06.10.2025 року м.Дніпро Справа № 908/3028/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники сторін:
від позивача: Шостак В.С. (на зв'язок не вийшов; акт);
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.03.2025 (суддя Давиденко І.В., повний текст якого підписаний 07.04.2025) у справі № 908/3028/24
за позовом: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" м. Київ
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" м.Запоріжжя
про стягнення 2 840 221,20грн
До Господарського суду Запорізької звернулося Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" з позовом до Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" про стягнення заборгованості в розмірі 3 640 306,48 грн (з урахуванням клопотання про виправлення описки від 30.12.2024), з яких 2 544 698,55 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію, 339 105,64 грн - інфляції, 756 502,29 грн - 15 % річних.
Позов заявлено на підставі ст.ст. 526, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, і обґрунтовано невиконанням відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" за період з серпень 2022-листопад 2022, в наслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 2544 698,55 грн, також до стягнення заявлено 756 502,29 грн річних та 339 105,94 грн- втрат від інфляції.
24.02.2025 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, яка обґрунтована частковою оплатою відповідачем суми основного боргу в розмірі 300 000 грн.
18.03.2025 від позивача також надійшло клопотання про зменшення позовних вимог, яке обґрунтовано додатковою оплатою відповідачем суми основного боргу. З посиланням на приписи ст. 207 ГПК України, позивач просив суд поновити строк для звернення з клопотанням та прийняти до розгляду клопотання про зменшення позовних вимог та повернення частини судового збору; зменшити розмір позовних вимог у частині стягнення основної суми за поставлену електричну енергію до 1 744 613,27 грн; стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" на користь ДПЗД "Укрінтеренерго" заборгованість в сумі 2 840 221,20 гривень, з яких: 1 744 613,27 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію на рахунок; 339 105,64 грн - інфляція, 756 502,29 грн - 15 % річних; 34 082,66 грн - витрати зі плати судового збору; винести ухвалу про повернення частини сплаченого судового збору в розмірі 9 601,02 грн, сформувати та відправити на виконання електронне подання про повернення частини сплаченого судового збору в розмірі 9 601,02 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.03.2025 у справі № 908/3028/24 позов задоволено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" 1 744 613, 27 грн. основного боргу за поставлену електричну енергію, 339 105 грн. 64 коп. інфляційних втрат, 756 502 грн. 29 коп. 15% річних, 34 082,65 грн. судового збору.
Повернуто з Державного бюджету України Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" Київ 9 601,03грн судового збору.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод "Перетворювач", в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення 756 502 грн. 29 коп. 15% річних; зменшити розмір річних до 3 %.
Заявник апеляційної скарги посилається на те, що:
- судом не враховано факт відсутності виконавчого органу у Товариства на момент надсилання актів та рахунків.
Відповідач не знав про наявність відповідних нарахувань та надходження вимоги про їх сплату, оскільки після призначення голови правління 07.04.2023, та відновлення доступу до електронної пошти, скринька була порожня, через технічні особливості відновлення доступу;
- у справі що розглядається, міра компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язань, не відповідає розміру, що встановлений ст. 625 ЦК України, та перевищує відповідний розмір у п'ять разів;
- не застосування судом першої інстанції правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.
Від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач» в повному обсязі, рішення Господарського суду Запорізької області від 18.03.2025 у справі № 908/3028/24 залишити без змін.
Зазначає, що відповідач ухиляється від виконання зобов'язань, не вживає всіх можливих та належних заходів щодо погашення заборгованості, яка виникла в зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», та спрямовані лише на те, щоб уникнути законної сплати 15 % річних, передбачених умовами укладеного Договору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 29.04.2025 здійснено запит справи із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
06.05.2025 матеріали справи №908/3028/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2025 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
14.05.2025 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 12.05.2025 надійшла заява про усунення недоліків скарги.
Ухвалою суду від 15.05.2025 відкрито апеляційне провадження у справі; скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.10.2025; сторонам встановлений строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.
23.05.2025 представником позивача Шостак В.С. заявлено клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
01.10.2025 до суду від представника відповідача Клімченко М.Г. надійшло клопотання аналогічного змісту.
06.10.2025 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю бути присутнім в судовому засіданні через захворювання, доказів на підтвердження чого суду не надано.
Крім того, враховуючи те, що відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений апеляційним судом належним чином, а також те, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає апеляційному перегляду справи, а явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу по суті у відсутності відповідача.
06.10.2025 секретар судового засідання намагався вийти на зв'язок з представником позивача Шостак В.С. для проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів, але представник позивача на зв'язок не вийшов, про що складено Акт щодо відсутності можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції від 06.10.2025.
В судовому засіданні 06.10.2025 Центральним апеляційним господарським судом підписано вступну та резолютивну частину постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Між позивачем, який виконує функції постачальника "останньої надії" (Постачальник) та відповідачем у справі, Споживач укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 27.12.2018 на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.
ДПЗД "Укрінтеренерго" 25.10.2022 електронним листом направило Споживачу: договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", комерційну пропозицію № 5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", додаткову угоду № 1 до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" та протокол проведення переговорів щодо закупівлі електричної енергії.
Відповідно до п. 1.1 Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" цей договір є публічним договором приєднання споживача до договору, і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (Постачальник) Споживачу, у разі, якщо обраний Споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання Споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим договором випадках. Цей Договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання Споживача до Договору на умовах, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Комерційної пропозиції, що є додатком 1 до цього Договору.
Пунктом 2.1 Договору встановлено, що за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).
Згідно з пунктами 3.1, 3.2 Договору постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави.
Постачальник забезпечує гарантоване та безперервне постачання електричної енергії споживачу протягом всього строку постачання, у разі:
банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника;
закінчення строку дії ліцензії, призупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника;
невиконання або неналежного виконання попереднім електропостачальником вимог правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам;
необрання споживачем нового електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником;
припинення електропостачальника, не спроможного постачати електричну енергію, про що він повідомив постачальника "останньої надії", споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу, відповідно до частини сьомої статті 64 Закону.
В пункті 3.4 Договору встановлено, що електрична енергія постачається до електроустановок споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальником, постачання електричної енергії на об'єкт призупиняється.
Відповідно до п. 3.6 Договору початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ.
Згідно з пунктами 5.1, 5.2 Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком до цього договору.
Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни за електричну енергію.
Пунктом 5.7 Договору визначено, що ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.
Згідно з пунктами 5.8 Договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Відповідно до п. 5.10 Договору Оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Як зазначено в преамбулі комерційної пропозиції № 5 дана комерційна пропозиція є невід'ємним додатком до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - договір).
Предмет комерційної пропозиції: постачання електричної енергії, як товарної продукції.
Відповідно комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 ціна на електричну енергію формується згідно з Порядком формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", затвердженим постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1179.
Умовами п. 6.2 Договору споживач, серед іншого, зобов'язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії та відшкодувати постачальнику збитки, понесені ним у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов'язань перед постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або цим договором.
Відповідно до п. 7.1 Договору постачальник має право отримувати відшкодування збитків від споживача, що понесені постачальником у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов'язань перед постачальником, відповідно до умов договору та чинного законодавства.
У пункті 13.1 передбачено, що Договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.
Відповідно до комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 споживач сплачує 100 % від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.
У разі не отримання рахунку споживач зобов'язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію.
Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора системи розподілу (передачі).
Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок постачальника, зазначений у Договорі.
Рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним), із застосуванням послуг пошти на адресу Споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС або споживачем Постачальнику або засобами електронної пошти, відповідно до пункту 16.2. цієї Комерційної пропозиції.
Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом).
У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв'язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення Постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).
Акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем. У разі наявності зауважень до акту купівлі - продажу, Споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності.
У комерційній пропозиції № 5 від 08.20.2021 встановлено, що за внесення платежів передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов'язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) Постачальника.
Споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов'язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, а також 15% річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання (п.7.4 Комерційної пропозиції).
Сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань або неналежне виконання зобов'язань припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.
Відповідно до положень пункту 4.12 розділу IV ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Факт споживання електричної енергії споживачем підтверджується даними комерційного обліку (обсяги), що надає постачальнику "останньої надії" оператор системи розподілу/передачі, відповідно до положень пункту 10 постанови НКРЕКП від 28.12.2019 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (у редакції, яка діяла до 01.07.2024) та згідно з Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118 (із змінами, далі - Тимчасовий порядок).
Факт споживання електричної енергії споживачем оператор підтверджує шляхом надання постачальнику "останньої надії" Звіту за фактичне споживання електричної енергії споживачами постачальника за відповідний розрахунковий період.
Відповідно до даних ПАТ "Запоріжжяобленерго" , як оператора системи розподілу, в період серпень 2022 року обсяг спожитої відповідачем електричної енергії склав по 1 класу - 112 863,00 кВт.*год., по 2 класу - 2 874,00 кВт.*год.; за період вересень 2022 року обсяг споживання електричної по 1 класу - 132 432,00 кВт.*год. та по 2 класу - 7 042,00 кВт.*год.; за жовтень 2022 року обсяг споживання електричної по 1 класу - 89 035,00 кВт.*год. та по 2 класу - 14 022,00 кВт.*год., за період листопад 2022 року по 1 класу - 122 546,00 кВт.*год. та по 2 класу - 16 265,00 кВт.*год.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору позивачем на підставі отриманих від ПАТ "Запоріжжяобленерго" (як оператора системи розподілу) звітів про фактичне споживання відповідачем електричної енергії за серпень-листопад 2022 року складені та направлені наступні розрахункові документи:
- рахунок № 000005755571/07/О08/33987 від 20.09.2022 суму 498 085,28 грн (з ПДВ) та Акт № 026575 від 31.08.2022 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період серпень 2022 року, обсяг споживання електричної по 1 класу - 112 863,00 кВт.*год. та по 2 класу - 2 874,00 кВт.*год., на загальну суму 498 085,28 грн (з ПДВ), який надіслано 21.09.2022 поштовим зв'язком, та отримано Відповідачем 21.09.2022 на поштову скриню електронної пошти info@zprua.com;
- рахунок № 000005755571/07/О09/35534 від 12.10.2022 на суму 670 566,44 грн (з ПДВ) та Акт № 028113 від 30.09.2022 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період вересень 2022 року, обсяг споживання електричної по 1 класу - 132 432,00 кВт.*год. та по 2 класу - 7 042,00 кВт.*год., на загальну суму 670 566,44 грн (з ПДВ), який надіслано 12.10.2022 поштовим зв'язком, та отримано Відповідачем 12.10.2022 на поштову скриню електронної пошти info@zprua.com;
- рахунок № 000005755571/07/О10/36304 від 10.11.2022 на суму 578 947,43 грн (з ПДВ) та Акт № 028881 від 31.10.2022 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період жовтень 2022 року, обсяг споживання електричної по 1 класу - 89 035,00 кВт.*год. та по 2 класу - 14 022,00 кВт.*год., на загальну суму 578 947,43 грн (з ПДВ), який надіслано 14.11.2022 поштовим зв'язком, та отримано Відповідачем 14.11.2022 на поштову скриню електронної пошти info@zprua.com;
- рахунок № 000005755571/07/О11/37607 від 13.12.2022 на суму 797 099,40 грн (з ПДВ) та Акт № 030172 від 30.11.2022 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період листопад 2022 року, обсяг споживання електричної по 1 класу - 122 546,00 кВт.*год. та по 2 класу - 16 265,00 кВт.*год., на загальну суму 797 099,40 грн (з ПДВ), який надіслано 16.12.2022 поштовим зв'язком, та отримано Відповідачем 16.12.2022 на поштову скриню електронної пошти info@zprua.com.
Вказані акти та рахунки направлялися на адресу відповідача електронною поштою у відповідності до п.4.3 Комерційної пропозиції №5 та вважаються отриманими відповідачем в день відправлення.
Матеріали справи не містять оформлених відповідачем зауважень до актів купівлі-продажу електроенергії за спірний період серпень-листопад 2022 року.
З наведеного слідує, що рахунки на оплату та акти купівлі-продажу електроенергії за спірний період за своїм змістом засвідчують факт отримання споживачем електроенергії та зобов'язують останнього сплатити грошові кошти за спожиту електричну енергію відповідно до укладеного договору.
Отже, позивач належним чином виконав свої зобов'язання поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 2 544 698,55 грн, що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії за серпень - листопада 2022 року.
У зв'язку із невиконання відповідачем взятих на себе за умовами договору зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати за спожиту електричну енергію, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість за поставлену протягом серпня - листопада 2022 року електричну енергію в розмірі 2 544 698,55 грн
Згідно з пунктом 7.4 Комерційної пропозиції в зв'язку з невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті рахунків за спожиту електричну енергію позивач нарахував відповідачу втрати від інфляції та 15% річних на суму 185 105,26 грн.
ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" направлено ПАТ "Запорізький завод "Перетворювач" вимогу № 44/11-004747 від 28.03.2023 про сплату боргу за спожиту електричну енергію на суму 2 544 698,55 грн, 15% річних - 113 195,86 грн, втрат від інфляції - 71 909,40 грн, яка була надіслана електронною поштою 03.04.2023 та залишена відповідачем без відповіді.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем сплата заборгованості за спожиту електричну енергію за серпень - листопад 2022 року, а також сплата штрафних санкцій згідно вимоги про сплату штрафних санкцій від 28.03.2023 № 44/11-004747 не здійснена.
З урахуванням зазначеного, станом на дату подання позовної заяви, сума заборгованості ПАТ "Запорізький завод "Перетворювач" перед ДПЗД "Укрінтеренерго" становила 3 640 306,00 грн, з яких 756 502,29 грн - 15% річних, 339 105,64 грн - інфляційні втрати; 2 544 698,55 грн - заборгованість за поставлену електричну енергію, відповідно до розрахунку за період з 29.09.2022 по 05.11.2024.
Визначена сума була заявлена позивачем до стягнення в судовому порядку позовною заявою, що розглядається.
Під час вирішення спору, відповідачем частково сплачено суму основного боргу за спожиту електроенергію на загальну суму 800 085,28 грн, що підтверджено платіжними інструкціями: №42 від 18.12.2024 на суму 100 000,00 грн; №50 від 28.01.2025 на суму 100000,00 грн, №53 від 10.02.2025 на суму 100 000,00 грн, №55 від 18.02.2025 на суму 100000,00 грн, №56 від 24.02.2025 на суму 100 000,00 грн, №59 від 03.03.2025 на суму 100085,28 грн, №61 від 10.03.2025 на суму 100 000,00 грн, №62 від 14.03.2025 на суму 100000,00 грн.
Позивач врахував здійснену оплату та заявив про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 1 744 613,27 грн - основного боргу за поставлену електричну енергію, 756 502,29 грн - 15% річних, 339 105,64 грн - інфляційних втрат.
Доказів погашення зазначеної суми позовних вимог на час ухваленні рішення відповідач суду не надав.
Ухвалюючи рішення, господарський суд виходів із того, що позивачем доведено належне виконання зобов'язань за договором в часині поставки електричної енергії, в той час, як відповідачем порушені зобов'язання з повної і своєчасної її оплати.
Також, Господарський Суд не знайшов підстав для зменшення розміру 15 % річних з урахуванням критеріїв розумності, справедливості та пропорційності, оскільки, обставини очевидної неспівмірності заявленої до стягнення суми процентів річних відсутні, а розмір заявлених до стягнення 15% відсотків річних у передбаченому договором значенні не є надмірно великим.
Скаржником рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог щодо стягнення 1 744 613, 27 грн. основного боргу за поставлену електричну енергію, 339 105 грн. 64 коп. інфляційних втрат, 34 082,65 грн. судового збору, не оскаржується, тому відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України в апеляційному порядку не переглядається.
В апеляційній скарзі Відповідач оскаржує рішення Господарського суду Запорізької області від 18.03.2025 у справі № 908/3028/24 лише в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 756 502 грн. 29 коп. 15% річних, та просить їх зменшити до 3 % річних.
Переглядаючи спір в оскаржуваній апелянтом частині колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до змісту ст., ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором підтверджено матеріалами справи.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться, зокрема зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотки річних.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, у комерційній пропозиції № 5 від 08.10.2021 встановлено, що з споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов'язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, а також 15% річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання.
Отже, нарахування інфляційних втрат та 15% річних прямо передбачено у Комерційній пропозиції №5, що є невід'ємним додатком до Договору, тобто сторони передбачили збільшений розмір річних, ніж вказаний у ст. 625 ЦК України.
Неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 27.12.2018 підтверджено матеріалами справи.
Розмір 15% річних, заявлених до стягнення Позивачем складає 756 502,29 грн.
Зобов'язання зі сплати інфляційних витрат та 15% річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю, тобто інфляційні витрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання (правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 по справі № 910/4590/19).
Так, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 15 % річних, відповідно до статті 625 ЦКУ, є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.
Частиною 1 ст.627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, укладаючи договір з позивачем, відповідач погодився на всі його умови, зокрема і на збільшений розмір відсотків річних.
Таким чином, вимога Позивача про стягнення 15% річних та інфляційних втрат є обґрунтованою та підставно задоволена Господарським судом. Доводи ж апеляційної скарги про те, що міра компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язань, не відповідає розміру, що встановлений ст. 625 ЦК України, та перевищує відповідний розмір у п'ять разів спростовуються викладеним вище.
Щодо інших доводів апеляційної скарги.
У скарзі Відповідач зазначає про відсутність виконавчого органу та вказує на те, що не знав про наявність нарахувань та надходження вимоги про їх сплату.
Проте, суду не надано доказів, які б підтверджували факт відсутності електронних листів на скриньці Споживача.
У скарзі Відповідач зазначає про не застосування судом першої інстанції правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.
З цього приводу, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з правовим висновком, що сформульований у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), щодо можливості зменшення (відмови у стягненні) судом загального розміру процентів річних, виходячи із принципів розумності, справедливості та пропорційності, Велика Палати Верховного Суду зазначила наступне:
- справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин (пункт 8.20);
- закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов'язків у правовідносинах (пункт 8.26);
- господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань (пункт 8.32);
- якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (пункт 8.33);
- відповідно до положень статті 611, частини 3 статті 692, статті 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов'язання, стягувана сума річних у визначеному за договором розмірі від несплаченої загальної вартості товару є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання (пункт 8.34);
- звертаючись з вимогою про стягнення процентів річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, позивач не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов'язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру (пункт 8.36);
- з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві та виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених у статті 233 ГК України, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання (пункти 8.37 -8.38).
При розгляді вказаної справи Велика Палата Верховного Суду брала до уваги, що станом на момент звернення з позовом сума заборгованості за договором поставки складала 98 381,92 грн і була сплачена відповідачем у повному обсязі після відкриття провадження у справі, а позивач нарахував 40306,19 грн пені, 30830,83 грн штрафу, 110887,30 грн відсотків річних, що разом складає 182024,32 грн, що перевищує майже в два рази суму основної заборгованості.
З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання, Велика Палата Верховного Суду вважала справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, обмежити розмір санкцій сумами штрафу і пені, які вже присуджені до стягнення судами попередніх інстанцій, та відмовити у стягненні процентів річних з цих підстав.
Таким чином, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, який згідно з частиною 4 статті 236 ГПК України враховується при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання та відмовити у їх стягненні.
При цьому у вирішенні питання про зменшення розміру процентів, які підлягають сплаті згідно з договором, повинно бути взято до уваги, що відповідно до частин 1 та 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Тому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми, з огляду на їх неспівмірність та недотримання вимог розумності і справедливості покладається на відповідача, який заперечує проти стягнення цих сум.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду не зазначала про можливість зменшення інфляційних втрат, а відповідне зменшення відсотків річних Велика Палата Верховного Суду допустила з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та зокрема, критеріїв розумності, справедливості та пропорційності.
Беручи до уваги встановлені обставини, у справі № 902/417/18, на яку посилається Відповідач, необхідно зазначити, що позивач нарахував суму пені, штрафу та відсотків річних, що разом перевищувала майже в два рази суму заборгованості, яка була сплачена відповідачем у повному обсязі після відкриття провадження у справі.
Натомість у справі, що розглядається, такі обставини відсутні, Позивачем нараховано інфляційні втрати та відсотки річних на суму, що не перевищує суму загальної заборгованості, яка Відповідачем не була сплачена протягом тривалого часу та добровільно після відкриття провадження у цій справі.
Застосування судами обмежень свободи договору носить винятковий характер. Отже, виключність випадку для зменшення судом розміру процентів річних нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України має бути підтверджена встановленими судами дійсно надзвичайними обставинами, які в даному випадку відсутні.
Таким чином, враховуючи обставини справи № 908/3028/24, що в комплексі виключає застосування вказаної правової позиції як нерелевантної під час вирішення цього спору та свідчить про відсутність підстав застосування правового висновку у справі № 902/417/18 у цій справі.
Підсумовуючи викладене, судова колегія вважає, що зазначені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи.
Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт не спростував висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи встановлені обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 276, 282, 283 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.03.2025 у справі № 908/3028/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 18.03.2025 у справі № 908/3028/24 - залишити без змін.
Судові витрати Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 08.10.2025.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя Т.А. Верхогляд