Справа № 761/32452/25
Провадження № 3/761/6597/2025
01 жовтня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Хардіна О.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 130 КУпАП,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 20.07.2025 серії ЕПР1 №397062 ОСОБА_1 04.07.2025 року о 10.10 год. рухаючись в м. Києві на вул. Д.Щербаківського, 53, керував транспортним засобом «BMW», д.н.з НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія проводився у лікаря нарколога за адресою: м. Київ, вул. Відпочинку, 18 КМКЛ, що підтверджується висновком лікаря-нарколога №003111, повторно протягом року притягався ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.02.2025 року за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України і такі дії особи кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання, призначене на 01.10.2025 року ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
З огляду на викладене, судом не встановлено поважності причини неявки ОСОБА_1 , що на переконання суду, відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому суд вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення та доказам, долученим до матеріалів, за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №397062 від 20.07.2025 року, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння №003111 від 04.07.2025 року, рапорт від 04.07.2025 року, повідомлення про запрошення до підрозділу поліції від 04.07.2025 року, постанову серії ЕНА №5137470 від 04.07.2025 року за ч.4 ст. 126 КУпАП, постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.02.2025 року за ч.1 ст. 130 КУпАП, відеозапис долучений інспектором патрульної поліції до матеріалів адміністративної справи на DVD-R диску та інші матеріали справи, суд, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.
Так, згідно з п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП настає зокрема, за повторну відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння вчинену протягом року.
Отже, законодавцем визначено, що водій на вимогу працівника поліції зобов'язаний пройти огляд з метою встановлення чи відсутності стану сп'яніння.
Таким чином, дослідивши та проаналізувавши наявні докази у матеріалах справи, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 , повторно протягом року будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та в діях останнього вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, у зв'язку з чим він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції зазначеної статті.
В порядку, визначеному ст. 401 КУпАП суддя вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 401, 130, 245, 251, 252, 266, 280, 283, 284, 285, 294 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн. (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять) грн. 60 коп. на користь держави.
Після закінчення строку встановленої розстрочки строк пред'явлення до примусового виконання постанови в частині накладання адміністративного стягнення в вигляді штрафу - протягом трьох місяців.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Шевченківський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя О.П. Хардіна