Справа № 161/2108/25 Провадження №11-кп/802/399/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
07 жовтня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 березня 2025 року, яким -
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта середня спеціальна, неодружений, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , раніше неодноразово судимий, востаннє 29.11.2023 Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч.4 ст.185, ст.71, ч.4 ст.70 КК України до 6 років позбавлення волі, ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 03.06.2024, на підставі ст.81-1 КК України звільнений умовно-достроково строком на 5 років 3 місяці 4 дні для проходження військової служби за контрактом,-
визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, та йому призначено покарання:
- за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців;
- за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, визначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.11.2023, та остаточно визначено до відбуття ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_8 визначено рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.
Зараховано ОСОБА_8 , відповідно до вимог ст.72 КК України в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 12.11.2024 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 до обвинуваченого ОСОБА_8 про стягнення матеріальної шкоди задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_8 в користь потерпілого ОСОБА_9 матеріальну шкоду в сумі 45957 (сорок п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) гривень 60 копійок.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 до обвинуваченого ОСОБА_8 про стягнення матеріальної шкоди задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_8 в користь потерпілого ОСОБА_10 матеріальну шкоду в сумі 4766 (чотири тисячі сімсот шістдесят шість) гривень 67 копійок.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 до обвинуваченого ОСОБА_8 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_8 в користь потерпілого ОСОБА_11 матеріальну шкоду в сумі 7003 (сім тисяч три) гривні 33 копійки та моральну шкоду в сумі 10000 (десять тисяч) гривень, а всього 17003(сімнадцять тисяч три) гривні 33 копійки.
Стягнуто з ОСОБА_8 в користь потерпілого ОСОБА_11 процесуальні витрати (витрати на правову допомогу) в сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 до обвинуваченого ОСОБА_8 про стягнення матеріальної шкоди задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_8 в користь потерпілого ОСОБА_12 матеріальну шкоду в сумі 12581 (дванадцять тисяч п'ятсот вісімдесят одна) гривень 64 копійки.
Вироком вирішено питання про судові витрати, речові докази та арешт майна.
Згідно вироку суду ОСОБА_8 визнаний винним в тому, що він у період часу з 22 години 20 хвилин 13.09.2024 до 16 години 00 хвилин 19.09.2024 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) у с.Богушівка Луцького району Волинської області він, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом і метою таємного викрадення чужого майна, знаходячись на території домоволодіння ОСОБА_13 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , за відсутності визначених законом підстав і в порушення встановленого законом порядку шляхом незаконного проникнення на територію вказаного домоволодіння і до житлового будинку ОСОБА_13 , яким користувався ОСОБА_12 , незаконно проникнув до гаражного приміщення вказаного житлового будинку, звідки таємно викрав належне ОСОБА_12 майно: шуруповерт марки «Einhell» модель «TE-CD 18» вартістю 1583 гривні 33 копійки, акумуляторний ударний шуруповерт марки «DeWalt» моделі «DCF885» вартістю 4106 гривень 98 копійок, циркулярну пилу марки «Makita» моделі «HS7601» вартістю 3666 гривень 33 копійки, лазерний рівень марки «DEKO» моделі «HV-LL12» вартістю 1850 гривень, кутову шліфувальну машину марки «BOSCH» моделі «GWS 750S» вартістю 1375 гривень, якими розпорядився на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_12 майнову шкоду в розмірі 12581 гривня 64 копійки.
Таким чином, ОСОБА_8 інкримінується таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану і поєднане з проникненням у інше приміщення, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Окрім цього, він же, 02.10.2024 приблизно о 02 годині 00 хвилин у с.Боголюби Луцького району Волинської області, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом і метою таємного викрадення чужого майна, знаходячись на території домоволодіння ОСОБА_14 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , за відсутності визначених законом підстав і в порушення встановленого законом порядку шляхом незаконного проникнення на територію вказаного домоволодіння і відкривання дверей гаражного приміщення ОСОБА_14 , незаконно проникнув до вказаного гаражного приміщення, звідки таємно викрав належне ОСОБА_14 майно: духову шафу марки «BOSCH» модель «HBA534BB0» вартістю 15631 гривень, мікрохвильову піч марки «BOSCH» модель «BFL524MS0» вартістю 13506 гривень, тример марки «Worx» модель “nitro» WG186E.92 вартістю 10958 гривень, акумуляторну батарею марки «Worx» вартістю 4424 гривень, акумуляторну батарею марки «Worx» вартістю 4424 гривень, мийку високого тиску марки «Karcher» модель «K5» вартістю 8841 гривень 60 копійок, генератор марки «FOGO» модель «F3001iS» вартістю 34577 гривень, бензиновий генератор марки «Kraft» модель «DELE KD130» вартістю 17745 гривень, бензиновий генератор марки «Kraft» модель «DELE KD130» вартістю 17745 гривень, змішувач термостатичний марки «Grohtherm 2000» артикул 3446001 вартістю 19770 гривень, акумуляторний ударний гвинтоверт марки «Dnipro-M» модель «DTD-201BC ULTRA» вартістю 2502 гривень 50 копійок, якими розпорядився на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_14 майнову шкоду в розмірі 150124 гривні 10 копійок.
Таким чином, ОСОБА_8 інкримінується таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану і поєднане з проникненням у інше приміщення, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Крім цього, він же, 09.10.2024 приблизно о 01 годині 00 хвилин у м.Луцьку Волинської області, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом і метою таємного викрадення чужого майна, знаходячись на території Виробничо-комерційної фірми «Амур» ЛТД ТЗОВ, розташованої за адресою: вул.Стрілецька, 79, м.Луцьк Волинської області, за відсутності визначених законом підстав і в порушення встановленого законом порядку, шляхом незаконного проникнення на вказану територію і в нежитлове приміщення Виробничо-комерційної фірми «Амур» ЛТД ТЗОВ, розташоване за адресою: вул.Стрілецька, 79, м.Луцьк Волинської області, яким на праві оренди користувався ОСОБА_9 , незаконно проникнув до вказаного нежитлового приміщення, звідки таємно викрав належне ОСОБА_9 майно: кухонний міксер марки «Dynamic» моделі «DMX 410» вартістю 23000 гривень, акустичну колонку марки «Sonos One Gen2» вартістю 6816 гривень 67 копійок, ноутбук марки «НР» моделі «Probook 4510S» вартістю 1790 гривень, шабельну пилу марки «Дніпро-М» моделі «DRS-200» вартістю 1860 гривень, батарею акумуляторну марки «Дніпро-М» моделі «ВР-240» вартістю 1403 гривні 67 копійок, акустичну колонку марки «JBL» моделі «GO 2» вартістю 543 гривні 33 копійки, зарядний пристрій для акумулятора марки «Дніпро-М» моделі «FC-230» вартістю 583 гривні 33 копійки, перфоратор марки «Expert» моделі «ZIC-3L-26a» вартістю 1016 гривень 67 копійок, зварювальний апарат марки «Дніпро-М» моделі «САБ-258» вартістю 2499 гривень 50 копійок, ударний дриль марки «DWT» моделі «SBM-500 VS» вартістю 750 гривень, ексцентрикову шліфувальну машину марки «Dnipro-M» моделі «PE-50S» вартістю 1516 гривень 33 копійки, ящик для інструментів марки «Dnipro-M» моделі «S-BOX BC500» вартістю 4178 гривень 10 копійок, якими розпорядився на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_9 майнову шкоду в розмірі 45957 гривень 60 копійок.
Таким чином, ОСОБА_8 інкримінується таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану і поєднане з проникненням у інше приміщення, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Окрім цього, він же 11.10.2024 приблизно о 05 годині 18 хвилин у м.Луцьку Волинської області діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом і метою таємного викрадення чужого майна, знаходячись на прибудинковій території багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , за відсутності визначених законом підстав і в порушення встановленого законом порядку, шляхом пошкодження велосипедного тросового замка таємно викрав належне ОСОБА_10 майно - велосипед марки «Schwinn Mesa 2» вартістю 4766 гривень 67 копійок, яким розпорядився на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_10 майнову шкоду в розмірі 4766 гривень 67 копійок.
Таким чином, ОСОБА_8 інкримінується таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Окрім цього, він же, 13.10.2024 приблизно о 02 годині 00 хвилин у м.Луцьку Волинської області, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом і метою незаконного заволодіння чужим майном, знаходячись на 6 поверсі багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом зловживання довірою ОСОБА_11 , що виразилось в проханні та отриманні дозволу на здійснення телефонного дзвінка з мобільного телефону ОСОБА_11 , незаконно заволодів належним ОСОБА_11 майном - мобільним телефоном марки «POCO» модель «X5 Pro» ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 вартістю 7003 гривні 33 копійки, яким розпорядився на власний розсуд і не повернув його власнику, заподіявши ОСОБА_11 майнову шкоду в розмірі 7003 гривні 33 копійки.
Таким чином, ОСОБА_8 інкримінується заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Окрім цього, він же, 28.10.2024 приблизно о 22 годині 45 хвилин у с.Струмівка Луцького району Волинської області, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом і метою таємного викрадення чужого майна, знаходячись на прибудинковій території багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , за відсутності визначених законом підстав і в порушення встановленого законом порядку, шляхом вільного доступу таємно викрав належний ОСОБА_15 велосипед марки «Columbus» модель «Safarі CSX» вартістю 6463 гривні 33 копійки, яким розпорядився на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_15 майнову шкоду в розмірі 6463 гривні 33 копійки.
Таким чином, ОСОБА_8 інкримінується таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Окрім цього, він же, 02.11.2024 приблизно о 05 годині 00 хвилин у м.Луцьку Волинської області, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом і метою таємного викрадення чужого майна, знаходячись на території багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , за відсутності визначених законом підстав і в порушення встановленого законом порядку незаконно проникнув в коридор першого поверху вказаного багатоквартирного житлового будинку, звідки таємно викрав належне ОСОБА_16 майно - велосипед марки «UP WAVE» вартістю 3766 гривень 67 копійок, яким розпорядився на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_16 майнову шкоду в розмірі 3766 гривень 67 копійок.
Таким чином, ОСОБА_8 інкримінується таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану і поєднане з проникненням у інше приміщення, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.
У поданій апеляційній скарзі захисник, не оспорюючи фактичних обставин справи, кваліфікацію дій обвинуваченого, вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального процесуального та кримінального законів, невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочинів і особі обвинуваченого, безпідставного та невмотивованого призначення покарання без застосування до обвинуваченого вимог ст.ст. 69, 69-1 КК України. Зазначає, що судом при постановлені вироку та обрані виду і міри покарання обвинуваченому порушено вимоги ст.65 КК України. Вказує на ряд пом'якшуючих обстави: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, часткове добровільне відшкодування завданого збитки, та відсутність обставин, що обтяжують покарання. Відтак вважає, з огляду на вимоги ст. 69-1 КК України, судом необґрунтовано визначено міру покарання. Просить вирок суду першої інстанції змінити та призначити ОСОБА_8 покарання із застосуванням ст.ст. 69, 69- 1 КК України. В решті вирок залишити без змін.
В запереченні на апеляційну скаргу прокурор вказує на обґрунтованість вироку суду першої інстанції, тому просить залишити скаргу без задоволення. При цьому зазначає, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, останнім не повністю відшкодовано збитки потерпілим, а лише частково, шляхом добровільної видачі слідчому велосипедів, відтак відсутні правові підстави для застосування положень ст.ст. 69, 69-1 КК України.
Заслухавши доповідача який виклав суть вироку суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, міркування захисника та обвинуваченого, які, кожен зокрема, підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, прокурора, який апеляційну скаргу заперечив та просив залишити вирок без змін, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновок про винуватість ОСОБА_8 у вчинені злочинів, за які його засуджено, обґрунтовано зроблений судом в порядку ч.3 ст.349 КПК України, що по суті в апеляційній скарзі не заперечується.
Кваліфікація злочинних дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України є правильною і також не оскаржується.
Переглядаючи вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги захисника, в частині пом'якшення покарання обвинуваченому, шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 ст.ст.69, 69-1 КК України, апеляційний суд вважає такі доводи необґрунтованими з огляду на таке.
Частиною 2 статті 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Приписами ч.1 ст.65 КК України регламентовано, що суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Положення ч.2 ст.65 КК України визначають, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Визначені цією нормою Кодексу загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного і доцільного заходу примусу, яке б ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави і суспільства. Відповідно до вказаних засад особі, яка вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципу співмірності, цей захід примусу за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
З огляду на ці положення кримінального закону при призначенні покарання суд має враховувати не тільки межі караності діяння, встановлені у відповідній санкції статті (частині статті) Особливої частини КК України, а й норми Загальної частини цього Кодексу, в яких регламентуються цілі, система покарань, підстави, порядок та особливості застосування окремих його видів, а також регулюються питання, пов'язані з призначенням покарання, що можуть вплинути на вибір (обрання) судом певних його виду і розміру.
Вказані вимоги закону при призначенні покарання ОСОБА_8 місцевим судом дотримані.
Як убачається з вироку місцевого суду, призначаючи ОСОБА_8 вид та розмір покарання, суд першої інстанції, дотримуючись наведених вимог кримінального закону, належним чином урахував усі обставини кримінального провадження, у тому числі ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини їх вчинення, дані про особу винного, який визнав свою винуватість, має постійне місце проживання, даних про негативну характеристику немає, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Місцевий суд обґрунтовано відніс до обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_8 , щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та часткове добровільне відшкодування завданого збитку.
А тому, врахувавши наведені обставини у їх сукупності, місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку про призначення обвинуваченому покарання як за ч.4 ст.185 КК України, так і за ч.2 ст.190 КК України, у виді позбавлення волі, а статочне покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань.
Враховано судом першої інстанції і те, що ОСОБА_8 вчинив злочини, будучи умовно-достроково звільненим від покарання, призначеного за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.11.2023, тому, на підставі ч.1 ст.71 КК України, до остаточного покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність в даному випадку підстав для застосування до обвинуваченого положень ст.69 КК України, а також ст.69-1 КК України, враховуючи обставини вчинених злочинів, кількість епізодів злочинної діяльності, впродовж короткого проміжку часу, лише часткове відшкодування завданих збитків, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, тому вид та розмір покарання, призначений ОСОБА_8 , відповідає принципам законності, невідворотності та співмірності, і є достатнім для досягнення цілей покарання, у зв'язку з чим відповідні доводи апеляційної скарги є неспроможними та не можуть бути задоволеними.
Суд апеляційної інстанції вважає, що врахувавши сукупність зазначених обставин, суспільну небезпеку вчинених злочинів, конкретні обставини їх вчинення, характеристику особи обвинуваченого, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі, яке необхідно відбувати реально.
В даному випадку, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_8 , обставини, які пом'якшують його покарання, не знижують істотно ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, а тому не можуть слугувати підставами для застосування щодо нього положень ст.69 КК України.
Призначене судом ОСОБА_8 покарання повністю відповідає ступеню тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень і на думку суду апеляційної інстанції повністю відповідає меті й принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, яке в даному випадку є адекватним характеру вчинених обвинуваченим дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Є безпідставними доводи сторони захисту про призначення обвинуваченому покарання з врахуванням ст.69-1 КК України.
Приписами ст.69-1 КК України регламентовано, що за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Положеннями ч.1 ст.66 КК України визначено, що при призначенні покарання обставинами, які його пом'якшують, визнаються: 1) з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; 2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди.
Разом з тим, згідно з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_8 не відшкодував потерпілим ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 заподіяну шкоду, а тому апеляційний суд не вбачає законних підстав для зменшення обвинуваченому призначеного місцевим судом покарання на підставі ст.69-1 КК України.
На думку суду апеляційної інстанції, у даному випадку досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, а також враховано інтереси усіх суб'єктів кримінально-правових відносин.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли б перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та ухвалити законне і обґрунтоване рішення, чи могли бути безумовними підставами для зміни чи скасування судового рішення місцевого суду, апеляційним судом не встановлено.
Підстав для зміни оскаржуваного вироку з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не знаходить.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 березня 2025 року стосовно останнього - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий
Судді