Справа № 711/8694/25
Номер провадження 3/711/2454/25
08 жовтня 2025 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Комплєктова Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ВАД № 071226), про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , працюючого вантажником ТРЦ «Депот», ІПН в матеріалах справи відсутній,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184-3 КУпАП,-
17.09.2025 близько 12 год. 15 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою м. Черкаси, бульв. Шевченка, 207, використовував найменування та ознаку належності до органів Національної поліції України, а саме: головний убір «кепі», що є елементом однострою, на якому зображена кокарда Національної поліції та напис «поліція», при цьому не являючись співробітником поліції, чим порушив ст. 5-1 ЗУ «Про Національну поліції» та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 184-3 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причину неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
Статтею 268 КУпАП не передбачена обов'язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 184-3 КУпАП.
Дослідивши письмові матеріали справи суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Частиною 1 ст. 184-3 КУпАП передбачена відповідальність за незаконне використання фізичною особою ознак належності до Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, або незаконне використання фізичною особою на транспортному засобі найменування Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України чи похідних від них, у тому числі викладених іноземною мовою.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 5-1 Закону України «Про національну поліцію» ознаками належності до поліції є символіка поліції, однострій поліцейських, спеціальні звання, відомчі відзнаки, спеціальний жетон та службове посвідчення поліцейського. Використання найменування поліції або похідних від нього, у тому числі викладених іноземною мовою, ознак належності до поліції здійснюється виключно поліцією, а в інших випадках - за рішенням керівника поліції.
Частиною 3 ст. 5-1 Закону України «Про національну поліцію» передбачено використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами, фізичними особами підприємцями та громадськими об'єднаннями, а так само фізичними особами ознак належності, найменування поліції або похідних від нього, у тому числі, викладених іноземною мовою, на одязі, транспортних засобах, будівлях, бланках документів, у найменуванні з порушенням вимог частини другої цієї статті забороняється і має наслідком відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до Опису і зразків предметів однострою поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 823 (в редакції постанови від 18.12.2019 № 1055), до предметів однострою належить, у тому числі, кепі.
Диспозиція ч. 1 ст. 184-3 КУпАП передбачає відповідальність не виключно за використання справжніх відомчих відзнак, а за будь-яке незаконне використання найменування чи ознак належності до правоохоронних органів, незалежно від того, є такі предмети офіційно виготовленими чи імітаціями.
Крім того, наявні у справі докази підтверджують, що використовуваний ОСОБА_1 кепі візуально ідентифікується як належність до поліції та створює уявлення про причетність його власника до Національної поліції України, саме ця ознака є визначальною для складу правопорушення.
При цьому, сам ОСОБА_1 , що зафіксовано на відеозаписі з бодікамер поліцейських, який був переглянутий в судовому засіданні, надаючи пояснення на місці події, не заперечував, що кепі є «поліцейським», і він працює в органах поліції, але потім повідомив, що не являється працівником поліції, а кепі придбав на базарі, тобто він не справжній.
Відтак, навіть якщо кепі не повністю відповідає затвердженому зразку спеціального предмету однострою поліцейських, це не виключає складу правопорушення, оскільки сам факт його зберігання, пред'явлення та позиціонування як відомчої ознаки поліції вже становить незаконне використання ознак належності до правоохоронного органу.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: фотокарткою, на якій зображений ОСОБА_1 у кепі з кокардою НПУ; рапортом працівника поліції від 17.09.2025 та відеозаписом.
При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено та ОСОБА_1 не надано.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184-3 КУпАП, а саме: незаконне використання фізичною особою ознак належності до Національної поліції України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність ОСОБА_1 обставин суддя не вбачає.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, відсутності обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя вважає за необхідне накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 184-3 КУпАП, яке буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 184-3, 280,283,284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184-3 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до положень ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Положення ч. 2 ст. 308 КУпАП передбачають, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Т. О. Комплєктова