вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" вересня 2025 р. Справа№ 910/1745/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Барсук М.А.
Руденко М.А.
секретар судового засідання Новосельцев О.Р.,
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши матеріали апеляційних скарг Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» та ІНФОРМАЦІЯ_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 (повний текст рішення суду складено 03.06.2025) у справі № 910/1745/25 (суддя Капцова Т.П.)
за позовом Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1»
до ІНФОРМАЦІЯ_2
про визнання зобов'язання припиненим
Державне підприємство ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» (далі - Агенція) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2), у якій просить суд визнати зобов'язання щодо поставки товарів за державним контрактом від 03.11.2022 №509/4/22/32, укладеним між ІНФОРМАЦІЯ_2 та Державним підприємством ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» (далі - Державний контракт), припиненим неможливістю його виконання.
Позовні вимоги обґрунтовані виникненням у позивача істотної зміни обставин, яка унеможливлює виконання ним своїх договірних зобов'язань щодо поставки залишку товару, та відмовою відповідача від укладення додаткової угоди щодо зменшення обсягів товару. Також позивач посилається на те, що з 04.08.2023 Державне підприємство ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» уповноважено бути службою державного замовника на поставку товарів оборонного призначення шляхом укладення прямих державних контрактів з постачальниками таких товарів, відтак, у зв'язку із зміною статусу позивач став розпорядником бюджетних коштів і він зобов'язаний укладати прямі державні контракти на поставку товарів та лише завершувати виконання тих державних контрактів, які раніше були укладені з ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/1745/25 позов задоволено повністю. Визнано припиненим неможливістю його виконання зобов'язання за державним контрактом від 03.11.2022 №509/4/22/32, укладеним між ІНФОРМАЦІЯ_2 та Державним підприємством ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1», щодо поставки товарів: ІНФОРМАЦІЯ_3. Судові збір у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_4 покладено на відповідача.
Ухвалюючи вказане рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання зобов'язання позивача щодо поставки залишку товару за Державним контрактом припиненим, оскільки зміна обставин, що унеможливила виконання цього зобов'язання, сталася не з вини позивача, не залежить від його контролю, водночас, позивач вжив усіх передбачених Державним контрактом заходів, зокрема повідомим відповідача (п. 7.7) та повернув попередню оплату (п. 2.10). За висновком суду першої інстанції позивач довів, що неможливість поставки товару продавцем за Контрактом в тих об'ємах і в строки, що визначені умовами Контракту у зв'язку з існуванням форс-мажорних обставин (сертифікат Торгово-промислової палати Чеської Республіки про форс-мажорні обставини № 4/5000/2024 від 10.01.2024) є істотною зміною обставин, якими сторони Державного контракту керувалися при його укладенні. Тобто, обставини змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. А відтак, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання зобов'язання позивача щодо поставки залишку товару за Державним контрактом припиненим.
Між тим, за висновком суду, зміна статусу Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» як служби державного замовника на здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення жодним чином не вливає на зміст його зобов'язань за укладеним Державним контрактом. Визначення Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» одержувачем бюджетних коштів за відповідною бюджетною програмою не призводить до заміни державного замовника і відповідно сторони Державного контакту. В протилежному випадку, наведене свідчило б про припинення зобов'язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 Цивільного кодексу України). Відтак у межах укладених до зміни статусу державних контрактів Державне підприємство ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» має потенціал прав виконавця державного замовлення, визначений зокрема в статті 8 Закону України «Про оборонні закупівлі»
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Державне підприємство ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» звернулось через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 по справі № 910/1745/25, виклавши її в редакції даної апеляційної скарги. Разом з тим, в апеляційній скарзі Державним підприємством ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» викладено клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин, що мають значення для справи, зокрема, судом не враховано, що починаючи з 04.08.2023 Агенція уповноважена бути службою державного замовника на поставку товарів оборонного призначення, укладаючи прямі державні контракти з постачальником таких товарів. Отже, воно як розпорядник бюджетних коштів зобов'язане укладати з 04.08.2023 прямі державні контракти на поставку товарів, а відтак, позбавлене права змінити контрагента в зовнішньоекономічному контракті для виконання Державного контракту. За таких обставин, твердження суду першої інстанції про те, що зміна статусу Агенції як служби державного замовника на здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення жодним чином не впливає на зміст його зобов'язання за укладеним Державним контрактом, є таким, що не відповідає дійсності. З цих підстав мотивувальна частина рішення підлягає зміні.
Клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні мотивоване наявністю в матеріалах справи відомостей, що відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.12.2016 №270 віднесені до таких, що містять службову інформацію.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2025 матеріали апеляційної скарги Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» у судовій справі №910/1745/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Барсук М.А., Руденко М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 10.09.2025.
Водночас, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_8 звернулось через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 по справі № 910/1745/25 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Крім того, в апеляційній скарзі позивача викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Зокрема, суд помилково дійшов висновку про застосування у цих правовідносинах частини першої статті 607 Цивільного кодексу України та частини першої статті 205 Господарського кодексу України, оскільки часткове невиконання позивачем Державного контракту не є наслідком неможливості його виконання. Наявність обставин непереборної сили у контрагента позивача не впливає на виконання ним взятих на себе зобов'язань за Державним контрактом, оскільки Агенція самостійно обирала контрагента для здійснення поставки. Відтак, наслідки такого вибору покладаються на позивача. Водночас, сертифікат про форс-мажорні обставини №4/5000/2024 від 10.01.2024 не є належним доказом, який може підтвердити істотні зміни обставин для визнання зобов'язання припиненим відповідно до статті 607 Цивільного кодексу України.
Крім того, апелянт звертає увагу суду на неточності перекладу доказів, наданих позивачем. Так, оригінал листа Компанії «ІНФОРМАЦІЯ_5.» №126/5/2024 від 10.01.2025 містить інформацію про неможливість постачання залишку товарів саме з ІНФОРМАЦІЯ_6, водночас запропоновано постачання ІНФОРМАЦІЯ_7, тоді як переклад листа не містить жодної згадки про матеріал гільз.
Витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.06.2025 матеріали апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_2 у судовій справі № 910/1745/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Барсук М.А., Руденко М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк для усунення недоліків, виявлених при її поданні.
Через підсистему «Електронний суд» 26.06.2025 та 01.07.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли заяви ІНФОРМАЦІЯ_2 про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_2. Об'єднано в одне провадження розгляд апеляційних скарг ІНФОРМАЦІЯ_2 та Агенції, спільних розгляд яких призначено на 10.09.2025.
03.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_8 подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити апеляційну скаргу Агенції без задоволення, оскільки зміна статусу Агенції відбулася після укладення Державного контракту, що є предметом спору, а відтак жодним чином не впливає на необхідність його належного виконання.
10.07.2025 Державне підприємство ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» подало відзив на апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2, у якому просить залишити її без задоволення. Агенція вважає, що має обґрунтоване право ініціювати зменшення обсягу поставки товару у зв'язку з неможливістю його контрагента здійснити таку поставку через настання для нього форс-мажорних обставин.
У судове засідання 10.09.2025 представники сторін з'явилися та надали свої пояснення.
Розглянувши доводи апелянтів, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при вирішенні позову, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 21.10.2022 між Державним підприємством ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1», як покупцем, та Компанією «ІНФОРМАЦІЯ_9.», як продавцем, був укладений контракт № ІНФОРМАЦІЯ_10 (далі - Контракт), за умовами якого продавець продає через покупця для кінцевого споживача товари ІНФОРМАЦІЯ_11 (іменовані надалі «Товар») номенклатура, асортимент, кількість та вартість яких зазначені у додатку № 1 до даного Контракту, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений продавцем товар на умовах і в строки, передбачені контрактом.
Згідно з пунктом 3.2 Контракту продавець зобов'язується здійснити поставку товару партіями відповідно до графіку поставки, що наведений у додатку № 2 до цього Контракту.
У додатку № 2 до Контракту його сторони узгодили графік поставки до 31.12.2022, а у додатковій угоді № 4 від 16.01.2023 до Контракту визначили номенклатуру товару, що буде поставлена у другій партії, строк поставки другої партії: до 28.02.2023.
03.11.2022 між ІНФОРМАЦІЯ_2, як замовником, та Державним підприємством ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1», як виконавцем, був укладений державний контракт на поставку (закупівлю) товарів ІНФОРМАЦІЯ_12 (далі - Державний контракт), відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов'язується поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства товар, зазначений в специфікації (додаток 1 до контракту), що постачається з метою забезпечення відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності, обмеження конституційних прав і свобод людини, а замовник - прийняти її та оплатити такий товар.
У подальшому додатковими угодами № 1 від 07.12.2022, № 2 від 08.12.2022, № 3 від 23.01.2023, № 4 від 15.02.2023, № 5 від 06.04.2023, № 10 від 26.01.2024 до Державного контракту його сторони вносили зміни.
За змістом пунктів 2.1 та 2.2 Державного контракту та специфікації, що є додатком 1 до Державного контракту (в редакції додаткової угоди № 10 від 26.01.2024), вартість (ціна) товару за цим контрактом на момент його підписання зафіксована сторонами в специфікації (додаток 1 до цього Контракту) та становить ІНФОРМАЦІЯ_13 без ПДВ.
Датою виконання виконавцем зобов'язань щодо поставки товару є дата затвердження акту приймання-передачі вантажоодержувачем. Датою виконання контракту та переходом права власності на товари є дата підписання сторонами акту приймання - передачі (пункт 3.4 Державного контракту).
Згідно з пунктом 4.1 Державного контракту виконавець зобов'язаний поставити товар згідно з умовами контракту не пізніше строку, визначеного у специфікації, та надати замовнику документи згідно з пунктом 2.5 контракту.
Відповідно до пункту 7.4 Державного контракту сторона, що не може виконувати зобов'язання за контрактом унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це в письмовій формі.
Продовження строку (терміну) виконання зобов'язань постачання товару можливе у випадку настання істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов'язків за контрактом у разі, якщо вони змінились настільки, що як би сторони могли це передбачити, вони не уклали б цей контракт, або уклали його на інших умовах. У разі зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні контракту він може бути змінений або розірваний за згодою сторін. Сторона, що не може виконувати зобов'язання за контрактом унаслідок виникнення істотної зміни обставин, повинна у максимально короткий час (не пізніше 5 календарних днів) з моменту їх виникнення повідомити про це в письмовій формі іншу сторону (пункт 7.7 Державного контракту).
Згідно з пунктом 7.8 Державного контракту доказом виникнення істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов'язків за контрактом є документ (висновок) про істотну зміну обставин, що видається Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами.
Державний контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє до 29.02.2024 (пункт 10.1 Державного контракту в редакції додаткової угоди № 10 від 26.01.2024).
У специфікації товару, що поставляється за Державним контрактом, що є додатком 1 до додаткової угоди від 26.01.2024 № 10 до Державного контракту, сторони узгодили найменування товару, його кількість, ціну, загальну суму товару за державним контрактом: ІНФОРМАЦІЯ_13 та терміни постачання кожного окремого виду товару.
На виконання умов Державного контракту замовник здійснив на користь виконавця попередню оплату в загальному розмірі ІНФОРМАЦІЯ_14. Відповідно до умов Державного контракту виконавець поставив, а замовник прийняв товар за актами приймання - передачі:
- ІНФОРМАЦІЯ_14№ 755 від 23.12.2023 на суму 36 696 426,00 грн.Компанія «ІНФОРМАЦІЯ_9.», як продавець за контрактом № ІНФОРМАЦІЯ_10 від 21.10.2021, звернулася до Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» з листами № 126/5/2024 від 10.01.2024 та № 132/5/2024 від 12.01.2024, в яких повідомила про неможливість здійснення поставки частини товару, на підтвердження чого надала сертифікат Торгово-промислової палати Чеської Республіки про форс-мажор за контрактом № 4/5000/2024 від 10.01.2024.
Державне підприємство ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» звернулося до ІНФОРМАЦІЯ_2 з листами № 21/1-302 від 12.01.2024 та № 21/1-830 від 30.01.2024, в яких на підставі пунктів 7.7, 7.8 Державного контракту повідомило про неможливість виконання своїх зобов'язань щодо постачання залишку товару внаслідок виникнення істотної зміни обставин з огляду на отримання від іноземного постачальника повідомлення про неможливість здійснення поставки частини товару внаслідок виникнення форс-мажорних обставин, що підтверджуються сертифікатом Торгово-промислової палати Чеської Республіки про форс-мажор.
До зазначених листів Державне підприємство ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» додало: сертифікат Торгово-промислової палати Чеської Республіки про форс-мажор та його переклад; висновок Торгово-промислової палати України про істотну зміну обставин № 183/1.5-7.1 від 26.01.2024. Крім того, Державне підприємство ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» разом з листом № 21/1-830 від 30.01.2024 надіслало ІНФОРМАЦІЯ_16 на розгляд додаткову угоду від 30.01.2024 до Державного контракту щодо зменшення обсягу постачання товару та просило розглянути та підписати цю додаткову угоду протягом п'яти днів з моменту отримання цього листа.
Однак, ІНФОРМАЦІЯ_8 додаткову угоду від 30.01.2024 до Державного контракту, надіслану йому Державним підприємством ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1», не підписало.
Державне підприємство ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» на виконання умов Державного контракту повернуло ІНФОРМАЦІЯ_16 перераховані грошові кошти попередньої оплати у загальному розмірі ІНФОРМАЦІЯ_15
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших звичайних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
В обґрунтування підстав припинення зобов'язань за Державним контрактом позивач послався на те, що при виконанні умов цього контракту у нього виникла істотна зміна обставин у зв'язку з настанням у його контрагента - чеської компанії, яка є постачальником товару за зовнішньоекономічним контрактом, форс-мажорних обставин. Тобто вимога про припинення зобов'язання обґрунтована позивачем неможливістю виконання через істотну зміну обставин.
Непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20).
Стаття 652 Цивільного кодексу України містить приписи для ситуацій, коли сторона об'єктивно може виконати зобов'язання, проте внаслідок зміни обставин таке виконання втрачає для неї сенс або кінцевий результат буде не тим, на який вона розраховувала на початку. У цьому разі виникає потреба зміни умов зобов'язання (договору) до змінених суттєвим чином обставин.
Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Відповідно до частини 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною 4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Тобто на відміну від форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов'язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов'язання таким чином, що виконання зобов'язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад, у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов'язання.
Подібні висновки наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17, Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20 та від 31.08.2022 у справі №910/15264/21, на які посилається скаржник.
На відміну від форс-мажору істотна зміна обставин не впливає на строк виконання зобов'язань (не змінює його) і не звільняє сторону від відповідальності за невиконання, а дозволяє припинити таке виконання (розірвання договору) чи змінити умови такого виконання або умови договору в цілому (для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин).
У рекомендаціях Міжнародної ТПП щодо застосування форс-мажорних застережень та застережень про істотну зміну обставин (hardship) 2020 року (ICC Force Majeure and Hardship Clauses 2020), у яких враховано специфіку відносин у період пандемії, також звертається увага на різне визначення та різні правові наслідки форс-мажору та істотної зміни обставин. Розрізняються ці поняття і у Принципах УНІДРУА та Принципах Європейського договірного права.
Відтак форс-мажор (ст.617 ЦК) та істотна зміна обставин (ст.652 ЦК) є різними правовими ситуаціями, ст.652 ЦК може бути застосована у випадку відсутності існування форс-мажору, але особа має довести наявність всіх чотирьох умов, необхідних для внесення змін до договору за рішенням суду.
Позивачем у справі в якості доказу неможливості виконання Державного контракту у зв'язку з істотними змінами обставин надано до суду листи Компанії «ІНФОРМАЦІЯ_9.» № 126/5/2024 від 10.01.2024 та № 132/5/2024 від 12.01.2024 про неможливість виконання зобов'язання за контракт № ІНФОРМАЦІЯ_10 від 21.10.2022, до яких додано сертифікат № 4/5000/2024, виданий 10.01.2024 Торгово-промисловою палатою Чеської Республіки про форс-мажорні обставини, а саме:
- триваюче російське військове втручання серйозно вплинуло на виконання Контракту, а саме на ланцюги поставок із Болгарії та Сербії;
- відсутність компонентів через численні обмеження, накладені на постачальника;
- величезне зростання попиту на постачальників боєприпасів;
- несподіване збільшення термінів доставки сировини та компонентів, особливо пороху, метальних зарядів та іншого за Контрактом.
Колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що сертифікат № 4/5000/2024, виданий 10.01.2024 Торгово-промисловою палатою Чеської Республіки про форс-мажорні обставини є доказом, що підтверджує істотну зміну обставин (ст. 652 Цивільного кодексу України). Як зазначено вище, форс-мажор (ст. 617 Цивільного кодексу України) та істотна зміна обставин (ст. 652 Цивільного кодексу України) є різними правовими ситуаціями. Тому, наданий сертифікат про форс-мажорні обставини не може підтверджувати наявність істотної зміни обставин (hardship) у позивача.
А відтак, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про застосування у цих правовідносинах частини першої статті 607 Цивільного кодексу України та частини першої статті 205 Господарського кодексу України, оскільки часткове невиконання позивачем Державного контракту не є наслідком неможливості його виконання у зв'язку з істотними змінами.
Стосовно апеляційної скарги Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникає з підстав, визначених законом або договором, і згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України підлягає виконанню належним чином та у встановлений строк. Стаття 629 Цивільного кодексу України прямо передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Колегія суддів зазначає, що починаючи з 04.08.2023 Агенція уповноважена бути службою державного замовника на поставку товарів оборонного призначення, укладаючи прямі державні контракти з постачальниками таких товарів. Однак зміна її статусу не звільняє Агенцію від обов'язку належним чином виконати раніше взяті на себе зобов'язання як виконавеця державного контракту (договору) з ІНФОРМАЦІЯ_17 у розумінні статті 8 Закону України «Про оборонні закупівлі».
Таким чином, факт надання Агенції статусу служби державного замовника не може бути підставою для невиконання або зміни зобов'язань, укладених до цього.
Викладені в апеляційній скарзі Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновком суду щодо того, що зміна його статусу не впливає на припинення зобов'язання, проте по суті його не спростовують, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.
З огляду на встановлене, при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції надав помилкову оцінку наявним доказам та невірно встановив обставини справи, що призвело до хибних висновків і прийняття незаконного рішення, тож колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_2 підлягає задоволенню, а оскаржене апелянтом рішення господарського суду у даній справі - скасуванню. Разом з тим, апеляційна скарга Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» задоволенню не підлягає.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» відмовлено, а апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 задоволено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на Державне підприємство ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/1745/25 залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/1745/25 задовольнити.
3. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі №910/1745/25 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.
4. Стягнути з Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» (АДРЕСА_1) на користь ІНФОРМАЦІЯ_2 (АДРЕСА_2) ІНФОРМАЦІЯ_18
5. Доручити місцевому господарському суду видати накази на виконання даної постанови.
6. Матеріали справи №910/1745/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 30.09.2025.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді М.А. Барсук
М.А. Руденко