Справа № 697/1149/25
Номер провадження 1-кп/697/147/2025
Іменем України
07 жовтня 2025 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Канів заяву захисника ОСОБА_5 про відвід прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42022252230000014 від 17.02.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 240, ч.2 ст. 364-1 КК України,-
У провадженні Канівського міськрайонного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження № 42022252230000014 від 17.02.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 240, ч.2 ст. 364-1 КК України.
Захисник ОСОБА_5 подала до суду заяву про відвід прокурору ОСОБА_3 , яку в підготовчому засіданні підтримала, просила її задовольнити. Заяву обґрунтувала тим, що в діях прокурора вбачається наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Зокрема, 30.11.2023 прокурор Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 виніс постанову про скасування постанови про закриття кримінального провадження з порушенням норм процесуального права через 6 місяців після винесення постанови про закриття кримінального провадження. 05.05.2025 прокурор ОСОБА_3 відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування. Підставою скасування прокурором постанови про закриття кримінального провадження стало те, що слідчий залишив поза увагою можливе вчинення адміністративного правопорушення. 28.12.2023 слідчим повторно винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення та направлено копії матеріалів до Державної екологічної інспекції Центрального округу. Через 10 місяців після закриття кримінального провадження, а саме 08.11.2024 заступник керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 винесено постанову про скасування постанови про про закриття кримінального провадження. Вказане свідчить про упереджене ставлення до результатів досудового розслідування. Також у постановах про закриття кримінального провадження містилися рішення про невідкладне направлення даних постанов прокурору, а відомості про закриття кримінальних проваджень внесені в ЄДРД, про що повинен був знати прокурор та відреагувати в установленому законом порядку, що свідчить про особисту зацікавленість останнього. Також за погодженням з прокурором була здійснена штучна перекваліфікація кримінального праворушення з ч.1 на ч.2 ст. 240 КК України для штучного продовження строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому засіданні підтримав заяву про відвід прокурора.
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому засіданні заперечував проти задоволення заяви про його відвід через його безпідставність, пояснив, що доказів до заяви про відвід прокурора не додано. У заяві про відвід сторона захисту посилається на неодноразове скасування постанови про закриття кримінального провадження прокурором ОСОБА_3 та заступником керівника Черкаської обласної прокуратури, але в чому полягає упередженість процесуального керівника не зазначено. Тому заява на даному етапі судового розгляду задоволенню не підлягає.
Суд, вислухавши доводи учасників процесу, вивчивши клопотання, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Статтею 77 КПК України передбачено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) прокурора.
Так, п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України встановлено, що прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Отже, для відводу прокурора необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для такого відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
У відповідності до ч.2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, зокрема: мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування; доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування; доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом; скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих; приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання; затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання; звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Як зазначено у ч.1 ст. 77 КПК України прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Заяву про відвід прокурору захисник ОСОБА_5 обгрунтовує тим, що прокурор ОСОБА_3 виносив постанови про скасування постанов слідчого про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 240 КК України з порушенням строків передбачених КПК України, а також відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження за ч.2 ст. 240 КК України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заява про відвід прокурору грунтується на незгоді сторони захисту з винесеними прокурором процесуальними рішеннями та строками їх винесення, а також незгоді з порядком здійснення досудового розслідування в частині здійснення нагляду прокурором ОСОБА_3 за додержанням законів під час проведення досудового розслідування.
Враховуючи положення ст. 36 КПК України, згідно з якими прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності, перевірка законності процесуальних дій прокурора здійснюється судом у ході судового провадження на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій.
Незгода з порядком вчинення прокурором окремих процесуальних дій чи прийнятими процесуальними рішеннями, які визначені нормами кримінального процесуального права, не може слугувати підставою для відводу прокурора від участі у кримінальному провадженні, оскільки не свідчить про його упередженість.
Також у заяві про відвід не обгрунтовано, в чому полягає упередженість прокурора Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 внаслідок вчинення дій та прийняттям рішень заступником керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 .
Суд також звертає увагу на те, що у випадку неналежного виконання службових обов'язків, прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження, що здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів.
На думку суду, доводи сторони захисту про те, що прокурор ОСОБА_3 є упередженим у цьому кримінальному провадженні не заслуговують на увагу, оскільки вони не підтверджені належними і допустимими доказами, а тому не можуть свідчити про його заінтересованість та/або упередженість у результатах кримінального провадження та не є підставою для відводу, а той факт, що сторона захисту внаслідок суб'єктивних міркувань сумнівається в неупередженості прокурора, не свідчить про його реальну упередженість та необ'єктивність і, як наслідок, не тягне за собою усунення прокурора від участі у судовій справі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини як джерела права, суд зобов'язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справах: "Салов проти України", "Проніна проти України", "Серявін та інші проти України", "Руїс Торіха проти Іспанії").
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність передбачених п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України підстав для відводу прокурора ОСОБА_3 оскільки заява про відвід прокурору не містять об'єктивних даних, які свідчили б про його упередженість під час досудового чи підготовчого провадження, а інші обставини, які б викликали сумнів в упередженості прокурора, заявником не наведені.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 77,81,369-372,376 КПК України, суд,-
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_5 про відвід прокурора ОСОБА_3 - відмовити.
Повний текст ухвали проголошений 08.10.2025.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1