СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/2456/25
ун. № 759/1630/25
06 жовтня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Бондарчук М.І., розглянувши у судовому засіданні заяву позивачки за первісним позовом, ОСОБА_1 , про зміну предмета і підстав позову (з назвою «Заява про збільшення позовних вимог») у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів,
У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів.
08 серпня 2025 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, призначив судове засідання на 06 жовтня 2025 року.
24 вересня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну предмета і підстав позову (з назвою «Заява про збільшення позовних вимог»).
Заява мотивована тим, що за час розгляду справи позивачка за первісним позовом понесла додаткові витрати на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: ноутбук ASUS TUF A15 FA507NV-LP025 вартістю 43 699,00 гривень; витрати на оздоровлення та відпочинок дитини вартістю 48 000,00 гривень.
З урахуванням викладеного, просила збільшити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_2 додаткові витрати на дитину в сумі 33 850,00 гривень.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши вказану заяву, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є диспозитивність.
Принцип диспозитивності полягає, зокрема, у тому, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19, від 09.07.2020 у справі № 922/404/19.
Отже, оскільки під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві, то доповнення позову іншою немайновою вимогою не є збільшенням розміру позовних вимог. Таке доповнення є пред'явленням нового позову з іншим предметом та підставами. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Тому в разі надходження до суду заяви про збільшення позовних вимог, яка за сутнісно такою заявою не є, суд, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати таку заяву як: подання іншого (ще одного) позову, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Отже, чинне законодавство передбачає можливість зміни або предмету позову, або його підстави. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
У доктрині цивільного процесуального права під предметом позову розуміють певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 916/1764/17 від 13.03.2018.
У справі, що розглядається, предметом первісного позову є вимога про зміну способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від доходу відповідача за первісним позовом. У заяві від 24.09.2025 ОСОБА_1 пред'явила додаткову вимогу про стягнення додаткових витрат на дитину.
Підставою позовної вимоги про зміну способу стягнення аліментів ОСОБА_1 визначила очевидну недостатність аліментів у твердій грошовій сумі, що стягуються з ОСОБА_2 на утримання дитини. Підставою позовної вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину є понесення ОСОБА_1 витрат на придбання ноутбука та оздоровлення дочки.
З огляду на викладене, подану заяву від 24.09.2025 суд розцінює не як заяву про збільшення позовних вимог, а як заяву про зміну предмета і підстав позову.
Пред'явивши позовну вимогу про стягнення додаткових витрат на дитину, ОСОБА_1 одночасно змінила і предмет, і підставу позову, що імперативно заборонено процесуальним законом.
Окрім того, суд акцентує, що заява про зміну предмета і підстав позову подана після закінчення підготовчого засідання, тобто поза межами встановленого законом строку.
За таких обставин у прийнятті до розгляду вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину суд відмовляє.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 13, 49, 258-261, 353ЦПК України, суд
У прийнятті до розгляду вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину відмовити.
Розгляд справи в судовому засіданні відкласти на 23 жовтня 2025 року на 11 годину 30 хвилин у приміщенні Святошинського районного суду міста Києва (м. Київ, вул. Якуба Коласа, 27-а, каб. № 222).
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Кравченко