Житомирський апеляційний суд
Справа 935/1697/22
Категорія 68
Додаткова постанова
Іменем України
02 жовтня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Коломієць О.С., Григорусь Н.Й.,
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи
заяву представника ОСОБА_1 адвоката Ленського Ігоря Олексійовича про ухвалення додаткового судового рішення
у цивільній справі №935/1697/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна колишнього подружжя
Позивач ОСОБА_1 через представника адвоката Ленського Ігоря Олексійовича звернувся до суду з заявою (клопотанням) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат. Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16 000 грн, а також стягнути сплачений судовий збір у сумі 1 816,80 грн.
Заява обґрунтована тим, що постановою Житомирського апеляційного суду від 17 вересня 2025 року апеляційна скарга позивача частково задоволена, а у задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовлено. При зверненні до апеляційного суду позивачем сплачений судовий збір у сумі 1 816,80 грн, але у постанові апеляційного суду не вирішено питання судових витрат. Під час судових дебатів у судовому засіданні Житомирського апеляційного суду представником позивача було заявлено про надання суду протягом п'яти днів із дня ухвалення судом судового рішення доказів про понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в зв'язку з розглядом справи в апеляційному суді. За виконану адвокатом роботу, обсяг якої викладений у розрахунку від 17 вересня 2025 року, позивачем сплачено загалом 16 000 грн, що підтверджується квитанціями від 09 жовтня 2024 року №81 та від 17 вересня 2025 року №95.
Від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Сірої А.В. надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги. Відповідач через свого представника просить зменшити розмір, заявлених до стягнення з ОСОБА_2 витрат ОСОБА_1 на правову допомогу з 16 000 грн до 6 000 грн. Заперечення аргументовані тим, що відповідно до розрахунку адвокатом Ленським І.О. було витрачено три години та вартість за послугу на складання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції становить 3 000 грн. Проте, нарахування такої суми не є співмірним із складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт. Адвокат Ленський І.О. представляв інтереси позивача в суді першої інстанції, а тому був обізнаний щодо обставин справи, сформував та узгодив з клієнтом правову позицію по справі, а відтак складання апеляційної скарги не вимагало від представника позивача значного аналізу норм права у цьому випадку, пошуку судової практики та часу на вивчення матеріалів справи, що свідчить про завищеність заявленого часу до обсягу виконаної роботи. Крім того, апеляційна скарга позивача за своїм змістом викладена на 2-х сторінках, що додатково підтверджує неспівмірність заявленого часу з фактичним обсягом виконаної роботи. Щодо наданої послуги, а саме, підготовка до судового засідання, участь в судовому засіданні Житомирського апеляційного суду від 29 січня 2025 року, відповідно до якої заявлено кількість витрачених годин, яка складає три години. Заявлена витрата часу тривалістю у три години є завищеною та не є співмірною з складністю справи та виконаною адвокатом роботою і часом, витраченим на виконання відповідних робіт. Відповідно до протоколу судового засідання від 29 січня 2025 року, що міститься в матеріалах справи, судове засідання тривало менше однієї години, а саме 43 хвилини (розпочалося о 9 год. 00 хв та завершилось о 9 год 43 хв.), та не вимагало значної кількості часу на підготовку до судового засідання, так як фактичні обставини справи були встановлені судом першої інстанції та правова позиція сторони позивача була сформована заздалегідь. Щодо наданої послуги, а саме: підготовка до судового засідання, участь в судовому засіданні Житомирського апеляційного суду від 02 квітня 2025 року, відповідно до якої заявлено кількість витрачених годин, яка складає чотири години. Відповідно до протоколу судового засідання від 02 квітня 2025 року, що міститься в матеріалах справи, судове засідання від 02 квітня 2025 року тривало менше однієї години, а саме, 53 хвилини (розпочалося о 15 год. 41 хв. та завершилось о 16 год 34 хв.). Заявлена витрата часу тривалістю у чотири години є завищеною та не є співмірною з складністю справи та виконаними адвокатом роботами і часом витраченим на виконання відповідних робіт, а також не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру. Щодо наданої послуги, а саме: підготовка до судового засідання, участь в судовому засіданні Житомирського апеляційного суду від 17 вересня 2025 року, відповідно до якої заявлено кількість витрачених годин, яка складає чотири години. Відповідно до протоколу судового засідання від 17 вересня 2025 року, що міститься в матеріалах справи, судове засідання тривало одну годину вісімнадцять хвилин (розпочалося о 11 год. 16 хв. та завершилось о 12 год. 34 хв.). Заявлена витрата часу тривалістю у чотири години є завищеною та не є співмірною з складністю справи та виконаними адвокатом роботами і часом витраченим на виконання відповідних робіт, а також не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру. Заявлені в клопотанні вимоги щодо стягнення понесених позивачем витрат на правничу допомогу під час апеляційного розгляду справи в сумі 16 000 грн є завищеними та такими, що не є співмірними з складністю справи та виконаними адвокатом роботами, а також часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, а тому підлягають зменшенню відповідно до частини п'ятої ст.137 ЦПК України. Наголошено на тому, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. У додатковій постанові ВС від 20 грудня 2023 року в справі №569/20104/21 колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначила, що кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому за наведеними положеннями ст.134 ЦПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені. За вказаних обставин вирішення питання стосовно витрат, які заявники понесли у судах першої та апеляційної інстанцій, має вирішуватися з урахуванням положень частини другої ст.134 ЦПК України, а саме того, чи подавала особа відповідний розрахунок до цього суду. В даному випадку позивачем разом із апеляційною скаргою не було подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які скаржник вже поніс і очікує понести в зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції, та судового збору, сплаченого за подану апеляційну скаргу) колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до пункту третього частини першої ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частина третя ст.270 ЦПК України).
За положеннями частини першої ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. За нормами п.1 частини третьої ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Із матеріалів справи вбачається та апеляційним судом встановлено, постановою Житомирського апеляційного суду від 17 вересня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_2 залишені без задоволення, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково. Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 30 серпня 2024 року змінено: виключено з резолютивної частини абзац другий про визнання автомобіля, житлового будинку, цеху по обробці граніту та земельних ділянок об'єктами права спільної сумісної власності; зменшено розмір грошової компенсації за відхилення від рівності часток, який належить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , з 106 407 грн до 53 203,50 грн. Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 30 серпня 2024 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору в сумі 7 939 грн 20 коп. скасовано та ухвалене в цій частині нове. Компенсовано ОСОБА_1 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір у сумі 7 939 грн 20 коп. У решті рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 30 серпня 2024 року залишено без змін. Додаткове рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 вересня 2024 року залишено без змін.
Отже, при перегляді рішення суду першої інстанції від 30 серпня 2024 року в апеляційному порядку, судом не вирішено питання судового збору за подання ОСОБА_1 апеляційної скарги при зміні цього рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги позивача.
Відповідно до частини першої ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (зміст частини тринадцятої ст.141 ЦПК України).
При поданні апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1 816,80 грн (а.с.173 т.2).
Постановою Житомирського апеляційного суду від 17 вересня 2025 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на основне та додаткове рішення задоволена частково. Рішення суду першої інстанції від 30 серпня 2024 року в оскарженій ОСОБА_1 частині змінено та в цій частині його апеляційна скарга задоволена.
Відповідач ОСОБА_2 є особою, якій встановлена 2-а група інвалідності. (а.с.161 т.2). Пунктом 9 частини першої ст.5 Закону України «Про судовий збір» відповідач звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
За таких обставин, позивачу ОСОБА_1 слід компенсувати судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 816,80 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, приймаючи до уваги ту обставину, що апеляційним судом у постанові від 17 вересня 2025 року питання судового збору за подання позивачем апеляційної скарги не вирішено. Отже, апеляційний суд компенсує ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 816,80 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, оскільки його апеляційна скарга на основне рішення фактично задоволена у повному обсязі.
Разом із тим, відповідно до частини восьмої ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Із матеріалів справи вбачається, що у своїй апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи в апеляційному суді, та в судовому засіданні 17 вересня 2025 року до закінчення судових дебатів представник позивача зробив заяву про надання суду протягом п'яти днів з дня ухвалення апеляційним судом судового рішення доказів про витрати позивача на професійну правничу допомогу, яка останньому надана у зв'язку з переглядом справи в апеляційному порядку.
Постанова Житомирським апеляційним судом ухвалена 17 вересня 2025 року.
19 вересня 2025 року, тобто впродовж п'яти днів після ухвалення судом апеляційної інстанції постанови від 17 вересня 2025 року, через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 адвокат Ленський І.О. подав заяву (клопотання) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат із доказами на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу в зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Отже, з додержанням порядку частини восьмої ст.141 ЦПК України позивачем заявлено про стягнення витрат за надання професійної правничої допомоги та подані докази у підтвердження їх розміру.
Відповідно до положень частин другої та третьої ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною четвертою ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята ст.137 ЦПК України).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 постанови Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року в справі №905/1795/18).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року в справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою ст.137 ЦПК України.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року в справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року в справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року в справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року в справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір є обґрунтованим.
Для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
За таких обставин, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
Так, надання та отримання позивачем послуг підтверджується договором про надання правової допомоги від 21 липня 2022 року, укладеним між ОСОБА_1 (клієнтом) та адвокатом Ленським Ігорем Олексійовичем, де у пп.2 п.3 зазначено, що гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи та загальна сума яких узгоджені сторонами в розрахунку вартості правової допомоги (а.с.104-106 т.2).
Відповідно до розрахунку вартості правової допомоги від 17 вересня 2025 року, в спорі з ОСОБА_2 про поділ майна колишнього подружжя адвокатом Ленським І.О. надано, а позивачем ОСОБА_1 прийнято правову допомогу наступного змісту (послуги): жовтень 2024 року - складання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції - 3 год *1 000 =3 000 грн (вартість послуги); 29 січня 2025 року - підготовка до судового засідання, участь в судовому засіданні Житомирського апеляційного суду - 3 год*1 000=3 000 грн (вартість послуги); 02 квітня 2025 року - підготовка до судового засідання, участь у судовому засіданні Житомирського апеляційного суду - 4 год*1 000=4 000 грн (вартість послуги); травень 2025 року - ознайомлення з матеріалами справи та технічним записом судових засідань - 2 год*1 000=2 000 грн (вартість послуги); 17 вересня 2025 року - підготовка до судового засідання, участь в судовому засіданні Житомирського апеляційного суду - 4 год*1 000=4 000 грн (вартість послуги), всього 16 000 грн. Розрахунок вартості правової допомоги підписаний обома сторонами договору.
Згідно з квитанціями від 09 жовтня 2024 року №81 та від 17 вересня 2025 року №95 позивач ОСОБА_1 відповідно до договору від 21 липня 2022 року сплатив адвокату Ленському І.О. за правову допомогу кошти у сумі 16 000 грн (а.с.115).
Ураховуючи критерій реальності адвокатських витрат, характер виконаних адвокатом робіт, виходячи з конкретних обставин справи, заперечення сторони відповідача, керуючись принципами справедливості та верховенства права, колегія суддів дійшла висновку, що судові витрати за послуги з професійної правничої допомоги в сумі 16 000 грн у цьому випадку є завищеними порівняно з співмірністю і складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданих ним послуг, а тому їх розмір може бути зменшений до 10 000 грн.
Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про часткове задоволення заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ленського І.О. про стягнення судових витрат за правничою допомогою, яка надана в суді апеляційної інстанції. Сума 10 000 грн відповідає складності справи про поділ майна колишнього подружжя, вчиненим адвокатом позивача процесуальним діям та є справедливою, виходячи із дійсності, необхідності та неминучості послуг, а тому підлягає до стягнення. У стягненні решти суми (6 000 грн) відмовляється.
Керуючись ст.ст.141,259,270,381-384 ЦПК України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Ленського Ігоря Олексійовича задовольнити частково.
Компенсувати ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 816 грн 80 коп. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
У задоволенні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуюча Судді: