
14.07.2025 від Опорного закладу Горинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філія надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області від 17.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу без повідомлення сторін за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено сторонам строки на подання заяв по суті справи.
Відповідно до сформованої в КП "ДСС" довідки про доставку електронного листа, ухвала про відкриття провадження у справі доставлена як позивачу, так і відповідачу до Електронних кабінетів ЄСІТС - 18.07.2025, про що в матеріалах справи містяться відповідні довідки.
У визначений судом строк відзиву на позовну заяву, а також доказів забезпечення товаром, наданих на виконання Договору № ТБСК-4-0177 від 16.02.2024 талонів (скретч -карт), вказаних в позовній заяві, на отримання 700 літрів дизельного палива на суму 34 300,00 грн від відповідача до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
16.02.2024 між Опорним закладом Горинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філія (Покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Армерія Ойл» (Постачальник, відповідач) укладено Договір № ТБСК-4-0177, відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар за предметом закупівлі Нафта і дистиляти ДК 021:2015: 09130000-9 - дизельне паливо (далі - Товар).
Загальна кількість, асортимент, одиниця виміру та піна Товару визначаються Сторонами у Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 2.2. Договору відпуск Товару здійснюється по скретч-картках Постачальника, безпосередньо на автомобільних заправочних станціях Постачальника (далі - АЗС), шо обслуговують талони Постачальника, окремими партіями згідно потреб Покупця шляхом обміну скретч-карток на Товар в кількості та асортименті зазначених в скретч-картках.
Ціна цього Договору 129 997,00 грн, у тому числі ПДВ - 20% 21 666,17 грн, відповідно до Специфікації (п. 3.1. Договору).
Згідно п. 4.1. Договору розрахунки проводяться шляхом перерахування Покупцем коштів па реєстраційний рахунок Постачальника протягом десяти банківських днів після отримання товару на підставі видаткових накладних.
Товар постачається у формі скретч-карток, відповідно до виробничої потреби Покупця протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту направлення Покупцем заявки Постачальнику шляхом передачі Покупцю скретч-карток на замовлену партію Товару (п. 5.1. Договору).
Відвантаження Товару на АЗС здійснюється цілодобово в робочі та у вихідні дні по скетч-картках Постачальника, що є документом обов'язкової звітності і підставою для відвантаження Товару (п. 5.5. Договору).
Пунктом 5.7. Договору Сторони погодили, що термін дії скретч-карток становить один календарний рік. У разі, якщо у встановлений в скретч-картці термін її дії Покупець не отримав Товар, Постачальник на вимогу Покупця протягом двох днів зобов'язаний обміняти дану скретч-картку та скретч-картку, термін дії якої не закінчився, з відповідним асортиментом та кількістю Товару.
Зобов'язання Постачальника по поставці Товару вважаються виконаними після відвантаження Покупцю Товару на АЗС (п. 5.10. Договору).
Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість фактично отриманого Товару, а Постачальник Забезпечити передачу Покупцю скретч-карток та відпуск Товару на АЗС в порядку та у строки, встановлені цим Договором (п.п. 6.1.1. та 6.3.1. Договору)
Відповідно до п.п. 7.1. та 7.3. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством. За порушення строків виконання зобов'язання Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і скріплення печатками Сторін та діє до 31 грудня 2024 року, але в будь-якому випадку до повного виконання умов договору Сторонами. Закінчення строку Договору не звільняє Сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п.п. 10.1. та 10.2. Договору).
Згідно п. 11.3. Договору додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані Сторонами.
Невід'ємною частиною цього Договору є Додаток № 1 - Специфікація та Додаток № 2 - Перелік автозаправних станцій Постачальника (п.п. 12.1. та 12.2. Договору).
Додатковою угодою № 1 до Договору № ТБСК-4-0177 від 16.02.2024 року, на підставі підпункту 1 пункту 19 Особливостей, пункту 3.2. Договору, сторони дійшли згоди зменшити обсяг закупівлі за Договором і, відповідно, Додаток 1 «Специфікація» до Договору викласти у такій редакції: Назва товару - Дизпаливо, кількість - 2650, одиниця вимірювання - літр, ціна за одиницю товару з ПДВ - 49,00 грн, загальна вартість з ПДВ 129 850,00 грн.
На виконання умов Договору № ТБСК-4-0177 від 16.02.2024 Опорний заклад Горинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філія отримав талони на пальне, а саме: Дизпаливо в кількості 132 (скретч-карток) на 2650 літрів, згідно з Специфікацією № 0004/0000151-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної № 0004/0000151 від 22.02.2024, що підтверджується видатковою накладною № 0004/0000151 від 22.02.2024.
Вартість талонів позивачем сплачена в повному обсязі в розмірі 129 850,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 39 від 19.02.2024 на вказану суму.
Згідно даного Договору неотовареними залишились 35 талонів (скретч-карток) номіналом 20 літрів на отримання Дизпалива в загальній кількості 700 літрів на суму 34300,00 грн.
Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання за Договором № ТБСК-4-0177 від 16.02.2024 в частині повної і своєчасної поставки обумовленого Договором Товару, Опорний заклад Горинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філія звернувся із відповідним позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Армерія Ойл» заборгованості в розмірі 42 566,30 грн, з яких 34 300,00 грн - попередньої оплати за непоставлений товар, 5 865,30 грн - пені та 2 401,00 грн - штрафу.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений Договір № ТБСК-4-0177 від 16.02.2024 року.
Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
У відповідності зі ст. ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.
Судом встановлено, що Опорним закладом Горинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філія на виконання умов Договору № ТБСК-4-0177 від 16.02.2024 оплачено вартість Товару на загальну суму 129 850,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 39 від 19.02.2024 на вказану суму.
Відповідачем згідно Специфікації № 0004/0000151-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної № 0004/0000151 від 22.02.2024 та видаткової накладної № 0004/0000151 від 22.02.2024 - передано відповідні талони.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому (пункт 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємства і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008).
Отже, факт підписання Опорним закладом Горинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філія видаткової накладної № 0004/0000151 від 22.02.2024 не свідчить про факт передачі Товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надають позивачу право на отримання відповідної кількості Товару у майбутньому.
Матеріали справи не містять доказів фактичної передачі позивачу Товару за Договором на суму 34 300,00 грн.
Визначаючись відносно того, чи мали місце обставини непоставки позивачу товару за Договором, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2023 у справі №903/666/22, за якими: "...За загальним правилом для отримання товару на АЗС покупець пред'являє оператору АЗС картку на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію картки на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості..."
Враховуючи сукупність доказів в матеріалах справи, зокрема наявні копії невикористаних 35 талонів (скретч-карток) на 700 літрів Дизпалива, суд, керуючись ст.79 ГПК України, дійшов висновку, що обставина непоставки пального вартістю загальною вартістю 34 300,00 грн є доведеною.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 ЦК України).
Як уже зазначалося, відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а згідно з ч. 1 ст. 664 цього ж Кодексу - зобов'язання вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Визначаючись із правовою природою здійсненого позивачем платежу за Договором № ТБСК-4-0177 від 16.02.2024 відповідно до платіжної інструкції № 39 від 19.02.2024 на суму 129 850,00 грн, суд враховує таке.
Згідно із ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
За приписами ч.1 ст. 571 ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов'язання.
На відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку не виконання зобов'язання.
Такі ж висновки підтримав Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.10.2020 по справі № 361/8331/18.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17 та підтриманий у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).
Враховуючи викладене, здійснений позивачем платіж відповідно до платіжної інструкції № 39 від 19.02.2024 на суму 129 850,00 грн слід вважати саме авансом, а не завдатком, позаяк такі платежі не є способом виконання зобов'язання, а лише є способом платежу.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. При цьому суд враховує позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 08.02.2019 у справі №909/524/18, що ст. 693 ЦК України наділяє особу саме правом самостійно визначити спосіб захисту свого порушеного права.
Беручи до уваги те, що Договором строк поставки Товару не визначений, застосуванню підлягають приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до яких боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19.03.2024 року у справі № 910/3016/23, від 16.07.2024 у справі № 910/3574/23.
Суд також звертає увагу, що вимогою про стягнення неповерненої попередньої оплати за невиконання зобов'язань за Договором № ТБСК-4-0177 від 16.02.2024 є позовна заява, яка направлена позивачем відповідачу, зі змістом якої відповідач ознайомлений через підсистему ЄСІТС "Електронний суд".
Відтак, зважаючи, що відповідач не надав доказів забезпечення товаром, наданих на виконання Договору № ТБСК-4-0177 від 16.02.2024 талонів (скретч-карт), вказаних в позовній заяві, на отримання 700 літрів дизельного палива на суму 34 300,00 грн, а також не надав власного розрахунку суми грошових коштів, що підлягає компенсації, відтак перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд погоджується із загальною вартістю товару, який фактично не може бути отриманий та підлягає сплаті позивачу, вважає його арифметично правильним.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем оплачено вартість товару, однак відповідач визначений Договором товар покупцю в повному обсязі не передав, доказів на спростування обставин, наведених у позові, не надав, тому вимога позивача в частині стягнення вартості недопоставленого відповідачем палива на суму 34 300,00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Окрім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 5 865,30 грн - пені та 2 401,00 грн - штрафу.
Розглядаючи вказані вимоги позивача про стягнення 5 865,30 грн - пені та 2 401,00 грн - штрафу, суд зважає на таке.
Відповідно до п.п. 7.1. та 7.3. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством. За порушення строків виконання зобов'язання Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
В обґрунтування позовних вимог в частині стягнення 5 865,30 грн - пені та 2 401,00 грн - штрафу позивач, окрім іншого, посилається на ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зокрема, як вбачається з наданого позивачем розрахунку, строк прострочення виконання зобов'язання обчислюється за період з 01.01.2025 по 20.06.2025 року.
Водночас суд враховує, що обов'язок негайного виконання зобов'язання в частині поставки пального не випливає з умов Договору.
Разом з тим, за змістом позовної заяви позивач зазначає, що станом на 20.06.2025 року, частина талонів на 700 літрів дизельного палива залишилася нереалізованою, пальне на АЗС відсутнє, а Постачальник не забезпечив ні отримання залишку Товару, ні повернення коштів, що є істотним порушенням умов Договору, а саме пунктів 6.3.1. та 6.3.2.
Однак суд враховує, що матеріали справи не містять та позивачем не було надано будь-яких належних та допустимих доказів (актів про відсутність пального для заправки транспортного засобу, службових або доповідних записок) з яких можливо було б встановити початок перебігу строку не належного виконання відповідачем умов Договору щодо відпуску пального за талонами на АЗС Постачальника.
Також позивачем в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України не надано доказів в підтвердження звернення до відповідача з вимогою про виконання умов Договору чи повернення коштів у розмірі вартості непоставленого товару.
З урахуванням наведеного суд позбавлений можливості визначити початок порушення строку виконання зобов'язання Постачальником в частині відпуску пального та як наслідок перевірити здійснений позивачем розрахунок пені, а також встановити чи вказаний термін прострочення виконання зобов'язання перевищує понад тридцять днів для нарахування штрафу у відповідності до п. 7.3 Договору у розмірі семи відсотків вартості непоставленого товару.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення 5 865,30 грн - пені та 2 401,00 грн - штрафу задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Разом з тим відповідачем не подано до суду жодних доказів в підтвердження або спростування заявлених позовних вимог.
За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши усі обставини та надавши оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають до часткового задоволення, з наведених вище мотивів.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (підпункт 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" у 2025 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 грн.
При зверненні до суду з позовною заявою Опорним закладом Горинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філія заявлено вимогу майнового характеру (про стягнення 42 566,30 грн), розмір судового збору з якої становить - 3 028,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи за подання позовної заяви до суду позивачем, згідно платіжної інструкції № 556 від 25.06.2025 сплачено судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.
З огляду на часткове задоволення позову, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 2 439,97 грн, інша частина судового збору покладається на позивача.
Керуючись статтями 74, 76- 80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Опорного закладу Горинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філія до Товариства з обмеженою відповідальністю “Армерія Ойл» у справі № 902/884/25 про стягнення коштів у розмірі 42 566,30 грн, з яких 34 300,00 грн - попередньої оплати за непоставлений товар, 5 865,30 грн - пені та 2 401,00 грн - штрафу, задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Армерія Ойл» (вул. Привокзальна, буд. 3Б, місто Вінниця, Вінницькій район, Вінницька область, 21001, ідентифікаційний код юридичної особи 44618933) на користь Опорного закладу Горинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філія (вул. Широка, буд. 3, с. Горинка, Кременецький район, Тернопільська область, 47042, ідентифікаційний код юридичної особи 21136092) 34 300,00 грн - попередньої оплати за непоставлений товар.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Армерія Ойл» (вул. Привокзальна, буд. 3Б, місто Вінниця, Вінницькій район, Вінницька область, 21001, ідентифікаційний код юридичної особи 44618933) на користь Опорного закладу Горинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філія (вул. Широка, буд. 3, с. Горинка, Кременецький район, Тернопільська область, 47042, ідентифікаційний код юридичної особи 21136092) 2 439,97 грн - судових витрат зі сплати судового збору.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Згідно частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
8. Примірник рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.
Повне рішення складено 08 жовтня 2025 р.
Суддя Олег ВИНОГРАДСЬКИЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи