Справа № 761/35669/25
Провадження № 1-кс/761/23222/2025
24 вересня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилучено майна у кримінальному провадженні № 12025100000001054, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 серпня 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
25 серпня 2025 року (здано на пошту 21 серпня 2025 року) на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12025100000001054, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 серпня 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на майно, яке тимчасово вилучене 20 серпня 2025 року під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, а саме на: автомобіль марки «Mercedes-Benz С 300», д.н.з. НОМЕР_1 , 2016 року випуску, чорного кольору, vin: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , який поміщено на спеціальний майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20-Б, шляхом заборони відчуження, користування, розпорядження вказаним майном.
Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025100000001054, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 серпня 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
20 серпня 2025 року під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Mercedes-Benz С 300», д.н.з. НОМЕР_1 , було вилучено та поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20-Б.
20 серпня 2025 року постановою слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту Слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 , вказане тимчасово вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025100000001054 від 20 серпня 2025 року.
На даний час в органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні такого обмежувального заходу як арешт вищевказаного транспортного засобу, оскільки він відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, а також з метою забезпечення проведення судових експертиз.
Розгляд клопотання прокурор ОСОБА_3 просила здійснювати у її відсутність. Клопотання підтримує та просить його задовольнити в повному обсязі.
Власник тимчасово вилученого майна, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі. У відповідності до ст. 172 КПК України, його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, згідно зі статтями 131 та 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за ознаками вчинення якого здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025100000001054 від 20 серпня 2025 року, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також з метою забезпечення проведення під час досудового розслідування експертних досліджень, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно, яке тимчасово вилучене 20 серпня 2025 року під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, а саме на: автомобіль марки «Mercedes-Benz С 300», д.н.з. НОМЕР_1 , 2016 року випуску, чорного кольору, vin: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , який поміщено на спеціальний майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20-Б, шляхом заборони відчуження, користування, розпорядження вказаним майном.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131-132, 170-173, 309-310, 392-393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилучено майна у кримінальному провадженні № 12025100000001054, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 серпня 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке тимчасово вилучене 20 серпня 2025 року під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, а саме на:
автомобіль марки «Mercedes-Benz С 300», д.н.з. НОМЕР_1 , 2016 року випуску, чорного кольору, vin: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , який поміщено на спеціальний майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20-Б, шляхом заборони відчуження, користування, розпорядження вказаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1