Рівненський апеляційний суд
06 жовтня 2025 року м. Рівне
Справа № 569/4521/25
Провадження № 33/4815/809/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І.,
з участю:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 07 квітня 2025 року -
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 07 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
З матеріалів справи вбачається, що 18.02.2025, о 21:45 год. в м. Рівне на вул. Чебишева, 6, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Caddу, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду в медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп'яніння відмовився (а саме протягом двох годин вчиняв дії по ухиленню від проходження огляду, не надав біологічного середовища сечі), чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі, або направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Вказує, що під час розгляду справи було допущено істотні порушення його права на захист. Розгляд відбувся за його відсутності, при цьому належним чином про дату, час і місце судового засідання він повідомлений не був. Таким чином, він був позбавлений можливості реалізувати гарантовані ст.268 КУпАП права - давати пояснення, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою. Зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував фактичні обставини справи. Зокрема, не було досліджено усіх доказів у їх сукупності, не надано оцінки важливим обставинам, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, що суперечить вимогам ст.280 КУпАП.
Крім того, вказує на сумніви у допустимості окремих доказів, зокрема матеріали відеофіксації мають ознаки неналежності та недопустимості, оскільки їх походження та умови отримання належним чином не підтверджені; направлення на медичний огляд та акт його проведення складені з порушенням установленої процедури, що ставить під сумнів їх використання як належних доказів.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Відповідно до ст.285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 07 квітня 2025 року без його участі (а.с.11).
В матеріалах справи відсутні відомості про отримання ОСОБА_1 копії постанови суду.
Апеляційна скарга подана 09 вересня 2025 року (а.с.20).
Отже, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити.
Заслухавши доводи ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч.1 ст.9 КУпАП України.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції Україниусі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб'єкта правопорушення до адміністративної відповідальності.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, п.2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За невиконання вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена відповідальність за ст.130 КУпАП. Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.
У п.4.1 рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 КСУ дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення вимог п.2.5 ПДР України, передбаченої ч.1 ст.130 КпАП України, матеріали справи мають містити належні та допустимі докази сукупності наступних обставин:
- керування особою транспортним засобом у конкретний час і місці;
- вимоги поліцейського до такої особи пройти відповідно до встановленого порядку медичний огляд для встановлення наявності чи відсутності стану алкогольного сп'яніння;
- наявність категоричної відмови особи пройти відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан такого сп'яніння.
Законодавець передбачив відповідальність водія за відмову від проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння з метою унеможливити уникнення відповідальності особою, яка знаходиться у відповідному стані та просто відмовляється від проходження будь-якого огляду.
При цьому, обов'язковому доказуванню підлягають саме обставини такої відмови, чи відмовляється особа від проходження відповідного огляду з власної ініціативи чи під дією певних факторів чи впливом інших чинників, що унеможливлюють на думку водія проходження відповідного огляду.
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №250778 від 19 лютого 2025 року, 18.02.2025 року о 21:45 год. в м. Рівне на вул. Чебишева, 6 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Caddу, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду в медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп'яніння відмовився (а саме протягом двох годин вчиняв дії по ухиленню від проходження огляду не надав біологічного середовища сечі), чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно досліджених відеозаписів зазначених подій, на них не зафіксовано факту відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, а лише зафіксовано факт неможливості останнього протягом двадцяти хвилин здати біологічне середовище (сечу) для лабораторного дослідження, тому його доводи про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження факту відмови від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння є обґрунтованими.
Відповідно до п.п.12, 13 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
З досліджених у ході судового розгляду відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу 18 лютого 2025 року о 23 год. 20 хв., а о 23 год. 40 хв. його було направлено для здачі біологічних зразків.
За словами працівників поліції, о 00 год. 01 хв. 19 лютого 2025 року термін для здачі біологічних зразків закінчився.
Водночас із матеріалів відеозапису видно, що ОСОБА_1 повідомляв працівникам поліції та лікаря про наявність захворювання, через яке він фізично не може надати сечу для дослідження у визначений короткий проміжок часу (20 хвилин).
Дана обставина підтверджується консультативним висновком лікаря-уролога від 07 лютого 2025 року, копія якого надана під час апеляційного розгляду.
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 від самого початку висловлював незгоду зі складеним протоколом про адміністративне правопорушення, про що неодноразово заявляв працівникам поліції.
Зазначеним обставинам суд першої інстанції належної оцінки не надав, не перевірив виконання поліцейськими вимог КУпАП з приводу беззаперечної та належної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргуОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 07 квітня 2025 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КупАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович