ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
08 жовтня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/3770/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД»
на ухвалу Господарського суду Одеської області
від 17 вересня 2025 року (повний текст складено 17.09.2025)
у справі № 916/3770/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД»
про: стягнення 4 530 317,41 грн.,
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.09.2025 у справі №916/3770/25 (суддя Волков Р.В.) матеріали позовної заяви (вх. № 3869/25 від 12.09.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України» до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» про стягнення 4 530 317,41 грн - передано за підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю “ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.09.2025 року про передачу матеріалів позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, буд. 44; код ЄДРПОУ 42795490) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» (65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Катерининська, буд. 48, кв. 47; код ЄДРПОУ 35567199) про стягнення 4 530 317,41 грн. за підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області (вул. Грушевського, 32, м. Івано-Франківськ, 76018) та направити справу для подальшого розгляду до Господарського суду Одеської області.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 29.09.2025, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Богатиря К.В., Ярош А.І.
Враховуючи те, що апеляційна скарга подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» було відкладене до надходження витребуваних цією ж ухвалою з Господарського суду Одеської області матеріалів справи №916/3770/25 до суду апеляційної інстанції.
03.10.2025 матеріали справи №916/3770/25 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ознайомившись з поданими матеріалами, колегія суддів зазначає, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Положенням ч. 2 п. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що документи, які підтверджують сплату судового збору надаються до суду у встановленому порядку та розмірі.
Розмір та порядок оплати судового збору за подання апеляційної скарги визначено Законом України "Про судовий збір".
За положеннями п. 7 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з положеннями Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 становить 3028,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, оскаржуючи ухвалу місцевого господарського суду, апелянт повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Колегія суддів враховує, що апеляційна скарга подана представником апелянта через систему “Електронний суд», а відтак слід застосувати коефіцієнт 0,8.
Отже, звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.09.2025 у справі № 916/3770/25 сплаті підлягає судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. (3 028,00 грн. * 0,8).
Проте, апелянтом не надано до суду жодного доказу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Крім того, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують повноваження представника.
Частиною 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, сторони, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу).
Колегія суддів зазначає, що підписання та/або подання апеляційної скарги є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.
В силу приписів частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Поняття “законного представника» визначено статтею 57 Господарського процесуального кодексу України.
Тобто, враховуючи вищезазначене, суд, звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю “ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» на те, що в даному випадку законом визначено 2 варіанта можливості участі у судовому процесі: особисто (самопредставництво) або через адвоката.
Судова колегія звертає увагу на те, що самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України.
Законом України від 18.12.2019 №390-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення", який набрав чинності 29.12.2019, внесено зміни, зокрема, до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України стосовно отримання права представляти юридичну особу в порядку самопредставництва іншими особами, крім керівника та члена виконавчого органу, які мають з такою юридичною особою трудові відносини.
Аналізуючи наведений Закон, судова колегія зазначає, що оскільки мова йде про працівників (тобто осіб, які перебувають у трудових відносинах), документи, що мають бути подані в суд на підтвердження повноважень щодо самопредставництва, насамперед повинні підтверджувати трудові відносини.
Із Закону України від 18.12.2019 №390-IX впливає, що для підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва працівник (юрисконсульт) має надати суду:
- докази того, що особа обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також
- докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт).
Аналогічна позиція зазначена в ухвалі Верховного Суду (Касаційний господарський суд) від 07.02.2020 року у справі №17/495-08.
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження. (Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 13.03.2020 у справі №922/2844/19).
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (ч. 4 ст. 87 Цивільного кодексу України).
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, спеціальним Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч.3 ст. 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).
При цьому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 цього закону Витяг з Єдиного державного реєстру містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, закріплений ст. 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.
Отже, наявність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням існування таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.
Згідно з ч. 9 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду, передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.
Як вбачається з апеляційної скарги, остання від імені Товариства з обмеженою відповідальністю “ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» (код 35567199) підписана Черток Ольгою Владиленівною.
На підтвердження своїх повноважень представляти інтереси апелянта в суді Черток Ольгою Владиленівною до апеляційної скарги долучено довіреність від 10.01.2025 у порядку передоручення, в якій зазначено, що Жиляков Іван Васильович, на підставі Витягу з ЄДР від 10.01.2025, цією довіреністю уповноважує Черток Ольгу Владиленівну представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю “ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) у справах господарського судочинства з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред'являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців).
Судова колегія звертає увагу на те, що на підтвердження своїх повноважень Черток Ольгою Владиленівною надано лише довіреність.
Однак, за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї прав та обов'язків.
Відповідно, особа, яка представляє юридичну особу у суді за довіреністю і виконує процесуальні дії на підставі повноважень, наданих їй довіреністю, виступає від імені цієї особи - довірителя, а не в порядку самопредставництва. З огляду на викладене представник, звертаючись до суду на підставі виданої ним довіреності, не діє у такому разі як законний представник в порядку самопредставництва.
Довіреність, за відсутності наведених вище доказів (статуту, положення, трудового договору, наказу, контракту тощо), не є доказом того, що відповідна особа уповноважена діяти від імені відповідного довірителя в порядку самопредставництва (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №922/761/19).
Водночас, згідно з п. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Але, до апеляційної скарги представником апелянта не надано доказів, що Черток Ольга Владиленівна є адвокатом.
З огляду на наведене, оскільки до матеріалів апеляційної скарги не додано доказів на підтвердження того, що підписант останньої - Черток Ольга Владиленівна у даній справі має право відповідно до закону підписувати апеляційну скаргу від імені відповідача, колегія суддів зазначає про відсутність підстав вважати, що апеляційну скаргу підписано особою, яка має право її підписувати.
Аналогічна правова позиці викладена у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 №908/592/19 та ухвалі від 12.11.2020 у справі №915/145/20.
Отже, подана апеляційна скарга не відповідає правилам ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, які встановлюють вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Згідно з ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 258 Господарського процесуального кодексу, застосовуються положення ст. 174 Господарського процесуального кодексу.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідно до положень ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку апелянту для усунення вказаних недоліків.
При цьому суд вважає необхідним роз'яснити заявникові, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Також суд звертає увагу скаржника на те, що у відповідності до приписів ч.6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.09.2025 у справі №916/3770/25 залишити без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю “ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі та доказів, які підтверджують повноваження Черток Ольги Владиленівни представляти інтереси Товариства в суді апеляційної інстанції, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю “ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛТД», що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Я.Ф. Савицький