Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/524/25
Провадження № 2/572/558/25
08 жовтня 2025 року Сарненський районний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.
при секретарі - МОРОЗ Ю.М.
за участю :
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сарни в залі суду справу №572/524/25 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення відсутності прав на спадкування,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить встановити відсутність права на спадкування ОСОБА_3 , зокрема, на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до поданої позовної заяви позивачем зазначено, що він претендує на спадкування житлового будинку АДРЕСА_1 , який на праві власності належав ОСОБА_7 , оскільки був успадкований ним після смерті матері - ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . В подальшому, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 , вказане вище будинковолодіння успадкувала ОСОБА_6 , яка на час смерті чоловіка була зареєстрована та постійно проживала із ним. Остання була самотньою, дітей не мала.
Відповідач - ОСОБА_3 жодного ступеня споріднення із ОСОБА_6 не має, отже у нього відсутнє право на спадкування після смерті останньої, в тому числі, щодо будинковолодіння, розташованого по АДРЕСА_1 .
В той же час, ОСОБА_3 до Сарненського районного суду Рівненської області подано позов про скасування постанови державного нотаріуса Сарненського РДНК Рій К.Ю. про відмову у видачі йому свідоцтва про право на спадщину від 08 жовтня 2024 року.
Отже, позивач вважає, що позов ОСОБА_3 є безпідставним, однак, з метою ухвалення Сарненським районним судом Рівненської області законного і обгрунтованого рішення у справі за позовом відповідача, позивач в даному випадку звернувся до суду із вимогами про встановлення у ОСОБА_3 відсутності прав на спадкування.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.
По суті заявлених вимог стороною вказано, що позивач є племінником ОСОБА_6 , через що має право на спадкування після її смерті. В той же час відповідач не перебував у родинних стосунках із спадкодавцем, через що не має прав на спадкування після її смерті, що і є предметом даного спору.
Відповідач у судовому засіданні заявлені до нього позовні вимоги не визнав повністю, пояснив, що з народження проживав у будинку АДРЕСА_1 , однак, у 1976 році знявся з реєстрації за вказаною адресою, оскільки змінив постійне місце проживання. Відповідач вказує, що вказаний будинок був успадкований його матір'ю.
Відповідачем у підготовче провадження надано відзив на позов із додатками, які долучені судом до матеріалів справи.
Крім цього, стороною заявлено клопотання про допит свідків, яке судом задоволено.
Інших клопотань сторонами заявлено не було.
Правовідносини, з приводу яких виник спір є правовідносинами щодо здійснення прав на спадкування. Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.
Відповідно до ст.ст.1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Позивач в позовній заяві посилався на наявність у нього прав на спадкування будинковолодіння, розташованого по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підтвердження вказаних обставин позивачем надано копію власного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 24 жовтня 1972 року, відповідно до якого батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Батьком ОСОБА_9 та ОСОБА_6 є ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , що доводиться копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 27 серпня 1967 року та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00013230943 від 24 грудня 2013 року.
Факт родинних відносин позивача із ОСОБА_6 , як між племінником та тіткою, встановлено судом в межах цивільної справи 3572/2732/24, що підтверджено копією рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 21 січня 2025 року, копія якого надана суду позивачем.
Згідно із копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 21 травня 2007 року - ОСОБА_6 була одружена із ОСОБА_7 , який, відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину від 31 грудня 1992 року, є спадкоємцем майна матері - ОСОБА_8 .
ОСОБА_6 прийняла спадщину після смерті чоловіка, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки проживала із спадкодавцем на час його смерті, що вбачається із копії довідки про склад сім'ї від 21 липня 2020 року №1726, виданої Сарненською міською радою. Вказана особа до моменту смерті - проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 , де проживала одиноко, що доводиться довідкою №881/01-21 від 25 червня 2024 року.
ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що встановлено судом із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 12 травня 2020 року.
ОСОБА_6 , відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 18 січня 2024 року, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачем суду надано копію технічного паспорту на будинковолодіння, розташоване по АДРЕСА_1 , виготовленого станом на 17 листопада 1992 року, згідно із яким за вказаною вище адресою дійсно розташований житловий будинок 1964 року забудови, загальною площею 61,8 м2 із господарськими будівлями.
В ході судового провадження судом встановлено, що право власності на будинковолодіння, розташоване по АДРЕСА_1 , у встановленому законом порядку за ОСОБА_6 не зареєстровано.
Допитана судом свідок ОСОБА_13 , яка є дружиною позивача, пояснила, що відповідача ОСОБА_3 знає недавно, оскільки із ним познайомились лише після смерті ОСОБА_7 , після смерті якого ніхто спадщину не приймав та не оформляв.
Вказані вище докази можуть бути оцінені в якості доказів на доведення права позивача на спадкування майна, що залишилось після смерті ОСОБА_6 , однак, вказані обставини не є предметом позову.
В свою чергу відповідачем було подано відзив на позов, в якому він вказує, що не претендує на спадщину після смерті ОСОБА_6 , оскільки є спадкоємцем не після неї, а після свого брата - ОСОБА_7 . Відповідач вказує, що між сторонами по справі дійсно існує спір з приводу спадкового майна - будинковолодіння, розташованого по АДРЕСА_1 , який є предметом розгляду в іншій цивільній справі №572/4781/24, яка розглядається Сарненським районним судом Рівненської області.
Допитані судом свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в суді пояснили, що спірний будинок будувався ОСОБА_8 та її чоловіком, із якими проживали син ОСОБА_7 та його дружина ОСОБА_6 . Разом із ними певний період часу проживав і відповідач - ОСОБА_3 .
На підтвердження заперечень відповідачем надано суду копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 23 лютого 1952 року, відповідно до якого батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_16 та ОСОБА_8 , яка, згідно із свідоцтвом на право власності на частку в спільному майні подружжя від 03 липня 1975 року та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 03 липня 1975 року набула право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Однак, постановою №674/02-31 від 08 жовтня 2024 року завідувача Сарненської ДНК Рівненської області відповідачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , в зв'язку із чим вказане рішення оскаржується ОСОБА_3 у Сарненському районному суді, що вбачається із ухвали від 04 листопада 2024 року про відкриття провадження у цій справі.
Отже, згідно із змістом ст.1258 ЦК України - спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Оформлення спадщини, що включає реєстрацію спадкової справи в Спадковому реєстрі, перевірку законності заповіту та фактів спорідненості, визначення спадкоємців (включно з правом на обов'язкову частку), збір необхідних документів та видачу свідоцтва про право на спадщину, яке є підставою для переходу права власності, відносяться виключно до повноважень нотаріуса.
Сторони визнали та не заперечують, що між ними існує спір з приводу права на спадкове майно - вказаний у позові житловий будинок.
Статтею 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором; у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені цивільним законодавством.
Відповідно до статті 16 ЦК України - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріальноправові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
В даному випадку такого способу захисту права позивача на отримання спадкового майна, як встановлення права відсутності прав на спадкування інших осіб законодавством не визначено.
Крім цього, позивачем вказано, що метою звернення із даним позовом до суду є не захист прав, а створення додаткових доказів в іншій цивільній справі з приводу набуття права власності на спадкове майно, що суперечить меті цивільного судочинства.
Таким чином, вимоги позивача не спрямовані за захист його прав та свобод, ОСОБА_1 обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, через що позовні вимоги є безпідставними та до задоволення не підлягають.
На підставі наведеного, ст.ст. 16, 1222,1258 ЦК України, керуючись ст.ст.81, 263-265 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (жителя АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 , РНОКПП НОМЕР_8 ) до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (жителя АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_9 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_10 ) про встановлення відсутності прав на спадкування - відмовити повністю, за безпідставністю позовних вимог.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення.
Суддя: