Справа № 758/12658/25
19 серпня 2025 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кримінальному провадженні №12025100070001783, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.08.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України,
До Подільського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кримінальному провадженні №12025100070001783, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.08.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
В обґрунтування клопотання вказує, що в провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП в м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження №12025100070001783, дані щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
18 серпня 2025 року слідчим відділом Подільського УП ГУ НП у м. Києві повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що він підозрюється у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які перебували за адресою м. Київ, пров. Кузьми Скрябіна, 4, 17.08.2025 приблизно о 11 год. 00 хв., у стані алкогольного сп'яніння, нецензурно виражались у бік оточуючих людей, поводили себе зухвало, чим порушували громадський порядок.
У подальшому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 17.08.2025 у той самий час, яка перебувала у тому самому місці з малолітнім сином ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та її чоловіком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зробила ОСОБА_5 та ОСОБА_7 зауваження, внаслідок чого між останніми виник словесний конфлікт.
Після чого у ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виник спільний злочинний умисел направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.
Так, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що він перебуває у громадському місці, з метою реалізації спільного злочинного умислу, з правого боку підійшов до транспортного засобу марки «CHERY» моделі «QQ» д.н.з. НОМЕР_1 , що на праві власності належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після чого, ОСОБА_5 , перебуваючи біля вказаного транспортного засобу, у салоні якого на водійському сидінні знаходився ОСОБА_10 , з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилося у безпричинному пошкодженні чужого майна, грубо порушуючи громадський порядок, наніс декілька ударів кулаком своєї правої руки по вітровому склу автомобіля марки «CHERY» моделі «QQ» д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого спричинив його пошкодження, а також порушив спокій громадян та загальноприйняті норми поведінки у суспільстві.
В той самий час, до транспортного засобу марки «CHERY» моделі «QQ» д.н.з. НОМЕР_1 , що на праві власності належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , , у салоні якого на водійському сидінні знаходився ОСОБА_10 , з лівого боку підійшла ОСОБА_7 , яка усвідомлюючи, що перебуває у громадському місці, з метою реалізації спільного злочинного умислу, з мотивів явної неповаги до суспільства, з використанням нецензурної лексики почала погрожувати спричиненням акту насильства відносно ОСОБА_8 , тим самим порушивши спокій громадян та загальноприйняті норми поведінки у суспільстві.
Після вчинення вказаних хуліганських дій ОСОБА_5 та ОСОБА_7 місце вчинення злочину покинули.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Враховуючи зазначені обставини, згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; можливості впливати на потерпілу, свідків з метою зміни показів в частині фактичних обставин, вчинення інших кримінальних правопорушень.
Більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу підозрюваного.
Більш м'які запобіжні заходи призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду, тим самим перешкоджаючи здійсненню досудового слідства.
З урахуванням наведених підстав, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, орган досудового розслідування вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти зазначеним ризикам.
Вказаним ризикам може запобігти тільки запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, з мотивів у ньому наведених та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора, просив розглянути можливість застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП в м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження №12025100070001783, дані щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Процесуальне керівництва досудовим розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.
18 серпня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Стороною обвинувачення на підтвердження обґрунтованості підозри та наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України та вказаних у клопотанні долучено: протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 17.08.2025; протокол огляду місця події від 17.08.2025; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17.08.2025; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17.08.2025; протокол допиту потерпілої ОСОБА_8 від 17.08.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 17.08.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 18.08.2025; повідомлення про підозру за ч. 2 ст. 296 КК України ОСОБА_5 ; протокол допиту підозрюваної ОСОБА_7 ; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 ; протокол огляду відео від 18.08.2025; інші матеріали.
Таким чином, із долучених до клопотання та досліджених судом письмових доказів вбачається, що наявні достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Суд також звертає увагу на те, що «обґрунтована підозра», відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилалась сторона обвинувачення у клопотанні та позицію захисту щодо їх недоведеності, слідчий суддя зазначає наступне.
Зокрема, інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України, відповідно до вимог ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, максимальною санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до чотирьох років, тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність відбування покарання у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, підозрюваний може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Також, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину проти громадської безпеки. При цьому, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може здійснювати вплив на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя у відповідності до вимог ст. 178 КПК України враховує відомості про особу підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, з середньою освітою, має на утриманні неповнолітню доньку, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
Згідно з положеннями ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
При цьому, надаючи оцінку твердженню захисника щодо можливості застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, особливості події кримінальних правопорушень (місце, мету, спосіб, засоби вчинення, участь у його вчиненні, тощо), дійшов висновку, що заявлений захисником запобіжний захід не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування. Крім цього, застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначених ризиків.
За таких обставин, враховуючи, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, обґрунтованість підозри, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, оскільки саме такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, зможе у повній мірі запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Крім цього, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, на підозрюваного слід покласти наступні обов'язки: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування з потерпілою та свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись, ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 376, 492 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кримінальному провадженні №12025100070001783, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.08.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 21 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану шляхом перебування у захисних спорудах (укриттях) на випадок оголошення повітряної тривоги.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов'язки:
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
утриматися від спілкування з потерпілою та свідками у кримінальному провадженні;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали та обов'язків визначити у два місяці в межах строку досудового розслідування, тобто до 18 жовтня 2025 року включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, у якому він перебуває під домашнім арештом, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Виконання ухвали покласти на уповноважених осіб СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві.
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважених осіб Подільської окружної прокуратури м. Києва.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1