Справа № 569/874/25
1-кс/569/7313/25
29 вересня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд в особі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисників підозрюваного - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 354 КК України, -
Слідчий, у рамках кримінального провадження №12025181010000024 від 04.01.2025, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 354 КК України, звернувся до суду із вказаним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_8 .
Своє клопотання обґрунтовує тим, що відповідно до наказу ректора Київського університету права Національної академії наук України №126-к від 01.09.2023 ОСОБА_8 прийнято на посаду завідувача кафедри спеціальних юридичних дисциплін Рівненського інституту Київського університету права НАН України з 01.09.2023 на умовах контракту.
Таким чином, відповідно до підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_8 є посадовою особою юридичної особи публічного права та суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Статтею 24 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що службова особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів: 1) відмовитися від пропозиції; 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; 3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Проте, ОСОБА_8 обіймаючи посаду завідувача кафедри спеціальних юридичних дисциплін Рівненського інституту Київського університету права НАН України (ЄДРПОУ - 22566995), в порушення вказаних вище вимог законодавства, організаційно-розпорядчих документів та своїх функціональних обов'язків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, в період часу з 24.05.2024 по 24.06.2024 одержував, як працівник установи, який не є службовою особою, неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів від ОСОБА_9 , за вчинення дій з використанням становища, яке займає він в установі, в інтересах студентів Рівненського інституту Київського університету права НАН України.
Так, 24.05.2024, о 10 год. 34 хв., ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів, протиправно, одержав, як працівник установи, який не є службовою особою, неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 5025 гривень на власну банківську картку, емітовану АТ КБ «ПриватБанк» з номером НОМЕР_1 від ОСОБА_9 з його банківської картки, емітованої АТ КБ «Приват Банк» з номером НОМЕР_2 , за вчинення дій з використанням становища, яке займає він в установі, в інтересах студента третього курсу, групи П-31 Рівненського інституту Київського університету права НАН України - ОСОБА_10 , за успішну здачу останнім підсумкового контролю, а саме захисту курсової роботи з навчальної дисципліни «Кримінальне право. Курсова робота», який приймався 14.05.2024, доцентом кафедри Рівненського інституту КУП НАН України - ОСОБА_8 .
Крім цього, 24.06.2024, о 11 год. 05 хв., ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів, з єдиним умислом, протиправно, одержав, як працівник установи, який не є службовою особою, неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 4523 гривні на власну банківську картку, емітовану АТ КБ «Приват Банк» з номером НОМЕР_1 від ОСОБА_9 з його банківської картки, емітованої АТ КБ «ПриватБанк» з номером НОМЕР_2 , за вчинення дій з використанням становища, яке займає він в установі, в інтересах студента другого курсу групи П-22 Рівненського інституту Київського університету права НАН України - ОСОБА_11 , за успішну здачу останнім екзамену з навчальної дисципліни «Кримінальне право. Загальна частина», який приймався 06.06.2024, доцентом кафедри Рівненського інституту КУП НАН України - ОСОБА_8 .
Своїми умисними діями, які виразились в одержанні працівником установи, який не є службовою особою, неправомірної вигоди, за вчинення дій з використанням становища, яке займає працівник в установі, в інтересах третьої особи, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 354 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, зокрема:
-повідомлення про протиправне діяння, що містить ознаки злочину від 03.01.2025;
-показання свідка ОСОБА_9 ;
-показання свідка ОСОБА_11 ;
- показання свідка ОСОБА_10 ;
-доказами зібраними за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
-речовими доказами, вилученими в результаті проведення тимчасового доступу до АТ КБ «Приват Банк»;
-іншими матеріалами кримінального провадження.
Метою застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_8 у вигляді особистого зобов'язання є забезпечення виконання покладених процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3 ст. 177 КПК України.
Покликаючись на викладені обставини, слідчий вказує на необхідність у застосуванні щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків та для забезпечення його явки до органу досудового розслідування та своєчасного проведення слідчих дій по кримінальному провадженню, слідчий просить також покласти на останнього обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні повністю підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'янання щодо ОСОБА_8 , просили його задоволити з підстав викладених у ньому.
Підозрювана та її захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання слідчого та просили відмовити у його задоволенні вказавши на необґрунтованість оголошеної підозри.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши клопотання та надані матеріали, приходить до наступного висновку.
З урахуванням заяв учасників судового розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В судовому засіданні встановлено, що Рівненським РУП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025181010000024 від 04.01.2025, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 354 КК України.
В межах даного кримінального провадження, за вищевказаних обставин, 19.09.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 354 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду "розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину, про яке йдеться у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо, вчинила злочин.
Відповідно до п.175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.
Під час розгляду клопотання, слідчим та прокурором доведено наявність заявлених ним ризиків, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Окрім того, ОСОБА_8 перебуваючи в тісних робочих стосунках із викладачами Рівненського інституту КУП НАН України може впливати на них і переконувати недостовірні показання, також впливати на знайомого ОСОБА_9 , колишніх студентів ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , відповідно незаконно впливати на свідків. Крім цього, ОСОБА_8 постійно проживає на території Тернопільської області, поза місцем здійснення досудового розслідування.
Вивченням особи ОСОБА_8 встановлено, що він має постійне місце проживання, позитивно характеризується, тому на даний час є необхідність у застосуванні найбільш м'якого виду запобіжного заходу - особистого зобов'язання.
Згідно з положенням Конвенції про захист прав людини, а також загальної спрямованості реформи кримінального судочинства на гуманізацію й підвищення гарантій захисту прав особи, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, слідчий суддя приходить до переконання про застосування відносно ОСОБА_8 міри запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, та прокурор при його розгляді довели про наявність достатніх даних застосувати до підозрюваного саме такий вид запобіжного заходу.
Крім того, суд приходить до переконання про розумність підозри і вважає, що "розумність підозри, на якій ґрунтується арешт, складає суттєву частину гарантій від безпідставного арешту й затримання, закріпленої у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції. Відповідно до практики Європейського суду "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо, вчинила злочин". "Для розумної підозри у значенні статті 5 параграфу 1 (с) потрібно, щоб можна було розумно вважати, що зазначені обставини охоплюються однією із статей Кримінального Кодексу які визначають злочинну поведінку".
Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 , п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 ).
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
За таких умов, з точки зору достатності та взаємозв'язку обставин справи слід зазначити, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.
Застосування відносно ОСОБА_8 найбільш м'якого запобіжного заходу - особистого зобов'язання може запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3 ст. 177 КПК України та забезпечить належну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов'язків та унеможливить спроби перешкоджати кримінальному провадженню.
Відповідно до ст. 179 КПК України: особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу; підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0, 25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати; контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду - прокурор.
Враховуючи надані та досліджені в судовому засіданні матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-179, 196, 376, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання в межах строку досудового розслідування, тобто до 19.11.2025
Покласти на підозрюваного ОСОБА_8 обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом у зв'язку з реалізацією завдань кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; не відлучатися із населеного пункту (регіону), в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду, тобто не покидати межі Рівненської та Тернопільської області).
Встановити строк дії ухвали та покладених обов"язків до 19.11.2025.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу на виконання правити до Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області та вручити учасникам судовогоь розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя -