Справа № 991/7361/25
Провадження № 11-сс/991/513/25
Слідчий суддя ОСОБА_1
07 жовтня 2025 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.07.2025, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою на повідомлення про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах кримінального провадження № 52021000000000574, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України,
за участю:
прокурора ОСОБА_7 ,
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Детективи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) здійснюють досудове розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні № 52021000000000574 від 07.12.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України), щодо можливого заволодіння майном АТ «Харківобленерго» шляхом зловживання службовими особами цього товариства своїм службовим становищем під час організації та проведення процедур закупівель товарів, робіт та послуг.
22.08.2024, у межах цього кримінального провадження, ОСОБА_6 складено та в порядку, передбаченому ст. 135 і 278 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України - заволодіння та незакінчений замах на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою.
17.07.2025 підозрюваний ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на повідомлення йому про підозру. За змістом скарги просив скасувати повідомлення про підозру в частині підозри, що стосується різниці між ціною і ринковою вартістю лічильника E102-U.2 S52 149-JOR1QUVLFZ, оскільки: помилково зроблена до іншої моделі лічильника, вартість моделі, що реально постачалася, не встановлена слідством, експертиза застосована до іншого об'єкта, що знецінює обґрунтованість підозри.
За результатами розгляду, слідчий суддя своєю ухвалою від 21.07.2025 відмовив у відкритті провадження за скаргою, оскільки дійшов висновку, що скаржник фактично висловлює незгоду із порядком невідомо коли та ким призначеної судової експертизи у цьому кримінальному провадженні, однак оскарження такого не підпадає під будь-яку підставу оскарження бездіяльності, рішень або дій слідчого, дізнавача або прокурора, визначених п. 1-11 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_6 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою. За змістом вимог просить скасувати оскаржувану ухвалу.
На думку підозрюваного, слідчий суддя безпідставно відмовив у відкритті провадження, не перевіривши доводи щодо невідповідності змісту повідомлення про підозру вимогам статей 276-277 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). Вважає, що в повідомленні зазначено неправдиві відомості про об'єкт «підозри» - лічильник електроенергії моделі CE102-U S52 149-JOR1QUVLFZ. Насправді ж, як стверджує підозрюваний, предметом закупівлі за договором була інша модель - CE102-U.2 S52 149-JOR1QUVLFZ, яка має інші технічні характеристики та не є взаємозамінною з вказаною у підозрі. Відмінності між моделями підтверджуються технічними умовами, наказом Міненерговугілля та висновком судової електротехнічної експертизи № 3237 від 14.07.2025, згідно з якою ці моделі суттєво різняться за конструкцією, функціональним призначенням та вартістю. Таким чином, визначення розміру шкоди на основі вартості іншої моделі є помилковим і не може бути доказом завдання збитків АТ «Харківобленерго». Отже, на думку підозрюваного, внаслідок цих порушень повідомлення про підозру містить неправдиві дані, пов'язані з неправильною ідентифікацією лічильника та визначення його вартості для подальшого визначення різниці між вартістю постачання та ринковою вартістю.
Позиції учасників судового провадження
Підозрюваний та/або його захисник у судове засідання не прибули. До суду від захисника надійшла заява про розгляд справи за відсутності підозрюваного та його захисника. Апеляційну скаргу підтримують, просять задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін. Вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.
Мотиви суду
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухала заперечення прокурора, дослідила матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевірила доводи апеляційної скарги, та дійшла таких висновків.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження, передбачений главою 26 КПК України
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні. Згідно з ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст. 314-316 цього Кодексу.
Так, п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено право на оскарження повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Системне тлумачення цих норм свідчить, що КПК України передбачає право звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, рішення чи дії слідчого, дізнавача, прокурора, а лише передбачених їх безпосередніми обов'язками, строк виконання яких регламентований КПК України.
Водночас КПК України не визначає порядку перевірки підстав для скасування повідомлення про підозру та не встановлює будь-яких норм щодо предмета судового контролю слідчим суддею такого повідомлення.
Разом із тим, зміст КПК України вказує на те, що під час розгляду скарг на повідомлення про підозру предметом перевірки слідчого судді повинно виключно питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а також питання наявності достатніх підстав (доказів) для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення в контексті перевірки наведених у відповідній скарзі аргументів.
З матеріалів провадження колегія суддів встановила, що підозрюваний просив скасувати повідомлення про підозру у частині, що стосується розміру різниці між договірною та ринковою вартістю лічильника, посилаючись на те, що експертиза була проведена щодо іншої моделі приладу, ніж та, яка фактично постачалася за договором.
Слідчий суддя, відмовляючи у відкритті провадження, дійшов висновку, що така скарга не відповідає жодній із підстав, визначених п. 1-11 ч. 1 ст. 303 КПК України, а отже, не може бути предметом судового розгляду на стадії досудового розслідування.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками, оскільки предметом оскарження у скарзі фактично є не процесуальне рішення слідчого чи прокурора, а незгода з порядком невідомо коли та ким призначеної судової експертизи у цьому кримінальному провадженні.
Питання щодо правильності вибору об'єкта дослідження, визначення ринкової вартості товару, а також оцінки доказів не належать до повноважень слідчого судді при розгляді скарги в порядку статей 303-306 КПК України. Такі питання можуть бути предметом оцінки суду під час розгляду справи по суті або у межах підготовчого судового провадження.
Доводи апеляційної скарги не містять посилань на порушення норм процесуального права чи на обставини, які б свідчили про незаконність або необґрунтованість ухвали слідчого судді.
Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді постановлена відповідно до вимог кримінального процесуального закону, є обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.07.2025 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4