ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 13/190
17.12.07
За позовом
Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Транзит"
про
стягнення 11795,00 грн.
Суддя Кондратова І.Д.
В судових засіданнях приймали участь представники сторін:
Від позивача Кучер М.К. -представник за довіреністю № б/н від 11.07.2007 року; Недошитко Р.Ю. -представник за довіреністю № 3221-НЮ від 14.12.2007 року; Лагода О.А. -представник за довіреністю № 1864-НЮ від 11.07.2007року; Від відповідача Чурсіна К.А. - представник за довіреністю № 229 від 20.06.2007 року
Обставини справи :
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Транзит" про стягнення 11795,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2007 року порушено провадження у справі № 13/190.
Розпорядженням № 17 Заступника Голови Господарського суду міста Києва про передачу справ на розгляд іншому судді від 26.10.2007 року справу № 13/190 передано для подальшого розгляду судді Кондратовій І.Д., у зв'язку з тим, що суддя Євдокимов О.В. знаходиться на лікарняному та з метою уникнення затягування розгляду зазначеної справи.
Відповідно до п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 р. № 02-5/422 “Про судове рішення» у разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді до складу суду розгляд справи слід починати спочатку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2007 року розгляд справи було призначено на 27.11.2007 року о 14-15.
Представник відповідача 27.11.2007 р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 13/190 від 31.10.2007 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2007 року розгляд справи був відкладений на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Представник відповідача 06.12.2007 р. в судове засідання вдруге не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 13/190 від 31.10.2007 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2007 року розгляд справи був відкладений на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України до 17.12.2007 року на 16-30.
Представник позивача в судовому засіданні 17.12.2007 року позовні вимоги підтримав повністю та просить суд стягнути з відповідача 11 795,00 грн. штрафу, крім того надав суду письмове пояснення проти викладених відповідачем обставин в запереченнях на заявлені позовні вимоги, нормативно обґрунтувавши правову позицію.
Представник відповідача проти позову заперечував.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представників сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -
25.12.2006 року Державно територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" на станції Миронівка при контрольному переважуванні було виявлено факт перевантаження вагону № 66706649 понад норму, відправленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Транзит" (далі-відповідач) згідно накладної № 48243252 від 20.12.2006 року зі станції Деконська Донецької залізниці на станцію Гуменці Південно-Західної залізниці.
У зв'язку з вищевикладеним, встановивши факт невірного зазначення, відповідачем в накладній маси вантажу, позивачем було нараховано відповідачу штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати, що становить 11795,00 грн.
В доповнення до акту про надлишок вантажу згідно показань тензометричних ваг № 13116 від 24.12.2006 року позивачем було складено комерційний акт № АК 317497/313 від 25.12.2006 року про допущене порушення перевезення вантажу, а саме у вагоні № 66706649 значилося 68700 кг вантажу, проте при контрольному переважуванні фактично виявилося 72 450 кг вантажу, що перевищує масу, зазначену в накладній на 3 450 кг та більше вантажопідйомності вагона на 3 150 кг.
Загальні умови перевезення, відповідно до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, то видаються відповідно до них.
Частиною статті 909 Цивільного кодексу України передбачено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням, транспортної накладної (коносамента) або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644 договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту оформлення перевізних документів і накладення в них календарного штемпеля станції відправлення.
Згідно частини 1 статті 918 Цивільного кодексу України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно з приписами статті 32 Статуту, вантажі повинні завантажуватись без перевищення вантажопідйомності вагона (контейнера).
Так, у накладній № 48243252 від 20.12.2006 року, яка є договором перевезення, маса вантажу у п'яти вагонах відправлених відповідачем, який також є вантажовідправником, зі станції Деконська Донецької залізниці визначена ним самостійно у розмірі 344000 кг, про що зроблено відповідний запис у графі «маса вантажу визначена відправником» накладної, зокрема, маса вагона № 66706649 визначена у розмірі 69 000 кг при вантажопідйомності вагона 69300 кг.
Проте, як зазначалось вище згідно комерційного акту позивачем встановлений факт перевантаження вагона та невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними відповідачем в накладній на 3450,00 кг.
Статтею 24 Статуту встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Враховуючи вищевикладене, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на прийняття позивачем вантажу до перевезення, завантаженого з перевищенням вантажопідйомності, як на підставу підтвердження факту відсутності невірного зазначення ним маси вантажу в накладній, оскільки, по-перше, завантаження вантажу здійснювалося відповідачем, а по-друге, чинним законодавством не встановлений обов'язок перевірки залізницею правильності відомостей, а також кількості та маси вантажу, що зазначаються у накладній одночасно при прийнятті вантажу до перевезення, це є правом позивача.
Стосовно доводів відповідача щодо недодержання позивачем вимог правил складання актів та правил оформлення перевізних документів суд зазначає наступне.
Згідно пункту 2 Правил складання актів, комерційні акти складаються для засвідчення певних обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу. Дані в комерційних актах зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.
Відповідно до приписів статті 129 Статуту для засвідчення обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення станції залізниць складають комерційний акт або акт загальної форми, зокрема, у разі невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Як вбачається з комерційного акту, він підписаний особою, яка приймала участь в контрольному переважуванні -заступником начальника станції Мартиненко В.М.
Відповідно до п. 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. N 334 із відповідними змінами та доповненнями внесеними наказом Міністерства транспорту України від 31 січня 2004 року N 54, наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 вересня 2005 року N 540 комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Ухвалою суду було витребувані від позивача докази на підтвердження повноважень Мартиненка В.М. щодо підписання комерційного акту № АК317497/313 від 25.12.2006 року.
До матеріалів справи долучена належним чином завірена копія посадової інструкції заступника начальника станції Мартиненко В.М., відповідно до якої суд вбачає, що Мартиненко В.М. призначений на посаду заступника згідно з наказом № 26 від 16.05.2003 року.
Таким чином, судом не приймаються посилання відповідача на те, що комерційний акт складений не уповноваженою та не встановленою особою, оскільки спростовуються доказами наданими позивачу для долучення до матеріалів справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач посилається також на те, що позивачем порушений порядок складання комерційних актів та актів загальної форми, який встановлений Правилами складання актів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334. Судом дані заперечення розглянуті та не приймаються до уваги з огляду на наступне.
Згідно абзацу 2 статті 32 Статуту у разі завантаження вагонів (контейнерів) понад їх вантажопідйомність організація, яка провадила навантаження (відправник, залізниця, порт), зобов'язана вивантажити надлишок.
Як вбачається з матеріалів справи, надлишок вантажу за накладною № 48243252 було відвантажено з вагона № 66706649 до вагона № 67384958 та відправлено на станцію призначення Гуменці Південно-Західної залізниці, що підтверджується корінцями дорожніх відомостей №№ 32810191, 32810188, копії яких наявні в матеріалах справи.
Згідно п. 25.2 наказу Міністерства транспорту України від 15 листопада 1999 року N 551 із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства транспорту України від 17 грудня 1999 року N 602, від 18 лютого 2000 року N 56, від 19 липня 2000 року N 377, від 5 лютого 2001 року N 68, від 24 липня 2002 року N 503 «Про затвердження Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України і Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів цього Збірника», якщо надлишок вантажу виявлено під час перевезення, то він повинен бути вивантажений і досланий за призначенням із стягненням з одержувача плати за всю відстань перевезення, як за самостійну відправку на загальних підставах.
Відповідно до п. 6.14 Правил оформлення перевізних документів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644 із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства транспорту України від 20 серпня 2001 року N 542, від 28 травня 2002 року N 334, від 31 січня 2004 року N 54, наказами Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 вересня 2005 року N 540 у разі відчеплення вагона через його несправність станція, на якій відчеплено вагон, зобов'язана скласти про це акт загальної форми і досильну дорожню відомість, за якою вагон після усунення несправності направляється за призначенням. У накладній і дорожній відомості на маршрут або групу вагонів робиться відмітка про відчеплення вагона із зазначенням номера акта загальної форми і досильної дорожньої відомості. Копія акту додається до комплекту перевізних документів. Відомості про відчеплений вагон викреслюються з накладної, дорожньої відомості і вагонного листа. Відмітка про відчеплення вагона засвідчується підписом працівника і календарним штемпелем станції. На відчеплений вагон складається новий вагонний лист.
На відчеплений вагон з перевантаженням вантажу № 66706649 були складені акт загальної форми від 24.12.2006 року № 2525 та виписана досильна відомість № 32810189, по якій вагон слідував за призначенням і вантаж було видано одержувачу. Крім того, як вбачається з дорожньої відомості на маршрут або групу вагонів та накладної № 48243252 позивачем зроблена відмітка про відчеплення вагону № 66706649.
Таким чином судом встановлено, що надлишок вантажу було завантажено до вагона № 67384958 та дослано по окремому перевізному документу до основного вантажу, а тому зазначає, що вимогами чинного законодавства не передбачено поставляння відмітки в графі 5 перевізних документів основної відправки, оскільки по основних перевізних документах здійснювалось перевезення вагонів без перевантаження та відвантаженого надлишку вантажу.
Відповідно до вимог статей 118, 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Відповідно до пункту 1 Загальних положень «Збірника тарифів па перевезення вантажів залізничним транспортом України (Тарифного керівництва № 1)»(далі-збірник), затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 551 від 15.11.1999 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.1999 за № 828/4121 тарифи на перевезення, розмір зборів і штрафів, наведені в цьому Збірнику, застосовуються на всіх, лініях залізниць широкої, європейської та вузької колій загальної мережі залізниць України, що включені в постійну експлуатацію, для всіх відправників і одержувачів вантажів.
Згідно з пунктом 6 та пунктом 6.1. ч. 5 Збірника за перевезення всіх, вантажів вагонними відправками в універсальних (звичайних) вагонах (критих (у тому числі з утепленим кузовом), платформах, напіввагонах) плата визначається за тарифною схемою 1 - при перевезенні вантажів у вагонах парку залізниць. За тарифною схемою 1 плата за перевезення визначається за масу вантажу у вагоні, але не менше мінімальної норми маси, встановленої для даного вантажів.
Відповідно до тарифної схеми № 1 Збірника, плата за перевезення вантажу на відстань 1287 км від станції Деконська до станції Гуменці при вантажопідйомності вагону 69 тон складає 1 820 грн., з врахуванням коефіцієнту підвищення тарифу 1,296 для даного вантажу - 2359 грн. (1820 грн. х 1.296 = 2359.00 грн.).
Таким чином сума штрафу складає 11795, 00 грн. (2359 грн. х 5 = 11795 грн).
За таких обставин судом встановлено, що відповідно до Статуту залізниць України підставою для матеріальної відповідальності відправника може бути складений у встановленому законом порядку комерційний акт або акт загальної форми. При цьому комерційний акт № АК 317497/313 від 25.12.2006 року складено у відповідності до норм чинного законодавства України (зокрема Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. N 334, Правил оформлення перевізних документів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644 із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства транспорту України від 20 серпня 2001 року N 542, від 28 травня 2002 року N 334, від 31 січня 2004 року N 54, наказами Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 вересня 2005 року N 540, що діяли на час його складання) та ним засвідчено порушення статуту, який допустив відправник при транспортуванні вантажу і які є підставою для застосування до нього відповідних штрафних санкцій.
Крім того, судом прийнято до уваги, що у відповідності ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки, що також підтверджується п. 3.15 Президії ВГСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею», де зазначено, що у застосуванні статті 118 Статуту слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Судом встановлений факт допущення вантажовідправником порушення щодо оформлення накладної, зокрема у накладній № 48243252 неправильно зазначена маса вантажу.
Таким чином, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення, заперечення відповідача судом оцінені та не приймаються до уваги, оскільки спростовуються викладеним в рішенні суду.
Витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 908, 909, 920, 925 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6, 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Транзит" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40; код 24370434) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6; код 04713033) штраф у сумі 11795 (одинадцять тисяч сімсот дев'яносто п'ять) грн. 00 коп., державне мито в сумі 117 (сто сімнадцять) грн. 95 (дев'яносто п'ять) коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
Кондратова І.Д.
Дата підписання
рішення 22.01.2008 року