Справа №571/2475/25
Провадження № 1-кп/571/226/2025
08 жовтня 2025 року с-ще Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в с-ще Рокитне кримінальне провадження №12025181190000034 від 05.02.2025 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Карпилівка, Рокитнівського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 ст.246 КК України -
Згідно обвинувального акта, 27 січня 2025 ( точної години досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_4 , перебуваючи в кварталі 47 виділ 9 Масевицького лісництва Клесівського надлісництва філії «Поліський лісовий офіс», що відноситься до заказника місцевого значення «Масевицький», виявив 8 відрізків деревини від незаконно зрізаних невстановлених досудовим розслідуванням особою 4 дерев породи сосна, довжиною по 4,5 м, загальною кубомасою 0,803 м 3. З метою її привласнення, завантажив на гужову підводу та мав намір перевезти до свого місця проживання.
ОСОБА_4 за допомогою підводи, без наявності ТТН (ліс), здійснив перевезення вказаної лісодеревини вартістю 213315,20 грн., проте, приблизно о 19 годині був зупинений працівниками лісової охорони неподалік від місця завантаження.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.246 КК України, як перевезення незаконно зрубаних дерев, вчиненому на об'єкті природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки.
18 серпня 2025 року між прокурором Рокитнівського відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з умовами вказаної угоди, обвинувачений не оспорює фактичні обставини вчиненого правопорушення, повністю та беззастережно визнав обвинувачення в обсязі підозри, та свою винуватість у зазначеному діянні.
Сторони угоди за взаємною згодою визначили вид та міру покарання, яке повинен понести обвинувачений у разі затвердження такої угоди, а саме: за ч.4 ст.246 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням із встановлденням іспитового строку та покладенням обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
На призначення зазначеного покарання обвинувачений погодився.
Відповідно до угоди, обвинуваченому ОСОБА_4 зрозуміло, що згідно із вимогами ч.2 ст.473 КПК України, наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку, для обвинуваченого - також його відмова від здійснення права, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 ст. 474 КПК України. Йому також роз'яснено та є зрозумілими, визначені п.1 ч.4 ст.394 КПК України, підстави для апеляційного оскарження та касаційного оскарження відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України та наслідки її невиконання.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.468, ст.469 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості, дотримані вимоги КК України та КПК України, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене її сторонами покарання.
Обвинувачений та його захисник в підготовчому судовому засіданні також просили зазначену угоду затвердити та призначити узгоджене ними покарання, оскільки ОСОБА_4 свою вину визнав в обсязі оголошеої йому підозри, не оспорює фактичні обставини та підтвердив, що з узгодженою мірою покарання згоден, угода укладена добровільно та в присутності захисника.
Обвинувачений цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч.4 ст.474 КПК України, які йому були роз'яснені прокурором та судом. Викладені в обвинувальному акті та угоді обставини повністю відповідають фактичним обставинам вчинення злочину.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину. Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, що передбачена ч.4 ст.246 КК України.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст.66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України слідчим та судом не встановлено.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, розуміє свої права, визначені абзацами 1 і 4 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України та наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди відповідають вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.
За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому засіданні, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.246 КК України, за якими належить призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.
Згідно ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
На підставі наведеного, арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Рокитнівського районного суду Рівненської області від 17 лютого 2025 року слід скасувати.
Згідно положень ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого витрати на залучення експерта. В даному випадку, суд не стягує з ОСОБА_4 витрати на залучення експерта, так як обидві експертизи стосувалися дослідження зрізів лісодреревини та визначення розміру шкоди внаслідок незаконної порубки, в той час, як порубку дерев вчинила невстановлена слідством особаю
Цивільний позов не заявлявся, оскільки досудовим розслідуванням встановлено, що шкоду не заподіяно.
Питання про речові докази вирішити згідно ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями: 174,314,373,374,474-475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 28 серпня 2025 року, укладену між прокурором Рокитнівського відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12025181190000034 від 05.02.2025.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку - 1 рік та покладенням обов'язків, передбачених пунктами 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Судові витрати судом не стягуються.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 17 лютого 2025 року на майно, тимчасово вилучене в ході проведення огляду місця події від 14.02.2025 року :
- гужову підводу та 8 відрізків лісодеревини породи сосна, довжиною по 4.5 м кожна, загальною кубомасою 0,803 м.куб., які перебувають у володінні помічника лісничого Масевицького лісництва Клесівського надлісництва філії «Поліський лісовий офіс» ОСОБА_6 (а.с. 54-55, 35-36 т.2).
Речові докази, а саме ( а.с.34-36, 42-43,44,128 т.2):
- гужову підводу повернути власнику або законному володільцю;
- 8 відрізків лісодеревини породи сосна, довжиною по 4.5 м кожна, загальною кубомасою 0,803 м.куб. передати в дохід держави;
- 4 зрізи з комлевих частин відрізків лісодеревини породи сосна, 4 зрізи з пнів які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів - знищити.
Роз'яснити учасникам провадження, що згідно зі статтею 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Прокурору, обвинуваченому копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя: