Провадження № 22-ц/821/1532/25Головуючий по 1 інстанції
Справа № 707/1704/25 Категорія: 302090000 Суходольський О.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
07 жовтня 2025 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Фетісової Т.Л.,
секретар: Широкова Г.К.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - Сільськогосподарське приватне підприємство «РВД-Агро», Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі»,
особа, яка подає апеляційну скаргу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі» на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 12 червня 2025 року (у складі судді Суходольського О.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського приватного підприємства «РВД-Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі» про визнання недійсним договору про продаж права оренди земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора про внесення змін до запису про інше речове право,
В травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати недійсним договір продажу права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення № 120324 від 26.03.2024, який укладено між ПП «СПП «РВД-Агро» та ТОВ «Грін Ленд Індастрі», в частині продажу права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124989000:03:002:0953, скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області Дудіної-Богданової К.О. № 76724239 від 21.01.2025 про проведення державної реєтрації змін до іншого речового права № 24623635.
В обґрунтування зазначав, що він є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7124989000:03:002:0953 на підставі державного акту на право приватної власності серії ЧР 17-20-508т від 10.11.2002, площею 1,1029 га, що розташована в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту (цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва).
30.07.2009 між ОСОБА_1 та ПП «СПП «РВД-Агро» було укладено договір оренди землі № 1514 на вказану земельну ділянку на 49 років. Всупереч умовам зазначеного договору, ПП «СПП «РВД-Агро» орендну плату за 2021-2023 роки не сплачувало.
Заочним рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 14.11.2024, яке набрало законної сили 17.12.2024, у справі № 707/1819/24 договір оренди землі № 1514 від 30.07.2009 розірвано, зобов'язано ПП «СПП «РВД-Агро» повернути зі свого користування земельну ділянку з кадастровим номером 7124989000:03:002:0953 власнику ОСОБА_1
06.02.2025 позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг для реєстрації припинення речового права на підставі вказаного судового рішення. Однак, 12.02.2025 державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Гриценко М.О. прийняла рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій, зазначивши, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і поданих заявником документів встановлено, що на підставі Договору про продаж права оренди земельної ділянки від 26.03.2024 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7124989000:03:002:0953 було змінено сторону, а саме: орендаря вказаної земельної ділянки було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі» (43593710); вказана підстава унеможливлює провести державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124989000:03:002:0953, укладеного між ОСОБА_1 та ПП «СПП «РВД-Агро».
09.04.2025 на адресу ПП «СПП «РВД-Агро» було направлено адвокатський запит про надання засвідченої належним чином копії договору про продаж права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення № 120324 від 26.03.2024, який укладено між ПП «СПП «РВД-Агро» та ТОВ «Грін Ленд Індастрі». Проте, приватним підприємством не надано жодної інформації.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 417532721 від 12.03.2025 вбачається, що державним реєстратором виконавчого комітету Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області Дудіною?Богдановою К.О. проведено державну реєстрацію змін до іншого речового права № 24623635 на підставі рішення № 76724239 від 21.01.2025 (дата і час державної реєстрації 18.12.2024). Вказаним рішенням державний реєстратор внесла наступні зміни в запис про речове право. Додано договір про продаж права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення № 120324 від 26.03.2024, який засвідчено сторонами. У відомості про суб'єкта іншого речового права додано орендаря - ТОВ «Грін Ленд Індастрі», код ЄДРПОУ 43593710, та видалено орендаря - ПП «СПП «РВД-Агро», код ЄДРПОУ 32546820.
Крім того, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав вбачається, що заява про внесення змін до іншого речового права на підставі вищевказаного договору про продаж права оренди була подана 18.12.2024 о 10:42, на наступний день після набрання законної сили заочним рішенням суду № 707/1819/24, а державна реєстрація змін до запису про право оренди № 245623635 була проведена 25.01.2025 (після відновлення роботи Державного реєстру внаслідок здійсненої хакерської атаки).
Позивач зазначав, що оскільки договір від 26.03.2024 не був засвідчений нотаріально, то реальну дату укладення цього договору встановити неможливо. Проте, якби договір було справді укладено у березні 2024 року, то ТОВ «Грін Ленд Індастрі» мало би сплачувати ОСОБА_1 орендну плату. Відповідно до відомостей № 2301-25-11580 з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 27.03.2025, інформація щодо джерел/сум виплачених доходів та утриманих податків за період з січня 2024 по грудень 2024 року в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків відсутня. Орендна плата ТОВ «Грін Ленд Індастрі» не нараховувалася і не сплачувалася орендодавцю.
На підставі викладеного вище, позивач вважав, що є всі підстави вважати, що договір про продаж права оренди земельних ділянок у частині продажу земельної ділянки з кадастровим номером 7124989000:03:002:0953, насправді був укладений між ПП «СПП «РВД?Агро» та ТОВ «Грін Ленд Індастрі» не 26.03.2024, а безпосередньо перед поданням заяви про державну реєстрацію змін до речового права, і мав на меті унеможливити виконання рішення суду про розірвання договору оренди землі № 1514 від 30.07.2009, яке набрало законної сили 17.12.2024, та уникнути настання наслідків, передбачених рішенням суду, а також умисно нанести шкоди орендодавцю ОСОБА_1 в частині неповернення йому земельної ділянки як власнику, що по суті являє собою фраудаторний правочин.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 12.06.2025 позов задоволено.
Визнано недійсним договір про продаж права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення №120324 від 26.03.2024, який укладено між ПП «СПП «РВД?Агро» та ТОВ «Грін Ленд Індастрі», в частині продажу права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124989000:03:002:0953.
Скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області Дудіної-Богданової Катерини Олександрівни № 76724239 від 21.01.2025 про проведення державної реєстрації змін до іншого речового права № 24623635.
Стягнуто з ПП «СПП «РВД?Агро» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2422,40 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи позивача про те, що договір про продаж права оренди земельних ділянок, у частині продажу земельної ділянки з кадастровим номером 7124989000:03:002:0953, насправді був укладений між ПП «СПП «РВД?Агро» та ТОВ «Грін Ленд Індастрі» безпосередньо перед поданням заяви про державну реєстрацію змін до речового права 18.12.2024, і мав на меті унеможливити виконання рішення суду про розірвання договору оренди землі № 1514 від 30.07.2009, яке набрало законної сили 17.12.2024, та уникнути настання наслідків, передбачених рішенням суду, а також умисно нанести шкоди орендодавцю ОСОБА_1 в частині неповернення йому земельної ділянки як власнику, що по суті являє собою фраудаторний правочин, є обґрунтованими і доведеними.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ТОВ «Грін Ленд Індастрі» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .
В обґрунтування зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що не відповідає обставинам справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, суперечить нормам матеріального та процесуального права.
Вказує, що суд першої інстанції необґрунтовано зазначив, що договір про продаж права оренди земельних ділянок насправді був укладений між ПП «СПП «РВД?Агро» та ТОВ «Грін Ленд Індастрі» не 26.03.2024, а безпосередньо перед поданням заяви про державну реєстрацію змін до речового права - 18.12.2024.
Також зазначає, що скаржнику про винесення заочного рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 14.11.2024 у справі № 707/1819/24 стало відомо лише 15.05.2025.
Звертає увагу на те, що на момент укладення договору про продаж права оренди земельних ділянок від 26.03.2024, договір оренди землі № 1514 від 30.07.2009 був чинним, а тому відсутні підстави вважати, що у ПП «СПП «РВД?Агро» та ТОВ «Грін Ленд Індастрі» було відсутнє право укладати договір про продаж права оренди земельних ділянок.
На підставі викладеного вище, зазначає, що спірний договір не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому ТОВ «Грін Ленд Індастрі» є добросовісним контрагентом та набувачем права оренди земельної ділянки.
29.09.2025 на адресу Черкаського апеляційного суду від позивача ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Вказує, що скаржником не зазначено жодних обґрунтованих підстав для скасування рішення суду. Разом з тим, позивач у своєму відзиві зазначає, що ПП «СПП «РВД?Агро», всупереч вимогам закону, не повідомив ОСОБА_1 про намір продати право оренди земельної ділянки. Неповідомлення орендодавця про намір продати право оренди його земельної ділянки є окремою підставою для визнання договору від 26.03.2024 фраудаторним.
Заслухавши доповідь судді, представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів доходить таких висновків.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов'язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7124989000:03:002:0953 на підставі державного акту на право приватної власності серії ЧР 17-20-508т від 10.11.2002, площею 1,1029 га, що розташована в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту (цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва).
30.07.2009 між ОСОБА_1 та ПП «СПП «РВД?Агро» було укладено договір оренди землі № 1514 на вказану земельну ділянку на 49 років.
Заочним рішенням Черкаського районного суду від 14.11.2024 у справі № 707/1819/24 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено та розірвано договір оренди землі № 1514, який укладено 30.07.2009 між ОСОБА_1 та ПП «СПП «РВД?Агро». Зобов'язано ПП «СПП «РВД?Агро» повернути зі свого користування земельну ділянку з кадастровим номером 7124989000:03:002:0953, загальною площею 1,1029 га, розташовану в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, власнику. 17.12.2024 вказане рішення суду набрало законної сили.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 417532721 від 12.03.2025 вбачається, що державним реєстратором виконавчого комітету Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області Дудіною?Богдановою К.О. проведено державну реєстрацію змін до іншого речового права № 24623635 на підставі рішення № 76724239 від 21.01.2025 (дата і час державної реєстрації 18.12.2024). Вказаним рішенням державний реєстратор внесла наступні зміни в запис про речове право. Додано договір про продаж права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення № 120324 від 26.03.2024, який засвідчено сторонами. У відомості про суб'єкта іншого речового права додано орендаря - ТОВ «Грін Ленд Індастрі», код ЄДРПОУ 43593710, та видалено орендаря - ПП «СПП «РВД-Агро», код ЄДРПОУ 32546820.
Крім того, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав вбачається, що заява про внесення змін до іншого речового права на підставі вищевказаного договору про продаж права оренди була подана 18.12.2024 о 10:42, а державна реєстрація змін до запису про право оренди № 245623635 була проведена 25.01.2025 (після відновлення роботи Державного реєстру внаслідок здійсненої хакерської атаки).
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до частини п'ятої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага (ст. 177 ЦК України).
Згідно з ст. 178 ЦК України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.
Види об'єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об'єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі.
Види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.
Відповідно до статті 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки, до яких відноситься і право оренди.
Відповідно до статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).
Таким чином, право оренди є майновим правом і в розумінні статті 177 ЦК України є об'єктом цивільних прав. Відповідно до частини першої статті 178 ЦК України оборотоздатність права оренди земельної ділянки як об'єкта цивільних прав визначається з урахуванням викладених вище приписів ст. 93 ЗК України.
Крім того, право оренди є речовим правом орендаря на чуже майно. З цієї точки зору, оборотоздатність цього речового права значним чином обмежена нормами ЗК України.
Відповідно до наведених нормативних приписів ЗК України право оренди як речове право може відчужуватись орендарем земельної ділянки, що полягає у передачі останнім іншій особі права бути орендодавцем цієї земельної ділянки без погодження із власником такої земельної ділянки на підставі письмового договору, який є підставою для державної реєстрації переходу права користування у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.
Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача ОСОБА_1 про те, що договір про продаж права оренди від 26.03.2024, укладений між ПП «СПП «РВД?Агро» та ТОВ «Грін Ленд Індастрі», мав на меті унеможливити виконання рішення суду у справі № 707/1819/24 та нанести шкоди орендодавцю в частині неповернення йому земельної ділянки як власнику, що по суті являє собою фраудаторний правочин.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Стаття 6 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі»).
Згідно з ст. 17 Закону України «Про оренду землі» об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.
Частиною 1 статті 210 ЦК України встановлено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Відповідно до частини 1 статті 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Згідно з ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Частиною 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката, та інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Отже, державна реєстрація права оренди ТОВ «Грін Ленд Індастрі» спірної земельної ділянки - це офіційне визнання та підтвердження державою факту набуття права оренди на таке майно за ТОВ «Грін Ленд Індастрі».
За змістом положень ЦК України метою укладення будь-якого цивільного правочину є отримання певних правових наслідків через реалізацію сторонами своїх суб'єктивних прав та обов'язків.
Разом з тим, реалізувати свої суб'єктивні права та обов'язки сторони договору оренди земельної ділянки можуть лише після державної реєстрації такого договору.
Для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна, з якими закон пов'язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб'єктивних прав та обов'язків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17).
На підставі викладеного вище, апеляційний суд доходить висновку про те, що договір про продаж права оренди від 26.03.2024 (дата і час державної реєстрації 18.12.2024), укладений між ПП «СПП «РВД?Агро» та ТОВ «Грін Ленд Індастрі» після набрання законної сили рішення про розірвання договору оренди № 1514 від 30.07.2009, укладеного між ОСОБА_1 та ПП «СПП «РВД?Агро», а тому є таким, що вчинений на шкоду орендодавця ОСОБА_1 .
Отже, доводи апеляційної скарги про те, що на момент укладення спірного договору про продаж права оренди договір оренди від 30.07.2009 був чинним є необґрунтованими.
Також апеляційний суд зазначає, що скаржником ТОВ «Грін Ленд Індастрі» не долучено до матеріалів даної справи договір про продаж права оренди від 26.03.2024, а тому суд позбавлений можливості проаналізувати положення зазначеного договору.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування рішення суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі» залишити без задоволення.
Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 12 червня 2025 року у даній справі залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.
Повний текс постанови складено 08 жовтня 2025 року.
Судді Ю.В. Сіренко
Т.Л. Фетісова
Н.І. Гончар