печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46305/25-к
пр. 1-кс-39104/25
07 жовтня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову старшого слідчого третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Києві ОСОБА_5 від 03.09.2025 р. про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62025100130001166 від 28.02.2025, -
19.09.2025 у провадження Печерського районного суду міста Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову старшого слідчого третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Києві ОСОБА_5 від 03.09.2025 р. про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62025100130001166 від 28.02.2025.
В обґрунтування скарги адвокат зазначає, що вказану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, як наслідок її незаконності та необґрунтованості.
У судове засідання особа, що подала скарга, не з'явилася, про розгляд скарги повідомлена належним чином, згідно з нормами ч.ч. 1, 8 ст. 135, ч. 1 ст. 136 КПК України, про причини неявки суду не повідомлено.
Прокурор/слідчий у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження приходжу до наступного висновку.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Частиною 2 ст. 22 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування потерпілим, його представником, чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Згідно ч.1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч.1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Судовим розглядом встановлено, що 19.09.2025 у провадження Печерського районного суду міста Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову старшого слідчого третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Києві ОСОБА_5 від 03.09.2025 р. про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62025100130001166 від 28.02.2025.
Кримінальним процесуальним кодексом регламентовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування із врахуванням правил судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України (ч. 1 ст. 306 цього Кодексу), для об'єктивного та повного, неупередженого вирішення заявлених вимог, що і є метою судового розгляду. Важливою умовою під час розгляду є участь особи, що звернулася до суду із скаргою, оскільки законодавець передбачив обов'язковість її участі у судовому засіданні, на що прямо вказано у ч. 3 ст. 306 КПК України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поважними причинами неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України) є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, що підлягає з'ясуванню у судовому засіданні. Неврахування таких обставин призводить до передчасності прийнятого рішення та можливого порушення законних прав та інтересів учасників розгляду.
Особі, що звертається із скаргою до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки. Відтак, будучи належним чином повідомленим про розгляд поданої скарги особа, що подала скаргу та адвокат у судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомлено суд, клопотання або заяви не надходили.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Аналізуючи викладене, вбачається, що на час розгляду скарги, заявлені вимоги не підтримуються.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 22, 24, 40, 93, 220, 223, 280, 303, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову старшого слідчого третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Києві ОСОБА_5 від 03.09.2025 р. про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62025100130001166 від 28.02.2025 - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6