Справа № 991/10116/25
Провадження 1-кс/991/10201/25
03 жовтня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.02.2025 у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023,
До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.02.2025 у справі № 991/1160/25 на мобільний телефон iPhone 16 PRO A3292.
Клопотання обґрунтовується тим, що 06.02.2025 детективами Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023 проведено обшук у ОСОБА_4 , за результатами якого вилучено мобільний телефон iPhone 16 PRO A3292, на який у подальшому накладено арешт ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.02.2025 у справі № 991/1160/25.
Як стверджує заявник, наразі відпала потреба у подальшому арешті такого майна, оскільки арешт на майно було накладено з метою забезпечення збереження речових доказів.
Водночас на думку сторони захисту, подальше збереження арешту на майно є безпідставним, оскільки на даному етапі досудового розслідування відпала фактична потреба у його застосуванні. Завдання, для досягнення яких арешт був накладений, вже реалізовані, а отже подальше обмеження права користування та розпорядження майном виглядає надмірним та таким, що не відповідає принципу пропорційності.
Вказане стало підставою для звернення адвоката ОСОБА_3 до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
У судове засідання адвокат ОСОБА_3 не прибула, до засідання подала заяву, в якій просила проводити розгляд клопотання без участі сторони захисту, вимоги клопотання підтримує та просить задовольнити із викладених у ньому підстав.
Від детектива Національного бюро ОСОБА_5 на електронну поштову скриньку суду надійшла заява, в якій останній повідомив, що орган досудового розслідування не заперечує проти скасування арешту майна підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки у подальшому арешті відпала потреба. У судове засідання детектив не прибув.
За наведених обставин, слідчий суддя дійшов висновку про можливість здійснювати розгляд клопотанням про скасування арешту майна за відсутності власника майна, його представника та детектива Національного антикорупційного бюро України, з урахуванням поданих заяв.
Дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, заяви учасників, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000154 від 03.04.2023, у тому числі за підозрою ОСОБА_4
06.02.2025 проведено обшук у ОСОБА_4 в ході якого виявлено та вилучено, серед інших речей, належний ОСОБА_4 мобільний телефон iPhone 16 PRO A3292.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.02.2025 у справі № 991/1160/25 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на вказаний мобільний телефон, з метою збереження речових доказів.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід'ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об'єктом власності, можливе виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.
У силу ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Водночас заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч.1 ст.170 КПК України).
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою: 1) забезпечення збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Частинами 1, 2 ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, розглядаючи клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя встановлює обґрунтованість/необґрунтованість накладеного арешту та наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник.
У даному випадку адвокат ОСОБА_3 зазначає про відсутність подальшої потреби у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт мобільного телефону iPhone 16 PRO A3292, який було вилучено 06.02.2025 за результатами проведення обшуку.
Слідчий суддя враховує, що доказове значення у цьому кримінальному провадженні мають не самі по собі матеріальні носії інформації, а наявні на них електронні файли і відомості.
При цьому, електронний документ не має жорсткої прив'язки до певного матеріального носія, тому один і той же документ (файл) може існувати в ідентичному вигляді на різних носіях. При цьому, всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення. Аналогічна позиція міститься у постановах ККС ВС у справі № 490/10025/17 від 19.05.2020 та у справі № 677/2040/16-к від 22.10.2020.
З огляду на викладене, електронні документи є самостійними джерелами доказів, а тому, у випадках їх копіювання на інший матеріальний носій і за умови належного фіксування результатів такої дії, немає необхідності у збереженні матеріальних носіїв інформації, на яких такі електронні документи початково містилися, за виключенням передбачених законом випадків.
Отже, з огляду на положення ч. 3 ст. 99 КПК України, відповідно до якої сторона кримінального провадження зобов?язана надати суду саме оригінал документа, а оригіналом електронного документа є його відображення, якому надається таке ж значення, як документу, вказана інформація може бути використана як доказ під час судового розгляду, а відтак у подальшому застосуванні арешту мобільного телефона відпала потреба.
Варто зазначити, що із можливістю скасування арешту майна підозрюваного ОСОБА_4 погоджується також детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 , який зазначив, що не заперечує проти задоволення клопотання.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт мобільного телефона iPhone 16 PRO A3292, на час розгляду цього клопотання, відпала потреба, відтак клопотання захисника ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 174, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Задовольнити клопотання.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.02.2025 у справі № 991/1160/25 (провадження № 1-кс/991/1162/25), на мобільний телефон iPhone 16 PRO A3292, вилучений у ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1