Справа № 712/8164/25 Провадження № 2/712/3437/25
03 жовтня 2025 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Токова С.Є. розглянувши заяву представника позивача про збільшення ( доповнення) позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до відповідачу ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та просила суд розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем , зареєстрований 08 жовтня 2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси Черкаського міського управління юстиції актовий запис № 1463. Після розірвання шлюбу залишити їй прізвище " ОСОБА_3 ".
Ухвалою від 08 серпня 2025 року у справі відкрито спрощене провадження з викликом ( повідомленням) сторін.
04.09.2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" надійшла заява представника позивача ОСОБА_4 про збільшення (доповнення) позовних вимог в якій вказано " позовні вимоги прийняти в наступній редакції : Шлюб, укладений між сторонами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований 08.10.2011 року за номером 1463 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси Черкаського міського управління юстиції - розірвати. Після розірвання шлюбу дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 залишити проживати з матір"ю ОСОБА_1 " .
Дослідивши вказану заяву, приходжу до наступних висновків.
Звернення особи до суду за захистом порушених прав та інтересів здійснюється шляхом подання позовної заяви, у якій позивач, згідно ст. 175 ЦПК України, викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Пунктом 4 частини 3 статті 175 ЦПК України унормовано, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Пункт 5 частини 3 статті 175 ЦПК України передбачає, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
Таким чином, позовна заява обов'язково складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
В свою чергу, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить суд ухвалити судове рішення.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Зокрема ними є: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов'язані з фактами матеріально-правового характеру і на підставі яких можна зробити висновок про наявність чи відсутність певних обставин.
Визначаючи підстави позову, як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Разом з тим, процесуальний кодекс передбачає право позивача змінити або предмет позову, або підстави позову, однак одночасна зміна предмету позову та підстав позову законом заборонена.
При одночасній зміні предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю вже новий позов.
Саме у зв'язку із цим законодавцем було закріплено альтернативну зміну предмета чи підстав позову.
В свою чергу, Верховний Суд у рішенні від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19, висловив позицію, згідно якої під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Верховний Суд також зазначив, що під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі №923/1061/18, від 19.12.2019 року у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 року у справі № 925/186/19.
Положеннями частини 4 ст. 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Застосовуючи вказані висновки Верховного Суду при вирішенні питання про прийняття до розгляду заяви представника позивача про збільшення позовних вимог, суд вказує про таке.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частина 1 ст. 5 ЦПК України унормовує, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Як вбачається зі змісту первинної редакції позовних вимог, предметом розгляду є вимога позивача про розірвання шлюбу, укладеного між позивачкою та відповідачем.
Зі змісту прохальної частини заяви від 10.11.2021 р. про збільшення позовних вимог слідує, що позивачем зявлено нові позовні вимоги про визначення місця проживання дітей з позивачем та які обгрунтовуються іншими обставинами ніж позовні вимоги про розірвання шлюбу.
Суд акцентує увагу на тому, що процесуальний закон дає можливість позивачеві збільшити розмір позовних вимог, а не кількість позовних вимог, що має місце у даному випадку із заявою представника позивача про збільшення кількості позовних вимог.
Крім того, суд звертає увагу, що сама позивач у позовній заяву від 16.06.2025 року просила суд розглядати справу у її відсутність, аналогічну заяву подала 02.09.2025 р. через канцелярію суду та просила суд розірвати шлюб з відповідачем.
Разом з тим, суд вважає, що представник позивача усвідомлює, що ним подається заява з іншими позовними вимогами, оскільки скерувавши заяву про про збільшення ( доповнення) позовних вимог 04.09.2025 року без будь-якого правового обгрунтування, вже 02.10.2025 року через систему " Електронний суд " подав клопотання про долучення доказів в якому обгрунтовує позовні вимоги та надає докази саме щодо нових позовних вимог про визначення місця проживання дітей з матір"ю із наведенням їх правового обгрунтування.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що зі змісту заяви про збільшення позовних вимог слідує, що має місце не збільшення позовних вимог, а заявлення нових позовних вимог, які обумовлені новими фактами, обставинами та новими способами захисту права, що не передбачено чинним процесуальним законодавством.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені нормами ст. 183 ЦПК України.
Частина 4 ст. 183 ЦПК України встановлює, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи, що подана представником позивача заява від 04.09.2025року про збільшення позовних вимог суперечить вимогам п. 2) ч. 2 та ч. 3 ст. 49 ЦПК України, тому суд вважає її необґрунтованою процесуально та застосовує до заяви наслідки передбачені ч. 4 ст. 183 ЦПК України у вигляді повернення її заявнику без розгляду.
Частина 2 ст. 258 ЦПК України встановлює, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Разом з тим, суд роз"яснює , що у разі навяності спору між сторонами щодо визначення місця проживання дітей, право звернутись з окремим позовом в порядку визначеному ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 183, 258, 259, 260, 261 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 від 04.09.2025 року про збільшення ( доповнення) позовних вимог- повернути заявнику без розгляду.
Роз"яснити позивачу право звернення до суду з окремою позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 03.10.2025 року.
Суддя : С.Є. Токова