Справа №752/22878/24
Провадження №2/752/1436/25
30 вересня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кокошка О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 27.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та відповідачем у формі електронного документа з використанням електронного підпису було укладено Кредитний договір №464848575, на підставі якого відповідач отримав кредит та зобов'язалася його повернути разом із процентами за користування ним.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язання відповідно до договору виконало у повному обсязі, надало позичальнику грошові кошти у розмірі 22 000,00 грн, шляхом переказу на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 . Відповідач взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не виконала.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс») укладено договір факторингу № 28/1118-01.
В подальшому, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» продовжували строк дії договору факторингу шляхом укладення додаткових угод (28 листопада 2019 року № 19, 31 грудня 2020 року № 26, 31 грудня 2021 року угода № 27, 31 грудня 2022 року додаткова угода № 31, 31 грудня 2023 року додаткова угода № 32).
Предметом договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.
Позивач зазначає, що договір факторингу № 28/1118-01 є рамковою угодою, оскільки підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме з 28 листопада 2018 року по 31 грудня 2024 року.
Зазначає, що договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, в редакції та з урахуванням додаткових угод до нього, встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), а не тільки ті вимоги, які існували на момент укладення договору.
Право вимоги за кредитним договором №464848575 від 27.12.2020 року перейшло до ТОВ «Таліон -Плюс» 14 вересня 2021 року відповідно до підписання сторонами реєстру прав вимоги № 175.
В подальшому, 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01-01, строк дії якого з врахуванням додаткових угод (№ 2 від 03 серпня 2021 року та № 3 від 30 грудня 2022 року) продовжено до 30 грудня 2024 року. За умовами укладеного договору право вимоги за кредитним договором від 27.12.2020 року № 46484575 до ОСОБА_1 в розмірі 27 953,60 грн перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
04 вересня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу №0409/24, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №464848575 від 27.12.2020 року.
Позивач набув право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №464848575 від 27.12.2020 до відповідача в сумі 27 953,60 грн., з яких 21 996,77 грн. - заборгованість по кредиту, 5 956,83 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам.
Просив стягнути з відповідача зазначену заборгованість, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн. та витрати по сплаті судового збору.
14.04.2025 судом постановлена ухвала про відкриття провадження у справі, якою справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Своїм правом на подання відзиву на позовну заву відповідач не скористався.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини, внаслідок чого позовна заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 27.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №464848575, який позичальник підписала електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
Згідно з п. 4.1. кредитного договору, невід'ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору.
Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті товариства: www.moneyveo.ua.
Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» визначають порядок і умови надання кредитодавцем грошових коштів у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту, права та обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між кредитодавцем та клієнтом.
Відповідач добровільно за допомогою мережі Інтернет перейшла на офіційний сайт Товариства: www.moneyveo.ua, обрала для себе у вбудованому калькуляторі бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначила свої персональні дані в тому числі і банківську картку, на яку в подальшому отримала грошові кошти у сумі 22 000, 00 грн, пройшла декілька етапів підтвердження наміру вступити в договірні відносини з товариством та уклала кредитний договір без зовнішнього впливу та примусу.
Кредитний договір № 464848575 від 27.12.2020 року підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим персональним ідентифікатор № MNV799BW, який направлено позичальнику 27.12.2020 року, о 23:25:38 год, на номер мобільного телефону вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_2 , одноразовий персональний ідентифікатор введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 27.12.2020 року, о 23:25:38 год, після чого відповідач натиснула кнопку «Відправити/Підписати»», що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відразу після вчинених дій, 27.12.2020 року Товариством перераховано грошові кошти 22 000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , яка належить відповідачу, що підтверджено відповідним платіжним дорученням.
Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти у сумі 22 000,00 грн строком на 30 календарних днів зі сплатою 0,85% за дисконтною процентною ставкою від суми кредиту за кожний день користування кредитом.
28.11.2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 464848575 від 27.12.2020 року.
Крім того, укладено Додаткову угоду № 19 від 28.11.2019 року до вказаного договору, згідно якої строк дії договору закінчується 31.12.2020 року, але у будь якому разі до моменту належного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором, та Додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до вказаного договору, якою текст договору викладено у новій редакції.
Крім того, укладено Додаткову угоду № 27 від 31.12.2021 року до вказаного договору, згідно якої строк дії договору закінчується 31.12.2022 року, але у будь якому разі до моменту належного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
05.08.2020 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 464848575 від 27.12.2020 року.
Крім того, укладені додаткові угоди до договору від 05.08.2020 року та 10.08.2020 року, якими текст договору викладено у нових редакціях, додаткова угода № 2 до вказаного договору від 03.08.2021 року, де зазначено про продовження строку дії Договору до 31.12.2024 року та додаткова угода № 3 до вказаного договору від 30.12.2022 року, де зазначено про продовження строку дії Договору до 31.12.2024 року.
04.09.2024 року між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 0409\2024.
Відповідно до Реєстру боржників від 04.09.2024 року до Договору факторингу № 0409\2024 від 04.09.2024 року, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 27 953,60 грн, яка складається із 21 996,77 грн - заборгованості по тілу кредиту, 5 956,83 грн - заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. ст. 626 ,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
У разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором (ст. 1052 ЦК України).
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1ст. 612 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання (ч. 2 ст. 615 ЦК України).
Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. ч. 1-5,6 ст. 203 ЦК України).
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Так, з матеріалів справи вбачається, що кредитний договір між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено 27.12.2020 року.
Натомість договір факторингу № 28/1118-01, за яким ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», укладено 28.11.2018.
Між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» договір факторингу № 05/0820-01 укладено 05.08.2020 року відповідно до умов якого до ТОВ«ФК «Онлайн Фінанс» 27.12.2020 перейшло право грошової вимоги до відповідача.
04.09.2024 право грошової вимоги за договором факторингу № 0409\2024 між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло до ТОВ «Юніт Капітал».
Таким чином, на момент укладення первісного договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, ще не виникли зобов'язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 ,, а відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28.11.2018.
Продовження сторонами строку дії договору від 05.08.2020 до 31.12.2024, внаслідок укладення додаткової угоди від 30.12.2022 та укладення у подальшому реєстрів прав вимоги до конкретного боржника не свідчить про набуття позивачем права вимоги до ОСОБА_1 , оскільки станом на 2018 та 2020 роки як у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», так і у ТОВ «Таліон Плюс» не існувало права вимоги до відповідача, через те, що спірний кредитний договір укладено лише 27.12.2020.
Хоча чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, але це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі № 914/868/17).
За викладених обставин, суд, вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту переходу права вимоги до відповідача за укладеним договором, а також не обґрунтовано належним чином розмір наявної заборгованості.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються, оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог..
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал», місцезнаходження: м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4-а, оф. 10.
Представник позивача: адвокат Тараненко Артем Ігорович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, оф. 21.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Рішення складене 30.09.2025.
Суддя О. Б. Кокошко