06 жовтня 2025 р. Справа № 902/568/25
Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
за участю :
від ТОВ "Алекскредит" : Бабаєва О.О. (в режимі відеоконференцзв'язку)
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/568/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ..
Ухвалою суду від 24.06.2025 року відкрито провадження у справі № 902/568/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, з 24.06.2025 року. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Белінську Н.О.. Призначено попереднє засідання на 29.07.2025 року.
При цьому, 26.06.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
19.08.2025 року до суду від ТОВ "Алекскредит" надійшла заява (сформована в системі "Електронний суд") б/н від 19.08.2025 року (вх. № 01-36/1016/25) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 21 449,75 грн у справі № 902/568/25.
В зв'язку з перебуванням судді Тісецького С.С. у відпустці, згідно розпорядження в.о. керівника апарату суду від 20.08.2025 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2025, зазначену вище заяву передано на розгляд судді Лабунській Т.І..
Ухвалою суду від 21.08.2025 року (суддя Лабунська Т.І.) справу № 902/568/25 в частині розгляду заяви ТОВ "Алекскредит" б/н від 19.08.2025 року про визнання кредиторських вимог до боржника, прийнято до свого провадження. Призначено заяву ТОВ "Алекскредит" б/н від 19.08.2025 року про визнання кредиторських вимог до боржника у справі №902/568/25 до розгляду в судовому засіданні на 01.10.25 о 10:30 год..
08.09.2025 року суддя Тісецький С.С. приступив до роботи.
Водночас, на підставі заяви судді Лабунської Т.І. від 08.09.2025 року, згідно розпорядження керівника апарату суду від 08.09.2025 року та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.09.2025 року, зазначену вище кредиторську заяву передано на розгляд судді Тісецькому С.С..
В подальшому, ухвалою суду від 09.09.2025 року заяву ТОВ "Алекскредит" б/н від 19.08.2025 року (вх. № 01-36/1016/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/568/25, прийнято до свого провадження. Призначено заяву ТОВ "Алекскредит" б/н від 19.08.2025 року (вх. № 01-36/1016/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/568/25 до розгляду в судовому засіданні на 06.10.2025 року о 12:00 год..
Також, ухвалою суду від 02.10.2025 року ухвалено забезпечити участь представника ТОВ "Алекскредит" адвоката Бабаєвої О.О. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/568/25, яке призначено на 06.10.2025 року о 12:00 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
На визначену дату в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, з'явилася представник ТОВ "Алекскредит.
При цьому, судом встановлено, що 23.09.2025 року до суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. через систему "Електронний суд" надійшло повідомлення №02-721/5876 від 23.09.2025 року про результати розгляду вимог ТОВ "Алекскредит" у справі № 902/568/25.
Крім цього, 25.09.2025 року до суду від ТОВ "Алекскредит" через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення б/н від 25.09.2025 року по справі №902/568/25.
Судом були оглянуті подані документи та долучені до матеріалів справи.
Принагідно, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Суд, оглянувши наявні матеріали справи, дійшов висновку про можливість розгляду заяви ТОВ "Алекскредит" про визнання грошових вимог до боржника за відсутності інших представників учасників цієї справи та за наявними у справі доказами.
В судовому засіданні, представник ТОВ "Алекскредит" просила суд визнати грошові вимоги кредитора до боржника та включити їх до реєстру кредиторів, а також зазначила, що відсотки за кредитним договором нараховані правомірно.
Суд, заслухавши представника Заявника, розглянувши подану кредиторську заяву та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
За змістом кредиторської заяви ТОВ "Алекскредит" б/н від 19.08.2025 року, 29.09.2024 року між Кредитором та Боржником по справі був укладений договір про надання кредиту № 7270332 (далі - кредитний договір), що підписаний сторонами у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" та відповідно до умов кредитного договору.
Згідно п 1.2. кредитного договору, Кредитодавець (п. 2.24. Правил) надає Позичальнику (п. 2.36. Правил) кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування (надалі за текстом - Кредит (п. 2.23. Правил)), а Позичальник зобов'язується повернути Кредит і сплатити Проценти за користування кредитом (п. 2.38. Правил) та інші платежі у відповідності до умов Договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України - гривні.
Водночас, за умовами п. 1.1. кредитного договору, визначення понять і термінів, які містяться у цьому Договорі (п. 2.13. Правил), тлумачаться відповідно до цього Договору та розділу 2. Правил надання кредиту ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ", затверджені Протоколом Загальних Зборів Учасників ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ" № 03/06-24 від 03.06.2024 року (далі -Правила), що розміщені на Сайті Кредитодавця https://alexcredit.ua та які є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.4., 1.5. Правил).
Так, згідно алгоритму укладення електронного кредитного договору, що зафіксований у Правилах, без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою особистого кабінету кредитний договір між Кредитором та Боржником не було б укладено.
Кредитний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто ведення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.
29.09.2024 року Боржник підписав кредитний договір шляхом введення електронного підпису одноразового ідентифікатора, а саме: PS7270332. Пропозиція укласти договір (Оферта) щодо надання кредиту № 7270332 також підписана саме 29.09.2024 року, саме шляхом введення електронного підпису одноразового ідентифікатора, а саме: PS7270332.
Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що свідчить про наявність волі Боржника на укладення кредитного договору.
При цьому, Сторони кредитного договору узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та порядок повернення кредитних коштів.
Так, за умовами кредитного договору, сторони погодили суму кредиту, ставки нарахувань та періоди таких нарахувань, а саме : сума кредиту складає 5 950,00 гривень (п. 1.3. кредитного договору); ставки нарахування процентів за користування кредитом (п. 1.7.2. кредитного договору), за загальними умовами кредитування (п. 2.18. Правил) при укладенні договору; в базовий період протягом 19 календарних днів з 29.09.2024 року до 18.10.2024 року (включно) у розмірі 0,50 % за один день користування кредитом (акційна процентна ставка (п. 2.1. Правил)); в Спеціальний період (п. 2.44. Правил) протягом 400 календарних днів з 19.10.2024 року до 22.11.2025 року (включно) у розмірі 1,0% за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка (п. 2.38. Правил)).
Такими чином, період, за який Кредитодавець має право нараховувати проценти за користування кредитними коштами, строк кредитування складає 419 календарних днів.
Кредит надається шляхом перерахування Кредитодавцем коштів у рахунок кредиту, у сумі, визначеній в п. 1.3. цього Договору, на Рахунок (п. 2.6. Правил) Позичальника, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу останнього (1.4. кредитного договору).
В пункті 10 кредитного договору, Боржник зазначив номер свого особистого електронного платіжного засобу Позичальника НОМЕР_2 .
Таким чином, Кредитодавець свої зобов'язання за договором виконав та надав Боржнику грошові кошти у розмірі 5 950,00 грн шляхом перерахування на карту Боржника № НОМЕР_2 , що зазначена у п. 10. кредитного договору та підтверджується відповідним листом про зарахування кредитних коштів (копія додається).
Разом з тим, станом на дату подання Кредитором заяви про грошові вимоги, Боржник свої грошові зобов'язання щодо погашення боргу за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим, відповідно до розрахунку заборгованості (додається до заяви) за Боржником обліковується заборгованість в загальному розмірі 21 449,75 грн, з яких: 5 950,00 грн - сума заборгованості за тілом (основна сума боргу); 15 499,75 грн - сума заборгованості за відсотками.
Поряд з цим, у заяві повідомлено, що проценти за користування кредитними коштами згідно умов кредитного договору, нараховані в межах строку кредитування, а саме :
- згідно з п. 1.7.2. кредитного договору, строк кредитування розраховується з дати укладення кредитного договору до 22.11.2025 року (включно);
- згідно з розрахунком заборгованості (додається), проценти за користування кредитом нараховані до 26.06.2025 року (включно).
Таким чином, проценти, що нараховані за кредитним договором є процентами за користування кредитом, які нараховані в межах строку кредиту (позики), визначені у кредитному договорі та під якими розуміються проценти за правомірне користування кредитними коштами, розмір яких визначається в кредитному договорі.
На підставі викладеного, Заявник просить суд : визнати грошові вимоги Кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" до Боржника, яким є ОСОБА_1 в розмірі 21 449,75 гривень заборгованості та 4 844,80 гривень судових витрат; включити відповідні грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до повідомлення арбітражного керуючого Белінської Н.О. № 02-721/5876 від 23.09.2025 року про результати розгляду вимог ТОВ "Алекскредит" у справі №902/568/25, згідно з умовами договору про споживчий кредит № 51509941 від 21.03.2024 року, реальна річна процентна ставка за користування кредитом становить 90 465,53% річних, що є непомірним тягарем для споживача фінансових послуг. Кредитор просить суд стягнути відсотки у розмірі, що значно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту, а отже змістовне навантаження встановлення таких відсотків полягає не в компенсаційний, а в каральній, штрафній функції, при цьому, сума нарахованих в такому порядку відсотків є очевидно непропорційною до суми зобов'язання, та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права і принципам, встановленим у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України. Конституційний Суд України зазначив, що з огляду на ч. 4 ст. 42 Конституції участь у договорі споживача як слабшої сторони, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема, у договорах про надання споживчого кредиту (рішення КСУ від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013).
Тому, заявлені грошові вимоги ТОВ "Алекскредит" стосовно договору про надання кредиту № 7270332 від 29.09.2024 року, укладеного з ОСОБА_1 , а саме нарахування процентів не підтверджені належними та допустимими доказами, значно завищені, нараховані з порушенням законодавства України, тому не підлягають визнанню в повному обсязі, а визнаються лише вимоги в частині тіла кредиту у розмірі 5 950,00 грн та у повідомленні керуюча реструктуризацією просить суд при вирішенні питання щодо стягнення процентів, встановивши співрозмірність нарахованих процентів по невиконаному зобов'язанню боржника та враховуючи інтереси обох сторін, з огляду на необхідність беззаперечного дотримання принципів справедливості, добросовісності і розумності, зменшити розмір відсотків до розміру 50 % від суми заборгованості по кредиту.
Отже, за договором про надання кредиту № 7270332 від 29.09.2024 р., укладеним між ТОВ "Алекскредит" та ОСОБА_1 , керуюча реструктуризацією (арбітражний керуючий) фізичної особи ОСОБА_1 , Белінська Наталія Олександрівна, частково визнає вимоги ТОВ "Алекскредит" в розмірі 5 950,00 грн - сума заборгованості за тілом.
Крім цього, у повідомленні вказано, що заява з грошовими вимогами ТОВ "Алекскредит" була створена в системі "Електронний суд" 19.08.2025 року, в зв'язку з чим, 30-денний строк пропущено.
За змістом додаткових пояснень ТОВ "Алекскредит" б/н від 25.09.2025 року по №902/568/25, арбітражний керуючий плутає неустойку, як відповідальність за порушення зобов'язання щодо повернення кредиту, з оплатою процентів за правомірне користування кредитом в межах строку кредитування, погодженого сторонами договору споживчого кредитування.
При цьому, за умовами кредитного договору, сторони погодили суму кредиту, ставки нарахувань та періоди таких нарахувань, а саме : сума кредиту складає 5 950,00 гривень (п.1.3. кредитного договору); базовий період протягом 19 календарних днів з 29.09.2024 року до 18.10.2024 року (включно) та Спеціальний період (п. 2.44. Правил) протягом 400 календарних днів з 19.10.2024 року до 22.11.2025 року (включно) (п. 2.38. Правил)). Такими чином, строк кредитування складає 419 календарних днів.
Водночас, проценти за користування кредитними коштами згідно умов Кредитного договору, нараховані в межах строку кредитування, а саме: згідно з п. 1.7.2. кредитного договору, строк кредитування розраховується з дати укладення Кредитного договору до 22.11.2025 року (включно); згідно з розрахунком заборгованості (додається), проценти за користування кредитом нараховані до 26.06.2025 року (включно).
Крім того, арбітражний керуючий посилається в повідомленні на іншій договір про споживче кредитування, ніж той, за яким Кредитор звернувся з заявою про грошові вимоги до Боржника.
Також, зважаючи на п. 1.7.2. договору про надання кредиту № 7270332 від 29.09.2024 року, на переконання Заявника, умови цього кредитного договору не порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України), не призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін, не завдають шкоди Боржнику, як позичальнику за кредитним договором.
Зважаючи на вказане, Заявник просить суд визнати грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" до Боржника, яким є ОСОБА_1 , у повному обсязі та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, 26.06.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до матеріалів справи, заява ТОВ "Алекскредит" б/н від 19.08.2025 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/568/25, надійшла до суду 19.08.2025 року за вх. № 01-36/1016/25 (сформована в системі "Електронний суд" - 19.08.2025), тобто поза межами визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Слід зазначити, що згідно ч. 4 ст. 45 КУзПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 29.09.2024 року між ТОВ "Алекскредит" (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) був укладений договір про надання кредиту № 7270332, зокрема, на таких умовах :
Визначення понять і термінів, які містяться у цьому Договорі (п. 2.13. Правил), тлумачаться відповідно до цього Договору та розділу 2. Правил надання кредиту ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ", затверджені Протоколом Загальних Зборів Учасників ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ" № 03/06-24 від 03.06.2024 року (далі - Правила), що розміщені на Сайті Кредитодавця https://alexcredit.ua та які є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.4., 1.5. Правил) (п. 1.1.).
За Договором Кредитодавець (п. 2.24. Правил) надає Позичальнику (п. 2.36. Правил) кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування (надалі за текстом - Кредит (п.2.23. Правил)), а Позичальник зобов'язується повернути Кредит і сплатити Проценти за користування кредитом (п. 2.38. Правил) та інші платежі у відповідності до умов Договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України - гривні (п. 1.2.).
Сума кредиту складає 5 950,00 гривень (п. 1.3.).
Кредит надається шляхом перерахування Кредитодавцем коштів у рахунок Кредиту, у сумі, визначеній в п. 1.3. цього Договору, на Рахунок (п. 2.6. Правил) Позичальника, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу останнього (п. 1.4.).
За цим Договором Позичальник сплачує суму кредиту, Проценти за користування кредитом, Неустойку (пеню, штраф) (п. 2.29. Правил), компенсацію та інші платежі, які передбачені цим Договором та які можуть нараховуватися у випадку порушення Позичальником умов цього Договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує Позичальник (п. 1.5.).
Нарахування Процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку (п. 1.7.):
У випадку якщо день надання та день повернення Кредиту співпадають, нарахування Процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 0,50 % (пп. 1.7.1.).
Ставки нарахування Процентів за користування Кредитом за Загальними умовами кредитування (п. 2.18. Правил) при укладенні Договору:
- в Базовий період протягом 19 календарних днів з 29.09.2024 року до 18.10.2024 року (включно) у розмірі 0,50 % за один день користування Кредитом (Акційна процентна ставка (п. 2.1. Правил));
- в Спеціальний період (п. 2.44. Правил) протягом 400 календарних днів з 19.10.2024 року до 22.11.2025 року (включно) у розмірі 1,0% за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка (п. 2.38. Правил)).
Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України "Про споживче кредитування": (569.25/5950)/419*100% = 0,02 %.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка при використанні Загальних умов кредитування складає 471,00 %. Орієнтовна загальна вартість Кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 6 519,25 грн (пп. 1.7.2.).
Проценти за користування кредитом, відповідно до п. 1.7.2. Договору нараховуються Кредитодавцем протягом усього Строку дії Договору (з Дати укладення Договору (п. 2.12. Правил) до Кінцевої дати виконання Договору (включно)) на Основну суму кредиту за кожний день користування Кредитом за фіксованою процентною ставкою відповідно для кожного періоду, для якого вона встановлювалася. Нарахування Процентів за користування кредитом є правом Кредитодавця, а не його обов'язком. Кредитодавець, без погодження з Позичальником, може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених Договором Процентів за користування кредитом (пп. 1.7.4.).
Розмір процентної ставки, який є фіксований та зазначений у Графіку платежів, може бути збільшений Кредитодавцем тільки з письмової згоди Позичальника, на підтвердження чого укладається відповідна Додаткова угода (п. 2.14. Правил) (пп. 1.7.5.).
У разі неналежного виконання Графіку платежів настає Умова дострокового виконання Зобов'язань за Договором (п. 2.46. Правил), у зв'язку з чим частина Основної суми кредиту та Проценти за користування кредитом за Базовий період визнаються простроченими, а Позичальник має сплатити всю Заборгованість (п. 2.17. Правил) за Договором. Строком сплати Процентів за користування кредитом, які нараховані у Спеціальний період на Основну суму кредиту, строк повернення якої настав, є день нарахування таких Процентів за користування кредитом (пп. 1.7.6.).
Сторони погодили, що Строк дії Договору (п. 2.45. Правил) встановлюється з Дати укладення Договору 29.09.2024 року (Дата надання кредиту (п. 2.10. Правил) у розумінні Постанови Правління НБУ №113 від 03.11.2021 року (зі змінами)) до Кінцевої дати виконання Договору 22.11.2025 року (включно) (Дата повернення кредиту у розумінні Постанови Правління НБУ №113 від 03.11.2021 року (зі змінами)). Закінчення Строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору, у тому числі сплати Заборгованості. Якщо Позичальник виконає Зобов'язання/сплатить Заборгованість за Договором до Кінцевої дати виконання Договору, Договір припиняє дію з Дати погашення кредиту (п. 2.11. Правил). Строк, на який надається кредит дорівнює Строку дії Договору, але погашення має відбуватись відповідно до Графіку платежів та інших умов Договору (п. 3.1.).
Датою укладення Договору є дата підписання Договору (акцептування Позичальником Оферти (п. 2.33. Правил) Кредитодавця) та надання Кредиту Позичальнику (п. 3.2.).
Для належного виконання Зобов'язань, або повної сплати Заборгованості за Договором, Позичальник зобов'язаний сплатити Основну суму кредиту, Проценти за користування кредитом та Неустойку (пеню, штраф), компенсацію та інші платежі, передбачені цим Договором, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Кредитодавця, або іншим способом, передбаченим Договором, та визначеним на Сайті Кредитодавця (п.2.43. Правил) (п. 4.1.).
При належному виконанні Договору Позичальник зобов'язується повертати Кредит та сплачувати Проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів, який є Додатком № 1 до Договору, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення. У випадку повного дострокового повернення кредиту в період дії Базового періоду, Позичальник зобов'язаний сплатити Проценти нараховані на дату повного дострокового повернення кредиту (включно) за фактичний строк користування кредитом. У випадку часткового дострокового повернення кредиту в період дії Базового періоду, дата такого часткового дострокового повернення вноситься в Графік платежів як дата сплати усіх нарахованих до цієї дати Процентів по кредиту. Позичальник повинен сплатити такі Проценти. При цьому, після здійснення такого часткового повернення кредиту здійснюється перерахунок зобов'язань Позичальника зі сплати Процентів у бік зменшення. При неналежному виконанні Договору Позичальник зобов'язаний сплачувати Основну суму кредиту, Проценти за користування кредитом та інші платежі з урахуванням положень цього Договору (п. 4.14.).
Уклавши цей Договір Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з умовами Договору та Правилами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись своїх обов'язків та виконувати їх (п. 9.2.).
Сторони підтверджують, що даний електронний Договір (договір, укладений у вигляді електронного документа), всі додатки до нього, Додаткові угоди мають таку саму юридичну силу для Сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами Сторін, тобто є вчиненими виключно у письмовій формі та в порядку, встановленому Законом України "Про електронну комерцію" та Законом України "Про електронні довірчі послуги" (п. 9.3.).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Частиною 1 ст. 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.
Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 6, 7, 8, 11, 12, 13 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.
Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Отже, зважаючи на викладене, суд, надавши оцінку описаному вище договору про надання кредиту № 7270332 від 29.09.2024 року, дійшов висновку, що останній за свою правовою природою та викладеними у ньому умовами є кредитним договором, який укладений у відповідності, зокрема, до Закону України "Про електронну комерцію".
Принагідно, суд звертає увагу на те, що вказаний договір про надання кредиту №7270332 від 29.09.2024 року, підписаний Позичальником - ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а саме PS7270332, що узгоджується із наведеними нормами Закону України "Про електронну комерцію".
Також, Заявником долучені до заяви, зокрема, копії таких документів : Додаток № 1 договору про надання кредиту № 7270332 від 29.09.2024 року (Таблиця обчислення орієнтовної загальної вартості кредиту та орієнтовної реальної річної процентної ставки за Договором); Пропозиція укласти договір (оферта) щодо надання кредиту № 7270332 від 29.09.2024 року (підписана Позичальником - ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а саме PS7270332); Паспорт споживчого кредиту.
Разом з цим, судом встановлено, що ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий Дім" повідомило ТОВ "Алекскредит" листом № 7/13677 від 04.08.2025 року (копія наявна у справі) про перерахування 29.09.2024 року грошових коштів в сумі 5 950,00 грн на картку № НОМЕР_2 .
Слід зазначити, що у Розділі 10 зазначеного договору № 7270332 від 29.09.2024 року, вказаний особистий електронний платіжний засіб Позичальника : НОМЕР_2 .
Отже, зважаючи на описані вище обставини, матеріалами справи підтверджується укладення між ТОВ "Алекскредит" (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) договору про надання кредиту № 7270332 від 29.09.2024 року, та надання Кредитодавцем згідно цього договору кредиту Позичальнику в сумі 5 950,00 грн (доказів щодо спростування цих обставин, Боржником суду не надано).
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.7.2024 року у справі № 910/10895/22, проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачено частиною другою статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Судом встановлено, що згідно наявного у справі детального (щоденного) розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту № 7270332 від 29.09.2024 року станом на 26.06.2025 року, заборгованість складає в загальній сумі 21 449,75 грн, з яких : 5 950,00 грн - сума заборгованості за тілом (основна сума боргу); 15 499,75 грн - сума заборгованості за відсотками (нараховані за період з 29.09.2024 по 26.06.2025 (включно)).
Принагідно, суд зважає на те, що відповідно до цього детального (щоденного) розрахунку заборгованості, заборгованість за відсотками в сумі 15 499,75 грн, нарахована за період з 29.09.2024 року до 18.10.2024 року (включно) за процентною ставкою 0,50 %, та за період з 19.10.2024 року по 26.06.2025 року (включно) за процентною ставкою 1,0% на суму кредиту в розмірі 5 950,00 грн, що узгоджується із умовами вказаного вище пп. 1.7.2. договору про надання кредиту № 7270332 від 29.09.2024 року.
Водночас, як вказувалося вище, ухвалою суду від 24.06.2025 року відкрито провадження у справі № 902/568/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, з 24.06.2025 року.
Суд зважає на те, що згідно п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 120 КУзПБ, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника : пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом; припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов'язаннями боржника.
Відповідно до п. 1, п. 3 ч. 2 ст. 121 КУзПБ, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів : зупиняється виконання боржником грошових зобов'язань, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення вимог, на які поширюється мораторій.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що згідно зазначеного вище детального (щоденного) розрахунку заборгованості, Заявником нараховані та заявлені до визнання 15499,75 грн - сума заборгованості за відсотками, які нараховані за період з 29.09.2024 по 26.06.2025, тобто за три дні з моменту відкриття провадження у справі № 902/568/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , а саме з 24.06.2025 р. по 26.06.2025 р..
Слід зазначити, що згідно приписів ст. 45 КУзПБ, під час процедури реструктуризації боргів боржника, господарським судом розглядаються вимоги конкурсних кредиторів (відповідні вимоги виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство), тоді як вимоги поточних кредиторів (відповідні вимоги виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство) до моменту визнання боржника банкрутом, вирішуються господарським судом в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні.
Відтак, з огляду на викладене, а також вказані вище норми ст.ст. 120, 121 КУзПБ та умови кредитного договору про надання кредиту № 7270332 від 29.09.2024 року, правомірним є нарахування та заявлення до визнання відсотків згідно пп. 1.7.2. цього договору, за період з 29.09.2024 р. по 23.06.2025 р. (до дня відкриття провадження у справі № 902/568/25 - 24.06.2025 р.).
Водночас, судом встановлено, що згідно детального (щоденного) розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту № 7270332 від 29.09.2024 року станом на 26.06.2025 року, заборгованість за відсотками за період з 29.09.2024 р. по 23.06.2025 р. складає в сумі 15 321,25 грн, яка відповідає умовам пп. 1.7.2. цього договору та обставинам цієї справи, а тому підлягає визнанню.
Зважаючи на викладені обставини справи та наведені приписи законодавства, суд дійшов висновку, що нараховані Заявником згідно зазначеного розрахунку заборгованості та заявлені до визнання проценти за користування кредитом в розмірі 178,50 грн - за період з 24.06.2025 року по 26.06.2025 року по договору про надання кредиту № 7270332 від 29.09.2024 року, тобто після відкриття провадження у справі № 902/568/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , є поточними кредиторськими вимогами, а не конкурсними.
За цих обставин, суд дійшов висновку, що нараховані Заявником після відкриття провадження у цій справі 178,50 грн (15 499,75 грн - 15 321,25 грн) - сума заборгованості за відсотками, визнанню не підлягають.
Враховуючи викладене, суд перевіривши згаданий вище детальний (щоденний) розрахунок заборгованості за договором про надання кредиту № 7270332 від 29.09.2024 року станом на 26.06.2025 року, дійшов висновку, що сума заборгованості за цим договором, складає в загальному розмірі 21 271,25 грн, з яких : 5 950,00 грн - сума заборгованості за тілом (основна сума боргу); 15 321,25 грн - сума заборгованості за відсотками, яка відповідає умовам вказаного договору, описаним вище нормам законодавства та наявним у справі доказам, а тому підлягає визнанню.
Поряд з цим, судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення Боржником заборгованості перед ТОВ "Алекскредит" в загальній сумі 21 271,25 грн не надано.
Водночас, стосовно викладеного у повідомленні арбітражного керуючого Белінської Н.О. № 02-721/5876 від 23.09.2025 року клопотання щодо зменшення розміру відсотків до розміру 50 % від суми заборгованості по кредиту, суд зазначає наступне.
Суд зауважує, що посилання арбітражного керуючого у вказаному вище повідомленні на положення ст.ст. 11, 12 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг" та п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ "Про захист прав споживачів" щодо несправедливих умов договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором та судову практику щодо можливості зменшення розміру відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання - не є релевантними для даної справи, оскільки, предметом розгляду вказаної заяви, зокрема, є вимоги щодо нарахування відсотків саме за користування кредитом (обумовлено п. 1.7. договору про надання кредиту № 7270332 від 29.09.2024 р.), а не за невиконання зобов'язань за кредитним договором.
При цьому, зменшення розміру заявлених до визнання відсотків за користування кредитом - є правом суду, а за відсутності у законі переліку виняткових обставин за яких можливе таке зменшення, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення. При цьому, обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до визнання відсотків за користування кредитом, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Разом з цим, чинним законодавством взагалі не передбачено право суду зменшувати відсотки за кредитом, які сторони погодили самостійно та з власної волі.
Так, уклавши відповідний договір про надання кредиту, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно користуватися кредитом, натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за користування кредитом).
Крім того, Боржник, укладаючи договір про надання кредиту № 7270332 від 29.09.2024р., добровільно стала стороною такого договору, беззастережно схвалила та прийняла умови цього договору (в т.р. і щодо описаних вище пунктів даного договору, які передбачають розмір та нарахування процентів за користування кредитом), а відтак на відповідних умовах зобов'язана нести всі ризики, пов'язані з порушенням власних зобов'язань.
Поряд з цим, у підписаних Боржником електронним підписом одноразовим ідентифікатором Пропозиції укласти договір (оферта) щодо надання кредиту № 7270332 від 29.09.2024 року та договорі про надання кредиту № 7270332 від 29.09.2024 р., Позичальник - ОСОБА_1 , погодилась із умовами пп. 1.7.2. цього договору, зокрема, стосовно ставки нарахування процентів з 29.09.2024 року до 18.10.2024 року (включно) у розмірі 0,50 % за один день користування кредитом та нарахування процентів протягом 400 календарних днів з 19.10.2024 року до 22.11.2025 року (включно) у розмірі 1,0% за один день користування кредитом.
При цьому, на переконання суду, умови вказаного договору про надання кредиту, не можна вважати несправедливими, оскільки, розмір відсотків за користування кредитом сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України. Боржник розуміла розмір процентів, надаючи свою згоду на отримання кредиту та при укладанні і підписанні одноразовим ідентифікатором згаданих вище Пропозиції укласти договір (оферта) щодо надання кредиту № 7270332 від 29.09.2024 року та договору про надання кредиту № 7270332 від 29.09.2024р., у Боржника не виникло питань щодо несправедливих умов цього договору (доказів зворотного матеріали справи не містять). Також, визнання в судовому порядку окремих пунктів договору як таких, що не відповідають приписам законодавства, матеріали справи не містять.
Також, як вказано вище, заявлені та визнані судом кредиторські вимоги ТОВ "Алекскредит" до Боржника, зокрема, в розмірі 15 321,25 грн - сума заборгованості за відсотками, відповідають умовам договору про надання кредиту № 7270332 від 29.09.2024 року, описаним нормам законодавства та наявним у справі доказам, а тому викладені у повідомленні арбітражного керуючого твердження про те, що нарахування процентів по цьому цьому не підтверджені належними та допустимими доказами, значно завищені, та нараховані з порушенням законодавства України є необгрунтуваними та спростовуються наявними у цій справі доказами.
Крім цього, суд звертає увагу на те, що арбітражний керуючий помилково посилається у своєму повідомленні на договір про споживчий кредит № 51509941 від 21.03.2024 року, оскільки, Заявником - ТОВ "Алекскредит" заявлені кредиторські вимоги до боржника у цій справі на підставі договору про надання кредиту № 7270332 від 29.09.2024 року, якому судом надано оцінку вище.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відхилення викладеного у повідомленні арбітражного керуючого Белінської Н.О. № 02-721/5876 від 23.09.2025 року клопотання щодо зменшення розміру відсотків, а саме до розміру 50 % від суми заборгованості по кредиту.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. 4 ст. 133 КУзПБ, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ "Алекскредит" б/н від 19.08.2025 року (вх. № 01-36/1016/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/568/25, з мотивів наведених вище та визнання заявлених вимог в розмірі 21 271,25 грн заборгованості, які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 4 844,80 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву ТОВ "Алекскредит" б/н від 19.08.2025 року (вх. № 01-36/1016/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/568/25.
2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" (код ЄДРПОУ 41346335, адреса: вул. Якова Самарського, буд. 12А м. Дніпро, 49044) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 21 271,25 грн заборгованості (друга задоволення вимог кредиторів); а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/568/25.
3. Арбітражному керуючому Белінській Н.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі № 902/568/25.
4. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси: ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; представнику боржника, адвокату Хохленку А.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; арбітражному керуючому Белінській Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ТОВ "Фінтаргет" - contact@fintarget.com.ua; представнику ТОВ "Фінтаргет" Середницькому Є.В. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; представнику ТОВ "Алекскредит" адвокату Бабаєвій О.О. - ІНФОРМАЦІЯ_5
Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.: 1 - до справи.