Справа № 755/19370/25
Провадження №: 3/755/6366/25
"06" жовтня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Галига І.О., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Самар Дніпропетровської області, громадянки України, проживаючої ФОП « ОСОБА_2 », зареєстрованої та прожєиваючої за адресою: АДРЕСА_1 , -
ОСОБА_1 , 19.09.2025 року приблизно о 14 год. 45 хв., перебуваючи в магазині «Епіцентр», за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 11 в м. Києві, здійснила дрібну крадіжку товару на загальну суму 220 грн. 86 коп. без ПДВ, чим вчинила адміністративне правопорушення, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 51 КУпАП.
В судове засідання з'явилася ОСОБА_1 , яка вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила суду, що 19.09.2025 року вона прийшла до магазину «Епіцентр», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де повинна була отримати раніше замовлені нею меблі, однак виникли якісь проблеми з замовленням і вона очікувала біля стійки видачі замовлень майже 2 години. Згодом їй повідомили, що потрібно ще почекати і вона пішла гуляти по торговому залу вказаного магазину, де побачила по акції мідії та зелень, які поклала в сумку. По торговому залу вона ходила досить довго, поки їй не повідомили, що її замовлення готове до видачі, тому вона відразу пішла до стійки видачі замовлень, забувшись, що в неї в сумці неоплачені продукти. Вийшовши з магазину на неї накинулися охоронці та силою її завели в кімнату охорони, де вона згадала про неоплачені товари та відразу запропонувала пройти на касу та оплатити їх, пояснивши їм ситуацію, проте охоронці ніяк не реагували на неї. ОСОБА_1 просидівши в кімнаті більше 30 хвилин, самостійно викликала працівників поліції, все їм пояснила та сказала, що готова за все заплатити, оскільки це просто непорозуміння, на що працівники поліції склали на неї протокол про адміністративне правопорушення.
Суд, заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Диспозиція ст. 51 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 працівниками правоохоронного органу надано наступні докази, а саме: письмову заяву, письмове пояснення, довідку про вартість викраденого товару, рапорти працівників поліції.
Проте вказані докази не доводять наявності умислу в діях ОСОБА_1 , направленого саме на викрадення майна. За таких підстав, висновок працівників поліції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП не ґрунтується на встановлених обставинах та не підтверджений належними доказами.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
Стаття ж 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи, дана правова норма не передбачає судового рішення про направлення справи на дооформлення.
За таких обставин, враховуючи вище викладене суд вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 51 КУпАП, так як її вину працівниками поліції не доведено належними та допустимими доказами.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з чим, дане адміністративне провадження, з урахуванням вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з встановленням обставин визначених п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 6, 33-35, 130, 221, 245, 247, 251, 252, 268, 272, 280, 321 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя -,
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 51 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: