Справа № 552/116/21 Номер провадження 22-ц/814/3210/25Головуючий у 1-й інстанції Шаповал Т.В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
02 жовтня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,
секретар Ванда А.М.,
з участю позивачки ОСОБА_1 , її представника - адвоката Бибика В.А., відповідачки ОСОБА_2 , її представника - адвоката Пустяк А.В., представника відповідачки ОСОБА_3 - адвоката Остапенко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в її інтересах представником- адвокатом Бибиком Володимиром Анатолійовичем,
на рішення Київського районного суду м.Полтави від 21 квітня 2023 року, ухвалу Київського районного суду м.Полтави від 01 травня 2023 року та додаткове рішення Київського районного суду м.Полтави від 01 травня 2023 року,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Київської районної у м.Полтаві ради, про виділ в натурі частки житлового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою,
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділ в натурі частини житлового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 12.05.1976 відповідно до договору купівлі-продажу придбала 8/25 часток житлового будинку літ. «А1», загальною площею 67,8 кв.м, з відповідною часткою надвірних будівель, по АДРЕСА_1 . Житловий будинок складається з трьох квартир та разом із господарськими будівлями розташований на земельній ділянці, яка не приватизована та перебуває у комунальній власності територіальної громади. Частина домоволодіння, що належить їй, ОСОБА_1 , має окремий вхід, необхідну сукупність житлових та підсобних приміщень, окремі джерела та лічильники електроенергії, газу та інші комунікації.
Зазначає, що має намір виділити свою частку в окремий об'єкт нерухомого майна та оформити право власності на земельну ділянку, проте інші співвласники заперечують проти цього. Із підстав викладеного, для реалізації належних їй прав, просить суд:
- виділити в натурі в окремий об'єкт нерухомого майна з подальшою можливістю присвоєння окремої адреси ОСОБА_1 8/25 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 у складі приміщень житлового будинку літ «А-1», коридор, площею 7,6 кв.м, санузел, площею 3,1 кв.м, кухня, площею 9,8 кв.м, кухня, площею 13,3 кв.м, кімната, площею 31,1, кв.м, та господарські будівлі: літня кухня літ. «Б», огорожа № 2;
- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на вказане майно;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на виділену в окремий самостійний об'єкт нерухомого майна частку житлового будинку літ «А-1», що розташований по АДРЕСА_1 та складається із наступних приміщень: коридору, площею 7,6 кв.м, санузла, площею 3,1 кв.м, кухні, площею 9,8 кв.м, кухні, площею 13,3 кв.м, кімнати, площею 31,1 кв.м, та господарських будівель і споруд: літньої куні літ. «Б», огорожі № 2;
- визначити порядок користування земельною ділянкою, площею 1 002 кв.м. по АДРЕСА_1 між співвласниками домоволодіння згідно з варіантом №4 висновку експертів №873/874 від 31.03.2022, складеного за результатами проведення комплексної судової будівельно технічної та земельно технічної експертизи у цивільній справі №552/116/21, згідно з якого: ОСОБА_1 пропонується земельна ділянка, площею 341 кв.м, в особисте користування (виділено жовтим кольором). Межі земельної ділянки особистого користування, площею 341 кв.м, проходять в точках: ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 пропонується земельна ділянка, площею 327 кв.м, в особисте користування (виділено земельним кольором). Межі земельної ділянки особистого користування, площею 327 кв.м, проходять у точках: ОСОБА_7 Співвласнику ОСОБА_3 пропонується земельна ділянка, площею 341 кв.м, в особисте користування (виділено синім кольором). Межі земельної ділянки особистого користування, площею 341 кв.м, проходять в точках: ОСОБА_8 .
Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 21.04.2023 у задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Додатковим рішенням Київського районного суду м.Полтави від 01.05.2023 стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу у розмірі 28 500,00 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 01.05.2023 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Рішення про відмову в позові вмотивовано тим, що матеріали справи не містять висновків про можливість виділення в натурі частки об'єкта нерухомого майна іншим співвласникам домоволодіння. Також судом встановлено, що позивачкою самочинно, без одержання необхідних дозволів та виготовлення проєкту, було здійснено добудову прибудови літ. «а9», загальною площею 25 кв.м, та гаражу літ. «М», натомість виділ в натурі частки з об'єкта нерухомого майна є можливим при умові подальшого узаконення площі самозахвату. Позивачка документів, які б підтверджували її право користування земельною ділянкою, не надала.
При вирішені питання розподілу судових витрат районний суд виходив з критеріїв розумності їх розміру, конкретних обставин справи, складності справи та обсяг наданих відповідачам адвокатських послуг. Щодо судових витрат, понесених позивачкою, у тому числі на правничу допомогу, то суд вважав, що вони не підлягають відшкодуванню, оскільки у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, в інтересах якого діє представник- адвокат Бибик В.А., оскаржив указані судові рішення в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, просить указані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, відшкодувавши позивачу понесені ним судові витрати.
Вважає, що при постановленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо самовільного будівництва прибудови літ. «а9», загальною площею 25.0 кв.м., гаража літ. «М», що відображено у технічному паспорті, оскільки постановою Полтавського апеляційного суду від 21.07.2022 (справа №552/1103/22) визнано за ОСОБА_3 право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а саме, прибудову літ. «а9». Крім того, згідно проведеної технічної інвентаризації будинку і виготовлення технічного паспорту БТІ від 27.01.2021 наявна відмітка про відсутність дозвільних документів на виконання будівельних робіт на прибудову літ. «а9», в частині гаража літ. «М» жодних відміток не має.
Наголошує, що самочинну прибудову літ. «а9» площею 25 кв.м. виконав відповідач і до предмету позову вона не має відношення. Натомість, у позивача взагалі відсутні самочинно збудовані будівлі, які вона має намір виділити у натурі.
Вказує, що визначальним для виділу частки будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу відповідно до часток співвласників.
Також зауважує, що відповідно до висновків судових експертиз наявна можливість виділення в натурі в окремий об'єкт нерухомого майна, належні їй 8/25 часток житлового будинку, а також наявна можливість виділу їй в окреме землекористування земельну ділянку з відхиленням від ідеальних часток співвласників за умови надання доступу до існуючої вигрібної ями співвласникам ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Постановою Полтавського апеляційного суду від 13.03.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Київського районного суду м.Полтави від 21.04.2023, додаткове рішення Київського районного суду м.Полтави від 01.05.2023 та ухвалу Київського районного суду м.Полтави від 01.05.2023 - залишено без змін.
Додатковою постановою Полтавського апеляційного суду від 07.08.2024 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 судові витрати на правову допомогу в сумі 7 000,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 9 850,00 грн.
Постановою Верховного Суду від 28.05.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; постанову Полтавського апеляційного суду від 13.03.2024 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Зі скасуванням постанови Полтавського апеляційного суду від 13.03.2024 визнано такою, що втрачає чинність додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 07.08.2024.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 17.06.2025 справу призначено до судового розгляду.
07.07.2025 до Полтавського апеляційного суду надійшов відзив представника відповідача - адвоката Петрук С.О. на апеляційну скаргу, яку просить залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як законне та обґрунтоване.
23.09.2025 та 25.09.2025 до Полтавського апеляційного суду надійшли письмові пояснення відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за змістом яких останні наполягали на відхиленні апеляційної скарги та законності оскаржуваних судових рішень.
29.09.2025 до Полтавського апеляційного суду надійшла заява представника позивача- адвоката Бибика В.А., у якій він підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.
У суді апеляційної інстанції адвокат Бибик В.А. в інтересах позивачки підтримав доводи апеляційної скарги та з урахуванням висновків касаційної інстанції просить ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник - адвокат Пустяк А.В. проти апеляційної скарги та позовних вимог заперечували. Вважають відсутніми підстави для виділу в окремий об'єкт.
Представник відповідачки ОСОБА_3 - адвокат Остапенко І.О. заперечила проти доводів апеляційної скарги. Підтримуючи рішення суду першої інстанції, доводила безпідставність позовних вимог за наявності самозахвату земельної ділянки та за відсутності окремих мереж газопостачання і водопостачання у кожного із співвласників спірного об'єкта нерухомості.
Інші учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, у судове засідання до суду апеляційної інстанції не з'явилися, що з огляду на положення частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд встановив такі обставини.
Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами,та складається в цілому з житлового будинку літ. «А-1», житловою площею 67,8 кв.м, та надвірних будівель який розташований по АДРЕСА_1 , перебуває у спільній частковій власності сторін. Житловий будинок складається з трьох квартир.
Позивачка ОСОБА_1 є власником 8/25 частини вказаного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами (квартира АДРЕСА_2 ) на підставі договору купівлі- продажу, посвідченого державним нотаріусом Другої полтавської державної нотаріальної контори 12.05.1976 за р.№761./а.с.12-13 т.1/
Відповідачці ОСОБА_3 належить на праві власності 2/5 частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель (квартира АДРЕСА_3 ) на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 19.12.2015 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Соляник А.В., по р.№5074./а.с.27 т.1/
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є власниками по 1/3 частці кожний квартири АДРЕСА_4 згідно свідоцтва про право власності на житло від 17.12.2001, виданого Відділом приватизації житла управління житлово-комунального господарства м.Полтави./а.с.28 т.1/
Відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи квартира АДРЕСА_5 складає 14/50 частки житлового будинку з господарськими спорудами, що підтверджується довідкою ПП Полтавського бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» №7271 від 01.07.2021.
У вказаному житловому будинку наявні самовільно збудовані прибудова літ. «а9», загальною площею 25 кв.м та гараж літ. «М».
Згідно рішення Виконавчого комітету Полтавської міської ради народних депутатів №136 від 12.03.1980 за домоволодінням по АДРЕСА_1 зареєстровано земельну ділянку площею 1002 кв.м./а.с.30 т.1/
Відповідно до даних технічного паспорту, виготовленого 27.01.2021 за станом на 20.11.2020, одноповерховий житловий будинок АДРЕСА_1 складається з трьох груп приміщень, які мають ізольовані окремі входи.
До третьої групи приміщень (квартира АДРЕСА_2 ), які належать позивачці, належить у житлового будинку літ «А-1»: кімната 3-1 площею 31,1, кв.м, кухня 3-2 площею 13,3 кв.м., кухня 3-3 площею 9,8 кв.м, санвузел 3-4 площею 3,1 кв.м, коридор 3-5 площею 7,6 кв.м, та господарські будівлі: літня кухня літ. «Б», огорожа №2.
Відповідно до висновку експертів Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.засл. проф. М.С. Бокаріуса» №873/874 від 31.03.2022 за результатами проведення комплексної судової будівельно технічної та земельно технічної експертизи по цивільній справі №552/116/21 установлено, що при умові прокладання трубопроводу водопостачання до квартири АДРЕСА_2 безпосередньо через земельну ділянку, що знаходиться в особистому користуванні співвласника ОСОБА_1 , є можливим виділити в натурі та в окремий об'єкт нерухомого майна належну ОСОБА_1 частку 8/25 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , за виключенням гаражів літ. «К» та літ. «М»./а.с.47-82 т.2/
Відповідно до висновку експертів Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» №1719/1720 від 24.08.2022 за результатами проведення додаткової комплексної судової будівельно технічної та земельно технічної експертизи по цивільній справі №552/116/21 встановлено, що враховуючи дані листа КП ПОР «Полтававодоканал» від 05.05.2022 №П39/2/24-08 є можливим виділити в натурі та в окремий об'єкт нерухомого майна належну ОСОБА_1 частку 8/25 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 при умові подальшого узаконення площі самозахвату./а.с.125-135 т.2/
Відмовляючи у задоволенні позову щодо виділення ОСОБА_1 у натурі частки нерухомого майна, суд першої інстанції виходив з підстав відсутності умов для такого виділу, оскільки матеріали справи не містять висновків про можливість виділення в натурі частки об'єкта нерухомого майна іншим співвласникам домоволодіння. Крім того, судом встановлено наявність самочинних добудов, здійснених позивачкою, та відсутність підтверджуючих документів її права користування земельною ділянкою, частина площі якої є самозахватом.
При вирішені питання розподілу судових витрат районний суд виходив з критеріїв розумності їх розміру, конкретних обставин справи, складності справи та обсяг наданих відповідачам адвокатських послуг. Щодо судових витрат, понесених позивачкою, у тому числі на правничу допомогу, то суд вважав, що вони не підлягають відшкодуванню, оскільки у задоволенні позову відмовлено.
Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Статтею 355 ЦК України встановлено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Відповідно частини першої статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Згідно зі статтею 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Частиною третьою статті 358 ЦК України встановлено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Відповідно до частини третьої статті 370 ЦК України виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Порядок поділу спільного майна встановлено у статтях 367 та 372 ЦК України.
Статтею 367 ЦК України визначено, що майно, яке є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
За статтею 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 квітня 2025 року у справі №357/3145/20 вказала, що поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні тим, що у разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється. Натомість у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається.
Районний суд, мотивуючи відмову в позові відсутністю висновків про можливість виділення в натурі частки об'єкта нерухомого майна іншим співвласникам домоволодіння, помилково не звернув увагу, що спірний будинок складається із трьох груп приміщень, які мають ізольовані окремі входи, та фактично складається із трьох окремих квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , які відповідають часткам співвласників домоволодіння.
На території земельної ділянки існують огорожі № та АДРЕСА_6 , що розмежовуються територію між співвласниками вказаних квартир.
Житлові приміщення, які належать ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_2 ) забезпечені мережами електро-, газо- водопостачання та водовідведення.
При цьому інші співвласники будинку у розглядуваній справі не заявляли вимог щодо виділу в натурі їх часток.
Самочинно збудовані позивачкою прибудова літ. «а9», загальною площею 25 кв.м, та гараж літ. «М» не увійшли в частку співвласника домоволодіння та щодо їх виділу позивачкою вимог не заявлено.
Експертом за результатами проведення додаткової експертизи №1719/1720 від 28.08.2022 встановлено, що рішенням Полтавської міської ради народних депутатів №136 від 12.03.1980 за будинком закріплена земельна ділянка, площею 1 002 кв.м, проте земельна ділянка, яка знаходиться у фактичному користуванні співвласників становить 1 090 кв.м, а тому виділ частки позивачки є можливим при умові подальшого узаконення площі самозахвату.
Водночас позивачкою заявлені вимоги щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою, площею саме 1 002 кв.м, згідно із запропонованим експертом у висновку №873/874 від 31.03.2022 варіантом №4.
Із огляду на наявність рішення Полтавської міської ради народних депутатів №136 від 12.03.1980 та принцип єдності юридичної долі земельної ділянки і розташованого на ній об'єкту нерухомого майна, закріплений, зокрема у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України, суд першої інстанції помилково вказав на відсутність доказів набуття позивачкою права користування земельною ділянкою.
Встановлюючи порядок користування земельною ділянкою, суд має лише визначити умови, на яких співвласники використовуватимуть цю ділянку з метою забезпечення ефективної реалізації ними своїх прав щодо користування майном. Будь-яких вимог, пов'язаних із розпорядженням земельною ділянкою, чи правом власності на неї, суд у цій справі не вирішує.
З огляду на право позивачки на виділ в натурі належної їй частки в об'єкті нерухомого майна і припинення для неї права часткової власності, з урахуванням розміщення будівель та споруд, їх планування і розміри приміщень в житловому будинку, з метою забезпечення належної експлуатації, колегія суддів погоджується із запропонованим варіантом №4 експертизи щодо визначення порядку користування земельною ділянкою площею 1002 кв.м. по АДРЕСА_1 , виділивши в користування позивачки земельну ділянку площею 341 кв.м.
Інша частина земельної ділянки (1002 - 341=661) залишається у користування відповідачів, як співвласників, та за відсутністю їх вимог суд не визначає порядок користування нею між ними. Позивачка ж не наділена правом вимагати встановлення порядку користування між останніми, а тому в цій частині в позові їй слід відмовити.
Враховуючи, що апеляційний суд дійшов висновку щодо скасування рішення та задоволення позовних вимог, підлягають скасуванню додаткове рішення щодо розподілу судових витрат та ухвала про відмову у стягненні судових витрат.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в її інтересах представником- адвокатом Бибиком Володимиром Анатолійовичем, - задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м.Полтави від 21 квітня 2023 року - скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділ в натурі частки житлового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою - задовольнити частково.
Виділити ОСОБА_1 в натурі в окремий об'єкт нерухомого майна 8/25 часток житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 у складі приміщень житлового будинку літ «А-1», а саме: коридор 3-5 площею 7,6 кв.м, санвузел 3-4 площею 3,1 кв.м, кухня 3-3 площею 9,8 кв.м, кухня 3-2 площею 13,3 кв.м, кімната 3-1 площею 31,1, кв.м, та господарські будівлі: літня кухня літ. «Б», огорожа №2.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на виділену в окремий самостійний об'єкт нерухомого майна частку житлового будинку літ «А-1», що розташований по АДРЕСА_1 та складається із наступних приміщень: коридору 3-5 площею 7,6 кв.м, санвузла 3-4 площею 3,1 кв.м, кухні 3-3 площею 9,8 кв.м, кухні 3-2 площею 13,3 кв.м, кімнати 3-1 площею 31,1, кв.м, господарські будівлі: літня кухня літ. «Б», огорожа №2.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на вказане майно.
Виділити ОСОБА_1 у користування земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 , згідно із варіантом №4 висновку експертів №873/874 від 31 березня 2022 року, а саме: земельну ділянку площею 341 кв.м, як зазначено на схемі жовтим кольором. Межі земельної ділянки особистого користування площею 341 кв.м, проходять в точках: А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, Є, А.
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Додаткове рішенням Київського районного суду м.Полтави від 01 травня 2023 року- визнати таким, що втрачає чинність.
Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 01 травня 2023 року - скасувати.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 07.10.2025.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак