смт Зарічне
08 жовтня 2025 року Справа № 561/1001/25
Зарічненський районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Зейкан Н. М.,
з участю секретаря судових засідань Костюкович М.О.
захисника-адвоката Яскевича Ф.О.
розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділення поліції №2 Вараського РВП ГУ НП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопаорушщення серії ЕПР1 №406674, 30 липня 2025 року о 00:11 год ОСОБА_1 , керував мотоциклом «Loncin Prus» без державного номерного знаку, по вулиці Ценитральна в селищі Зарічне Вараського району в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України. Своїми діями ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Яскевич Ф.О. заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 . Вказував, що матеріалам справи не доведено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскільки службовий автомобіль поліції під'їхав до ОСОБА_1 , коли останній сидів на мотоциклі. Мотоцикл перебував у нерухомому стані на узбіччі, з вимкненим двигуном. Перебування у стані алкогольного сп'яніння на місці водія на непрацюючому мотоциклі, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не виконував функції водія.
Суд, вислухавши доводи захисника Яскевича Ф.О. дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Такого висновку суд дійшов, виходячи з наступного.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, настає у разі керування особою транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Порядок такого огляду визначений ст.266 КУпАП, постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Постанова) та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкція).
Вказаними нормами законодавства регламентовано, що огляд, проведений з порушеннями, передбачених ними вимог, вважається недійсним.
Відповідно до вищевказаних нормативних актів, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають в стані сп'яніння, з ознаками такого стану, при цьому ознаки такого стану виписані в пункті 3 вищевказаної Інструкції: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 27 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" визначено термін "керування транспортним засобом", за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Як вбачається з відеозапису з відеореєстратора поліцейського автомобіля, 30.07.2025 року о 00:11 год поліцейські під'їхали до нерухомого мотоцикла, який стоїть на узбіччі з вимкненим двигуном. На сидінні мотоцикла сидів ОСОБА_1 . На вимогу поліцейських ОСОБА_1 пройшов огляд на визначення стану сп'яніння.
Зміст протоколу та відеозаписів не місять жодних відомостей про зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , керування останнім транспортним засобом та жодним чином не доводить, що ОСОБА_1 виконував функції водія 30.07.2025 року о 00:11 год.
Саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом.
Отже, із системного аналізу вищевказаних норм та обставин, суд приходить до висновку, що підстав для огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не було, оскільки в ході судового розгляду не доведено та матеріалами справи не підтверджено, що ОСОБА_1 30.07. 2025 року о 00:11 год керував транспортним засобом.
Протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Таким чином, факт керування ОСОБА_1 автомобілем доводиться лише обставинами, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, який не підтверджений будь-якими іншими доказами, а відтак не може лежати в основі судового рішення.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не доведена, а обставини зазначені у протоколі "поза розумним сумнівом" не знайшли свого підтвердження.
Враховуючи наведене, провадження по справі підлягає закриттю, у звязку з відсутністю події і складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, п. 3 ст. 284 КУпАП, -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити за відсутністю події і складу адмінправопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, в десятиденний термін з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги, через Зарічненський районний суд Рівненської області.
Суддя Н. М. Зейкан